прожилково-вкраплена мінералізація – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Червень 2022Серпень 2023 від GGCMJournal

НЕРУДНІ МІНЕРАЛИ ПРОЖИЛКОВО-ВКРАПЛЕНОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ У ВІДКЛАДАХ КРОСНЕНСЬКОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (район нового Бескидського залізничного тунелю)

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 103–114

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 103–114.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.103

Ігор НАУМКО¹, Галина ЗАНКОВИЧ¹, Оксана КОХАН¹, Олександр ВОВК², Ярослав КУЗЕМКО¹, Богдан САХНО¹, Роман СЕРКІЗ³
¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² Волинський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк, Україна, е-mail: geologygeochemistry@gmail.com
³ Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів, Україна, е-mail: rserkiz@gmail.com

Анотація

Будівництво нового Бескидського залізничного тунелю, який розкрив корінні відклади Кросненської світи Українських Карпат, надало можливість отримати нові результати з дослідження ще однієї з перспективних нафтогазоносних ділянок флішової формації в межах Кросненської структурно-фаціальної одиниці. Тунель є другим за довжиною в Україні і проходить під Верховинським Вододільним хребтом Українських Карпат. Його розріз представлений породами Кросненської світи, а саме перешаруванням пісковиків, алевролітів та аргілітів. Тут виявлено дві зони тріщинуватості, у яких розвинена прожилково-вкраплена мінералізація рудних (сульфіди) і нерудних (кальцит і кварц типу «мармароських діамантів») мінералів. Кальцит і кварц утворюють як мономінеральні жили і прожилки, так і входять до парагенезису кальцит‒кварц типу «мармароcьких діамантів»‒сульфіди. Кварц трапляється у вигляді зростків та добре огранених кристалів прозорого, жовтого, бурого, чорного, зеленого забарвлення. Кальцит молочного, напівпрозорого кольору формує жили, прожилки, вкраплення, посипки на кварці, друзи. Містить значні домішки магнію, марганцю і заліза як підставу присутності в ньому родохрозит‒магнезит‒сидеритової складової. У всіх кристалах кальциту і кварцу типу «мармароських діамантів» присутні флюїдні включення вуглеводнів. За хімічним складом це метан з домішками вищих вуглеводнів (аж до гексану). Інколи фіксуються прояви витікання чорної речовини із запахом нафти з тріщин у прожилково-вкрапленої мінералізації досліджуваних породних комплексів флішової формації Кросненської зони Українських Карпат (район будівництва нової гілки Бескидського залізничного тунелю), що набуває важливого генетичного значення.

Повний текст

Ключові слова

прожилково-вкраплена мінералізація, кальцит, «мармароські діаманти», новий Бескидський залізничний тунель, Кросненська зона, Українські Карпати

Використані літературні джерела

Бескидський тунель. (2021, 9 грудня). У Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/Бескидський_тунель

Вовк, О., Занкович, Г., & Наумко І. (2018). Особливості кристаломорфології мармароських «діамантів» із жил у флішових відкладах Кросненської структурно-фаціальної одиниці Українських Карпат (район нового Бескидського тунелю). Мінералогічний збірник, 68(1), 72–75.

Вовк, О. П., Занкович, Г. О., & Наумко, І. М. (2019). Матеріали до порівняльної характеристики кристаломорфології «мармароських діамантів» Українських і Словацьких Карпат. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України (Київ, 14–16 травня 2019 р.) (Т. 1, с. 130–131). Київ.

Гнилко, О. (2010). Про північно-східну границю Кросненської тектонічної зони в Українських Карпатах. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 44–57.

Гулій, В., Куземко, Я., Степанов, В., Петруняк, Г., Меньшов, О., & Огорілко, Р. (2015). Геолого-структурні особливості та речовинний склад порід Кросненської зони в районі нового Бескидського тунелю. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки: тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 69–71). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Занкович, Г. О. (2016). Геохімія флюїдів прожилково-вкрапленої мінералізації перспективно нафтогазоносних комплексів північно-західної частини Кросненської зони Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Занкович, Г. О., & Кохан, О. M. (2021). Нерудні мінерали прожилково-вкрапленої мінералізації Бескидського тунелю Кросненської зони Українських Карпат. У Геологічна наука в незалежній Україні: збірник тез наукової конференції (Київ, 8–9 вересня 2021 р.) (с. 282–284). Київ.

Занкович, Г. О., & Черемісська, О. М. (2021). Типи вторинної мінералізації в крейдово-палеоген-неогенових відкладах Кросненської зони Українських Карпат. In Scientific Trends and Trends in the Context of Clobalization: ІІІ International Scientific and Practical Conference (Umea, Kingdom of Sweden, December 21–22, 2021) (pp. 74–379). Umea.

Наумко, І. М., Занкович, Г. О., Куземко, Я. Д., Дяків, В. О., Сахно, Б. Е. (2017). Вуглеводневі гази флюїдних включень у «мармароських діамантах» з жил у відкладах флішової формації району нового Бескидського тунелю (Кросненська зона Українських Карпат). Доповіді НАН України, 10, 70–77. https://doi.org/10.15407/dopovidi2017.10.070

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді НАН України, 2, 109–113.

Опубліковано Червень 2021Листопад 2021 від GGCMJournal

ГЕОХІМІЯ ФЛЮЇДІВ: ІННОВАЦІЙНЕ ВИРІШЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 130–148

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 130–148.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.130

Йосип СВОРЕНЬ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розроблено надійний мас-спектрометричний метод вивчення флюїдних включень у мінералах. Створено й оприлюднено нові наукові напрями: термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій; надра Землі – природний фізико-хімічний реактор. Розроблено «спосіб визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі» і «технологію локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів». Встановлено невідоме раніше, але об’єктивно існуюче явище матеріального світу: «відсутність молекулярного водню у включеннях у мінералах у надрах планети Земля». Уперше встановлено: «властивість глибинного абіогенного метановмісного високотермобарного флюїду перетворювати природні органічні рештки в пласти вугілля з їхнім одночасним метанонасиченням та його консервацією в земній корі планети Земля»; невідоме раніше природне «явище самовільного утворення природних вуглеметанів у вугільних пластах земної кори планети Земля під впливом абіогенного метановмісного високотермобарного флюїду з їх консервацією у них»; раніше невідому різну хімічну властивість ізотопів вуглецю у природних процесах синтезу–утворення різних вуглецьвмісних сполук …; закономірність природних процесів синтезу досконалих кристалів діаманта із іонів-атомів астеносферного діоксиду вуглецю …». Обґрунтовано «новий спосіб до визначення теплотворності природного газу, який постачають споживачам та його кубометробарометрію».

Повний текст

Ключові слова

геохімія, флюїдні включення у мінералах, прожилково-вкраплена мінералізація, глибинний абіогенний метановмісний високотермобарний флюїд, пошуки, нові технології, кубометробар (м³бар), наукове відкриття.

Використані літературні джерела

Давиденко, М. М., & Сворень, Й. М. (1994). Спосіб локального прогнозування збагачених ділянок золоторудних полів (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 3, 27.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Наумко, І. М., Бекеша, С. М., & Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доповіді Національної академії наук України, 8, 117–120.

Наумко, І. М., & Калюжний, В. А. (2001). Підсумки та перспективи досліджень термобарометрії і геохімії палеофлюїдів літосфери (за включеннями у мінералах). Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 162–175.

Наумко, І., Калюжний, В., Братусь, М., Зінчук, І., Ковалишин, З., Матвієнко, О., Редько, Л., & Сворень, Й. (2000). Учення про мінералотворні флюїди: пріоритетні завдання розвитку на сучасному етапі. Мінералогічний збірник, 50(2), 22–30.

Наумко, І., Павлюк, М., & Побережський, А. (2020). Геохімія і термобарометрія мінералоутворювальних флюїдів та термобарогеохімія евапоритів – всесвітньо відомі наукові школи. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 62–75. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.062

Наумко, І. М., & Сворень, Й. М. (2008). Про шляхи втілення глибинного високотемпературного флюїду у земну кору. Доповіді Національної академії наук України, 9, 112–114.

Павлишин, В. І., Бондаренко, С. М., Брик, О. Б., Возняк, Д. К., Єльченко, К. О., Калініченко, А. М., Квасниця, В. М., Кульчицька, Г. О., Лупашко, Т. М., Наумко, І. М., Семененко, В. П., Таран, М. М., Таращан, А. М., Хоменко, В. М., & Черниш, Д. С. (2018). Мінералогія у Національній академії наук України (до 100-річчя НАН України). Мiнералогічний журнал, 40(3), 3–22. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.40.03.003

Сворень, Й. М. (1974). Устройство для очистки содержимого включений твердых материалов (Авторское свидетельство СССР № 454446). Бюллетень, 47.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлечения, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

Сворень, Й. М. (1992). Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів. У Тектогенез і нафтогазоносність надр України: тези доповідей наукової наради (20–22 жовтня 1992 р.) (с. 143–145). Львів.

Сворень, Й. М. (2008). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: природа вугільного метану. Уголь Украины, 8(620), 42–46.

Сворень, Й. (2011а). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: ізотопи вуглецю про походження планети Земля. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 158–159.

Сворень, Й. (2011б). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: природа землетрусу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 160–162.

Сворень, Й. (2017а). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: природний вуглеводневий феномен. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 157–160.

Сворень, Й. (2017б). Явище утворення природних вуглеметанів під дією абіогенного метановмістного високотермобарного глибинного флюїду. У Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції (Київ, 6–8 вересня 2017 р.) (с. 225–229). Київ.

Сворень, Й. (2019а). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: пошук природного метану – фундаментальна наука чи технічна проблема? Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 104–115. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.104

Сворень, Й. (2019б). Про новий підхід до визначення теплотворності природного газу, який постачають споживачам та його кубометробарометрію. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 84–89. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.084

Сворень, Й. (2020а). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: природа води нафтових і газових родовищ. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 08–09 грудня 2020 р.) (с. 158–160).

Сворень, Й. (2020б). Про значення кубометробарометрії природного газу, який постачають споживачам. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 08–09 грудня 2020 р.) (с. 91–94).

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1994). Спосіб визначення перспективи нафтогазоносності локальної площі (Патент України № 5G01V9/00). Промислова власність, 4.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій (новий науковий напрямок в геології). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2000). Нова технологія визначення генезису вуглеводневих газів. У Нафта і газ України–2000: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (Івано-Франківськ, 31 жовтня–3 листопада 2000 р.) (Т. 1, с. 108). Івано-Франківськ: Факел.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006а). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді Національної академії наук України, 2, 111–116.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006б). Роль різних форм водню та вуглецю в природних процесах: новий погляд на походження вуглеводнів. Доповіді Національної академії наук України, 1, 131–134.

Svoren’, J. M. (2020a). Subsoil Natural Physico-Chemical Reactor: Regularity of Natural Processes of Synthesis of Perfect Diamond Crystals. Journal of Geological Resource and Engineering, 8, 133–136. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.04.005

Svoren’, J. M. (2020b). Various Chemical Properties of Carbon Isotopes in Natural Synthesis of Different Compounds. Journal of Geological Resource and Engineering, 8, 20–23. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.01.002

Svoren’, J. M. (2021). Subsoil Natural Physico-chemical Reactor: The Property of Deep Abiogenic Methane-Containing High-Thermobaric Fluid to Form Coal Seams. Journal of Geological Resource and Engineering, 9, 25–28. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2021.01.003