Автор: GGCMJournal

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 57–74

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 57–74

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.057

Анатолій Галамай¹, Фанвей МЕНГ², Дарія Сидор¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: galamaytolik@ukr.net
² Китайський університет гірничої справи і технологій (CUMT), Сюйчжоу, провінція Цзянсу, Китай, e-mail: fwmeng@isl.ac.cn

---

Анотація

Особливості мінералогенезу западини Венкоу басейну Давенкоу встановлено за хімічним складом розсолів флюїдних включень різного генезису в галіті. Вміст К⁺, Mg²⁺ і SO₄²⁻ у седиментаційних розсолах коливався в межах 27,6–32,9; 41,5–32,7; 66,6–33,3 г/л відповідно. Отримані дані щодо хімічного складу седиментаційних розсолів та значення δ³⁴S (+10,9…+35,7 ‰) і δ¹⁸O (+14,7…+19,4 ‰) ангідриту свідчать про можливий вплив морських трансгресій на континентальний галогенез. Збагачені на Ca(HCO₃)₂ слабкомінералізовані води, що надходили в басейн, спричиняли випадіння гіпсу чи глаубериту. Високий вміст калію в розсолах, що наближений до початку осадження сильвіну, вказує на ймовірність наявності у відкладах полігалітової мінералізації.

У свердловині XZK-101, крім галіту, мірабіліту, глаубериту, інших соляних мінералів не встановлено, проте, згідно з даними дослідження хімічного складу розсолів включень у галіті, у районі дослідження слід очікувати виявлення в соленосних відкладах кізериту, лангбейніту та інших соляних мінералів. Утворенню лангбейніту сприяли підвищені температура та тиск. Виявлені розсоли з аномально високим вмістом магнію, очевидно, є залишковими розсолами при утворенні лангбейніту за рахунок нестабільних седиментаційних гексагідриту та сильвіну. Згідно з отриманими даними, межі як галітової, так і калійних фацій на наявних фаціальних мапах басейну потребують перегляду. 

Ключові слова

флюїдні включення, галіт, температура гомогенізації, джерела солей

Використані літературні джерела

Валяшко, М. Г. (1962). Закономерности формирования месторождений солей. Mосква: МГУ.

Галамай, А. Р., Максимук, С. В., & Сидор, Д. В. (2021). Геохімічні особливості впливу нафтогазових покладів на покриваючі солі Карпатської нафтогазоносної провінції. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: Міжнародна науково-практична конференція (1–5 листопада 2021 р.) (с. 100–105). Львів.

Галамай, А. Р., Садовий, Ю. В., Meng, F., & Сидор, Д. (2024). Фізико-хімічні умови формування полігаліту північно-західної частини басейну Кайдам, КНР. Мінералогічний збірник, 74, 94–108. https://doi.org/10.30970/min.74.08

Ковалевич, В. М. (1973). Физико-химические условия формирования солей Стебникского калийного месторождения. Киев: Наукова думка.

Петриченко, О. Й. (1973). Методи дослідження включень у мінералах галогенних порід. Kиїв: Наукова думка.

Станкевич, Е. Ф., Баталин, Ю. В., & Чайкин, В. Г. (1991). Об отличиях морских и континентальных галогенных отложений. В Проблемы морского и континентального галогенеза (с. 23–30). Новосибирск: Наука.

Ходькова, С. В. (1968). Лангбейнит Передкарпатья и его парагенезисы. Литология и полезные ископаемые, 6, 73–85.

Acros, D., & Ayora, C. (1997). The use of fluіd іnclusіons іn halіte as envіronmental thermometer: an experіmental study. In M. C. Boiron & J. Pironon (Eds.), XІV ECROFІ: proceedings of the XIVth European Current Research on Fluid Inclusions, Nancy, France, July 1–4, 1997 (pp. 10–11). CNRS-CREGU.

Ayora, C., Garcia-Veigas, J., & Pueyo, J. J. (1994). The chemical and hydrological evolution of an ancient potash-forming evaporite basin as constrained by mineral sequence, fluid inclusion composition, and numerical simulation. Geochimica et Cosmochimica Acta, 58(16), 3379–3394. https://doi.org/10.1016/0016-7037(94)90093-0

Benison, K. C. (2019). How to search for life in Martian chemical sediments and their fluid and solid inclusions using petrographic and spectroscopic methods. Frontiers in Environmental Science, 7, 108. https://doi.org/10.3389/fenvs.2019.00108

Claypool, G. E., Holser, W. T., Kaplan, І. R., Sakaі, H., & Zak, І. (1980). The age curves of sulfur and oxygen іsotopes іn marіne sulfate and theіr mutual іnterpretatіon. Chemical Geology, 28, 199–260. https://doi.org/10.1016/0009-2541(80)90047-9

Doebelin, N., & Kleeberg, R. (2015). Profex: a graphical user interface for the Rietveld refinement program BGMN. Journal of Applied Crystallography, 48, 1573–1580. https://doi.org/10.1107/S1600576715014685

Eugster, H. P., Harvіe, C. E., & Weare, J. H. (1980). Mіneral equіlіbrіa іn a sіx-component seawater system, Na-K-Mg-Ca-SO₄-Cl-H₂O, at 25 °C. Geochimica et Cosmochimica Acta, 44(9), 1335–1347. https://doi.org/10.1016/0016-7037(80)90093-9

Galamay, A. R., Bukowski, K., Sydor, D. V., & Meng, F. (2020). The ultramicrochemical analyses (UMCA) of fluid inclusions in halite and experimental research to improve the accuracy of measurement. Minerals, 10(9), 823. https://doi.org/10.3390/min10090823

Galamay, A. R., Karakaya, M. Ç., Bukowski, K., Karakaya, N., & Yaremchuk, Y. (2023). Geochemistry of brine and paleoclimate reconstruction during sedimentation of Messinian salt in the Tuz Gölü Basin (Türkiye): Insights from the study of fluid inclusions. Minerals, 13(2), 171. https://doi.org/10.3390/min13020171

Galamay, A. R., Meng, F., Bukowski, K., Ni, P., Shanina, S. N., & Ignatovich, O. O. (2016). The sulphur and oxygen isotopic composition of anhydrite from the Upper Pechora Basin (Russia): new data in the context of the evolution of the sulphur isotopic record of Permian evaporites. Geological Quarterly, 60(4), 990–999. https://doi.org/10.7306/gq.1309

Gibson, M. E., & Benison, K. C. (2023). It’s a trap!: Modern and ancient halite as Lagerstätten. Journal of Sedimentary Research, 93(9), 642–655. https://doi.org/10.2110/jsr.2022.110

Halas, S., & Szaran, J. (1999). Low-temperature thermal decomposition of sulfates to SO₂ for on-line ³⁴S/³²S analysis. Analytical Chemistry, 71(15), 3254–3257. https://doi.org/10.1021/ac9900174

Li, M. H. (1986). Paleoecological analysis of the early Tertiary oil-bearing sedimentary formation in the Dongpu depression, North China Diwa Region. Geotectonica Metallogenia, 10, 159–168. [in Chinese with English abstract]

Liu, M. W., Song, W. Q., Xu, J. Q., Zhang, Y. J., & Xu, L. J. (2003). Geological characteristics of Cambrian gypsum deposit in Longquan of Yiyuan County. Geology of Shandong, 19(1), 39–42. [in Chinese with English abstract]

Lowenstein, T. K., Li, J. & Brown, C. B. (1998). Paleotemperatures from fluid inclusions in halite: method verification and a 100,000 year paleotemperature record, Death Valley, CA. Chemical Geology, 150(3–4), 223–245. https://doi.org/10.1016/S0009-2541(98)00061-8

Meng, F., Galamay, A. R., Ni, P., Ahsan, N., & Rehman, S. U. (2020). Composition of middle-late Eocene salt lakes in the Jintan Basin of eastern China: Evidence of marine transgressions. Marine and Petroleum Geology, 122, Article 104644. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2020.104644

Meng, F., Galamay, A. R., Ni, P., Yang, C.-H., Li, Y. P., & Zhuo, Q. G. (2014). The major composition of a middle-late Eocene salt lake in the Yunying depression of Jianghan Basin of Middle China based on analyses of fluid inclusions in halite. Journal of Asian Earth Sciences, 85, 97–105. https://doi.org/10.1016/j.jseaes.2014.01.024

Paytan, A., Kastner, M., Campbell, D., & Thiemens, M. H. (1998). Sulfur isotopic composition of Cenozoic seawater sulfate. Science, 282(5393), 1459–1462. https://doi.org/10.1126/science.282.5393.1459

Ren, L. Y., Lin, G. F., Zhao, Z. Q., & Wang, X. W. (2000). Early Tertiary marine transgression in Dongpu depression. Acta Palaeontologica Sin., 39, 553–557. [in Chinese with English abstract]

Song, S. W. (2010). Rock salt mining and securite study of Tai’an Dawenkou Basin. Geology of Chemical Minierals, 32(3), 177–185. [in Chinese with English abstract]

Wang, Z. J., Li, Q., & Li, Z. C. (2003). Potentiality evaluation of gypsum resource in Dawenkou Basin in Tai’an City and suggestion on ore need predication and exploration. Land and Resources in Shangdong Province, 19(5), 23–25. [in Chinese with English abstract]

Wu, T., & Ren, L. Y. (2004). The tertiary seaway and new reservoir probe in Dongpu depression as well as its surrounded basins. Acta Palaeontologica Sin., 43, 147–154. [in Chinese with English abstract]

Xiao, B. J., Liu, A. T., Zhang, Y. Y., & Dong, W. H. (2010). Geological characteristics of Xiaotun Gypsum deposits in Zhangfanxiang of Zaozhuang City in Shandong Province. Land and Resources in Shangdong Province, 26(5), 12–15. [in Chinese with English abstract]

Xu, Y., Cao, Y., Liu, C., Zhang, H., & Nie, X. (2020). The history of transgressions during the Late Paleocene-Early Eocene in the Kuqa Depression, Tarim Basin: Constraints from C-O-S-Sr isotopic geochemistry. Minerals, 10(9), 834. https://doi.org/10.3390/min10090834

Yao, W., Wortmann, U. G., & Paytan, A. (2019). Sulfur isotopes – Use for stratigraphy during times of rapid perturbations. In M. Montenari (Ed.), Stratigraphy & Timescales: Vol. 4. Case Studies in Isotope Stratigraphy (Ch. 1, pp. 1–33). https://doi.org/10.1016/bs.sats.2019.08.004

Zhang, D., Huang, X. Y., & Li, C. J. (2013). Sources of riverine sulfate in Yellow River and its tributaries determined by sulfur and oxygen isotopes. Advances In Water Science, 24(3), 418–426. [in Chinese with English abstract]

Zhu, M. (2015). Study on the origin of salt deposit in Dawenkou Basin in Shandong Province. Land and Resources in Shangdong Province, 31(1), 27–30. [in Chinese with English abstract]

---

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 43–56

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 43–56

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.043

Ірина БУЧИНСЬКА, Олег ГВОЗДЕВИЧ, Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ibuchynska@ukr.net

---

Анотація

Європейський курс на декарбонізацію економіки та енергетичних систем безпосередньо пов’язаний зі скороченням видобутку та використання викопного палива. Для України масштабна реструктуризація вугільної галузі, модернізація гірничодобувних регіонів та теплової енергетики є пріоритетними завданнями. З одного боку, необхідно суттєво зменшити негативний вплив видобутку і використання викопного палива на довкілля, а з іншого – маємо забезпечити ефективне залучення потенціалу гірничопромислових систем до сталого розвитку територій, зокрема шляхом впровадження сучасних інноваційних способів використання наявних геологічних об’єктів та мінеральних ресурсів.

На прикладі вуглепородного масиву Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну проведено геологічний аналіз формування пасток метановмісного вугільного газу та показано залежність обсягів його виділення від метаноносності вугільних покладів; для вилучення метаногазової суміші з вуглепородного масиву запропоновано технологічну схему, яка характеризується тим, що в ньому покроково виділяють підземний блок, на який з поверхні пробурюють газовидобувні свердловини і відбирають вугільний газ, відтак виокремлюють суміжний підземний блок, добурюють додаткові газовидобувні свердловини і відбирають вугільний газ із суміжного блоку, повторюючи виокремлення блоку і відбір газу, забезпечують видобуток метаногазової суміші з усього вуглепородного масиву. Розроблено схему інноваційного комплексу, який використовує метаногазову суміш вуглепородного масиву для одночасного отримання водню, аміаку та метанолу. Такі комплекси можна рекомендувати для сталого розвитку територій гірничовидобувних підприємств.

Ключові слова

вугільний метан, вуглепородний масив, Львівсько-Волинський басейн, видобування газу, отримання водню, аміаку, метанолу

Використані літературні джерела

Бучинська, І., & Матрофайло, М. (2024). Газовугільні родовища Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(195–196), 62–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.062

Бучинська, І., Матрофайло, М., & Побережський, А. (2023). Комплексне освоєння супутніх корисних копалин і компонентів вугілля Любельського родовища Львівсько-Волинського басейну. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 62–67. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.09

Бучинська, І., & Явний, П. (2012). Метаноносність вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 17–28.

Вергельська, Н. В., Вергельська, В. В., & Скопиченко, І. М. (2024). Особливості використання техногенних колекторів вуглепородних масивів Донецького басейну. Мінеральні ресурси України, 3, 54–60. https://doi.org/10.31996/mru.2024.3.54-60

Вергельська, Н., Скопиченко, І., & Крошко, Ю. (2022). Геолого-структурні моделі формування та акумуляції газу у техногенних колекторах вуглепородних масивів. Гiрнича геологiя та геоекологiя, 2(5), 5–18. https://doi.org/10.59911/mgg.2786-7994.2022.2(5).276072

Гвоздевич, О. В., Бучинська, І. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Подольський, М. Р., & Побережський, А. В. (2025). Спосіб розробки вуглепородного масиву для видобутку метаногазової суміші (Заявка на винахід (корисну модель) № u202500303). Лист УКРНОІВІ 1703/ЗУ/25. Взято 20.02.2025 з https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1838125/

Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2023). Дегазація метановмісних вугільних пластів з використанням свердловинного гідромонітору. Грааль науки, 34, 137–143. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.08.12.2023.29

Гвоздевич, О. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Подольський, М. Р., Родін, М. Л., & Харитонов, В. С. (2025). Енергетичний комплекс для одночасного отримання водню, аміаку та метанолу з використанням геологічних об’єктів (Заявка на винахід (корисну модель) № u202500607). Лист УКРНОІВІ 2674/ЗУ/25. Взято 20.02.2025 з https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1841854/

Євдощук, М. І. (1997). Ресурсне забезпечення видобутку вуглеводнів України за рахунок малорозмірних родовищ. Київ: Наукова думка.

Євдощук, М. І., & Лівенцева, Г. А. (2016). Геологічні критерії прогнозування газоносноcті локальних техногенних об’єктів Львівсько-Волинського басейну. Тектоніка і стратиграфія, 43, 31–37. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2016.108283

Єрмаков, В. М., Клименко, О. О., & Горобей, М. С. (2020). Техногенне забруднення літосфери внаслідок функціонування і закриття вугільних шахт. Екологічні науки, 7(34), 12–15. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.7-34.2

Забигайло, В. Е., Васючков, Ю. Ф., & Репка, В. В. (1989). Физико-химические методы управления состоянием угольно-породного массива. Киев: Наукова думка.

Іванов, Є. А., & Ковальчук, І. П. (2024). Накопичення гірничопромислових відходів у Львівсько-Волинському кам’яновугільному басейні: сучасний стан, проблеми і перспективи поводження. Український журнал природничих наук, 7, 75–84. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.8

Камишан, В. В. (2005). Спосіб дегазації вугільних родовищ (Патент на корисну модель № 11285, Україна, МПК E21F7/00). Бюлетень, 12. Взято 20.02.2025 з https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/294011/

Концевой, А. Л., & Концевой, С. А. (2021). Технологія зв’язаного азоту: курс лекцій (Електрон. вид.). Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського. https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/0df6ed70-cf17-4420-b8fd-36308e9d1b6c/content

Матрофайло, М., Бучинська, І., & Побережський, А. (2017). Розподіл і походження вуглеводневих газів у вугленосних відкладах Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(172–173), 87–105.

Матрофайло, М. М., Бучинська, І. В., & Побережський, А. В. (2024). Основні геологічні чинники газоносності і видобувний потенціал перспективних ділянок газовугільних родовищ Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. У Наукові аспекти збереження та відновлення природних ресурсів в умовах сучасного розвитку суспільства (с. 534–559). Рига: Baltija Publishing. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-511-2-21

Наумко, І. М., Павлюк, М. І., Сворень, Й. М., & Зубик, М. І. (2015). Метан газовугільних родовищ – потужне додаткове джерело вуглеводнів в Україні. Вісник НАН України, 6, 43–54. Взято 14.02.2025 з https://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index.php/v/article/view/1591

Про виконання науково-технічного проекту «Вилучення метану закритих шахт: гірничо-геологічне і технологічне обґрунтування на 2011–2015 рр.» (Розпорядження Президії НАН України № 98 від 17.02.2012). (2012). Взято 21.02.2025 з https://www.old.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/R-120217-98-0.pdf

Про газ (метан) вугільних родовищ (Закон України № 1392-VI). (2009). Відомості Верховної Ради України, 40, 578. Взято 26.02.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-17#Text

Радзивилл, А. Я. (Ред.). (2007). Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта.

Рудько, Г. І., Іванов, Є. А., & Ковальчук, І. П. (2019). Гірничопромислові геосистеми Західного регіону України (Т. 2). Київ; Чернівці: Букрек.

Рудько, Г. І., & Яковлєв, Є. О. (2020). Постмайнінг гірничодобувних районів України як новий напрям екологічно безпечного використання мінерально-сировинних ресурсів. Мінеральні ресурси України, 3, 37–44. https://doi.org/10.31996/mru.2020.3.37-44

Софийский, К. К., Силин, Д. П., & Агаев, Р. А. (2013). Комплексное освоение газоугольного месторождения с применением метода гидродинамического воздействия. Уголь Украины, 2, 48–51.

Шашенко, О. М., & Чередник, В. А. (2019). Сучасні уявлення щодо виникнення газових покладів у підроблених вуглепородних масивах. Гірничий вісник, 106, 3–8. https://doi.org/10.31721/2306-5435-2019-1-106-3-9

DENSO досліджує технологію твердооксидних електролізерів для виробництва «зеленого» водню. (2023). DENSO AM. Взято 25.02.2025 з https://www.denso-am.eu/ua/news/denso-explores-solid-oxide-electrolysis-cell-technology-to-produce-green-hydrogen

European Association for Coal and Lignite. (2024). Market Report 2024 no. 1. Взято 26.02.2025 з https://public.euracoal.eu/download/Public-Archive/Library/Market-Reports/EURACOAL-Market-Report-2024-1_v03-rko.pdf

Haber, F., & Le Rossignol, R. (1916). Production of ammonia (Patent US № 1202995). https://patents.google.com/patent/US1202995A/en

---

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 34–42

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 34–42

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.034

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Зоряна КУЧЕР, Роман-Даниїл КУЧЕР, Юлія ЛИСАК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Степан МИХАЛЬЧУК, Людмила ПЕТЕЛЬКО, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

---

Анотація

При пошуках та розвідці родовищ вуглеводнів ефективність геологорозвідувальних робіт, зокрема вибір оптимальних технологій розкриття покладів і їхньої розробки, значною мірою залежить від наявності достовірної інформації про прогнозовані типи порід-колекторів та їхні петрофізичні властивості. Викладено результати вивчення неогенових відкладів Закарпатської нафтогазоносної області, які є перспективними для відкриття нових покладів вуглеводнів. Методика досліджень охоплювала аналіз наявної геолого-петрофізичної інформації про літолого-петрографічні, структурно-текстурні особливості та петрофізичні властивості відкладів, інтерпретацію матеріалів геофізичних досліджень свердловин, лабораторні дослідження керна, математично-статистичну обробку даних, вивчення кореляційних зв’язків між ємнісно-фільтраційними та промислово-геофізичними параметрами, дослідження впливу геологічних чинників на формування різних типів порід-колекторів. Дослідження показали, що в осадовому комплексі присутні колектори різних типів – від низькопористих ущільнених гранулярних до складнопобудованих порово-тріщинно-кавернозних. Це зумовлено впливом седиментаційних, геотектонічних, термобаричних, геотермічних, геохімічних та низки інших геологічних факторів, якого породи зазнали під час формування.

Ключові слова

Закарпатська нафтогазоносна область, неогенові відклади, типи порід-колекторів вуглеводнів, літолого-петрофізичні властивості

Використані літературні джерела

Гафич, І. П., Лютий, П. М., Огар, В. В., & Шеремета, О. В. (2000). Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології: Т. 1. Колектори газових родовищ Закарпатського прогину (c. 179–183). Київ.

Гафич, Л. Ф., & Куровець, І. М. (2002). Результати петрофізичних досліджень порід-колекторів газових родовищ Закарпаття. У Нафта і газ України – 2002: матеріали VІІ Міжнародної конференції (Київ, 31 жовтня – 1 листопада 2002 р.) (с. 97). Київ.

Крупський, Ю. (2017). Нові уявлення про геологічну будову і перспективи нафтогазоносності Західного нафтогазоносного регіону. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 76–77.

Куровець, І., Грицик, І., Приходько, О., Чепусенко, П., Кучер, З., Михальчук, С., Мельничук, С., Лисак, Ю., & Петелько, Л. (2021). Петрофізичні моделі відкладів менілітової світи олігоценового флішу Карпат і Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 33–43. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.033

Куровець, І., Лисак, Ю., Чепусенко, П., Михальчук, С., Кучер, Р.-Д. (2019). Геолого-петрофізична характеристика відкладів силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 17–31. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.017

Максимчук, С., & Дучук, С. (2017). Перспективи відкриття нових скупчень вуглеводнів в межах Солотвинської площі Закарпатського прогину (за даними геофізичних і геохімічних досліджень). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 95–96.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Artym, I. V., Kurovets, S. S., Zderka, T. V., Yarema, A. V., & Kurovets, I. M. (2019). Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. In 18th International Conference on Geoinformatics – Theoretical and Applied Aspects. European Association of Geoscientists & Engineers. https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902064

Hafych, L. F., & Kurovets, I. M. (2004). Neogene volcanic and volcanilastic reservoir rocks of gas fields in the Ukrainian Transcarpathian. In AAPG European Region Conference with GSA (Prague, October 10–13, 2004) (pp. 76–77). Prague.

Kurovets, I., Prytulka, H., Shyra, A., Shuflyak, Yu., & Peryt, T. M. (2011). Petrophysical properties of the Pre-Miocene rocks of the Outer zone of the Ukrainian Carpathian Foredeep. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 81(3), 363–373.

Kurovets, S. S., Artym, I. V., & Kurovets, I. M. (2018). Researching the fracturing of the reservoir rocks. Journal of Hydrocarbon Power Engineering, 5(1), 1–6.

---

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 26–33

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 26–33

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.026

Іванна КОЛОДІЙ¹, Олена АНІКЕЄВА²

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹ivannakolodiy@gmail.com; ²geolena@ukr.net

---

Анотація

На основі гідрогеохімічних, газогеохімічних, геотемпературних, гідродинамічних даних обґрунтовано модель формування покладів вуглеводнів акваторійної частини Причорноморського водонапірного басейну. Модель базується на сучасних поглядах на геодинамічну історію розвитку і дає змогу стверджувати, що формування газопарових систем відбувалося в низах осадової товщі рифтогену за високих тисків і температур та наявності води. Основою газопарових систем були як термокаталітичні, так і підкорові (мантійні) гази. Активне тепломасоперенесення флюїдів протягом альпійського тектоногенезу продовжується дотепер, що підтверджується геотермічними аномаліями, спричиненими висхідним розвантаженням підземних вод, ендогенних газів – метану, гелію, вуглекислого газу, водню тощо. Шляхами імовірної міграції є субширотні диз’юнктивні дислокації та зони розущільнення на ділянках, де на тлі регіонального стискання проявлялися сили розтягу, наприклад, у місцях перетину розломів різних напрямків. Унаслідок міграції газів, особливо через глинисті породи, відбувалася сорбція важких вуглеводнів, що і зумовило газогеохімічну зональність. Міграція газів реалізувалася у вільній високотемпературній газопаровій фазі, яка заповняла пастки, витісняючи або стискаючи пластову воду. Активне тепломасоперенесення впливає на гідро- і газогідрогеохімічну зональність і на заповнення вже наявних пасток вуглеводнями.

Гідрогеохімічні характеристики, такі як розчинені у воді гази та конденсаційні води, є прямими ознаками нафтогазоносності. Гідрогеологічна модель може бути використана для прогнозування покладів в інших нафтогазоносних регіонах (зокрема Передкарпатському прогині).

Ключові слова

Причорноморський водонапірний басейн, Каркінітсько-Північнокримський прогин, гідрогеологічні особливості, водорозчинені гази, конденсаційні води, вуглеводні, вертикальна міграція

Використані літературні джерела

Gozhyk, P. F. (Ed.). (2007). Oil and gas prospective objects of Ukraine. Scientific and practical bases of hydrocarbon fields prospecting in the northwestern shelf of the Black Sea. Kyiv: EKMO. [in Ukrainian]

Ivaniuta, M. M. (Ed.). (1998). Atlas of oil and gas fields of Ukraine: Vol. 6. Southern oil-and-gas-bearing region. Lviv: Tsentr Yevropy. [in English & Ukrainian]

Kolodiy, I. V. (2001). Hydrogeochemical features of the Golitsyno gas-condensate field. In Proceed. of youth sc. conf. “Earth Science – 2001” (pp. 64–65). Lviv: Ivan Franko National University of Lviv. [in Ukrainian]

Kolodiy, I. V. (2014). Expected localization of hydrocarbon deposits of the Black Sea aquiferous basin based on hydrogeochemical indications. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Geology, Geography, Ecology”, 41(1128), 32–36. [in Ukrainian].

Kolodiy, I. V., & Medvid, H. B. (2018). Hydrogeological characteristics of the Lower Cretaceous terrigenous complex of the Karkinit-Northern Crimean Deep in the aspect of its potential for oil and gas presence. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series “Geology, Geography, Ecology”, 49, 59–69. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-05 [in Ukrainian]

Kolodiy, I., & Medvid, H. (2019). Forecast estimation of oil and gas reserves of Lower Cretaceous sediments in Karkinit-Northern Crimean deep (by gas-hydrogeochemical indicators). Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 3(180), 90–99. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.090 [in Ukrainian]

Kolodiy, V. V. (1971). On the origin of the hydrogeochemical anomalies in the October oil and Western-October gas-condensate fields. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 27, 10–19. [in Russian]

Kolodiy, V. V., & Kolodiy, I. V. (2002). The model of forming gas fields of the Northern Black Sea aquiferous basin. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 4, 11–20. [in Ukrainian]

Kutas, R. Y. (2010). Geothermal conditions of the Black Sea basin and its surroundings. Geophysical journal, 32(6), 135–158. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v32i6.2010.117453 [in Russian]

Pavlyuk, M. І., Varichev, S. O., & Rizun, B. P. (2002). Oil and gas formation and geodynamic models of forming of oil and gas-bearing provinces. Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, 1, 3–11. [in Ukrainian]

Zhabina, N., Anikeyeva, O., Kolodiy, I., & Mintuzova, L. (2015). New data on the stratigraphy of deposits and hydrogeochemical conditions of Pradnieper Area (north- western part of the Black Sea shelf). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 3(70), 18–22. https://doi.org/10.17721/1728-2713.70.03 [in Ukrainian]

---

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 14–25

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 14–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.014

Василь ГАРАСИМЧУК¹, Галина МЕДВІДЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Іванна КОЛОДІЙ¹, Мирослав СПРИНСЬКИЙ²

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² Університет Миколая Коперника в Торуні, Торунь, Польща, e-mail: kontakt@umk.pl

---

Анотація

Досліджено гідрогеологічні особливості структур Гвіздецького нафтового родовища. Виокремлено специфічні ознаки підземних вод, що визначають наявність вуглеводневих скупчень, з метою їхнього використання на інших ділянках досліджуваного регіону під час пошуків нових родовищ.

З’ясовано, що в усіх водоносних горизонтах родовища пластовий тиск перевищує гідростатичний на величину від 3 до 13 МПа. Максимальні значення тисків фіксуються як у межах контуру нафтогазоносності, так і поблизу контакту нафта–вода. Встановлено, що високі значення надгідростатичності пластових вод відображають щільну гідродинамічну ізольованість окремих водоносних горизонтів і ділянок Гвіздецького нафтового родовища та безпосередньо вказують на їхню високу гідрогеологічну сприятливість щодо збереження покладів. Просторовий розподіл гідродинамічних векторів вказує на потенційні шляхи міграції флюїдів – як у бік Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, так і в напрямку Скибової зони Карпат.

Макрокомпонентний склад, вміст мікроелементів та співвідношення компонентів пластових вод Гвіздецького нафтового родовища відображають квазізастійні гідрогеологічні умови, які сприяють збереженню тут вуглеводневих покладів. Наявність гідрокарбонатно-натрієвих вод менілітових відкладів із пониженою мінералізацією та підвищеним вмістом гідрокарбонат-іона розглядається як прямий гідрогеологічний критерій, пов’язаний з відновленням сірки сульфатів при взаємодії підземних вод із вуглеводнями ореолу розсіювання нафтового покладу родовища.

Газогідрогеохімічними ознаками нафтоносності є зростання газонасичення вод при наближенні до покладу та збільшення у складі водорозчинених газів відносної частки гомологів метану.

Ключові слова

поклади вуглеводнів, гідрогеологічні критерії нафтогазоносності, водоносний горизонт, пластовий тиск, макрокомпоненти, мікрокомпоненти

Використані літературні джерела

Гавриленко, К. С., Демедюк, М. С., & Архільдєєва, Є. О. (1971). Порівняльна характеристика хімічного складу підземних вод Передкарпатського і Закарпатського прогинів в аспекті оцінки нафтогазоносності надр. Геологія і геохімія горючих копалин, 27, 52–60.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1985). Подземные конденсационные и солюционные воды нефтяных, газоконденсатных и газовых месторождений. Киев: Наукова думка.

Колодій, В. В. (1998). Вільні та водорозчинені гази Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(102), 53–63.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В. В., Спринський, М. І., Паньків, Р. П., & Гаєвський, В. Г. (1996). Рідкісні лужні елементи в пластових водах Лопушнянського нафтового родовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 45–53.

Лозинский, В. А., & Баньковский, В. П. (1972). Гидрохимический разрез Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Геология нефти и газа, 11, 27–34.

Лозинский, В. А., & Романюк, А. Ф. (1969). Гидрогеологические особенности Битковского нефтегазоносного района. Геология нефти и газа, 5, 18–22.

Новосілецький, Р. М. (1969). Пластові води у надрах України. Київ: Техніка.

Орлов, А. А. (1980). Аномально пластовые давления в нефтегазоносных областях Украины. Львов: Вища школа.

Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Грицик, І. І., & Мельничук, С. П. (2005). Термобаричні параметри продуктивних горизонтів вуглеводнів і родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 28–35.

Романюк, А. Ф., Лихоманова, І. М., & Тесляр, І. Ф. (1973). Про гідрохімічні аномалії в палеогенових відкладах газоконденсатних родовищ Росільна і Космач. Геологія і геохімія горючих копалин, 34, 59–64.

Романюк, А. Ф., & Ярош, Е. Н. (1985). Маломинерализованные воды нефтяных и газоконденсатных месторождений Бориславско-Покутской зоны Предкарпатского прогиба. В Маломинерализованные воды глубоких горизонтов нефтегазоносных провинций (с. 27–32). Киев: Наукова думка.

Щепак, В. М. (1971). Нафтогазопошукове значення амонію в підземних водах Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 23, 83–91.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 126–134

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 126–134

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.126

Марія МЕРЕЖКО

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна, e-mail: geoinsgeo@gmail.com

---

Анотація

У цій статті досліджується історія пошуку титану в алювіальних відкладах. Зокрема йдеться про Волинський титаноносний регіон України. Дослідження охоплює три основні етапи: ранній період, позначений випадковими згадками про кристалічні породи, що містять титан; радянську епоху, що характеризується систематичними дослідженнями та підвищеним інтересом до рідкісних елементів; сучасний період після здобуття Україною незалежності. Помітні внески геологорозвідувальних експедицій та «Української титанової школи» підкреслюють спільні зусилля дослідників і виробничих груп.

Епоха після 1991 року свідчить про продовження досліджень титан-цирконієвих розсипів Волинського титаноносного регіону, що підкреслює значну роль сучасних методологій і технологій геоінформаційних систем.

На завершення статті наголошується на ключовій ролі подальших досліджень та раціонального використання титанових родовищ для економічного розвитку України, створення робочих місць та залучення інвестицій у видобуток і переробку титану.

Ключові слова

родовище титану, історична вивченість, Волинська область, Україна, корисні копалини

Використані літературні джерела

Barbót de Marni, N. P., & Karpinsky, A. P. (1973). Geological research in the Volhynian province. In Collection of the Mining Institute (pp. 247–248). SPB. [in Russian]

Bazaliiska, L. M. (2016). Report on geological exploration of the Poromyvsky placer ilmenite deposit. DNVP “Geoinform Ukraine”. Dnipro. [in Russian]

Bazaliiska, L. M., & Vadymov, N. T. (1954). Geological description of titanium deposits and ore manifestations on the territory of the USSR (pp. 87–112). Kyiv: Ukr. Geol. upr. [in Russian]

Fersman, A. E. (1939). The Search for Mineral Deposits on the Basis of Geochemistry and Mineralogy. Geological and Mineralogical Studies, 4(1), 187–194. [in Russian]

Galetsky, L. S. (2009). Status and prospects of titanium production in Ukraine [Report]. Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine. Kyiv. [in Ukrainian]

Galetsky, L., Khrushchov, D., Remezova, O., Kirpach, Y., Svyvalneva, T., & Stepanyuk, O. (2010). International conference “Titanium ore base in the CIS–2009”. Geologist of Ukraine, 1–2, 3–10. [in Russian]

Galetsky, L. S., & Remezova, E. A. (2011a). The Role of Ukraine’s Titanium Mineral Resource Base in the World. In Proceedings of the International Conference “Ti–2011 in the CIS” (Lviv, April 25–28, 2011) (pp. 22–28). Kyiv. [in Russian]

Galetsky, L. S., & Remezova, O. O. (2011b). The strategy of titanium mineral-raw material base of the Ukraine. Geological Journal, 3, 66–72. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.3.139209 [in Ukrainian]

Ganzha, O., Kuzmanenko, H., Okholina, T., & Remezova, O. (2022). Current state of mineral base of titanium deposits of Ukraine. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(99), 60–66. https://doi.org/10.17721/1728-2713.99.08 [in Ukrainian]

Ivantyshyn, M. M. (1955). Changes in the composition of accessory ilmenite and titanomagnetite in rocks of the Korosten intrusive complex. Geological Journal, 15(3). [in Russian]

Khrushchov, D. P., Kovalchuk, M. S., Remezova, E. A., Lalomov, A. V., Tsymbal, S. N., Bosevskaya, L. P., Lobasov, A. P., Ganja, E. A., Dudchenko, Y. V., & Kroshko, Y. V. (2017). Structural-Lithological Modelling of Sedimentary Formations. Kyiv: Interservice. [in Ukrainian]

Khrushchov, D. P., Lobasov, A. P., Remezova, E. A., Vasylenko, S. P., Svivalnieva, T. V., & Kravchenko, E. A. (2013). Digital structural-lithological models for Zlobychy and Motrona-Annyvske placer titanium-zirconium deposits. Geological Journal, 2, 26–36. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.2.139337 [in Ukrainian]

Luchytskyi, V. I., Semenenko, M. P., Tkachuk, L. H., & Usenko, I. S. (1947). Ukrainian crystalline massif (geological-petrographic description with a map). [in Russian]

Mazko, M. I. (1959). Results of geological prospecting works performed by the Zhytomyr expedition in the Irsha River basin and the upper reaches of the Uzh River in Zhytomyr region, USSR, in 1953–1958 [Research report] (pp. 87–112). [in Russian]

Miklukho-Maklay, M. N. (1890). Geological research of Novohrad-Volynskyi and Zhytomyr counties, Volyn province. In Proceedings of the Mining Society (p. 79). SPB. [in Russian]

Nestrenko, T. P. (2019). Reevaluation of the Geological and Economic Assessment of Reserves of the Mezhyrichne Titanium Ore Deposit (Sections Serednya, Emilivska, Yurska, Osynova, and Bukynska). Kryvyi Rih. [in Ukrainian]

Ossovsky, G. O. (1868). Geological-geographical study of Volhynian province. In Proceedings of the 1st Congress of Russian Naturalists (p. 112). SPB. [in Russian]

Remezova, O. O. (2005a). Problems of studying layered intrusive bodies of the Ukrainian Shield. Geological and Mineralogical Bulletin, 1(13), 61–67. [in Russian]

Remezova, O. O. (2005b). Problems of studying the ilmenite deposits in the northwestern part of the Ukrainian Shield. Collection of scientific works of the National Mining University, 23, 22–27. [in Russian]

Remezova, O. O., & Vasilenko, S. P. (2019). Significant contribution of the Department of Geology of Minerals of the Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine into the development of national geology during the Ukrainian independent. Geological Journal, 1(366), 45–58. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159240 [in Ukrainian]

Shvaiberov, S. K. (1991a). Report of the Zhytomyr GRE on the results of prospecting and evaluation works conducted in 1987–1991 in Zhytomyr region, USSR (pp. 69–78). [in Russian]

Shvaiberov, S. K. (1991b). Exploration and Evaluation Works on Stavyshchanska, Trostyanitska, and Ocheretyanska Placer Deposits of Ilmenite [Research report]. Zhytomyr State Geological Exploration Expedition. [in Russian]

Shvaiberov, S. K. (1994). Detailed Exploration of the Zlobychske Placer Deposit of Ilmenite in Zhytomyr Region, Ukraine (pp. 244–265). [in Russian]

Svyvalneva, T. V. (2011). Geological-structural conditions for the formation of the Zlobychskoye placer ilmenite deposit. Scientific principles of the geological-economic assessment of the mineral resource base of Ukraine, 48, 212–214. [in Russian]

Svyvalneva, T. V. (2013). Rating approach to the geological-economic assessment of titanium deposits with the construction of a model of one of the promising objects of the Volyn titanium-bearing region. In Proceedings of the International Conference “Ti–2013 in the CIS” (pp. 106–110). Donetsk. [in Russian]

Tarasenko, V. E. (1895). On the Mountain Rocks of the Gabbro Family in Radomyshl and Zhytomyr Counties of Kyiv and Volyn Provinces. Proceedings of the Kyiv Society of Naturalists, 15(1), 89–91. [in Russian]

Theofilaktov, K. M. (1851). On the crystalline rocks of the provinces of Kyiv, Volyn, and Podillya. In Transactions of the Committee of Higher Educational Institutions at St. Vladimir University (pp. 132–133). [in Russian]

Theofilaktov, K. M. (1868). On the Results of Geological Research in Kyiv Province. In Proceedings of the First Congress of Russian Naturalists in St. Petersburg, 1868 (p. 231). St. Petersburg. [in Russian]

Vadymov, N. T. (1954). Geological description of titanium deposits and ore manifestations on the territory of the USSR. Kyiv. [in Russian]

Vasylenko, A. P., & Trokhymenko, V. M. (2014). First results of monitoring and scientific support for the development of placer titanium deposits in the western part of the Ukrainian Shield. Collection of scientific works UkrDGI, 1, 33–39. [in Ukrainian]

Zamoysky, P. K. (1939). Geology and Quaternary deposits of the Irsha River interfluve – Upper and Lower Irshytsia and Trostyanitsa. Funds of IGN NAS of Ukraine. [in Ukrainian]

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 87–99

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 87–99

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.087

Василь ГАРАСИМЧУК¹, Галина МЕДВІДЬ¹, Олег ЧЕБАН², Ольга ТЕЛЕГУЗ¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² ТОВ «НГСН», Київ, Україна, е-mail: ovcheb2015@gmail.com

---

Анотація

Реалізація принципу екологічної конверсії при видобутку вуглеводневої сировини на Добрівлянському газоконденсатному родовищі полягає в поверненні високомінералізованих, збагачених мікрокомпонентами та органічною речовиною супутніх пластових вод у виснажені пласти-колектори. Високі ємнісно-фільтраційні характеристики, достатня потужність і витриманість виснаженого пласта-колектора НД-12а забезпечують необхідну приймальну здатність для наявних об’ємів супутніх пластових вод. Ін’єкція супутніх пластових вод здійснюється через свердловину № 4. Встановлено, що за хімічними параметрами ці води ідентичні з водами водоносних горизонтів родовища. Вони мають хлоридний кальцієво-натрієвий, магнієво-натрієвий склад з підвищеними значеннями мінералізації. Оцінено геохімічну сумісність супутніх пластових вод із водами пласта-колектора НД-12а, яка не передбачає утворення соляних осадів та кольматації порового простору. Результати моніторингових досліджень хімічного складу вод четвертинного водоносного горизонту ділянки родовища та прилеглих населених пунктів вказують на відсутність негативного впливу утилізації супутніх пластових вод.

Ключові слова

екологічна конверсія, газоконденсатне родовище, супутні пластові води, утилізація, моніторинг

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В. Ю., & Колодій, В. В. (2002). Походження і умовини формування підземних вод Лопушнянського нафтового родовища у південно-східній частині Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 21–36.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ.

ДК «Укртрансгаз». (2004). Підземні сховища газу. Регламент повернення супутньо-пластових вод у надра (СОУ 60.3-30019801-009-2004). Київ.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодій, В. В. (2010). Гідрогеологія. Підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Медвідь, Г., Чебан, О., Кость, М., Телегуз, О., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2022). Еколого-геохімічна характеристика природних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(187–188), 115–126. https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Німець, Н. Н., Брусенцева, Т. В., & Німець, О. Д. (2019). Підвищення екологічної безпеки видобування вуглеводнів шляхом вивчення сумісності супутньо-пластових вод при поверненні в надра. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів, 15, 42–50. https://doi.org/10.20998/2220-4784.2019.15.08

ТОВ «Бурпроект». (2018). Уточнений проект дослідно-промислової розробки Добрівлянського родовища. Львів.

ТОВ «Стрийнафтогаз». (2020). Технологічний проект повернення супутньо-пластових вод (СПВ) у надра Добрівлянського родовища. Львів.

УкрНДІгаз. (2013). Методика визначення привнесених компонентів та вимоги до їх вмісту при поверненні супутньо-пластових вод у надра (СОУ 09.1-30019775-004:2013). Київ.

Al-Hubail, J., & El-Dash, K. (2006). Managing Disposal of Water Produced with Petroleum in Kuwait. Journal of Environmental Management, 79, 43–50. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2005.05.012

Clark, C. E., & Veil, J. A. (2009). Produced water volumes and management practices in the United States [Technical Report]. https://doi.org/10.2172/1007397

Haneef, T., Mustafa, M. R. U., Farhan Yasin, H. M., Farooq, S., & Hasnain Isa, M. (2020). Study of Ferrate(VI) oxidation for COD removal from wastewater. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 442, 012007. https://doi.org/10.1088/1755-1315/442/1/012007

Hanson, B. R., & Davies, S. H. (1994). Review of potential technologies for the removal of dissolved components from produced water. Chemical Engineering Research and Design, 72, 176–188.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 73–86

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 73–86

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.073

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Олег ГВОЗДЕВИЧ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

---

Анотація

На території України розташовані всі види горючих корисних копалин – нафта, природний газ, газовий конденсат, вугілля, торф, горючі сланці, однак обсяги їхнього видобування та способи використання в сукупності не забезпечують необхідного рівня енергетичної безпеки держави. Додаткові труднощі в енергетичній сфері спричинили тривалі військові дії на сході та півдні країни. Тому завдання підвищення ефективності використання наявних некондиційних паливно-енергетичних ресурсів, зокрема в західному регіоні, є актуальним і своєчасним. Некондиційними горючими копалинами можна вважати балансові та позабалансові запаси первинних видів енергетичних матеріалів та обсяги вуглецевмісних відходів, які наразі через енергетичні чи геологічні умови не відповідають економічним критеріям видобування та використання традиційними способами.

Наведено порівняльний огляд відомих методів конверсії (перероблення) некондиційного палива, зокрема піролізу, гідрогенізації та газифікації. Показано, що за основними показниками найбільш придатними для екологічної конверсії некондиційного палива є методи газифікації. Представлено розроблені прямі та комбіновані способи екологічної конверсії некондиційних твердих горючих копалин та вуглецевмісних відходів з отриманням газоподібного, рідкого та твердого палива, а також розглянуто перспективи їхнього впровадження в західному регіоні України.

Ключові слова

некондиційні горючі копалини, вуглецевмісні відходи, екологічна конверсія, західний регіон України

Використані літературні джерела

Брик, Д., Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2019). Техногенні вуглевмісні об’єкти Червоноградського гірничопромислового району та деякі технічні рішення їхнього використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 45–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.045

Брик, Д. В., Подольський, М. Р., & Гвоздевич, О. В. (2014). Фізико-технічне обґрунтування виробництва синтетичного палива з вугілля (на прикладі Львівсько-Волинського басейну). Углехимический журнал, 3–4, 69–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukhj_2014_3-4_14

Брик, Д., Подольський, М., Хоха, Ю., Любчак, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Некондиційні вуглецевмісні горючі копалини та способи їхнього термохімічного перероблення. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 89–109. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.089

Гвоздевич, О. В., Подольський, М. Р., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Побережський, А. В., & Бучинська, І. В. (2024). Спосіб комбінованої конверсії некондиційного вугілля (Заявка на видачу патенту України на винахід (корисна модель) від 30.04.2024). Рішення про державну реєстрацію корисної моделі, «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) від 10.10.2024 р.

Котляров, Є. І., Шульга, І. В., Кизим, М. О., & Хаустова, В. Є. (2024). Техніко-економічна оцінка різних способів газифікації бурого вугілля для виробництва синтетичного моторного палива. Бізнес Інформ, 2, 128–138. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-128-138

Подольський, М., Брик, Д., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Використання горючих копалин в контексті цілей сталого розвитку України та глобальних змін навколишнього середовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 109–125. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., & Хоха, Ю. В. (2020a). Реактор для термічного перероблення вуглецевмісної сировини (Патент на корисну модель України № 144101). Бюлетень, 17. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1451514/

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., & Хоха, Ю. В. (2020b). Спосіб термічного перероблення вуглецевмісної сировини (Патент на корисну модель України № 141323). Бюлетень, 7. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1423059/

Фальбе, Ю. М. (1980). Химические вещества из угля. Москва: Химия.

Шиллинг, Г., Бонн, Б., & Краус, У. (1986). Газификация угля: горное дело – сырье – энергия. Москва: Недра.

Wang, T., & Stiegel, G. J. (2016). Integrated Gasification Combined Cycle (IGCC) Technologies. Elsevier Ltd. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100167-7.00001-9

---