Позначка: поверхневі води

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 115–126

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 115–126.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Галина МЕДВІДЬ¹, Олег ЧЕБАН², Марія КОСТЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Василь ГАРАСИМЧУК¹, Ірина САХНЮК¹, Орися МАЙКУТ¹, Соломія КАЛЬМУК¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² ТОВ «Стрийнафтогаз», Стрий, Львівська область, Україна, e-mail: ovcheb2015@gmail.com

---

Анотація

Упродовж 2017–2021 рр. проведено дослідження природних вод у межах Добрівлянського газоконденсатного родовища. Підземні води належать до єдиної гідродинамічної системи і за хімічним складом характеризуються однотипними водами – хлоридного натрієвого складу. У період дослідження в їхньому складі карбонат-іона не виявлено. Мінералізація вод із свердловин карпатій-мезозойського комплексу коливається від 67,49 до 100,31 г/дм³; густина становить 1047–1063 кг/м³; рН − 6,14–6,97. Вміст Феруму – 5,7–19,0 мг/дм³. Води відзначаються підвищеною концентрацією мікроелементів: Йоду – 31,2–75,2 мг/дм³, Брому – 174,6–188,8 мг/дм³, амонію – 62,5–252,7 мг/дм³. Загальна мінералізація вод із свердловин сармат-баденського комплексу становить 18,32–73,70 г/дм³ за питомої ваги 1023–1058 кг/м³; рН − 5,49–7,34. Вміст Феруму – 3,6–40,0 мг/дм³. Води відзначаються такою концентрацією мікроелементів: Йоду – 19,9–42,3 мг/дм³, Брому – 80,2–101,0 мг/дм³, амонію – 16,8–165,4 мг/дм³. За якісними характеристиками підземні води із екологічної свердловини та колодязя в с. Добрівляни залишаються чистими і відповідають нормативним вимогам до питних вод. Встановлено підвищений вміст органічних речовин у водах криниць с. Райлів, у яких перманганатна окиснюваність сягає 1,08–1,24 ГДК_В і відповідно до державних санітарних норм є непридатною до споживання. Води р. Колодниця за складом хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві (кальцієво-натрієві), натомість води рік Стрий та Жижава є гідрокарбонатні кальцієві.

Ключові слова

поверхневі, ґрунтові, підземні води, еколого-геохімічна характеристика, Добрівлянське газоконденсатне родовище

Використані літературні джерела

Бабинец, А. Е., & Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019) Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Кость, М. В., Медвідь, Г. Б., Телегуз, О. В., Чебан, О. В., Гарасимчук, В. Ю., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., & Кальмук, С. Д. (2022). Моніторингові дослідження підземних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: збірник наукових статей ХХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2022 р.) (с. 11–12). Львів.

Медвідь, Г. Б. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 73–85.      

«Стрийнафтогаз» планує розширення меж Добрівлянської площі. (2019). EXPRO Consulting. https://expro.com.ua/novini/striynaftogaz-planu-rozshirennya-mej-dobrvlyansko-plosch

ТОВ «Бурпроект». (2019). Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з розширенням меж спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Добрівлянського ГКР, розташованого в межах Стрийського району Львівської області згідно спец. дозволу № 4748 від 12.04.2016 р. Львів.

Шестопалов, М., Лютий, Г., & Саніна, І. (2019). Сучасні підходи до гідрогеологічного районування України. Мінеральні ресурси України, 2, 3–12. https://doi.org/10.31996/mru.2019.2.3-12

Штогрин, О. Д., & Гавриленко, К. С. (1968). Підземні води західних областей України. Київ: Наукова думка.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

---

Головна > Архів > № 3-4 (172–173) 2017 > 76-86

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (172-173) 2017, 76-86.

Галина МЕДВІДЬ, Марія КОСТЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Роман ПАНЬКІВ, Олена ПАЛЬЧИКОВА, Орися МАЙКУТ, Ірина САХНЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Вивченомакро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського, девонського, кам’яновугільного водоносних комплексів Великомостівського газового родовища і поверхневих вод відкладів верхньої крейди. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їхнього походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону.

Пластові води кембрійського та девонського комплексів мають високу мінералізацію, низьку сульфатність та хлорбромний показник і належать до хлоридно-кальцієвого типу з  високим ступенем метаморфізації. Підземні води кам’яновугільного періоду характеризуються нижчою мінералізацією, значною присутністю сульфатів  і гідрокарбонатно-натрієвим типом. За ступенем закритості структур підземні води у породах кембрійської та девонської систем належать до зони зі сповільненим водообміном, натомість кам’яновугільної – до зони зі значним водообміном.

Поверхневі води відкладів верхньої крейди є прісні, слабколужні, гідрокарбонатно-натрієвого типу. Високі значення перманганатної окисності у водах річок вказують на вплив техногенезу. На відсутність впливу глибинних вод території вказує також і гідрокарбонатний кальцієвий склад питних вод із сенон-туронського горизонту верхньої крейди.

Ключові слова

гідрогеологія, екологія, Великомостівське газове родовище, водоносні комплекси, коефіцієнт закритості структур, підземні та поверхневі води.

Використані літературні джерела

Анализ результатов глубокого бурения на нефть и газ в пределах Волыно-Подолии с целью обоснования работ по поискам коллекторов для захоронения сточных шахтных вод : отчет ИГГГИ АН УССР по теме Д 9/90 / В. В. Колодий, М. И. Павлюк, Б. П. Ризун и др. – Львов, 1989. – 97 с.

Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / гол. ред. М. М. Іванюта. – Львів : Центр Європи, 1998. – Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. – 328 с.

Гатальский М. А. Подземные воды и газы палеозоя северной половины Русской платформы. – Л. : Гостоптехиздат, 1954. – 173 с.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10. – [Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12]. – К., 2010. – 48 с. – (Національний стандарт України).

Екологічна оцінка якості поверхневих вод басейну ріки Західний Буг / Р. П. Паньків, М. В. Кость, В. Ю. Гарасимчук та ін. // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. XІ міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 24–25 трав. 2012 р.) : зб. наук. ст. – Львів, 2012. – С. 41–44.

Кротова В. А. Роль гидрогеологических факторов в образовании, сохранении и разрушении нефтяных залежей // Тр. ВНИГРИ.  – Л. : Гостоптехиздат, 1957. – Вып. 103. – 128 с.

Кротова В. А. Гидрогеологические критерии нефтеносности. – М. : Гостоптехиздат, 1960. – 161 с.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.

Кушнір С. В., Кость М. В., Паньків Р. П. Хімічне зв’язування брому органічними речовинами із природних вод (фізико-хімічний аналіз) // Мінерал. журн. – 2014. – 36. – № 3. – С. 21–29.

Нефтепоисковые гидрогеологические критерии / под ред. В. А. Кротовой // Тр. ВНИГРИ. – Л. : Недра, 1969. – Вып. 277. – 294 с.

Паньків Р., Медвідь Г., Пальчикова О. Гідрогеохімічні особливості кембрійського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2015. – № 1–2 (166–167). – С. 145–160.

Паньків Р., Медвідь Г., Телегуз О., Пальчикова О. Геохімічна характеристика пластових вод нижньодевонського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. XІV міжнар. наук.-практ. конф. : зб. наук. ст. (Львів, 28–29 трав. 2015 р.). – Львів, 2015. – С. 196–198.

Порівняльна характеристика хімічної матриці пластових вод верхньопротерозойських та нижньопалеозойських відкладів Львівського прогину / Р. Паньків, Г. Медвідь, О. Пальчикова, О. Сенів // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. XІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 29–30 трав. 2014 р.) : зб. наук. ст. – Львів, 2014. – С. 71–76.

Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения : СанПиН 4630-88 / утв. МЗ СССР от 4 июля 1988 г. – М., 1988. – 69 с.

---