Геологія і геохімія горючих копалин

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 47-54

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 47-54.

https://doi.org/

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ПРИХОДЬКО, Ігор ГРИЦИК, Світлана МЕЛЬНИЧУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Формування температурного режиму Дніпровсько-Донецької западини зумовлюється величиною глибинного теплового потоку, структурно-тектонічними особливостями регіону, літологією осадового комплексу, розвитком у регіоні потужного комплексу хемогенних і вулканічних порід, а також гідрогеологічними умовами.

За результатами аналізу фактичного геотермічного матеріалу у свердловинах, отриманого під час проведення геофізичних досліджень, замірів температур при визначенні геотермічних градієнтів та випробуванні продуктивних горизонтів, визначено геотермічні параметри, що характеризують температурний стан порід і флюїдів різних тектонічних зон Східного нафтогазоносного регіону. Наведено схеми розподілу температур на глибинах 2000, 8000 м, середнього геотермічного градієнта, глибин залягання ізотерм 150 і 180 °С та проаналізовано закономірності розподілу геотермічних параметрів. Встановлено латеральну зональність цих параметрів, виокремлено зони їхніх максимальних, середніх та низьких значень. Враховуючи особливості тектонічної будови Дніпровсько-Донецького грабена, у міру занурення осадового комплексу здійснюється поступова заміна нафтових родовищ нафтогазовими, а потім – газовими з північного заходу на південний схід. Геотермічні параметри характеризують геотермічну активність надр западини і дають змогу встановити її зональність, а також прогнозувати фазовий стан вуглеводневих систем на великих глибинах.

Ключові слова

геотермічні параметри, термобаричні умови, середній геотермічний градієнт, «фонові» регіональні температури, ізотермічна поверхня, фазовий стан вуглеводнів, Східний нафтогазоносний регіон.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1. Східний нафтогазоносний регіон). (1998). Львів: УНГА.

Грицик, І. І., Колодій, В. В., Осадчий, В. Г., Приходько, О. А., Пуцило, В. І. (1999). Геотермічний режим Дніпровсько-Донецької западини на глибині понад 5 км. Сборник научных трудов НГА Украины, 6 (Т. 1. Геология полезных ископаемых), 36–39.

Грицик, І. І., Осадчий, В. Г., Приходько, О. А. (1998). Карта розподілу регіональних фонових температур Дніпровсько-Донецької западини на глибині 2000 м. В Матеріали V Міжнар. конф. «Нафта–газ України–98» (Полтава, 15–17 верес. 1998 р.) (Т. 1, с. 153). Полтава.

Колодий, В. В., Приходько, А. А. (1989). Геотермическая зональность и распределение залежей УВ на северо-западе ДДВ. Hефт. и газовая пром-ть, 1, 12–14.

Приходько, О. А., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М. (2005). Термобаричні умовини продуктивних горизонтів родовищ вуглеводнів північно-західної частини Дніпров-сько-Донецької западини. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 5–12.

Prykhodko, A., Lourie, A. (1998). Geothermic field, oil and gas content of the Dnieper-Donets cavity. In Proceedings of the International conference: The Earth’s thermal field and related research methods (Moscow, Russia, May 19–21, 1998) (pp. 220–221). Moscow.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 37-46

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (179) 2019, 37-46.

https://doi.org/

Юрій ХОХА, Олександр ЛЮБЧАК, Мирослава ЯКОВЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Розглянуто основні способи розрахунку складу геохімічних систем, які знаходяться в стані термодинамічної рівноваги. Показано, що основою для таких розрахунків є визначення енергії Гіббса кожного із компонентів системи за заданих температур і тиску. Проведено аналіз способів визначення енергій Гіббса за стандартного тиску та в умовах, які реалізуються в межах осадової товщі. Відібрано рівняння стану для індивідуальних компонентів природного газу та розраховано їхні енергії Гіббса для теплових потоків у межах 40–100 мВт/м² та глибин 0–20 км. Показано, що в діапазоні 2–6 км існує ділянка стабільності для вуглеводневих та невуглеводневих компонентів природного газу.

Ключові слова

енергія Гіббса, тепловий потік, природний газ, осадовий шар.

Використані літературні джерела

Глушко, В. П. (1979). Термодинамические свойства индивидуальных веществ. Т. 1 (1). Москва: Наука.

Любчак, О. В. (2009). Термобаричні умови утворення природного газу в надрах Землі. Геологія геохімія горючих копалин, 1, 18–24.

Соколов, В. А. (1971). Геохимия природных газов. Москва: Недра.

Чекалюк, Э. Б. (1967). Нефть верхней мантии Земли. Киев: Наукова думка.

Bell, I. H., Wronski, J., Quoilin, S., & Lemort, V. (2014). Pure and Pseudo-pure Fluid Thermophysical Property Evaluation and the Open-Source Thermophysical Property Library CoolProp. Industrial & Engineering Chemistry Research, 53 (6), 2498–2508.

Blecic, J., Harrington, J., & Bowman, M. O. (2016). TEA: A code for calculating thermochemical equilibrium abundances. The Astrophysical Journal Supplement Series, 225 (1), Web. doi:10.3847/0067-0049/225/1/4.

Buecker, D., & Wagner, W. (2006). Reference Equations of State for the Thermodynamic Properties of Fluid Phase n-Butane and Isobutane. J. Phys. Chem. Ref. Data, 35 (2), 929–1019.

Dziewonski, A. M., & Anderson, D. L. (1981). Preliminary reference Earth model. Physics of the Earth and Planetary Interiors, 25 (4), 297–356.

Hasterok, D., & Chapman, D. S. (2011). Heat production and geotherms for the continental lithosphere. Earth and Planetary Science Letters, 307, 59–70.

Koukkari, P. (2014). Introduction to constrained Gibbs energy methods in process and materials research. Espoo: VTT Technical Research Centre of Finland. VTT Technology, N 160

Lemmon, E. W., & Span, R. (2006). Short Fundamental Equations of State for 20 Industrial Fluids. J. Chem. Eng. Data, 51, 785–850.

Lemmon, E. W., McLinden, & M. O., Wagner, W. (2009) Thermodynamic Properties of Propane. III. A Reference Equation of State for Temperatures from the Melting Line to 650 K and Pressures up to 1000 MPa. J. Chem. Eng. Data, 54, 3141–3180.

Sanford, G., & McBride, B. J. (1994). Computer program for Calculation of Complex Chemical Equilibrium Composition and Application. NASA Reference Publication 1311, 58.

Setzmann, U., & Wagner W. (1991). A New Equation of State and Tables of Thermodynamic Properties for Methane Covering the Range from the Melting Line to 625 K at Pressures up to 1000 MPa. J. Phys. Chem. Ref. Data, 20 (6), 1061–1151.

Span, R., & Wagner, W. (1996). A New Equation of State for Carbon Dioxide Covering the Fluid Region from the Triple Point Temperature to 1100 K at Pressures up to 800 MPa. J. Phys. Chem. Ref. Data, 25, 1509–1596.

Span, R., (2000). Multiparameter Equations of State – An Accurate Source of Thermodynamic Property Data. Berlin: Springer.

Stull, D. R., Westrum Jr., E. F., & Sinke, G. C. (1969). The chemical thermodynamics of organic compounds. New York: John Wiley and Sons, Inc.

Tissot, B. P., & Welte, D. H. (1984). Petroleum Formation and Occurrence. Berlin; Heildelberg; New York; Tokyo: Springer-Verlag.

Wagner, W., & Pruß, A. (2002). The IAPWS Formulation 1995 for the Thermodynamic Properties of Ordinary Water Substance for General and Scientific Use. J. Phys. Chem. Ref. Data, 31, 387–535.

Wagner, W., & Buecker, D. (2006). A Reference Equation of State for the Thermodynamic Properties of Ethane for Temperatures from the Melting Line to 675 K and Pressures up to 900 MPa. J. Phys. Chem. Ref. Data, 35 (1), 205–266.

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 28-36

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 28-36.

https://doi.org/

Ігор НАУМКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Проаналізовано підходи дослідників до терміна «флюїдні системи» як прототипу флюїдного середовища кристалізації мінералів, природно збережені релікти якого – включення флюїдів, відображають особливості флюїдного режиму мінералогенезу породно-рудних комплексів. Наголошено, що термін «флюїд» характеризує основну властивість речовини середовища мінералогенезу, найважливішої субстанції земної кори, – її найвищу мобільність, максимальну невпорядкованість структури, плинність, та охоплює як рідкий або газовий стан легколетких компонентів (газовий, водний розчин), так і розплав магматичної (силікатної, сольової, карбонатної) речовини. Під флюїдним режимом автор розуміє фізико-хімічну природу, просторово-часову послідовність прояву і мінливість параметричних характеристик флюїдів, тобто, усю сукупність фізико-хімічних та геологічних явищ і процесів, що зумовлюють закономірні (дискретні, періодичні, еволюційні) зміни агрегатного стану, РТ-параметрів і складу флюїдного середовища кристалізації мінералів та їхніх визначених (певних, конкретних) парагенезів. Наші багаторічні дослідження показали, що фізико-хімічна система флюїдного середовища мінералорудонафтидогенезу повинна охоплювати літоїдні (породні), флюїдні (генетичні) і термодинамічні (температура, тиск, концентрація) компоненти, які визначають масо-, тепло- й енергообмін між флюїдом та вмісною його породою. З огляду на це, таку фізико-хімічну систему ми визначаємо як «літофлюїдотермодинамічну» і вважаємо, що це визначення найповніше враховує всі відомі явища генерації, міграції, диференціації та акумуляції флюїдів, зокрема і вуглеводневих (вуглеводневмісних), у літосфері Землі. Прикладом літофлюїдотермодинамічної системи в надрах Землі – природному високоенергетичному фізико-хімічному реакторі – є вуглеводнегенерувальна і мінералорудоутворювальна система глибинного абіогенного високотермобарного флюїду.

Ключові слова

включення в мінералах, флюїдні системи, флюїди, флюїдний режим, літофлюїдотермодинамічна система, літосфера Землі.

Використані літературні джерела

Багдасарова, М. В., Сидоров, В. А. (2002). Гидротермальная природа месторождений углеводородов и новые геодинамические критерии их поисков. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI междунар. конф. (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Кн. 1.) (с. 54–57). Москва: ГЕОС.

Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1 (150), 60–68.

Дмитриевский, А. Н., Валяев, Б. М., Смирнова, М. Н. (2003). Механизмы, масштабы и темпы восполнения нефтегазовых залежей в процессе их разработки. В Генезис нефти и газа (с. 106–109). Москва: ГЕОС.

Ермаков, Н. П. (1972). Геохимические системы включений в минералах (включения минералообразующих сред – источник генетической информации). Москва: Недра.

Кабышев, Б. П., Кабышев, Ю. Б. (2001). Осадочно-флюидодинамическая концепция нафтидогенеза. В Генезис нафти і газу та формування їх родовищ в Україні як наукова основа прогнозу та пошуків нових скупчень: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (Чернігів, лютий 2001 р.) (с. 12–15). Чернігів.

Калюжный, В. А. (1982). Основы учения о минералообразующих флюидах. Киев: Наук. думка.

Кудельский, А. В., Гарецкий, Р. Г., Айсберг, Р. Е. (1997). Геофлюидодинамика и нефтегазообразование. Минск: Изд-во Ин-та геол. наук НАН Беларуси.

Курдюков, А. А. (1991). Флюиды и флюидные системы в процессах рудообразования. Зап. Всесоюз. минерал. о-ва, 120 (1), 123–128.

Леммлейн, Г. Г. (1959). Классификация жидких включений в минералах. Зап. Всесоюз. минерал. о-ва, 88 (2), 137–143.

Лукин, А. Е. (1999). О происхождении нефти и газа (геосинергетическая концепция природных углеводородно-генерирующих систем). Геол. журн., 1, 30–42.

Наумко, И. М., Сворень, И. М. (2003). О важности глубинного высокотемпературного флюида в создании условий для формирования месторождений природных углеводородов в земной коре. В Новые идеи в науках о Земле: материалы VI Междунар. конф. (Москва, 8–12 апреля 2003 г.) (Т. 1) (с. 249). Москва.

Наумко, И. М., Сворень, Й. М. (2005). О литофлюидотермодинамической системе в геологии и геохимии. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. Нефтегазоносные системы осадочных бассейнов: материалы VIII междунар. конф. к 60-летию кафедры геологии и геохимии горючих ископаемых МГУ (Москва, 31 мая–2 июня 2005 г.) (с. 341–343). Москва: ГЕОС.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів). (Автореф. дис. … д-ра геол. наук). Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів.

Наумко, І. М., Бекеша, С. М., Сворень, Й. М. (2008). Флюїди глибинних горизонтів літосфери: зв’язок з родовищами нафти і газу у земній корі (за даними вивчення включень у мінералах глибинного походження). Доп. НАН України, 8, 117–120.

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., Зубик, М. І. (2015). Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні. Вісн. НАН України, 6, 43–54.

Попівняк, І. В. (2002). Фізико-хімічне моделювання флюїдодинамічних рудогенеруючих палеосистем та прогнозування пов’язаного з ними зруденіння (на прикладі родовищ золота). (Автореф. дис. … д-ра геол. наук). Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах (их способы извлечения, состав, формы нахождения и влияние на свойства веществ). (Автореф. дис. … канд. техн. наук). Институт геологии и геохимии горючих ископаемых НАН Украины, Львов.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доп. НАН України, 2, 111–116.

Сворень, Й. М., Наумко, І. М. (2009). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор. Доп. НАН України, 9, 138–143.

Cворень, Й. М. (2017). Явище утворення природних вуглеметанів під дією абіогенного високотермобарного глибинного флюїду. В Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІ Міжнар. наук. конф. (Київ, 6–8 вересня 2017 р.) (с. 225–229). Київ: ІГН НАН України.

Смит, Ф. Г. (1968). Физическая геохимия. Москва: Недра.

Соколов, Б. А. (2002). К созданию общей теории нефтегазоносности недр. В Новые идеи в геологии и геохимии нефти и газа. К созданию общей теории нефтегазоносности недр: материалы VI междунар. конф. (Москва, 28–31 мая 2002 г.) (Кн. 1) (с. 6–8). Москва: ГЕОС.

Соколов, В. А., Гусева, А. Н. (1993). О возможной быстрой современной генерации нефти и газа. Вестн. МГУ. Сер. 4. Геология, 3, 39–46.

Теплов, В. П., Лейє, Ю. А. (1974). Про просторовий і генетичний зв’язок ендогенних рудних і нафтогазових проявів Закарпаття. Доп. АН УРСР. Сер. Б, 5, 433–436.

Чекалюк, Э. Б. (1971). Термодинамические основы теории минерального происхождения нефти. Киев: Наук. думка.

Hryhorchuk, К., Hnidets, V., & Balandyuk, L. (2018). Litogenetic aspects of oil and systems formation in the Volyno-Podolia Sylurian deposits. Geogynamics, 2 (25), 37–48.

Naumko, І. М., Кurovets’, І. М., Zubyk, М. І., Batsevych, N. V., Sakhno, B. Е., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1 (22), 21–41.

Roedder, E. (1984). Fluid inclusions. In Reviews in Mineralogy (Vol. 12). Virginia: Mine-ralogical Society of America. (перевод рус.: Рёддер, Э. (1987). Флюидные включения в минералах (Т. 1–2). Москва: Недра.).

Головна > Архів > № 2 (179) 2019 > 5-27

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 2 (179) 2019, 5-27.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.005

Мирослав ПАВЛЮК, Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Вивчався крейдовий і палеогеновий фліш Дуклянсько-Чорногорського, Буркутського, Магурського, Мармароського та Пенінського покривів, що в північно-захід-ному секторі Українських Карпат біля кордонів з Польщею і Словаччиною (Лемківський сегмент) відзначаються дуже похилими насувами. Просторово ці тектонічні одиниці розташовані в межах так званого гідротермального поля, у цілому не сприятливого щодо присутності тут вуглеводнів у значних масштабах. Проте в ньому виокремлені невеликі за площею ділянки з перевагою вуглеводнів у складі газів. Із ділянками, що просторово тяжіють до Закарпатського прогину, слід пов’язувати перспективи газоносності району.

Ключові слова

внутрішні флішові покриви, гідротермальне поле, склад вільних газів, нафтогазоносність, перспективні ділянки, Закарпатський прогин.

Використані літературні джерела

Баранов, И. Г. (1954). Геологическое строение северо-западной части Восточных флишевых Карпат и перспективы нефтегазоносности. Львов: ВНИГРИ, Зап. Укр. экспед.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., Матковский, О. И., Ясинская, А. А. (1977). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.

Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є. (1998). Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат. Вісник Львів. ун-ту. Сер. геол., 13, 94–101.

Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є (2007). Геологічна карта Українських Карпат, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області України (масштаб 1 : 100 000, Ю. З. Крупський (ред.)). Київ: Фонд ЗАТ «Концерн Надра».

Денега, Б. І., Вишняков, І. Б., Година, Ю. М. та ін. (1993). Розробити нові та відкоректувати традиційні напрямки пошуків вуглеводнів на суміжних територіях України, Польщі та Словаччини на основі досвіду сторін, аналізу нафтогазоносності та розробки моделі будови піднасуву Карпат (Кн. 1–2). Львів: УкрДГРІ, Фонди ДП  «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., Петров, В. Г. (1968). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Перечин Закарпатской области УССР в 1966–1967 гг. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., Коваль, Ж. С. (1969). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Турья Поляна Закарпатской области УССР в 1969 г. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Жиловский, Н. И., Дабагян, Н. В., Смирнов, С. Е. (1961). Геологическое строение и перспективы нефтегазоносности площади Свалява–Нелипино (Закарпатская область) (Т. 1). Львов: Фонды УкрГГРИ.

Зациха, Б. В. (1989). Кристаллогенезис и типоморфные особенности минералов ртутного и флюоритового оруденения Украины. Киев: Наукова думка.

Кантолинский, С. И., Пономарева, С. В. (1962). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Поляна, Закарпатской области в 1961 г. Львов.

Кантолинский, С. И., Коваль, Ж. С., Алексеев, В. Л. (1963). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Березник, Закарпатской области в 1962 г. (Т. 1–2). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Кантолинский, С. И., Коваль, Ж. С., Алексеев, В. Л. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Кушница, Закарпатской области в 1963 г. Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Е. та ін. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В. (2010). Гідрогеологія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка.

Кузовенко, В. В., Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В. (2001). Деталізація геологічної будови північно-західної частини Внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення об’єктів, перспективних на нафту і газ (1998–2001 рр.). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Мархель, М. Д. (1966). Тектоника и перспективы нефтегазоносности южного склона Украинских Карпат (Т. 1, Тема 804). Львов: УкрНИГРИ, Фонды ГП «Запукргеология».

Лазаренко, Э. А., Гнилко, М. И., Зайцева, В. Н. (1968). Металлогения Закарпатья. Львов.

Лейе, Ю. А., Науменко, В. В., Теплов, В. П., Рогаченко, В. В. (1976). Регматические разломы, морфоструктуры и минералогения Украинских Карпат и Закарпатья. Киев. (Препр. АН УССР. Ин-т геохимии и физики минералов).

Мацьків, Б. В., Ковальов, Ю. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М. (2003). Державна геологічна карта України (масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. X (Сніна), M-34-XXXV (Ужгород), L-34-V (Сату Маре), В. В. Кузовенко (ред.), Г. Д. Досин (експерт НРР), Львівське відділення УкрДГРІ. Київ.

Молчанов, В. И. (1981). Генерация водорода в литогенезе. Новосибирск: Наука.

Муравинский, Э. С., Кузовенко, В. В., Спас, Е. Г. и др. (1964). Расчленение разрезов площадей глубокого бурения, разбуренных в 1963 году, обработка и обобщение материалов по профильному бурению в Карпатском регионе (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Муравинский, Э. С., Кузовенко, В. В., Спас, Е. Г. и др. (1965). Расчленение разрезов площадей глубокого бурения и изучение глубинного строения Карпатской нефтегазоносной области по результатам обработки материалов параметрического бурения (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Некрасова, Л. П., Даныш, В. В., Барановский, В. И. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Великий Березный Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. (Т. 1). Львов: Фонды ГП «Запукргеология».

Озерова, Н. А. (1980). О дегазации ртути из глубин Земли. В Геохимия процессов миграции рудных элементов (с. 43–53). Москва: Наука.

Озерова, Н. А., Пиковский, Ю. И. (1982). Ртуть в углеводородных газах. В Геохимия процессов рудообразования (с. 102–136). Москва: Наука.

Петрик, В. П. (1974). Отчет о результатах поисковых работ на минеральные воды, выполненных на участках Великий Березный и Симерки в 1973–1974 гг. Киев: Закарпатская ГРЭ, Фонды ГП «Запукргеология».

Славин, В. И. (1947). Новые данные по стратиграфии и тектонике юрских отложений так называемой «клиппеновой зоны» Карпат. В Материалы по геологии и гидрогеологии Укр. геол. упр. за 1946 г. (Сб. 4, с. 135–139). Киев: Уральск. геол. упр.

Филимончук, С. Р., Фролов, М. В. (1962). Минеральные и термальные воды Закарпатья: отчет Закарпатской геологической экспедиции за 1959–1962 гг. о результатах поисковых работ на минеральные и термальные воды. Берегово: Закарпатская ГРЭ, Фонды ГП «Запукргеология».

Шлапинский, В. Е. (1989). Геохимические аномалии Складчатых Карпат и их связь с нефтегазоносностью. В Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых запада Украинской ССР: тезисы докл. респ. конф. (Львов, 2–6 октября 1989 г.) (Т. 3, с. 77–78). Львов.

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапинский, В. Е. (2003). Прямые и непрямые признаки нефтегазоносности Украинских Карпат как новые критерии её оценки. В Новые идеи в науках о Земле: VI Междунар. конф. (Т. 1, с. 277). Москва.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці НТШ. Геол. зб., 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є. (2015). Комплексна оцінка перспектив нафтогазоносності передової частини Складчастих Українських Карпат. В Геологія горючих копалин: досягнення і перспективи: Міжнар. наук. конф. (Київ, 2–4 верес. 2015 р.) (с. 248–251). Київ.

Щерба, В. М. (1965). Геологические результаты глубокого разведочного бурения за 1964 год на площадях Ходновичи, Садковичи, Нижанковичи, Воля-Блажевская, Ломна, Свалява, Теребля. Самбор: Фонды ГП «Запукргеология».

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 74-82

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 74-82.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.01.074

Марія КОСТЬ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

На основі досліджень природних вод ДП «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло», визначено їхні геохімічні особливості, еколого-геохімічний склад та ступінь антропогенного впливу.
Вивчено геохімічні характеристики лікувальної питної води типу «Нафтуся» та лікувальної сірководневої води для ванн. «Нафтуся» за складом гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 0,76 г/дм3 і підвищеним вмістом органічних речовин. Лікувальна сірководнева вода для ванн за сольовим складом сульфатна натрієво-кальцієва з мінералізацією 2,97 г/дм3. Спільною ознакою цих вод є від’ємні значення окисно-відновного потенціалу, що зумовлено наявністю доволі високого вмісту H2S та HS−.
Питну воду на території санаторію відбирають свердловиною із горизонту опільської світи нижнього неогену. За сольовим складом вона належить до сульфатно-гідрокарбонатних натрієво-кальцієвих з мінералізацією 0,53 г/дм3 і за всіма проаналізованими показниками відповідає стандартам щодо питного водоспоживання.
Еколого-геохімічні параметри вод поверхневих водойм та водотоків загалом також відповідають державним стандартам щодо їхнього використання як рекреаційних.

Ключові слова

питна вода, еколого-геохімічні параметри, антропогенний вплив.

Використані літературні джерела

Бабинец А. Е., Марус В. И., Койнов И. М. Минеральные и термальные воды Советских Карпат. – Киев : Наук. думка, 1978. – 160 с.

Гайдін А. М., Зозуля І. І. Яворівське озеро. – Л. : Афіша, 2007. – 69 с.

Геолого-економічна оцінка запасів ділянки Шклівського родовища мінеральних лікувальних підземних вод. Яворівський район Львівської області : звіт № 63931 (ДНВП «ГЕОІНФОРМ України») / Відп. вик. Д. Г. Кирилюк. – К., 2013. – Кн. 1. – 293 с.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною : ДСанПіН 2.2.4-171-10. – [Наказ МОЗ України № 400 від 2010-05-12]. – К., 2010. – 48 с. – (Національний стандарт України).

Гідрохімічна характеристика транскордонних річок Яворівщини / Р. Паньків, В. Колодій, Ю. Хованець та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2009. – № 2 (147). – С. 84–89.

Державне підприємство «Санаторно-курортний лікувальний центр «Шкло». – 2018. – Електр. ресурс: https://dsa.court.gov.ua/dsa/about_dsa/456/54675656.

Иванов М. В. Роль микробиологических процессов в генезисе месторождений самородной серы. – М. : Наука, 1964. – 368 с.

Природа Львівської області / за ред. К. І. Геренчука. – Л. : Вища шк. ; Вид-во при Львів. ун-ті, 1972. – 151 с.

Штогрин О. Д., Гавриленко К. С. Підземні води західних областей України. – К. : Наук. думка, 1968. – 315 с.

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 63-73

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 63-73.

https://doi.org/

Юлія ЛИСАК, Юрій ШПОТ, Андрій ШИРА, Зоряна КУЧЕР, Ігор КУРОВЕЦЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: y.shufliak@gmail.com

---

Анотація

Досліджено петрофізичні властивості порід-колекторів кам’яновугільних відкладів у центральній частині Дніпровсько-Донецької западини. Побудовано типові петрофізичні моделі для окремих площ та уніфіковані моделі, отримані на об’єднаній вибірці для нижньокам’яновугільних відкладів цього регіону. Глибина залягання покладів є одним з інформативних параметрів, які необхідно враховувати при побудові петрофізичних моделей, а отримані моделі є петрофізичною базою для кількісної інтерпретації даних геофізичних досліджень у свердловинах.

Ключові слова

петрофізичні моделі, Дніпровсько-Донецька западина, катагенетичні процеси.

Використані літературні джерела

Атлас родовищ нафти і газу України. Т. 1 : Східний нафтогазоносний район / під ред. М. М. Іванюти, В. О. Федишина, Б. І. Денеги, Ю. О. Арсія, Я. Г. Лазарука. – Л. : УНГА, 1998. – 494 с.

Геология и нефтегазоносность Днепровско-Донецкой впадины / Б. П. Кабышев, П. Ф. Шпак, О. Д. Билык и др. – Киев : Наук. думка, 1989. – 204 с.

Куровець І. М. Стан і проблеми вивчення петрофізичних властивостей порід-колекторів нафти і газу // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2001. – № 2. – С. 136–147.

Куровець І. М., Притулка Г. Й. Оцінка впливу геологічних факторів на петрофізичні властивості теригенних колекторів // Там само. – № 4. – С. 81–92.

Куровець І. М., Притулка Г. Й., Зубко О. С., Шеремета О. В. Петрофізична параметрична основа для підрахунку запасів газу в сарматських відкладах Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину // Там само. – 1999. – № 4. – С. 15–24.

Литология и породы коллекторы на больших глубинах в нефтегазоносных провинциях Украины / Д. В. Гуржий, М. П. Габинет, А. Е. Киселев и др. – Киев : Наук. думка, 1989. – 184 с.

Петкевич Г. И., Шеремета О. В., Притулка Г. И. Методика петрофизического изучения коллекторов нефти и газа в условиях, моделирующих пластовые. – Киев : Наук. думка, 1979. – 128 с.

Элланский М. М. Петрофизические связи и комплексная интерпретация данных промысловой геофизики. – М. : Недра, 1978. – 215 с.

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 47-62

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 47-62.

https://doi.org/

Юрій ХОХА, Олександр ЛЮБЧАК, Мирослава ЯКОВЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Проаналізовані літературні джерела та встановлені основні критерії визначення газогенераційного потенціалу порід. Зроблено спробу розширити спектр цих критеріїв, використовуючи відомості щодо елементного складу органічної речовини, розсіяної в породах. Розрахунки проведені на базі рівноважної термодинаміки в поєднанні з формалізмом Джейнса. Результати розрахунків порівнювали з результатами, одержаними методом Рок-Евал. Виявлено, що обчислення термодинамічним методом дає занижені результати щодо кількості газу, генерованого органічною речовиною. Натомість він дозволяє встановлювати зміни хімічної структури органічної речовини порід. Окреслено шляхи вдосконалення методу.

Ключові слова

слова: газогенераційний потенціал, формалізм Джейнса, рівноважна термодинаміка, розсіяна органічна речовина

Використані літературні джерела

Габинет М. П., Кульчицкий Я. О., Матковский О. И. Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат. – Львов : Вища шк., 1976. – Ч. 1. – 200 с.

Дякончук С. А., Кузьменко Т. М. Геологічна характеристика покладів нетрадиційних типів вуглеводнів на основі 3D-моделювання // Геодинаміка. – 2015. – Вип. 2 (19). – С. 26–33.

Крупський Ю. З. Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. – К. : УкрДГРІ, 2001. – 144 с.

Крупський Ю. З., Куровець І. М., Сеньковський Ю. М. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Кн. 2 : Західний нафтогазоносний регіон. – К. : Ніка-Центр, 2014. – 400 с.

Лебега О. В. Фактори та геолого-економічні показники, що визначають цінність газосланцевих родовищ // Економічний аналіз. – 2017. – Т. 2. – № 27. – С. 162–171.

Любчак О. В., Хоха Ю. В., Яковенко М. Б. Співвідношення структурних елементів вуглеводневої складової аргілітів Східних Карпат за формалізмом Джейнса // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Сер. Геологія. Географія. Екологія. – 2018. – № 49. – С. 83–94.

Хоха Ю. В. Термодинаміка глибинних вуглеводнів у прогнозуванні регіональної нафтогазоносності. – К. : Наук. думка, 2014 – 57 с.

Хоха Ю., Любчак О., Яковенко М. Вплив температурного режиму на газогенераційний потенціал гумінових кислот органічної речовини // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2018. – № 3–4 (176–177). – С. 49–63.

Behar F., Roy S., Jarvie D. Artificial maturation of a Type I kerogen in closed system: Mass balance and kinetic modelling // Organic Geochemistry. – 2010. – Vol. 41. – P. 1235–1247.

 Petroleum generation in the Ukrainian external Carpathians and the adjacent foreland / Y. Koltun, J. Espitalié, M. Kotarba et al. // Journ. of Petroleum Geology. – 1998. – Vol. 21 (3). – P. 265–288.

van Krevelen D. W., Chermin H. A. G. Estimation of the free enthalpy (Gibbs free energy) of formation of organic compounds from group contributions // Chemical Engineering Science. – 1951. – Vol. 1 (2). – P. 66–80.

Humic acids from coals of the North-Bohemian coal field: I. Preparation and characterisation / J. Novak, J. Kozler, P. Janos et al. // Reactive & Functional Polymers. – 2001. – Vol. 47 (2). – P. 101–109.

Tissot B. P., Welte D. H. Petroleum Formation and Occurrence. – Berlin ; Heilderberg ; New York ; Tokyo : Springer-Verlag, 1984. – 720 p.

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 41-46

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 41-46.

https://doi.org/10.15407/ggcm2019.01.041

Андрій Андрійович ЛОКТЄВ

ТзОВ «Компанія «Геопошук ЛТД», смт Рожнятів, Івано-Франківська обл.,
e-mail: shon327@hotmail.com

---

Анотація

Розглянуто еволюцію поглядів на походження природних газів у надрах Закарпатського прогину. Встановлено потенційно нафтогазоматеринські комплекси гірських порід у межах прогину шляхом визначення кількісних показників Сорг у керновому матеріалі. За вмістом Сорг з’ясовано, що окремі товщі як у донеогеновому складчастому фундаменті, так і в неогенових моласах мають дуже хороший нафтогазогенераційний потенціал.

Ключові слова

газ, генерація, міграція, Закарпатський прогин, родовище, материнські породи, Солотвинська западина.

Використані літературні джерела

Глибинна геологічна будова Карпатського регіону / Г. Ю. Бойко, П. Ю. Лозиняк, Х. Б. Заяць та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2003. – № 2. – С. 12–22.

Глубинное строение развитие и нефтегазоносность Украинских Карпат / Г. Н. До-ленко, Л. Т. Бойчевская, Л. Г. Данилович и др. – Киев : Наук. думка, 1980. – 148 с.

Крупський Ю., Крупська О. Виділення перспективних територій для пошуку родовищ зі значними запасами вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2008. – № 1. – С. 5–10.

Місюра Я. Б. До питання нафтогазоносності Закарпатського неогенового прогину // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. – 2008. – № 1. – С. 13–14.

Dembicki Jr. H. Three common source rock evaluation errors made by geologist during prospect or play appraisals // AAPG Bulletin. – 2009. – Vol. 93. – P. 341–356.

Dolton G. L. Pannonian Basin Province, Central Europe (Province 4808) – Petroleum geology, total petroleum systems, and petroleum resource assessment // U.S. Geological Survey. – 2006. – Bulletin 2204–B. – 47 p.

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 21-40

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 21-40.

https://doi.org/

ОЛЕСЯ САВЧАК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Проаналізовано геохімічний склад основних компонентів природного газу трьох
нафтогазоносних регіонів України: Західного (40 родовищ Передкарпатського про-
гину, 4 родовища газу Закарпатського прогину та 2 родовища в межах Львівського
палеозойського прогину), Східного (склад природних газів на 12 родовищах) та Пів-
денного (аналіз даних хімічного складу природних газів 8 родовищ акваторії про-
гину та 13 родовищ суходолу).
Порівняно склад природних вуглеводнів у межах Західного регіону по основних
структурно-тектонічних елементах регіону: зовнішній, внутрішній зонах Перед-
карпатського прогину, Закарпатський прогин та Львівський палеозойський прогин;
у межах Східного регіону – Північний борт западини, Південний борт западини та
сама западина; в межах Південного – акваторія і суходіл. На основі цього визначено
певну зональність поширення вуглеводневих компонентів природного газу в межах
нафтогазоносних регіонів. Такий різний склад газів свідчить про самостійні джере-
ла постачання вуглеводнів та різну тривалість шляху міграції останніх.
Аналіз особливостей поширення компонентів природного газу основних нафто-
газоносних регіонів України та газоносності в сукупності дав змогу визначити основні
аспекти процесів як латеральної, так і вертикальної міграції вуглеводнів.

---

---

Ключові слова

геохімічні особливості, міграція, вуглеводні, Західний, Східний, Південний нафтогазоносні регіони України.

Використані джерела

Атлас родовищ нафти і газу України : у 6 т. / Гол. ред. М. М. Іванюта. – Л., 1998. – Т. 4–5 : Західний нафтогазоносний регіон.

Геодинамічні умови формування нафтогазоносних провінцій України / М. Павлюк, М. Галабуда, Б. Різун та ін. // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2008. – № 3 (144). – С. 16–25.

Нафтогазоносні провінції України (геодинамічний аспект) / М. І. Павлюк, С. О. Варічев, Б. П. Різун, О. З. Савчак // Там само. – 2002. – № 1. – С. 3–12.

Савчак О. З. Геохімічні особливості нафт і конденсатів Південного нафтогазоносного регіону України // Там само. – 2003. – № 3–4. – С. 27–37.

Савчак О. З. Геодинамічні аспекти розташування родовищ нафти і газу нафтогазоносних провінцій України // Геологія горючих копалин : матеріали Міжнар. наук. конф. (Київ, 2–4 верес. 2015 р.). – К., 2015. – С. 96–98.

Савчак О. Геохімічні аспекти процесів нафтогазонагромадження нафтогазоносних регіонів України // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2017а. – № 1–2 (170–171). – С. 154–156.

Савчак О. Геохімічні аспекти процесів міграції та акумуляції вуглеводнів Східного нафтогазоносного регіону України // Там само. – 2017б. – № 3–4 (172–173). – С. 9–29.

Савчак О. Геодинамічні та геохімічні аспекти нафтогазонагромадження Західного нафтогазоносного регіону України // Там само. – 2018. – № 3–4 (176–177). – С. 5–20.

Савчак О. З. Геолого-геохімічні особливості розміщення родовищ нафти і газу нафтогазоносних провінцій України // Тези доп. Наук. конф., присвяченої 50-річчю Ін-ту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України (Київ, 14–16 трав. 2019 р.). – К., 2019. – Т. 2. – С. 82–84.

Головна > Архів > №1 178 (2019) > 5-20

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1 (178) 2019, 5-20.

https://doi.org/

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Альберт МЕДВЕДЄВ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів,
e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Описано олістостромові горизонти у складі нижньоверховинської підсвіти в Турківському субпокриві Кросненського покриву і в лусках Ставнянського субпокриву Дуклянсько-Чорногорського покриву. Раніше публікувалися численні відомості про олістострому у складі лусок Кросненської зони, наближених до Дуклянських складок. Матрикс в описаних горизонтах представлений породами кросненської літофації: здебільшого сірими карбонатними аргілітами, алевролітами і пісковиками. Олістостромові горизонти являють собою хаотичну масу часто інтенсивно зім’ятих порід олігоценового матриксу і старших за віком флішових утворень крейди–палеогену: олістолітів, а також перевідкладених порід, утворених шляхом розмиву давніших порід у палеобасейні. Вони надходили в басейн з кордильєр (низки островів), які, очевидно, розділяли дусинський і кросненський палеобасейни, унаслідок гравітаційних процесів. Існує версія походження олістолітів, згідно з якою вони відривалися від тектонічних покривів під час їхнього насування. Вона спростовується цілою низкою аргументів.

Ключові слова

Кросненський, Дуклянсько-Чорногорський покриви, Бітлянсько-Свидовецький, Турківський, Ставнянський субпокриви, нижньоверховинська підсвіта, олістостромові горизонти, кордильєра.

Використані літературні джерела

Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. : звіт / В. Є. Шлапінський, В. В. Глушко, В. В. Кузовенко. – Л. : Фонди ДП «Західукргеологія», 1994. – Т. 1. – 165 с.

Глушко В. В., Кузовенко В. В., Шлапінський В. Є. Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геол. – 1999. – Вип. 13. – С. 94–101.

Глущенко Л. А. Підводно-зсувні дислокації тонкоритмічного флішу в басейні рік Латориця і Жденівка (Східні Карпати) // ДАН УРСР. Сер. Б. – 1968. – № 3. – С. 236–238.

Глущенко Л. А. Геологическое строение и подводно-оползневые образования южного склона Украинских Карпат в верховьях Латорицы и Рики : автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук : спец. 04.00.01: Геология. – Львов, 1972. – 19 с.

Глущенко Л. А., Жигунова З. Ф., Кузовенко В. В., Лозыняк П. Ю. Олистострома в олигоценовых отложениях Кросненской (Силезской) зоны Украинских Карпат // Материалы XI конгр. КБГА (литология). – Киев : Наук. думка, 1980. – С. 55–64.

Грузман А. Д., Смирнов С. Е. Олистостром в верхнекросненской подсвите Украинских Карпат // ДАН УССР. Сер. Б. – 1982. – № 10. – С. 11–14.

Грузман А. Д., Смирнов С. Є. Олістостроми кросненської світи Українських Карпат // Там само. – 1985. – № 4. – С. 17–20.

Доленко Г. Н. Геология нефти и газа Карпат. – Киев : Изд-во АН УССР, 1962. – 367 с.

Круглов С. С. Геодинамическое развитие в раннем мелу Утесовых зон Советского Закарпатья // XIV конгр. КБГА : тез. докл. – София, 1989. – С. 385–388.

Кульчицкий Я. О. Олистостромы, олистолиты и другие подводно-оползневые явления во флише Восточных Карпат // Материалы XI конгр. КБГА (литология). – Киев : Наук. думка, 1980. – С. 119–130.

Леонов М. Г. Олистостромы и их генезис // Геотектоника. – 1978. – № 5. – С. 18–33.

Нетрадиційні джерела вуглеводнів України : монографія : у 8 кн. Кн. 2 : Західний нафтогазоносний регіон / Ю. З. Крупський, І. М. Куровець, Ю. М. Сеньковський та ін. ; Нац. акціонерна компанія «Нафтогаз України» та ін. – К. : Ніка-Центр, 2014. – 400 с.

Отчет о геологических исследованиях на площади Лопушное–Соймы Закарпатской области УССР, проведенных в 1954 г. / С. С. Клищ. – Львов : Фонди ДП «Західукргеологія», 1955. – 121 с.

Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Сигловатое Львовской области УССР в 1962 г. / И. П. Мочалин, Л. П. Некрасова. – Львов : Фонди ДП «Західукргеологія», 1963. – 167 с.

Отчет о групповом геологическом доизучении и комплексной съемке масштаба 1 : 50 000 на площади Вышков Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР в 1978–1982 г?г. (листы М-34-120-А, В; М-34-131-Б; М-34-132-А, В) / В. В. Кузовенко, З. Ф. Жигунова, В. А. Бунда ; Львов. ГЭ. – Львов : Фонди ДП «Західукргеологія», 1982. – 218 с.

Отчет о поисково-съёмочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. / З. Ф. Жигунова, Ж. С. Коваль, В. Г. Петров ; Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. – Львов : Фонди ДП «Західукргеологія», 1966. – Т. 1–2. – 150 с.

Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. / В. В. Кузовенко, З. Ф. Жигунова, В. Г. Петров ; Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. – Львов : Фонди ДП «Західукргеологія», 1977. – 185 с.

Царненко П. Н. Геологическое строение Полонинско-Черногорских и Горганских Карпат : автореф. дис. … канд. геол.-мин. наук. – Львов, 1974. – 23 с.

Шакин В. А., Сандлер Я. М. Гипсы в олигоценовом флише Карпат // Тр. УкрНИГРИ. – 1963. – № 6. – С. 110–173.

Шлапінський В. Про границю між олігоценом і міоценом в Бориславсько-Покутському покрові Передкарпатського прогину і Складчастих Карпатах // Праці НТШ. – 2012. – Т. 30 : Геол. зб. – С. 100–118.

Shlapinskyi V. E. Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians // Геодинаміка/Geodynamics. – 2018. – № 2 (25). – С. 53–69.