Автор: GGCMJournal

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 135–142

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 135–142

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.135

Йосип СВОРЕНЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Засвідчено фундаментальне значення досліджень процесів синтезу і генези вуглеводнів у літосфері Землі і вказано на перспективність вибраного напряму як для вирішення пошукових завдань, так і вдосконалення генетичних висновків про фізико-хімічні умови формування покладів вуглеводнів у різних геологічних умовах, зокрема ролі в цьому процесі природного карбонатоутворення. У цьому зв’язку показано, що одним із найяскравіших природних феноменів літосфери Землі є наявні прояви прожилково-вкрапленої карбонатної мінералізації. Це предметно обговорено на прикладі деяких районів Українських Карпат і Передкарпаття, де часто трапляються істотно карбонатні прожилкові утворення гідротермального походження зі слідами міграції вуглеводнів, але промислово-пошукові роботи проводяться рідко через їхні низькі (як вважають) перспективи на газово-нафтові поклади. Привертають увагу райони розвитку кальцитових прожилків з рідкісними досконало ограненими кристалами кварцу – «мармароськими діамантами» серед відкладів крейди і палеогену південно-західного схилу Карпат.

 Обґрунтовано матеріали про значення природних карбонатів у процесах синтезу і генези вуглеводнів у літосфері Землі, яке полягає у виявленій, невідомій раніше властивості природних карбонатів, переважно карбонату Кальцію, під дією абіогенного високотермобарного глибинного флюїду розкладатися і бути додатковим джерелом Карбону з різними ізотопними складами в процесах синтезу і генези вуглеводнів: газу, нафти, бітумів, а також переносником цих сполук у час їхньої міграції та консервації в новоутвореннях у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: покладах-родовищах, жилах, флюїдних включеннях, прожилково-вкрапленій мінералізації.

Ключові слова

флюїдні включення, карбонати, прожилки, вуглеводні, поклади, газ і нафта, мас-спектрометричні дослідження, передбачуване наукове відкриття

Використані літературні джерела

Білецький, В. C. (Ред.). (2004). Мала гірнича енциклопедія: Т. 1. А–К. Донецьк: Донбас.

Братусь, М. Д., Давиденко, М. М., Зінчук, І. М., Калюжний, В. А., Матвієнко, О. Д., Наумко, І. М., Пірожик, Н. Е., Редько, Л. Р., & Сворень, Й. М. (1994). Флюїдний режим мінералоутворення в літосфері (в зв’язку з прогнозуванням корисних копалин). Київ: Наукова думка.

Лазаренко, Є. К., & Винар, О. М. (1975). Мінералогічний словник. Київ: Наукова думка.

Матковський, О. І. (Гол. ред.). (2003). Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка.

Матковський, О., Наумко, І., Пав лунь, М., & Сливко, Є. (2021). Термобарогеохімія в Україні. Львів: Простір-М.

Наумко, І. М. (2006). Флюїдний режим мінералогенезу породно-рудних комплексів України (за включеннями у мінералах типових парагенезисів) [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Наумко І., Братусь М., Дудок І., Калюжний В., Ковалишин З., Сахно Б., Сворень Й., & Телепко Л. (2004). Флюїдний режим катагенно-гідротермального процесу періоду формування жильної, прожилкової і прожилково-вкрапленої мінералізації в осадових товщах. У В. В. Колодій (Відп. ред.), Карпатська нафтогазоносна провінція (с. 308–345). Львів; Київ: Український видавничий центр.

Наумко, І. М., & Сворень, Й. М. (2008). Про шляхи втілення глибинного високотемпературного флюїду в земну кору. Доповіді НАН України, 9, 112–114.

Сворень, И. М. (1984). Примеси газов в кристаллах минералов и других твердых телах, их способы извлечения, состав, форма нахождения и влияние на свойства веществ [Автореф. дис. канд. техн. наук]. Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР. Львов.

Сворень, И. М. (1988). Формы нахождения водорода в некоторых твердых материалах различного происхождения согласно физико-химической модели наводороживания твердых тел. В Геохимия и термобарометрия эндогенных флюидов (с. 95–103). Киев: Наукова думка.

Сворень, Й. М. (1992). Питання теорії генезису природних вуглеводнів та шляхи пошуку їх покладів. У Тектогенез і нафтогазоносність надр України (с. 143–145). Львів.

Сворень, Й. (2020). Надра Землі – природний фізико-хімічний реактор: природа води нафтових і газових родовищ. У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Івано-Франківськ, 8–9 грудня 2020 р.) (с. 158–160). Івано-Франківськ: ІФНТУНГ.

Сворень, Й. М., & Давиденко, М. М. (1995). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Доповіді НАН України, 9, 72–73.

Сворень, Й. М., Давиденко, М. М., Гаєвський, В. Г., Крупський, Ю. З., & Пелипчак, Б. П. (1994). Перспективи термобарометрії і геохімії газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 54–63.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2003). Нова теорія синтезу і генезису вуглеводнів у літосфері Землі: абіогенно-біогенний дуалізм. В Международная конференция «Крым–2003» (с. 75–77). Симферополь.

Сворень, Й., & Наумко, І. (2004). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій: генезис і синтез прожилкових карбонатних порід. У Мінералогія: історія, теорія і практика: тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів–Шацьк, 3–6 вересня 2004 р.) (с. 63–65). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2005). Термобарометрія і геохімія газів прожилково-вкрапленої мінералізації у відкладах нафтогазоносних областей і металогенічних провінцій – природний феномен літосфери Землі. Доповіді НАН України, 2, 109–113.

Сворень, Й. М., & Наумко, І. М. (2006). Нова теорія синтезу і генезису природних вуглеводнів: абіогенно-біогенний дуалізм. Доповіді НАН України, 2, 111–116.

Svoren, J. M. (2020). Various Chemical Properties of Carbon Isotopes in Natural Synthesis of Different Compounds. Journal of Geological Resource and Engineering, 8, 20–23. https://doi.org/10.17265/2328-2193/2020.01.002

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 122–134

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 122–134

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.122

Софія ГРИНІВ, Ярослава ЯРЕМЧУК, Наталія РАДКОВЕЦЬ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: sophia_hryniv@ukr.net

---

Анотація

Розглянуто вплив хімічного складу вод морського та континентального походження на особливості утворення і перетворення глинистих мінералів на прикладі евапоритових відкладів Калуш-Голинського родовища калійних солей Передкарпатського прогину. Глинисті мінерали при зміні фізико-хімічних умов стають нестійкими і трансформуються, пристосовуючись до нових умов. Основним чинником, який спричиняє їхню перебудову, є концентрація розсолів.

Підвищена концентрація розсолів на стадії осадження калійних солей сприяла аградаційній трансформації глинистих мінералів, перетворенню лабільних мінералів у стійкі в умовах гіперсолоного середовища гідрослюду і хлорит. Саме гідрослюда і хлорит характерні для калієносних відкладів Калуш-Голинського родовища. Відтак впорядкування структури приводить до перетворення частини гідрослюди в слюду.

В умовах гіпергенезу при розмиві евапоритових відкладів прісними поверхневими водами проходить зворотний процес (деградаційна трансформація), який полягає у вилуговуванні Калію із міжшарового простору частини гідрослюди та утворенні лабільних глинистих структур. Асоціація глинистих мінералів зони звітрювання евапоритових відкладів, окрім успадкованих гідрослюди і хлориту, містить ще змішаношарувате утворення гідрослюда-монтморилоніт та каолініт – поява цих глинистих мінералів у гіпергенних відкладах є результатом деградаційної трансформації (гідрослюда-монтморилоніт) та новоутворення (каолініт) в умовах пониження концентрації при опрісненні середовища.

Ключові слова

глинисті мінерали, аградаційна і деградаційна трансформація, евапоритові відклади, зона гіпергенезу, відклади гіпсо-глинистої шапки

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. М. (1992). Трансформаційні перетворення теригенних глинистих мінералів під час галогенезу. Мінералогічний збірник, 45(2), 51–56.

Білоніжка, П. М. (2001). Природа міжшарової води в гідрослюдах. Мінералогічний збірник, 51(1), 142–148.

Джиноридзе, Н. М., Рогова, М. С., & Телегин, В. П. (1974). Вулканогенные породы Калуш-Голынского месторождения калийных солей. Труды ВНИИГалургии, 71, 36–56.

Дриц, В. А., & Коссовская, А. Г. (1990). Глинистые минералы: смектиты, смешанослойные образования. Москва: Наука.

Кореневский, С. М. (1954). Миоценовые вулканические туфы Предкарпатья. Труды ВНИИГалургии, 29, 176–196.

Коссовская, А. Г., & Дриц, В. А. (1975). Кристаллохимия диоктаэдрических слюд, хлоритов и корренситов как индикаторов геологических обстановок. В Кристаллохимия минералов и геологические проблемы (с. 60–69). Москва: Наука.

Липницкий, В. К. (1971). Литологические особенности и солевой комплекс четвертичных отложений и пород гипсово-глинистой шляпы Стебникского месторождения калийных солей. В Материалы по гидрогеологии и геологической роли подземных вод (с. 98–108). Ленинград: Издательство Ленинградского университета.

Лобанова, В. В. (1956). Вопросы петрографии калийных залежей Восточного Предкарпатья. Труды ВНИИГалургии, 32, 164–214.

Николишин, В. П. (1969). Гипсо-глинистая шляпа Домбровского месторождения калийных солей. Труды ВНИИГалургии, 54, 308–312.

Олійович, О., Яремчук, Я., & Гринів, С. (2004). Глини галогенних відкладів і кори звітрювання Калуш-Голинського родовища калійних солей (міоцен, Передкарпаття). Мінералогічний збірник, 54(2), 214–223.

Петриченко, О. Й. (1988). Физико-химические условия осадкообразования в древних солеродных бассейнах. Киев: Наукова думка.

Рудько, Г. І., & Петришин, В. Ю. (2017). Соляні ресурси Передкарпаття та перспективи їх використання. Київ; Чернівці: Букрек.

Семчук, Я. М. (1995). Наукові та методичні основи охорони геологічного середовища в районах розробки калійних родовищ (на прикладі Передкарпаття) [Автореф. дис. д-ра техн. наук, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника]. Івано-Франківськ.

Соколова, Т. Н. (1982). Аутигенное силикатное минералообразование разных стадий осолонения. Москва: Наука.

Франк-Каменецкий, В. А., Котов, Н. В., & Гойло, Э. Л. (1983). Трансформационные преобразования слоистых силикатов. Ленинград: Недра.

Шестопалов, М., Лютий, Г., & Саніна, І. (2019). Сучасні підходи до гідрогеологічного районування України. Мінеральні ресурси України, 2, 3–12. https://doi. org/10.31996/mru.2019.2.3-12

Яремчук, Я. В. (2012). Залежність асоціацій глинистих мінералів неогенових евапоритів Карпатського регіону від концентрації розсолів солеродних басейнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 160–161(3–4), 119–130.

Andreyeva-Grigorovich, A., Oszczypko, N., Savitskaya, N., Ślączka, A., & Trofimovicz, N. (2003). Correlation of the Badenian Salts of the Wieliczka, Bochnia and Kalush Areas (Polish and Ukrainian Carpathian Foredeep). Annales Societatis Geologorum Poloniae, 73, 67–89.

Bąbel, M. & Schreiber, B. C. (2014). Geochemistry of Evaporites and Evolution of Seawater. In H. D. Holland & K. K. Turekian (Eds.), Treatise on Geochemistry (2nd ed.) (Vol. 9, pp. 483–560). Elsevier. http://doi.org/10.1016/B978-0-08-095975-7.00718-X

Bilonizhka, P., Iaremchuk, Ia., Hryniv, S., & Vovnyuk, S. (2012). Clay minerals of Miocene evaporites of the Carpathian Region, Ukraine. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 137–146.

Bodine, M. W., Jr. (1985). Trioctahedral Clay Mineral Assemblages in Paleozoic Marine Evaporite Rocks. In Sixth International Symposium on Salt (Vol. 1, pp. 267–284).

Calvo, J. P., Blanc-Valleron, M. M., Rodriguez Arandia, J. P., Rouchy, J. M., & Sanz, M. E. (1999). Authigenic clay minerals in continental evaporitic environments. International Association Sedimentologists Special Publication, 27, 129–151.

Dunoyer de Segonzac, G. (1970). The transformation of clay minerals during diagenesis and low-grade metamorphism: a review. Sedimentology, 15(3–4), 281–346. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1970.tb02190.x

Galán, E. (2006). Genesis of Clay Minerals. In F. Bergaya, B. K. G. Theng & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Ch. 14, pp. 1129–1162). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01042-1

Honty, M., Uhlík, P., Šucha, V., Čaplovičova, M, Franců, J., Clauer, N., & Biroň, A. (2004). Smectite-to-illite alteration in salt-bearing bentonites (East Slovak Basin). Clay and Clay Minerals, 52, 533–551. https://doi.org/10.1346/CCMN.2004.0520502

Lanson, B., Beaufort, D., Berger, G., Bauer, A., Cassagnabere, A., & Meunier A. (2002). Authigenic kaolin and illitic minerals during burial diagenesis of sandstones: a review. Clay Minerals, 37(1), 1–22. https://doi.org/10.1180/0009855023710014

McCaffrey, M. A., Lazar, B., & Holland, H. D. (1987). The evaporation path of seawater and the coprecipitation of Br and K with halite. Journal of Sedimentary Research, 57(5), 928–937. https://doi.org/10.1306/212F8CAB-2B24-11D7-8648000102C1865D

Meunier, A. (2005). Clays. Berlin: Springer.

Millot, G. (1970). Geology of Clays: Weathering, Sedimentology, Geochemistry (R. W. Farrand & H. Paquet, Trans.). New York; Berlin: Springer.

Millot, G., Lucas, J., & Paquet, H. (1966). Evolution géochimique par dégradation et agradation des minéraux argileux dans l’hydrosphère. Geologische Rundschau, 55, 1–20. https://doi.org/10.1007/BF01982951

Rosenberg, P. E. (2002). The nature, formation, and stability of end-member illite: a hypothesis. American Mineralogist, 87, 103–107. https://doi.org/10.2138/am-2002-0111

Środoń, J. (1978). Illite group clay minerals. In G. V. Middleton, M. J. Church, M. Coniglio, L. A. Hardie & F. J. Longstaffe (Eds.), Encyclopedia of Sediments and Sedimentary Rocks (p. 115). Dordrecht: Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-3609-5

Turner, C. E., & Fishman, N. S. (1991). Jurassic Lake T’oo’dichi: a large alkaline, saline lake, Morison Formation, eastern Colorado Plateau. Geological Society of America Bulletin, 103(4), 538–558. https://doi.org/10.1007/3-540-32344-9

Weaver, C. E. (1989). Developments in Sedimentology: Vol. 44. Clays, muds, and shales. Amsterdam: Elsevier.

Wójtowicz, A., Hryniv, S. P., Peryt, T. M., Bubniak, A., Bubniak, I., & Bilonizhka, P. M. (2003). K-Ar dating of the Miocene potash salts of the Carpathian Foredeep (West Ukraine): application to dating of tectonic events. Geologica Carpatica, 54(4), 243–249.

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., Peryt, T., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2020). Controls on Associations of Clay Minerals in Phanerozoic Evaporite Formations: An Overview. Minerals, 10(11), 974. https://doi.org/10.3390/min10110974

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 105–121

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 105–121

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.105

Марта МОРОЗ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: martamgv69@gmail.com

---

Анотація

Розглянуто геолого- та біолого-палеоокеанографічні умови седиментогенезу в межах Карпатського сегмента Мезотетису (Зовнішня зона Передкарпатського прогину) упродовж титонського часу. Встановлено породотворні організми із карбонатною функцією (флора і фауна), що складають основні літологічні типи карбонатних порід.

Розроблено структурну класифікацію пізньоюрських карбонатних осадів дослідженого регіону. За структурою серед пізньоюрських карбонатних осадів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину виокремлено: пелітові, алевритові, псамітові та рудитові осадові утворення.

Наведено геолого-палеоокеанографічну модель поширення осадів титонського віку в межах Карпатського сегмента океану Тетис.

На основі мікроскопічного вивчення верхньоюрських карбонатних порід Зовнішньої зони Передкарпатського прогину визначено їхні діагенетичні та катагенетичні зміни. З’ясовано, що в структурному відношенні процеси діагенезу відобразилися в перекристалізації, мікритизації та цементації, у мінералогічному – у перетворенні первинно арагонітових і магнезіально кальцитових скелетних решток організмів у кальцитові, а також у процесах доломітизації, озалізнення та скременіння. До аутигенних новоутворень стадії діагенезу належать мінерали заліза, а саме: глауконіт і пірит. Катагенетичні перетворення згаданих порід проявилися в розчиненні решток організмів, зерен карбонатного цементу та в пізній цементації пор і мікротріщин. Зміни карбонатних порід пов’язані головним чином із привнесенням речовин в осад (сульфатизація, целестинізація) чи винесенням їх (дедоломітизація, децементація). Новоутворені мінерали стадії катагенезу – ангідрит і целестин. Постседиментаційне розчинення карбонатного матеріалу по-різному впливає на колекторські властивості відкладів: аутигенне мінералоутворення (за винятком доломітизації) призводить до їхнього погіршення, а перекристалізація – до покращення.

Ключові слова

карбонатні породи, седиментогенез, діагенез, катагенез, аутигенне мінералоутворення, колекторські властивості, верхня юра, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Вильямс, Х., Тернер, Ф., & Гилберт, Ч. (1985). Петрография (Т. 2). Москва: Мир.

Гаврилишин, В. І., & Граб, М. В. (1996). Про знахідку юрських рифогенних утворень в автохтоні піднасуву Карпат (район Лопушна). Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 125–131.

Гарецкий, Р. Г. (Ред.). (1985). Осадконакопление и палеогеография запада Восточно-Европейской платформы в мезозое. Минск: Наука и техника.

Градзиньский, Р., Костецкая, А., Радомский, А., & Унруг, Р. (1980). Седиментология (Р. Е. Мельцер & Н. П. Григорьев, Пер.; Н. Б. Вассоевич & М. Г. Бергер, Ред.). Москва: Недра.

Дегенс, Э. Т. (1967). Геохимия осадочных образований. Москва: Мир.

Каледа, Г. А., & Калистова, Е. А. (1970). Перекристаллизация карбонатных пород палеозоя Русской платформы. Литология и полезные ископаемые, 6, 50–73.

Мороз, М. В. (2012). Літологія верхньоюрських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Сандлер, Я. М. (1969). Стратиграфія юрських відкладів УРСР: Передкарпаття і прилеглі частини Руської платформи. У Стратиграфія УРСР: Т. 7. Юра (с. 144–163). Київ.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., Колтун, Ю., & Попп, І. Т. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Колтун, Ю. М., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Cтрахов, Н. М. (1962). Основы теории литогенеза (Т. 1). Москва.

Уилсон, Дж. Л. (1980). Карбонатные фации в геологической истории. Москва: Недра.

Dragastan, O., Gielisch, H., Richter, D.K., Grewer, T., Kaziur, T., Cube, B., & Radusch, C.(1994). Jurassic algae of the Perachora – Peninsula: Biostratigraphical and paleoecological implications. Beitrage zur palaontologie, 19, 49−80.

Golonka, J., & Krobicki, M. (2001). Upwelling regime in the Carpathian Tethys: a Jurassic − Cretaceous paleogeographic and paleoclimatic perspective. Geologogical Quarterly, 45(1), 15–32.

Golonka, J., Ross, M. I., & Scotese, C. R. (1994). Phanerozoic paleogeographic and paleoclimatic modeling maps. In A. F. Embry, B. Beachamp & D. J. Glass (Eds.), Pangea: Global Environments and Resources: Canadian Society of Petroleum Geologists, Memoirs 17, 1–47.

Haczewski, G. (Red.). (2008). Wyksztalcenie wapieni skalistych Bramy Bolechowickiej: przewodnik sesji terenowych: Pierwszy Polski Kongres Geologiczny (26–28 czerwca 2008, Krakow). Polskie Towarzystwo Geologiczne.

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 86–104

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 86–104

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Ігор ПОПП, Галина ГАВРИШКІВ, Юлія ГАЄВСЬКА, Петро МОРОЗ, Михайло ШАПОВАЛОВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: itpopp@ukr.net

---

Анотація

Метою роботи є показати еволюцію геолого-палеоокеанографічних і геохімічних умов осадонагромадження в Карпатському сегменті океану Тетис, виокремити основні етапи седиментогенезу, до яких приурочене формування нафтогазоматеринських і нафтогазоносних відкладів.

Наведено літолого-генетичну класифікацію крейдяно-палеогенового флішу Українських Карпат. За геохімічними умовами осадонагромадження виокремлено літолого-геохімічні, а за характером теригенної седиментації – літолого-фаціальні типи відкладів.

Встановлено чотири етапи седиментогенезу в історії геолого-палеоокеанографічного розвитку Карпатського флішового басейну: ранньокрейдовий (етап І), пізньокрейдовий (етап ІІ), палеоцен-еоценовий (етап ІІІ), олігоцен-ранньоміоценовий (етап ІV), кожному з яких притаманні певні геохімічні умови седименто-, діагенезу.

Показано, що крейдяно-палеогенові флішові відклади Українських Карпат формувалися під впливом дуже мінливих геолого-палеоокеанографічних і геохімічних факторів, спільна дія яких зумовила нафтогазоносність цього осадового комплексу. Сформувалися потужні товщі псамітолітів, що нагромаджувалися в періоди лавинної теригенної седиментації і є резервуарами вуглеводнів, а також бітумінозні нафтоматеринські кременисто-глинисті відклади, утворення яких пов’язане зі сповільненням процесів теригенного осадонагромадження і фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 (баррем–альб) і ОАЕ-4 (олігоцен).

Ключові слова

Карпатський флішовий басейн, седиментогенез, фліш, геолого-палеоокеанографічні і геохімічні умови, нафтогазоносність

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С. (1971). О палеогеографических и формационных особенностях Карпат и примыкающих прогибов. Acta geolog., Acad. scient. Hungaricae, 15(1–4), 291–308.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., & Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гаєвська, Ю. П. (2019). Літолого-фаціальні особливості еоценових відкладів Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та передових скиб Скибової зони Українських Карпат у зв’язку з їх нафтогазоносністю [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гнилко, О. М. (2010). Про седиментаційні процеси формування флішевих відкладів Українських Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 32‒37. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.146667

Гнилко, О., Гнилко, С., & Наварівська, К. (2021). Стратиграфія та умови накопичення чорносланцевих товщ Українських Карпат. Палеонтологічний збірник, 53, 35‒54. https://doi.org/10.30970/pal.53.03

Гуржий, Д. В. (1983). К вопросу о выделении вертикального ряда геоформаций в Советских Карпатах. Геологический журнал, 43(6), 128–129.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З. и др. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Панов, Г. М. (1982). Вертикальний ряд геоформацій в Радянських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Сер. Б, 7, 21–23.

Панов, Г. М. (1984). О геологических формациях Карпат и прилегающих прогибов. Геологический журнал, 44(5), 131–133.

Попп, І. Т. (1995). Нафтоматеринські властивості бітумінозних кременистих відкладів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(92–93), 35–41.

Попп, І. (2012a). Геохемічні умови седиментогенезу і діягенезу крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 162–182.

Попп, І. (2012b). Мінералого-геохімічні фації відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат. Мінералогічний збірник, 2(62), 206–215.

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їх формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І. Т., & Сеньковський, Ю. М. (2003). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 1. Петрографія і стадійні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 65–82.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., & Гаєвська, Ю. П. (2004a). Біогенні вуглецьвмісні силіцити баррем-альбу і олігоцену Українських Карпат – свідчення океанічних безкисневих подій. Частина 2. Палеоокеанографічні умови кремненагромадження. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 95–107.

Попп, І. Т., Сеньковський, Ю. М., Гаєвська, Ю. П., & Семенюк, М. В. (2004b). Геолого-палеоокеанографічні і геохімічні аспекти літогенезу еоцен-олігоценових відкладів Українських Карпат (у контексті проблеми “oceanic anoxic events”). Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 41–56.

Сеньковський Ю., Григорчук К., Гнідець В., & Колтун Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Київ: Наукова думка.

Сеньковский, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська Ю. П., Гавришків Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль Л. Б. (2019). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Ступка, О., Ляшкевич, З., Пономарьова, Л. та ін. (2006). Еволюція Українських Карпат і суміжних областей з позиції регіональної геодинаміки. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 58–75.

Behl, R. J. (2011). Chert spheroids of the Monterey Formation, California (USA): early-diagenetic structures of bedded siliceous deposits. Sedimentology, 58, 325–351. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.2010.01165.x

Jenkyns, H. C. (1980). Cretaceous anoxic events: from continents to oceans. Journal of the Geological Society, 137(2), 171–188. https://doi.org/10.1144/gsjgs.137.2.0171

Jenkyns, H. C. (2010). Geochemistry of oceanic anoxic events. Geochem. Geophys. Geosyst., 11, Q03004. https://doi.org/10.1029/2009GC002788

Koltun, Yu. V. (1993). Source rock potential of the black formation of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 2(36), 251–261.

Kosakowski, P., Koltun, Y., Machowski, G., Poprawa, P., & Papiernik, B. (2018). The geochemical characteristics of the Oligocene – Lower Miocene Menilite Formation in the Polish and Ukranian Outer Carpathians: a review. Journal of Petroleum Geology, 41(3), 319–335. https://doi.org/10.1111/jpg.12705

Olszewska, B., & Szydło, A. (2017). Environmental stress in the northern Tethys during the Paleogene: a review of foraminiferal and geochemical records from the Polish Outer Carpathians. Geological Quarterly, 3(61), 682‒695. https://doi.org/10.7306/gq.1369

Ozsvárt, P., Kocsis, L., Nyerges, A., Győri, O., & Pálfy, J. (2016). The Eocene-Oligocene climate transition in the Central Paratethys. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 459, 471–487. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2016.07.034

Pearson, P. N., McMillan, I. K., Wade, B. S., Jones, T. D., Coxall, H. K., & Bown, P. R. (2008). Extinction and environmental change across the Eocene-Oligocene boundary in Tanzania. Geology, 2(36), 179–182. https://doi.org/10.1130/G24308A.1

Popp, I. T., Haiyevska, Yu. P., & Bubniak, I. M. (2022). Carbonate and siliceous rock horizons at the boundary of Eocene and Oligocene deposits in the Ukrainian Carpathians as geotourism sites. Journal of Geology, Geography and Geoecology, 31(2), 363–379. https://doi.org/10.15421/112234

Rauball, J. F., Sachsenhofer, R. F., Bechtel, A., Coric, S., & Gratzer, R. (2019). The Oligocene‒Miocene Menilite Formation in the Ukrainian Carpathians: a world-class source rock. Journal of Petroleum Geology, 4(42), 393‒415. https://doi.org/10.1111/jpg.12743

Schulz, H.-M., Bechtel, A., & Sachsenhofer, R. F. (2005). The birth of the Paratethys during the Early Oligocene: From Tethys to an ancient Black Sea analogue? Global and Planetary Change, 3–4, 163–176. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2005.07.001

Shlanger, S. O., & Jenkyns, H. C. (1976). Cretaceons oceanic anoxic events couses and conseguences. Geolofie en Mijnbow, 55, 179–184.

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 74–85

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 74–85

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.074

Володимир ГНІДЕЦЬ¹, Костянтин ГРИГОРЧУК², Ліна БАЛАНДЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹vgnidets53@gmail.com; ²kosagri@ukr.net

---

Анотація

Розглянуто особливості літолого-літмологічної будови та режиму катагенезу силурійських відкладів Ліщинської та Рава-Руської ділянок Волино-Поділля. Показано, що з південного заходу на північний схід у складі товщі зростає роль карбонатних порід, що пов’язане зі встановленою фаціальною зональністю. Утім структура розрізу в цих ділянках відрізняється: у Рава-Руській – вона є більш тонкошаруватою. Відклади також характеризуються просторово-віковою гетерогенністю поширення карбонатних літмітів: у першому випадку вони тяжіють до границі верхнього і нижнього та середини верхнього силуру, а в другому – розвинені у верхах нижнього, у нижній, середній та горішній частинах верхнього силуру. Встановлено циклічний характер силурійського осадонагромадження. При цьому в Ліщинській ділянці фіксується чотири регресивні епізоди, а в Рава-Руській – п’ять, що може вказувати на певну специфіку умов седиментації в різних частинах басейну. Останнє безпосередньо впливає на своєрідність просторово-вікового поширення порід-колекторів та флюїдотривів. Показано, що післяседиментаційні перетворення пов’язані головно з розвитком аутигенного кремнезему та кальциту, що виявлено як в глинистих, так і карбонатних породах. Встановлено, що історія формування нафтогазових систем Ліщинської та Рава-Руської ділянок суттєво відрізняється. Це дає змогу по-різному оцінити їхні перспективи. Так, у першому випадку генераційний потенціал органічної речовини відкладів силуру був значно вичерпаний до кінця мезозою, у другому – лише у палеоген-неогеновий час розпочалися масштабні процеси генерації та міграції вуглеводневих флюїдів.

Ключові слова

Волино-Поділля, силурійські відклади, літологічна будова, циклічність, катагенез

Використані літературні джерела

Баженова, Т. К., & Шиманский, В. К. (2007). Исследование онтогенеза углеводородных систем как основа реального прогноза нефте- и газоносности осадочных бассейнов. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 2. http://www.ngtp.ru/rub/1/008.pdf

Григорчук, К. Г. (2010). Особливості літофлюїдодинаміки ексфільтраційного катагенезу. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 60–68.

Григорчук, К. Г. (2012). Динаміка катагенезу порід осадових комплексів нафтогазоносних басейнів [Автореф. дис. д-ра геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Дригант, Д. М. (2000). Нижній і середній палеозой Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи та Передкарпатського прогину. Наукові записки Державного природознавчого музею НАН України, 15, 24–129.

Иванова, А. В. (2016). Влияние геотектонических условий на формирование угленосных формаций Львовского и Преддобруджинского прогибов. Геологічний журнал, 1(354), 36–50.

Карогодин, Ю. Н. (1980). Седиментационная цикличность. Москва: Недра.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Харченко, М. В., & Куровець, С. С. (2013). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кудельский, А. В. (1982). Литогенез, проблемы гидрогеохимии и энергетики нефтегазоносных бассейнов. Литология и полезные ископаемые, 5, 101–116.

Сеньковський, Ю. М., & Павлюк, М. І. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природних вуглеводнів Півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобруджя [Звіт]. Львів.

Леонов, Ю. Г., & Волож, Ю. А. (Ред.). (2004). Осадочные бассейны: методика изучения, строение и эволюция. Москва: Научный мир.

Johnson, M. E. (2006). Relationship of Silurian sea-level fluctuations to oceanic episodes and events. GFF, 128(2), 115–121. https://doi.org/10.1080/11035890601282115

Środon, J., Paszkowsky, M., Drygant, D., Anczkiewicz, A., & Banaś, M. (2013). Thermal history of Lower Paleozoic rocks on the Peri-Tornquist margin of the East European craton (Podolia, Ukraine) inferred from combined XRD, K-Ar and AFT data. Clays and Clay Minerals, 61(2), 107–132. https://doi.org/10.1346/CCMN.2013.0610209

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 61–73

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 61–73

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.061

Олег ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ohnilko@yahoo.com

---

Анотація

Доповнено та узагальнено уявлення про геологічну будову й еволюцію Мармароського масиву (частина терейну Дакія або більшого терейну Тисія–Дакія) Українських Карпат, відтворено геодинамічні умови його формування в контексті загальної еволюції складчастого облямування Східноєвропейського кратону на основі авторських геологічних спостережень та з урахуванням попередніх даних. Мармароський масив представлений кристалічним фундаментом, до якого входять різною мірою метаморфізовані догерцинські та герцинські комплекси, та пізньопалеозойським – кайнозойським чохлом неметаморфізованих чи слабкометаморфізованих відкладів. У фундаменті вірогідно розвинені залишки ранньопалеозойської акреційної призми і вулканічної дуги, каледонська колізія яких з Балтикою могла призвести до формування доальпійської насувної структури масиву. Утворення ранньокрейдяних покривів Мармароського масиву пов’язують з ранньоальпійськими колізійними подіями в Неотетисі. Перед фронтом Мармароських покривів росла акреційна флішова призма Зовнішніх Карпат, значна частина якої занурювалася під масив, де могла генерувати вуглеводні, що дозволяє підтримати припущення про перспективність піднасувної ділянки Мармароського масиву.

Ключові слова

Українські Карпати, терейн Тисія–Дакія, Мармароський масив, покриви фундаменту

Використані літературні джерела

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1985). Геодинамика Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханова, С. В., & Гнилко, О. М. (2009a). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000, аркуші M 34 XXXVI (Хуст), L 34 VI (Бая-Маре), M 35 XXXI (Надвірна), L 35 I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Пояснювальна записка. Київ: УкрДГРІ.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., & Гнилко, О. М. (2009b). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000, аркуші M 35 XXXI (Надвірна), L 35 I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Геологічна карта дочетвертинних утворень. Київ: УкрДГРІ.

Павлюк, М. І.,  & Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.

Третяк, К. Р., Максимчук, В. Ю., Кутас, Р. І., Рокитянський, І. І., Гнилко, О. М., Кендзера, О. В., Пронишин, Р. С., Климкович, Т. А., Кузнєцова, В. Г., Марченко, Д. О., Смірнова, О. М., Серант, О. В., Бабак, В. І., Вовк, А. І., Романюк, В. В., & Терешин, А. В. (2015). Сучасна геодинаміка і геофізичні поля Карпат та суміжних територій. Львів: Видавництво Львівської політехніки.

Чернов, В. Г. (1966). Стратотип соймульской свиты. В Очерки по геологии Советских Карпат (с. 78–90). Москва: Издательство Московского университета.

Balla, Z. (1982). Development of the Pannonian basin basement through the Cretaceous – Cenozoic collision: a new synthesis. Tectonophysics, 88(1–2), 61–102. https://doi.org/10.1016/0040-1951(82)90203-7

Csontos, L., Argenio, B., Doglioni, C. et al. (2006). The Carpathian-Pannonian Region: A Reviev of Mesozoic-Cenozoic Stratigraphy and Tectonics: Vol. 1. Stratigraphy; Vol. 2. Geophysics, Tectonics, Facies, Paleogeography. Budapest: Hantken Press.

Csontos, L., & Vörös, A. (2004). Mesozoic plate tectonic reconstruction of the Carpathian region. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology, 210(1), 1–56. https://doi.org/10.1016/j.palaeo.2004.02.033

Ebner, F.,Vozarova, A., Kovacs, S., Krautner, H.-G., Krstic, B., Szederkenyi, T., Jamicic, D., Balen, D., Belak, M., & Trajanova, M. (2008). Devonian-Carboniferous pre-flysch and flysch environments in the Circum Pannonian Region. Geologica Carpathica, 59(2), 159–195.

Golonka, J. (2000). Cambrian – Neogene plate tectonic map. Krakow.

van Hinsbergen, D. J. J., Torsvik, T. H., Schmid, S. M., Matenco, L. C., Maffione, M., Vissers, R. L. M., Gürer, D., & Spakman, W. (2020). Orogenic architecture of the Mediterranean region and kinematic reconstruction of its tectonic evolution since the Triassic. Gondwana Research, 81, 79–229. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.009

Hnylko, O. (2023). Tectono-sedimentary evolution of the junction area between the Western and Eastern Carpathian nappe systems (Ukrainian Carpathians). In M. Krobicki (Ed.), Second Symposium of the International Geosciences IGCP 710 Project Western Tethys meets Eastern Tethys (pp. 25–26). (Geotourism/Geoturystyka, 20(1–2(72–73)). https://journals.agh.edu.pl/geotour/article/view/5792

Hnylko, O., Hnylko, S., Heneralova, L., & Tsar, M. (2021). An Oligocene olistostrome with exotic clasts in the Silesian Nappe (Outer Ukrainian Carpathians, Uzh River Basin). Geological Quarterly, 65(4), 3–20. https://doi.org/10.7306/gq.1616

Hnylko, O., Krobicki, M., Feldman-Olszewska, A., & Iwańczuk, J. (2015). Geology of the volcano-sedimentary complex of the Kamyanyi Potik Unit on Chyvchyn Mountain (Ukrainian Carpathians): preliminary results. Geological Quarterly, 59(1), 145–156. https://doi.org/10.7306/gq.1220

Krautner, H. G., & Bindea, G. (2002). Structural units in the Pre-Alpine basement of the Eastern Carpathians. Geologica Carpathica, 53, 143–146.

Konečny, V., Kováč, M., Lexa, J., & Šefara, J. (2002). Neogene evolution of the Carpatho-Pannonian region: an interplay of subduction and back-arc diapiric uprise in the mantle. Stefan Mueller Special Publication Series, 1, 105–123. https://doi.org/10.5194/smsps-1-105-2002

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2016.03.007

Mazur, S., Aleksandrowski, P., Kryza, R., Oberc-Dziedzic, T. (2006). The Variscan Orogen in Poland. Geological Quarterly, 50(1), 89–118.

Munteanu, M., & Tatu, M. (2003). The East-Carpathian Crystalline-Mesozoic Zone (Romania): Paleozoic Amalgamation of Gondwana- and East European Craton-derived Terranes. Gondvana Research, 6(2), 185–196. https://doi.org/10.1016/S1342-937X(05)70969-2

Neubauer, F., & Handler, R. (2000). Variscan orogeny in the Eastern Alps and Bohemian Massif: how do these units correlate? Mitt. Osterr. Geol. Ges, 92, 35–59.

Oszczypko, N. (2006). Late Jurassic-Miocene evolution of the Outer Carpathian fold-and-thrust belt and its foredeep basin (Western Carpathians, Poland). Geological Quarterly, 50(1), 169–194.

Plašienka, D., & Soták, J. (2015). Evolution of Late Cretaceous-Palaeogene synorogenic basins in the Pieniny Klippen Belt and adjacent zones (Western Carpathians, Slovakia): Tectonic controls over a growing orogenic wedge. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 85(1), 43–76. https://doi.org/10.14241/asgp.2015.005

Putis, M. (1992). Variscan and Alpidic nappe structures of the Western Carpathians crystalline basement. Geologica Carpathica, 43(6), 369–380.

Sandulescu, M., Krautner, H. G., Balintoni, I., Russo-Sandulescu, D., & Micu, M. (1981). The Structure of the East Carpathians (Moldavia-Maramures Area). Guide to Excursion B 1 of the XII Congress CBGA. Bucharest: Institute of geology and geophysics.

Schmid, S., Bernoull, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

Schmid, S. M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Matenco, L., Nievergelt, P., Oberhansli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenovic, B., Ustaszewski, K., van Hinsbergen, D. J. J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308–374. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.005

Ziegler, P. A. (1990). Geological atlas of Western and Central Europe. Avon: Geological Society Publishing House.

Zincenco, D. (1995). Chronostratigraphic scale of the pre-Permian metamorphites and granitoids from Romanian Carpathians. In XV Congress CBGA (Vol. 4, 2, pp. 647–652). Athens: Geological Society of Greece.

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 37–44

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 37–44

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.037

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ЗУБКО, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Роман-Даниїл КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Розроблено апаратурно-методичний комплекс лабораторних досліджень тріщинуватих порід-колекторів вуглеводнів. На основі вивчення мінливості акустичних властивостей у різноорієнтованих напрямках вимірів на необроблених кусках керна розроблено апаратуру для експресної діагностики внутрішньої будови породи. Результати аналізу анізотропії акустичних властивостей керна дають змогу відібрати зразки з аномальними властивостями, на яких проводять подальші дослідження для встановлення факторів неоднорідності породи. Вимірювання швидкості поширення поздовжніх та поперечних коливань із записом їхніх хвильових картин проводять в акустичній ванні. Акустична система обладнана відповідним адаптером для підключення до комп’ютера, що дає змогу вести цифровий запис усіх параметрів вимірювань. Для оцінки проникності мікротріщин та впливу на них складнонапруженого стану розроблено пристрій для досліджень радіальної фільтрації, за результатами яких оцінюється проникність породи внаслідок зміни структури та розмірів мікротріщин залежно від величини та характеру напруженого стану. Для вимірювання деформаційно-міцнісних параметрів розроблено і виготовлено відповідну установку, додатково обладнану лічильником для заміру деформації, що дозволяє вимірювати значення контактної твердості, модуль пружності та границю міцності породи при одновісному навантаженні. Параметри визначають у довільно вибраних точках на зрізах керна, а швидкість навантаження напівавтоматично регулюється в широких межах. Установка обладнана електронним контролером, що дає змогу не тільки вимірювати величину контактної твердості, але й у реальному часі вести спостереження на дисплеї за зміною деформації від величини навантаження та заносити параметри досліджень у відповідну базу даних. Отримані характеристики порід є не тільки параметричною основою для інтерпретації матеріалів ГДС, але й для оцінки зміни об’єму, типу порового простору та проникності, а також для моделювання умов утворення тріщинного колектора і загалом для прогнозування зон (ділянок), де щільна порода з відповідними механічними параметрами могла б набути властивостей колектора. Застосування комплексу досліджень тріщинуватості в нафтовій геології дає змогу розширити прогноз і відкриття нових родовищ вуглеводнів та покращити видобувні й експлуатаційні можливості вже діючих.

Ключові слова

апаратурно-методичний комплекс, тріщинуваті породи-колектори, акустичні хвилі, деформаційно-міцнісні параметри, радіальна фільтрація

Використані літературні джерела

Зубко, А. С. (1989). Некоторые особенности методики лабораторного определения водонасыщенности пород-коллекторов. В Геофизическая диагностика нефтегазоносных и угленосных разрезов: сборник научных трудов АН УССР (с. 103–113). Киев: Наукова думка.

Зубко, А. С., & Шеремета, О. В. (1988). Разработка универсальной установки высокого давления УВД-500 и методика изучения петрофизических свойств горных пород для условий, моделирующих пластовые [Отчет]. Львов: Фонды ИГГГИ АН УССР.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Зубко, О., Грицик, І., Приходько, О., & Кучер, Р.-Д. (2023). Особливості формування ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: збірник матеріалів IX Міжнародної наукової конференції (10–12 жовтня 2023 р.) (c. 109–112). Львів.

Куровець, І. М., Зубко, О. С., Кіт, Н. О., & Гвоздевич, О. В. (2007). Пристрій для визначення проникності зразка гірської породи (Деклараційний патент України № 80551). Бюлетень, 16.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 31–36

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 31–36

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.031

Дмитро ФЕДОРИШИН¹, Ігор МИХАЙЛОВСЬКИЙ², Сергій ФЕДОРИШИН³, Олександр ТРУБЕНКО⁴

^{1, 3, 4} Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна
² ТзОВ «БУРПРОЕКТ», Львів, Україна
e-mail: ¹dmytro.fedoryshyn@nung.edu.ua; ²burproekt@ukr.net; ³serhii.fedoryshyn@nung.edu.ua; ⁴geotom@nung.edu.ua

---

Анотація

Метою роботи є оцінка достовірності результатів геолого-геофізичних досліджень складнопобудованих неогенових відкладів електричними методами та розроблення оптимально-достовірних підходів до виділення насичених вуглеводнями порід з оцінкою їхніх колекторських параметрів. Окрім того, встановити фактори, які впливають на неоднозначність геолого-геофізичних заключень у процесі досліджень складнопобудованих літолого-стратиграфічних товщ, що в кінцевому результаті зумовлює пропуск насичених вуглеводнями порід-колекторів. Отримані експериментальні результати досліджень кернового матеріалу, відібраного зі свердловин суміжних газоконденсатних родовищ, дозволили означити основні чинники та параметри, що визначають фільтраційно-ємнісні параметри неогенових відкладів.

Ключові слова

геофізичні дослідження моно- та поліміктових порід-колекторів складної будови, гамма-спектрометрія, літолого-стратиграфічний розріз, глинистість, водонасиченість, пористість, питомий опір

Використані літературні джерела

Заяць, Х. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Заяць, Х., & Гаврилко, В.  (2007). Порівняльна характеристика геологічної будови та сейсмічної інформації родовищ Лопушна (Україна) та Лонкта (Польща). Геологія та геохімія горючих копалин, 4, 55–62.

Крупський, Ю. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я., Заяць, Х., & Побігун, І. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Павлюх, О. (2009). Особливості геологічної будови та формування покладів газу в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 31–43. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58960

Прокопів, В. Й., & Федоришин, Д. Д. (2003). Оцінка геолого-геофізичних неоднорідностей при дослідженнях складнопобудованих порід-колекторів. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2(7), 28–34. http://elar.nung.edu.ua/handle/ 123456789/6307

Федишин, В. О. (2005). Низькопористі породи-колектори газу промислового призначення. Київ: УкрДГРІ.

Федоришин, Д. Д. (1999). Теоретико-експериментальні основи петрофізичної та геофізичної діагностики тонкопрошаркових порід-колекторів нафти і газу (на прикладі Карпатської нафтогазоносної провінції) [Дис. д-ра геол. наук]. Львів.

Федоришин, Д. Д., Трубенко, О. М., Федоришин, С. Д., Фтемов, Я. М., & Коваль, Я. М. (2016). Перспективи ядерно-фізичних методів під час виділення газонасичених порід-колекторів складнопобудованих неогенових відкладів. Геодинаміка, 2, 134–143. https://doi.org/10.23939/jgd2016.02.134

Хомин, В., Цьомко, В., Гоптарьова, Н., Броніцька, Н., & Трубенко, А. (2019). Геолого-промислові особливості розкриття та випробування слабопроникних газонасичених відкладів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(84), 42–48. https://doi.org/10.17721/1728-2713.84.06

Catuneanu, O. (2006). Principles of sequence stratigraphy. Amsterdam: Elsevier.

Honarpour, M. M., Nagarajan, N. R., & Sampath, K. (2006). Rock/fluid characterization and their integration – Implications on reservoir management. Journal of Petroleum Technology, 58(9), 120–130. https://doi.org/10.2118/103358-JPT

Larsen, J. K., & Fabricius, I. L. (2004). Interpretation of water saturation above the transitional zone in chalk reservoirs. SPE Reservoir Evaluation and Engineering, 7(2), 155–163. https://doi.org/10.2118/69685-PA

Miall, A. D. (2006). The geology of fluvial deposits. Sedimentory facies, basin analysis, and petroleum geology. Springer.

Tissot, B. P., & Welte, D. H. (1984). Petroleum Formation and Occurrence. Berlin: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-87813-8

Trubenko, O. M., Fedoryshyn, D. D., Artym, I. V., Fedoryshyn, S. D., & Fedoryshyn, D. S. (2021). Geophysical interpretation methods’ improvement of Bilche-Volytska zone of Pre-carpathian foredeep complex geological cross-sections’ comprehensive research results. Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, 4(81), 33–40. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2021-4(81)-33-40

---

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 20–30

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 20–30

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.020

Наталія РАДКОВЕЦЬ, Юрій КОЛТУН

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net

---

Анотація

Відклади середнього девону в межах Львівського прогину Волино-Подільської плити значною мірою недорозвідані і є перспективними для пошуків вуглеводнів. Проведено мінералого-петрографічні дослідження цих відкладів з метою вивчення різних типів порід-колекторів. Алевроліти та пісковики являють собою породи-колектори гранулярного типу, фільтраційні властивості яких забезпечуються міжзерновим простором, а тріщинуватість має підпорядковане значення. Карбонатні породи-колектори представлені широким діапазоном літологічних типів – від слабкодоломітизованих біодетритових вапняків до вторинних доломітів. У цих породах переважає тріщинуватість, а пористість має другорядне значення. Дослідження природних газів з продуктивних горизонтів карбонатних і теригенних порід-колекторів середнього девону показали, що компонентом, який у них домінує, є метан. Його вміст сягає 95,4 об’ємних %. На решту гомологів метану припадає 1,45–2,16 об’ємних %. Сумарна частка невуглеводневих газів становить до 5,082 об’ємних %. Наявність двох відкритих родовищ газу та поширення обох типів порід-колекторів у межах Львівського прогину вказують на перспективність відкладів цього вікового інтервалу для подальших пошуково-розвідувальних робіт.

Ключові слова

Львівський прогин, середній девон, породи-колектори, мінералого-петрографічний склад порід, молекулярний склад газів

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Т. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.

Ризун, Б. П., Медведев, А. П., & Чиж, Е. И. (1976). Формации осадочного чехла Волыно-Подолья. Литология и полезные ископаемые, 3, 85–92.

Ризун, Б. П., & Чиж, Е. И. (1980). Перспективы нефтегазоносности Волыно-Подольской плиты. В Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты (с. 79–99). Киев: Наукова думка.

Федишин, В. О. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.

Kiessling, W., Flügel, E., & Golonka, J. (2003). Patterns of Phanerozoic carbonate platform sedimentation. Lethaia, 36(3), 195–226. https://doi.org/10.1080/00241160310004648

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361

---