Позначка: підземні води

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 115–126

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 115–126.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Галина МЕДВІДЬ¹, Олег ЧЕБАН², Марія КОСТЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Василь ГАРАСИМЧУК¹, Ірина САХНЮК¹, Орися МАЙКУТ¹, Соломія КАЛЬМУК¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² ТОВ «Стрийнафтогаз», Стрий, Львівська область, Україна, e-mail: ovcheb2015@gmail.com

---

Анотація

Упродовж 2017–2021 рр. проведено дослідження природних вод у межах Добрівлянського газоконденсатного родовища. Підземні води належать до єдиної гідродинамічної системи і за хімічним складом характеризуються однотипними водами – хлоридного натрієвого складу. У період дослідження в їхньому складі карбонат-іона не виявлено. Мінералізація вод із свердловин карпатій-мезозойського комплексу коливається від 67,49 до 100,31 г/дм³; густина становить 1047–1063 кг/м³; рН − 6,14–6,97. Вміст Феруму – 5,7–19,0 мг/дм³. Води відзначаються підвищеною концентрацією мікроелементів: Йоду – 31,2–75,2 мг/дм³, Брому – 174,6–188,8 мг/дм³, амонію – 62,5–252,7 мг/дм³. Загальна мінералізація вод із свердловин сармат-баденського комплексу становить 18,32–73,70 г/дм³ за питомої ваги 1023–1058 кг/м³; рН − 5,49–7,34. Вміст Феруму – 3,6–40,0 мг/дм³. Води відзначаються такою концентрацією мікроелементів: Йоду – 19,9–42,3 мг/дм³, Брому – 80,2–101,0 мг/дм³, амонію – 16,8–165,4 мг/дм³. За якісними характеристиками підземні води із екологічної свердловини та колодязя в с. Добрівляни залишаються чистими і відповідають нормативним вимогам до питних вод. Встановлено підвищений вміст органічних речовин у водах криниць с. Райлів, у яких перманганатна окиснюваність сягає 1,08–1,24 ГДК_В і відповідно до державних санітарних норм є непридатною до споживання. Води р. Колодниця за складом хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві (кальцієво-натрієві), натомість води рік Стрий та Жижава є гідрокарбонатні кальцієві.

Ключові слова

поверхневі, ґрунтові, підземні води, еколого-геохімічна характеристика, Добрівлянське газоконденсатне родовище

Використані літературні джерела

Бабинец, А. Е., & Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019) Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Кость, М. В., Медвідь, Г. Б., Телегуз, О. В., Чебан, О. В., Гарасимчук, В. Ю., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., & Кальмук, С. Д. (2022). Моніторингові дослідження підземних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: збірник наукових статей ХХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2022 р.) (с. 11–12). Львів.

Медвідь, Г. Б. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 73–85.      

«Стрийнафтогаз» планує розширення меж Добрівлянської площі. (2019). EXPRO Consulting. https://expro.com.ua/novini/striynaftogaz-planu-rozshirennya-mej-dobrvlyansko-plosch

ТОВ «Бурпроект». (2019). Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з розширенням меж спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Добрівлянського ГКР, розташованого в межах Стрийського району Львівської області згідно спец. дозволу № 4748 від 12.04.2016 р. Львів.

Шестопалов, М., Лютий, Г., & Саніна, І. (2019). Сучасні підходи до гідрогеологічного районування України. Мінеральні ресурси України, 2, 3–12. https://doi.org/10.31996/mru.2019.2.3-12

Штогрин, О. Д., & Гавриленко, К. С. (1968). Підземні води західних областей України. Київ: Наукова думка.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

---

Головна > Архів > №3 180 (2019) > 52-59

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3 (180) 2019, 52-59.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.052

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ірина БУЧИНСЬКА, Олена ШЕВЧУК, Тарас МУКАН

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Розглянуто вплив експлуатації і ліквідації вугільних шахт гірничовидобувного комплексу Львівсько-Волинського вугільного басейну на екосистему регіону. Проаналізовано основні екологічні проблеми території. Встановлено, що підвищене техногенне забруднення Червоноградського геолого-промислового району спричинене попаданням високозабруднених дренажних вод із териконів шахт та породних відвалів Червоноградської Центральної збагачувальної фабрики в ґрунти, поверхневі, ґрунтові та підземні води. Негативний вплив териконів зумовлюється високим рівнем тектонічної порушеності і тріщинуватості корінних порід, рівнинним характером місцевості.

Визначено вплив техногенних об’єктів на якість атмосферного повітря. Проаналізовані кількості викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення для м. Червонограда і Сокальського району, за даними Головного управління статистики у Львівській області.

Щоб попередити подальше погіршення екологічного стану, рекомендуємо проводити формування плоских териконів, їхню рекультивацію та озеленення з обов’язковим покриттям поверхні шаром нейтральних порід, дотримання заходів із запобігання горінню териконів. Із метою стабілізації ситуації та запобігання забрудненню ґрунтів, поверхневих та підземних вод слід створити постійну мережу спостережень за станом геологічного середовища, здійснювати системний геолого-екологічний моніторинг.

Ключові слова

Львівсько-Волинський басейн, гірничовидобувний комплекс, терикони, ґрунти, підземні води, атмосфера.

Використані літературні джерела

Баньковская, В. М., Максимович, Н. Г. (1989). Геохимические изменения природной среды в районах размещения отвалов угледобывающей промышленности. География и природные ресурсы, 2, 42–45.

Бучацька, Г. М. (2009). Гідрогеологічні умови та гідрогеохімічна зональність Львівсько-Волинського вугільного басейну. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 23, 175–183.

Бучинська, І. В., Шевчук, О. М. (2013). Основні чинники та джерела забруднення довкілля вуглевидобувним комплексом Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. В Збірник наукових статей IV Всеукраїнського з’їзду екологів з міжнародною участю (Екологія/Ecology–2013) (с. 75–77). Вінниця: ДІЛО.

Довкілля Львівської області. Статистичний збірник. 2017. (2018). Львів: Головне управління статистики у Львівській області.

ДП «Львіввугілля». (2020). Шахтар Галичини. Взято з http://www.lvug.com.ua/lvivvugillya/

Екологічна інформація за IV кв. 2018 р. про підприємства, які є основними забруднювачами довкілля Львівщини. (2019). Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА. Взято з http://deplv.gov.ua/ekologichna-informaciya-za

Заболотный, А. Г., Григорюк, Е. В. (2000). Экологические проблемы в угольной отрасли Украины. Уголь Украины, 7, 12–14.

Іванців, О. Є., Лизун, О. С., Кухар, З. Я. (1999). Геолого-екологічний стан та соціальні проблеми Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 20–28.

Книш, І. Б. (2006). Перспективи використання відходів вугільної промисловості Львівщини як нової мінеральної сировини. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 20, 111–123.

Максимович, Н. Г., Горбунова, К. А. (1991). Геохимические изменения геологической среды при разработке угольных месторождений. Известия вузов. Серия. Геология и разведка, 5, 137–140.

Манько, А. (2004). Деякі проблеми функціювання депресивних гірничодобувних районів України (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну). Вісник Львівського університету. Серія географічна, 30, 184–187.

Попович, В. В., Підгородецький, Я. І., Піндер, В. Ф. (2016). Типологія териконів Львівсько-Волинського басейну. Науковий вісник НЛТУ України, 26, 238–243

Про Концепцію поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31.08.1999 р. № 1606 (1999).

Решко, М. Я., Андрейчук, М. М., Кондратюк, Є. І та ін. (2002). Розробка методики та проведення робіт по прогнозуванню впливу видобутку та збагачення вугілля на оточуюче середовище у Львівсько-Волинському басейні (Червоноградський та Південно-Західний райони) (Т. 1.). Львів: Фонди ДГП «Західукргеологія».

Ткачук, В. Г., Калашников, В. К. (1990). Карта естественной защищенности подземных вод Украинской ССР. Масштаб 1 : 200 000. Львовская область. Киев: Главк КГУ «Укргеология» ПГО «Западукргеология».

Головна > Архів > № 3-4 (176-177) 2018 > 73-84

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (176-177) 2018, 73-84.

Галина МЕДВІДЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Виокремлено сім гідрогеологічних циклів у палеогідрогеологічному розвитку північно-західної частини Зовнішньої зони. З допомогою методики палеогідродинамічних реконструкцій проведено розрахунок показників інтенсивності водообміну на елізійному та інфільтраційному етапах баден-сарматського гідрогеологічного циклу. Встановлено переважання інтенсивності елізійного водообміну над інфільтраційним, що вважається сприятливими умовами для збереження вуглеводневих покладів.

На основі аналізу величини показників водообмінів зроблено висновок, що з зануренням осадових товщ на глибину водонапірна система міоценових відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину переходить від зони інтенсивного водообміну до зон утрудненого та вельми утрудненого. Це вказує на утрудненість гідродинамічного зв’язку поверхневих і неглибоко циркулюючих підземних вод з глибинними водами водонапірних нафтогазоносних систем і, як наслідок, незначний вплив сучасної інфільтраційної водонапірної системи на процеси руйнування покладів вуглеводнів.

Ключові слова

палеогідрогеологія, гідрогеологічний цикл, показник водообміну, інтенсивність водообміну, осадові товщі, підземні води.

Використані літературні джерела

Бурштар М. С., Машков И. В. Условия формирования и закономерности размещения залежей нефти и газа. – М. : Гостоптехиздат, 1963. – 266 с.

Вагин С. Б. Палеогидрогеологические реконструкции при поисках залежей углеводородов : автореф. дис. … д-ра геол.-минерал. наук. – М., 1988. – 37 с.

Вагин С. Б., Карцев А. А., Ходжакулиев Я. А. Палеогидрогеологические условия нефтегазонакопления в мезозойских отложениях эпигерцинской платформы Запада Средней Азии // Нефтяная и газовая промышленность Средней Азии. – 1964. – № 6. – С. 68–75.

Гарасимчук В. Ю., Колодій В. В., Кулинич О. В. Ґенеза висококонцентрованих солянок піднасувних відкладів південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – № 4. – С. 105–119.

Карпатська нафтогазоносна провінція / В. В. Колодій, Г. Ю. Бойко, Л. Т. Бойчевська та ін. – Л. ; К. : Укр. вид. центр, 2004. – 390 с.

Карцев А. А. Принципы и пути палеогидрогеологических исследований // Проблемы гидрогеологии. – М. : Гостоптехиздат, 1960. – С. 78–83.

Карцев А. А. Гидрогеология нефтяных и газовых месторождений. – М. : Недра, 1972. – 280 с.

Карцев А. А., Вагин С. Б. Палеогидрогеологические исследования при изучении формирования и разрушения нефтегазовых скоплений (на примере мезозойских отложений Предкавказья) // Сов. геология. – 1962. – № 8. – С. 104–121.

Карцев А. А., Вагин С. Б., Матусевич В. М. Гидрогеология нефтегазоносных бассейнов. – М. : Недра, 1986. – 224 с.

Колодий В. В. Гидрогеология плиоценовых отложений Западно-Туркменской нефтегазоносной области. – М. : Недра, 1969. – 199 с.

Колодий В. В., Кудельский А. В. Гидрогеология горных стран, смежных прогибов и впадин. – Киев : Наук. думка, 1972. – 204 с.

Колодий В. В., Лихоманова И. Н. Термобарические аспекты нефтегазоносности водонапорных систем Предкарпатского прогиба // Геология и геохимия горючих ископаемых. – 1978. – № 51. – С. 6–12.

Колодій В. В. Палеогідрогеологічна характеристика Дніпровсько-Донецької западини в зв’язку з її нафтогазоносністю // Геологія і геохімія горючих копалин. – 1972. – Вип. 30. – С. 9–16.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.

Маков К. И. К вопросу о гидрогеологической истории подземных вод Причерноморья // Изв. АН СССР. Сер. геол. – 1939. – № 6. – С. 88–93.

Медвідь Г. Б. Палеогідродинамічний чинник у процесі формування покладів вуглеводнів у межах північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину // Геодинаміка. – 2011. – № 2 (11). – С. 199–201.

Нефтегазовая гидрогеология / А. А. Карцев, С. Б. Вагин, В. П. Шугрин, Ю. И. Брагин. – М. : Нефть и газ, 2001. – 285 с.

Овчинников А. М. Водоносные системы земной коры // Известия ВУЗ. Сер. Геология и разведка. – 1961. – № 8. – С. 86.

Палеогідродинамічні реконструкції північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в контексті проблеми нафтогазоносності / Г. Б. Медвідь, М. І. Спринський, В. В. Колодій та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – № 2. – С. 20–32.

Семихатов А. Н. О гидрогеологических циклах // Докл. АН СССР. – 1947. – Т. 56. – № 6. – С. 629–630.

Чирвинский П. Н. Палеогидрогеология // Проблемы сов. геологии. – 1933. – № 8. – С. 16–32.

Шагоянц С. А. Палеогидрогеологическая схема формирования подземных вод Центральной и Восточной частей Северного Кавказа // Тр. лаб. гидрогеол. проблем. – М. : Изд-во АН СССР, 1949. – Т. 6. – С. 33–45.

Paleohydrodynamic reconstruction of north-western part of the outer zone of the Carpathian foredeep in connection with oil and gas presence / H. Medvid, M. Sprynskyy, V. Kolodiy et al. // Proc. XVIII^th Congr. of the Carpathian-Balkan Geol. Assoc. (September 3–6, 2006). – Belgrade, Serbia, 2006. – P. 356–359.

---

Головна > Архів > № 3-4 (172–173) 2017 > 76-86

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3-4 (172-173) 2017, 76-86.

Галина МЕДВІДЬ, Марія КОСТЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Роман ПАНЬКІВ, Олена ПАЛЬЧИКОВА, Орися МАЙКУТ, Ірина САХНЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Вивченомакро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського, девонського, кам’яновугільного водоносних комплексів Великомостівського газового родовища і поверхневих вод відкладів верхньої крейди. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їхнього походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону.

Пластові води кембрійського та девонського комплексів мають високу мінералізацію, низьку сульфатність та хлорбромний показник і належать до хлоридно-кальцієвого типу з  високим ступенем метаморфізації. Підземні води кам’яновугільного періоду характеризуються нижчою мінералізацією, значною присутністю сульфатів  і гідрокарбонатно-натрієвим типом. За ступенем закритості структур підземні води у породах кембрійської та девонської систем належать до зони зі сповільненим водообміном, натомість кам’яновугільної – до зони зі значним водообміном.

Поверхневі води відкладів верхньої крейди є прісні, слабколужні, гідрокарбонатно-натрієвого типу. Високі значення перманганатної окисності у водах річок вказують на вплив техногенезу. На відсутність впливу глибинних вод території вказує також і гідрокарбонатний кальцієвий склад питних вод із сенон-туронського горизонту верхньої крейди.

Ключові слова

гідрогеологія, екологія, Великомостівське газове родовище, водоносні комплекси, коефіцієнт закритості структур, підземні та поверхневі води.

Використані літературні джерела

Анализ результатов глубокого бурения на нефть и газ в пределах Волыно-Подолии с целью обоснования работ по поискам коллекторов для захоронения сточных шахтных вод : отчет ИГГГИ АН УССР по теме Д 9/90 / В. В. Колодий, М. И. Павлюк, Б. П. Ризун и др. – Львов, 1989. – 97 с.

Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / гол. ред. М. М. Іванюта. – Львів : Центр Європи, 1998. – Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. – 328 с.

Гатальский М. А. Подземные воды и газы палеозоя северной половины Русской платформы. – Л. : Гостоптехиздат, 1954. – 173 с.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10. – [Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12]. – К., 2010. – 48 с. – (Національний стандарт України).

Екологічна оцінка якості поверхневих вод басейну ріки Західний Буг / Р. П. Паньків, М. В. Кость, В. Ю. Гарасимчук та ін. // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. XІ міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 24–25 трав. 2012 р.) : зб. наук. ст. – Львів, 2012. – С. 41–44.

Кротова В. А. Роль гидрогеологических факторов в образовании, сохранении и разрушении нефтяных залежей // Тр. ВНИГРИ.  – Л. : Гостоптехиздат, 1957. – Вып. 103. – 128 с.

Кротова В. А. Гидрогеологические критерии нефтеносности. – М. : Гостоптехиздат, 1960. – 161 с.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.

Кушнір С. В., Кость М. В., Паньків Р. П. Хімічне зв’язування брому органічними речовинами із природних вод (фізико-хімічний аналіз) // Мінерал. журн. – 2014. – 36. – № 3. – С. 21–29.

Нефтепоисковые гидрогеологические критерии / под ред. В. А. Кротовой // Тр. ВНИГРИ. – Л. : Недра, 1969. – Вып. 277. – 294 с.

Паньків Р., Медвідь Г., Пальчикова О. Гідрогеохімічні особливості кембрійського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2015. – № 1–2 (166–167). – С. 145–160.

Паньків Р., Медвідь Г., Телегуз О., Пальчикова О. Геохімічна характеристика пластових вод нижньодевонського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. XІV міжнар. наук.-практ. конф. : зб. наук. ст. (Львів, 28–29 трав. 2015 р.). – Львів, 2015. – С. 196–198.

Порівняльна характеристика хімічної матриці пластових вод верхньопротерозойських та нижньопалеозойських відкладів Львівського прогину / Р. Паньків, Г. Медвідь, О. Пальчикова, О. Сенів // Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання) : матер. XІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 29–30 трав. 2014 р.) : зб. наук. ст. – Львів, 2014. – С. 71–76.

Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения : СанПиН 4630-88 / утв. МЗ СССР от 4 июля 1988 г. – М., 1988. – 69 с.

---