Автор: GGCMJournal

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 41–53

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 41–53

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.041

Юрій ХОХА, Мирослава ЯКОВЕНКО, Оксана СЕНІВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: khoha_yury@ukr.net; myroslavakoshil@ukr.net

---

Анотація

Подано відомості про хімічний склад компонентів живої матерії та механізми їхніх перетворень, що приводять до утворення геополімерів, насамперед гумінових речовин. Актуальність цього огляду полягає у важливості розуміння різноспрямованих реакцій, результатом яких є вторинна полімеризація хімічно активних компонентів органічної речовини, які пройшли біодеградаційний бар’єр на стадії седиментації та діагенетичних перетворень. Гумінові речовини, у свою чергу, є прекурсорами керогену, отже, уявлення про механізми реакцій та їхні продукти надають повноту відомостей про умови формування різних типів керогену, які характеризуються різною здатністю до нафтогазоутворення. Особливу увагу ми приділили поліфенолам з високою хімічною активністю та здатністю до реакцій з нарощуванням молекулярної маси. Крім традиційної реакції Маяра, серед механізмів конденсації ми розглянули окисне зшивання фенолів, окисну конденсацію поліненасичених жирних кислот та етерифікацію жирних кислот фенолами. Для кожного механізму коротко описані умови його реалізації та ймовірний внесок у формування гумінових речовин.

Ключові слова

органічна геохімія, поліконденсація, гумінові речовини, деполімеризація, еволюція керогену

Використані літературні джерела

Вассоевич, Н. Б. (1986). Избранные труды: Геохимия органического вещества и происхождение нефти. Москва: Наука.

Кононова, М. М. (1963). Органическое вещество почвы, его природа, свойства и методы изучения. Москва: Издательство АН СССР.

Конторович, А. Э. (2004). Очерки теории нафтидогенеза. Новосибирск: ИГиГ СО АН СССР

Романкевич, Е. А. (1977). Геохимия органического вещества в океане. Москва: Наука.

Тиссо, Б., & Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Хант, Д. (1982). Геохимия и геология нефти и газа. Москва: Мир.

Chen, Z., Wu, J., Ma, Y., Wang, P., Gu, Z., & Yang, R. (2018). Biosynthesis, metabolic regulation and bioactivity of phenolic acids in plant food materials. Shipin Kexue.Food Science, 39(7), 321–328.

Durand, B. (1980). Sedimentary organic matter and kerogen. Definition and quantitative importance of kerogen. In B. Durand (Ed.), Kerogen, Insoluble Organic Matter from Sedimentary Rocks (pp. 13–34). Paris: Editions Technip.

Harvey, G. R., & Boran, D. A. (1985). Geochemistry of humic substances in seawater. In D. M. McKnight, G. R. Aiken, R. L. Wershaw, P. MacCarthy (Eds.), Humic Substances in Soil, Sediment and Water: Geochemistry, Isolation and Characterization (pp. 233–247). New York, Chichester: Wiley & Sons.

Harvey, G. R., Boran, D. A., Chesal, L. A., & Tokar, J. M. (1983). The structure of marine fulvic and humic acids. Marine Chemistry, 12(2–3), 119–132. https://doi.org/10.1016/0304-4203(83)90075-0

Hatcher, P. G., Breger, I. A., Maciel, G. E., Szeverenyi, N. M. (1985). Geochemistry of humin. In D. M. McKnight, G. R. Aiken, R. L. Wershaw, P. MacCarthy (Eds.), Humic Substances in Soil, Sediment and Water: Geochemistry, Isolation and Characterization (pp. 275–302). New York, Chichester: Wiley & Sons.

Huc, A. Y., & Durand, B. M. (1977). Occurrence and significance of humic acids in ancient sediments. Fuel, 56(1), 73–80. https://doi.org/10.1016/0016-2361(77)90046-1

Jokic, A., Wang, M. C., Liu, C., Frenkel, A. I., & Huang, P. M. (2004). Integration of the polyphenol and Maillard reactions into a unified abiotic pathway for humification in nature: the role of δ-MnO₂. Organic Geochemistry, 35(6), 747–762. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2004.01.021

van Krevelen, D. W. (1961). Coal: typology, chemistry, physics, constitution. Elsevier Publishing Company.

Liu, Q., Luo, L., & Zheng, L. (2018). Lignins: Biosynthesis and Biological Functions in Plants. International journal of molecular sciences, 19(2), 335. https://doi.org/10.3390/ijms19020335

Maillard, L.C. (1912). Action des acides aminés sur les sucres: formation des mélanoïdines par voie méthodique. Comptes rendus de l’Académie des Sciences, 154, 66–68.

Martin, J. P., & Haider, K. (1971). Microbial activity in relation to soil humus formation. Soil Science, 111(1), 54–63. https://doi.org/10.1097/00010694-197101000-00007

Schnitzer, M. (1978). Humic substances: chemistry and reactions. In M. Schnitzer & S. U. Khan (Eds.), Developments in Soil Science: Vol. 8. Soil Organic Matter (pp. 1–64). Amsterdam: Elsevier. https://doi.org/10.1016/S0166-2481(08)70016-3

Stevenson, F. J. (1994). Humus chemistry: genesis, composition, reactions. John Wiley & Sons.

Vandenbroucke, M. (2003). Kerogen: from types to models of chemical structure. Oil & gas science and technology, 58(2), 243–269. https://doi.org/10.2516/ogst:2003016

Vandenbroucke, M., & Largeau, C. (2007). Kerogen origin, evolution and structure. Organic Geochemistry, 38(5), 719–833. https://doi.org/10.1016/j.orggeochem.2007.01.001

Vandenbroucke, M., Pelet, R., & Debyser, Y. (1985). Geochemistry of humic substances in marine sediments. In D. M. McKnight, G. R. Aiken, R. L. Wershaw, P. MacCarthy (Eds.), Humic Substances in Soil, Sediment and Water: Geochemistry, Isolation and Characterization (pp. 249–273). New York, Chichester: Wiley & Sons.

Wang, H. Y., Qian, H., & Yao, W. R. (2011). Melanoidins produced by the Maillard reaction: Structure and biological activity. Foodchemistry, 128(3), 573–584. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2011.03.075

---

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 26–40

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 26–40

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.026

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Роман-Данило КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Досліджено інформативність електромагнітних параметрів для визначення впливу техногенної діяльності гірничовидобувних підприємств і джерел забруднення промислових об’єктів Червоноградського геолого-промислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну (Львівська область) на ступінь порушення первинного стану геологічного середовища та сформовано оптимальний апаратурно-методичний комплекс виявлення та діагностики малоамплітудних розривних порушень вуглевмісних товщ електромагнітними методами (ПІЕМПЗ, ПЕП). Розроблено оптимальні методики польових досліджень обробки та інтерпретації даних.

Ключові слова

малоамплітудна тектоніка, природне електричне поле, імпульсне електромагнітне поле Землі, вугленосні товщі, геофізичні профілі

Використані літературні джерела

Забигайло, В. Е. (1991). К развитию исследований по прогнозу малоамплитудной тектоники. В Малоамплитудная тектоника. Методы и результаты прогнозирования: тезисы докладов (с. 3−7). Киев: Наукова думка.

Куровець, І., Грицик, І., Чепусенко, П., Михальчук, С., & Приходько, О. (2019). Вивчення малоамплітудної тектоніки вугільних родовищ методами електромагнітних полів. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: тези VIIІ Міжнар. наук. конф. (Львів, 24–26 вересня 2019 р.) (с. 92–94). Львів.

Павлюк, М. І. та ін. (2016). Геоекологічні проблеми Заходу України (на прикладі території Львівської області) (Б-ІІ-02-12) [Звіт]. Львів.

Kurovets, I. M., Zubko, O. S., Kosianenko, G. P., & Chepusenko, P. S. (2000). Diagnostics of physical state of hydrotechnical constructions of enterprises by electromagnetic methods. In 4^th European coal conference (September 26–28, 2000, Ustron, Poland) (pp. 43–44). PIG.

Lysoon, S. O., Kurovets, I. M., & Prytulkа, G. I. (2000). New prognostification technology of low-amplitude tectonic dislocations of coal seams. In 4^th European coal conference (September 26–28, 2000, Ustron, Poland) (p. 45). PIG.

---

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 17–25

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 17–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.017

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

У північно-західній частині Мармароського кристалічного масиву на Рахівській ділянці виокремлено верхньопалеозойську кузинську світу. Стратотип світи – потік Кузя. У її складі – філіти, вапняки, кварцити та доломіти. Світа поширена в Діловецькому субпокриві Мармароського покриву на Рахівській і Чивчинській ділянках. Існують дві альтернативні точки зору на вік кузинської світи. Одні геологи відносять її до палеозою (верхній девон – нижній карбон), інші, нижню її частину, – до верхнього палеозою, а верхню – до тріасу. Існує і різна оцінка літологічного складу й об’єму кузинської світи. Так, 1970 р. А. К. Бойко розділив її на мунцелульську (нижню) філіто-кварцитову палеозойского віку і верхню (тріас) філіто-карбонатну, за якою зберіг назву кузинська світа. Важливим є те, що між названими одиницями зафіксована стратиграфічна перерва. Тріасова філіто-карбонатна кузинська світа датується на підставі трансгресивного залягання на ній доломітів середнього тріасу, знахідках у її низах на горі Соймул післяпалеозойських мшанок, а у верхах – комплексу спор і пилку мезозойського віку. Геологи, які не визнають ідеї про приналежність частини світи до мезозою, вказують на таке протиріччя: прийнявши мезозойський вік кузинської світи, доведеться стверджувати, що на масиві одночасно відкладалися карбонатні товщі середнього тріасу – юри, а за 5–8 км на південь, у межах тієї самої зони відбувався регіональний метаморфізм порід кузинської світи (до речі, за одними даними в інтервалі 148–178 та 175–181 млн років, а за іншими – в інтервалі 196–221 млн років). Це зауваження не коректне, тому що вік кузинської світи нижній тріас (251,9–247,2 млн років), а метаморфізм відбувся пізніше. У тих розрізах, де кузинська світа лежить на мунцелульській, у її підошві присутні базальні конгломерати, складені із гальки й уламків кварцитів, мунцелульської світи. Породи мунцелульської і кузинської світ подібні за ступенем метаморфізму. Для мезозойської кузинської – характерні прояви основного магматизму, на відміну від верхньопалеозойського кислого. Факти свідчать, що мезозойська кузинська світа існує, проте є певна невизначеність щодо її дрібнішого поділу, стратиграфічного обсягу і співвідношення з відкладами середнього тріасу.

Ключові слова

кузинська, мунцелульська, світа, тріас, палеозой, Мармароський покрив, Діловецький субпокрив, метаморфізм

Використані літературні джерела

Белов, А. А. (1981). Тектоническое развитие альпийской складчатой зоны в палеозое. Москва: Наука.

Бойко, А. К. (1970). Доверхнепалеозойский комплекс северо-западного окончания Мармарошского массива (Восточные Карпаты). Львов: Издательство Львовского университета.

Бойко, А. К. (1975). Вопросы древней геологической истории Восточных и Западных Карпат и радиометрическое датирование. Киев: Наукова думка.

Бойко, А. К., Іванченко, А. І., & Курячий, Л. К. (1964). Про вік кузинської світи Рахівського масиву. Доповіді Академії наук УРСР, 8, 1095–1098.

Волошин, А. А. (1981). Геологическое строение и рудоносность северо-западного окончания Мармарошского массива. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. Труды УкрНИГРИ, 25.

Данілович,     Ю. Р. (1989). Метаморфизм кристаллического фундамента и домелового чехла Украинских Карпат. В Геология Советских Карпат: сборник научных трудов (с. 48–56). Киев: Наукова думка.

Круглов, С. С. (2009). Геологія України: Т. 3. Геологія і металогенія Українських Карпат. Київ: УкрДГРІ.

Лашманов, В. И. (1973). К стратиграфии древнемезозойских отложений Мармарошского массива. Геологический сборник Львовского геологического общества, 14, 28–34.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З., Варичев, А. С., Тимощук, В. Р., & Ступка, О. О. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Матковский, О. И., Малаева, И. П., & Акимова, К. Г. (1973). Стратиформные колчедан-полиметаллические месторождения и рудопроявления в Мармарошском массиве Восточных Карпат. Геологический сборник Львовского геологического общества, 4, 36–48.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія.  Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Ненчук, И. Ф. (1967). О метаморфизме пород кузинской свиты Раховского массива. В Вопросы геологии Карпат (с. 165–167). Львов: Издательство Львовского университета.

Славин, В. И. (1963). Триасовые и юрские отложения Восточных Карпат и Паннонского срединного массива. Москва: Госгеолтехиздат.

Соловьев, В. О. (2011). Хронология тектонических движений: фазы, эпохи, циклы тектогенеза. Харьков.

Ткачук, Л. Г., & Гуржий, Д. В. (1957). Раховский кристаллический массив. Киев: Издательство АН УССР.

Ткачук, Л. Г., & Данілович, Ю. Р. (1965). Метаморфізм кристалічних сланців Східних Українських Карпат. Геологічний журнал АН УРСР, 25(6).

---

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м³. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 5–26

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 5–26.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК,
Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

У південно-західній частині Кросненського покриву на терені України, який на суміжній польській території має назву jednostka Szląska (Сілезька одиниця), присутні відповідно дві тектонічні структури Тихий і Ветліна, складені флішем крейдово-палеогенового віку. Вони розташовані в одній і тій самій лусці та являють собою частково збережену антиклінальну складку північно-західного простягання. Структури Тихий і Ветліна виявлені за результатами буріння. Унаслідок виконаних бурових робіт встановлена промислова газоносність обох структур. Максимальні дебіти газу з відкладів олігоцену на цих структурах становлять приблизно 60 тис. м³/добу. Видобувні запаси структури Ветліна обраховані в 73 млн м³ газу. Поклад не розробляється через локалізацію на площі в межах Бескидського національного парку. Автори вважають, що розвідувальне буріння за межами структури в розташованих далі на північний схід від структури Тихий лусках Волосянка–Підполоззя і Гусне–Буковець буде малоефективним, через відсутність у їхньому складі перспективних об’єктів. Існують передумови припускати наявність ще однієї газонасиченої складки – Лютської – на південний захід від структури Тихий, під лусками Дуклянсько-Чорногорського покриву. Про потенційну промислову газоносність прогнозованої перспективної структури свідчать припливи нафти і газу в картувальних свердловинах площі Лютня. Для перевірки цього припущення доцільно провести сейсмічні дослідження.

Ключові слова

Кросненський покрив, структури Тихий і Ветліна, геологічна будова, газоносність

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., & Шлапінський, В. Є. (1999). Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 13, 94–101.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., & Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., & Татарченко, В. М. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Буковец Закарпатской области УССР в 1963 году. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В.,Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1973). Отчет о результатах комплексной геологической съёмки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Ломна Львовской и Закарпатской областей УССР в 1969–1972 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Мочалин, И. П., & Некрасова, Л. П. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Луги Закарпатской области УССР в 1963 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., & Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. [Звіт] (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Karnkowski, P. (1993). Złoża gazu ziemnego i ropy naftowej w Polsce: T. 2. Karpaty i zapadlisko Przedkarpackie. Częśc 1. Karpaty. Kraków.

Komunikat rządu Rzeczypospolitej Polskiej dotyczący dyrektywy 94/22/WE Parlamentu Europejskiego i Rady w sprawie warunków udzielania i korzystania z zezwoleń na poszukiwanie, badanie i produkcję węglowodorów. (2019). https://www.prawo.pl/akty/dz-u-ue-c-2019-105-76,69161005.html

Kowalczyk, A. (12.01.2012). Aurelian z dwiema nowymi koncesjami. Rynek Infrastruktury. https://www.rynekinfrastruktury.pl/wiadomosci/aurelian-z-dwiema-nowymi-koncesjami-36271.html

Marcińkowski, A., & Szewczyk, E. (2008). Produktywność karpackich skal zbiórnikowych w świetle historii wydobycia więglowodorów. Geologia, 34(3), 405–421.

Szuflicki, M., Malon, A., & Tymiński, M. (Eds.). (2021). Bilans zasobów złóż kopalin w Polsce wg stanu na 31 XII 2020 r. Warszawa: Państwowy Instytut Geologiczny–Państwowy Instytut Badawczy. Publikacja dostępna na stronie internetowej http://surowce.pgi.gov.pl

Zielińska, Cz. (1994). Dokumentacja geologiczna w kat. C złoża gazu ziemnego “Wetlina” w miejsc. Smerek i Wetlina, gm. Cisna, woj. krośnińskie. Nr CBDG 85621. Inw. 1481/95 Arch. CAG PIG, Warszawa; Kat. DZ/418 Arch. PGNiG S.A., Warszawa. http://dokumenty.pgi.gov.pl/wyszukiwarka/dokument/85621?lang=pl

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 127–140

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 127–140.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.127

Дмитро БРИК, Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО, Олег ГВОЗДЕВИЧ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

---

Анотація

Загалом некондиційними горючими копалинами можна вважати балансові та позабалансові запаси первинних видів енергетичних матеріалів – поклади вугілля і торфу (тверді горючі копалини) та родовища нафти і природного газу (рідкі та газоподібні горючі копалини), які за фізико-хімічними, енергетичними чи геолого-просторовими умовами не відповідають економічним критеріям видобування та використання традиційними технологічними способами, а також потенціал метану вугільних родовищ, масивів таких техногенних вуглецевмісних матеріалів, як відходи вуглевидобутку, вуглезбагачення, нафтопереробки тощо. Перегляд наявних запасів з погляду застосування сучасних технологій екологічно безпечної конверсії може значно розширити можливості освоєння всіх видів горючих копалин в Україні.

У роботі розглянуто геологічне районування нафтогазових родовищ та покладів твердих горючих копалин, а також наведено їхні запаси та видобуток. Показано, що запаси основних первинних енергетичних матеріалів в Україні багатократно перевищують видобуток, що має суттєві можливості до збільшення завдяки використанню ресурсів некондиційних горючих копалин. Представлено засади екологічно безпечної конверсії некондиційних горючих копалин у наземних та підземних умовах. Відзначено важливість енергетичної утилізації метану вугільних родовищ, масивів таких техногенних вуглецевмісних матеріалів, як відходи вуглевидобутку, вуглезбагачення, нафтопереробки тощо. Наведено основні гірничо-геологічні і технологічні критерії, що сприяють розробці вугільних пластів способом підземної газифікації, а також вказано родовища та ділянки вугільних басейнів України, які придатні для підземної газифікації.

Ключові слова

горючі копалини, вугілля, газифікація, екологічна конверсія

Використані літературні джерела

Брик, Д., Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2019). Техногенні вуглевмісні об’єкти Червоноградського гірничопромислового району та деякі технічні рішення їхнього використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 45–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.045

Брик, Д. В., Подольський, М. Р., & Гвоздевич, О. В. (2014). Фізико-технічне обґрунтування виробництва синтетичного палива з вугілля (на прикладі Львівсько-Волинського басейну). Углехимический журнал, 4, 69–74.

Брик, Д., Подольський, М., Хоха, Ю., Любчак, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Некондиційні вуглецевмісні горючі копалини та способи їхнього термохімічного перероблення. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 89–109. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.089

«Геоінформ України». (2020). http://minerals-ua.info/mapviewer/goruchi.php

ДГП «Західукргеологія», ВО «Волиньвугілля», ДХГ «Львіввугілля». (2002). Геолого-промислова карта Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

Державна служба статистики України. (2020). Паливно-енергетичні ресурси України. Статистичний збірник. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2020/zb/12/Zb_per.pdf

Іванців, О. Є., Кухар, З. Я., & Брик, Д. В. (2001). Нові підходи до перспектив підземної газифікації вугільних родовищ України. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 129–134.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-центр.

Майстренко, А. Ю., Дудник, А. Н., & Яцкевич, С. В. (1998). Технологии газификации углей для парогазовых установок. Киев: Знание.

Подольський, М., Брик, Д., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Використання горючих копалин у контексті цілей сталого розвитку України та глобальних змін навколишнього середовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 109–125. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Савчак, О. (2019). Геолого-геохімічні особливості міграції та формування газових родовищ у нафтогазоносних регіонах України. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(178), 21–40. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.01.021

Стефаник, Ю. В. (1990). Геотехнология некондиционных твердых топлив. Киев: Наукова думка.

Фальбе, Ю. М. (1980). Химические вещества из угля. Москва: Химия.

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 115–126

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 115–126.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Галина МЕДВІДЬ¹, Олег ЧЕБАН², Марія КОСТЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Василь ГАРАСИМЧУК¹, Ірина САХНЮК¹, Орися МАЙКУТ¹, Соломія КАЛЬМУК¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² ТОВ «Стрийнафтогаз», Стрий, Львівська область, Україна, e-mail: ovcheb2015@gmail.com

---

Анотація

Упродовж 2017–2021 рр. проведено дослідження природних вод у межах Добрівлянського газоконденсатного родовища. Підземні води належать до єдиної гідродинамічної системи і за хімічним складом характеризуються однотипними водами – хлоридного натрієвого складу. У період дослідження в їхньому складі карбонат-іона не виявлено. Мінералізація вод із свердловин карпатій-мезозойського комплексу коливається від 67,49 до 100,31 г/дм³; густина становить 1047–1063 кг/м³; рН − 6,14–6,97. Вміст Феруму – 5,7–19,0 мг/дм³. Води відзначаються підвищеною концентрацією мікроелементів: Йоду – 31,2–75,2 мг/дм³, Брому – 174,6–188,8 мг/дм³, амонію – 62,5–252,7 мг/дм³. Загальна мінералізація вод із свердловин сармат-баденського комплексу становить 18,32–73,70 г/дм³ за питомої ваги 1023–1058 кг/м³; рН − 5,49–7,34. Вміст Феруму – 3,6–40,0 мг/дм³. Води відзначаються такою концентрацією мікроелементів: Йоду – 19,9–42,3 мг/дм³, Брому – 80,2–101,0 мг/дм³, амонію – 16,8–165,4 мг/дм³. За якісними характеристиками підземні води із екологічної свердловини та колодязя в с. Добрівляни залишаються чистими і відповідають нормативним вимогам до питних вод. Встановлено підвищений вміст органічних речовин у водах криниць с. Райлів, у яких перманганатна окиснюваність сягає 1,08–1,24 ГДК_В і відповідно до державних санітарних норм є непридатною до споживання. Води р. Колодниця за складом хлоридно-гідрокарбонатні натрієво-кальцієві (кальцієво-натрієві), натомість води рік Стрий та Жижава є гідрокарбонатні кальцієві.

Ключові слова

поверхневі, ґрунтові, підземні води, еколого-геохімічна характеристика, Добрівлянське газоконденсатне родовище

Використані літературні джерела

Бабинец, А. Е., & Мальская, Р. В. (1975). Геохимия минерализованных вод Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019) Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Кость, М. В., Медвідь, Г. Б., Телегуз, О. В., Чебан, О. В., Гарасимчук, В. Ю., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., & Кальмук, С. Д. (2022). Моніторингові дослідження підземних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. У Ресурси природних вод Карпатського регіону. Проблеми охорони та раціонального використання: збірник наукових статей ХХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2022 р.) (с. 11–12). Львів.

Медвідь, Г. Б. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 73–85.      

«Стрийнафтогаз» планує розширення меж Добрівлянської площі. (2019). EXPRO Consulting. https://expro.com.ua/novini/striynaftogaz-planu-rozshirennya-mej-dobrvlyansko-plosch

ТОВ «Бурпроект». (2019). Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з розширенням меж спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Добрівлянського ГКР, розташованого в межах Стрийського району Львівської області згідно спец. дозволу № 4748 від 12.04.2016 р. Львів.

Шестопалов, М., Лютий, Г., & Саніна, І. (2019). Сучасні підходи до гідрогеологічного районування України. Мінеральні ресурси України, 2, 3–12. https://doi.org/10.31996/mru.2019.2.3-12

Штогрин, О. Д., & Гавриленко, К. С. (1968). Підземні води західних областей України. Київ: Наукова думка.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 82–102

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 82–102.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.082

Ігор ПОПП, Петро МОРОЗ, Михайло ШАПОВАЛОВ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: itpopp@ukr.net

---

Анотація

Порівнюються літологічні, геохімічні та мінералогічні особливості вуглецевмісних глинистих і кременисто-глинистих порід крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат та нижнього силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи. Визначено чинники, які сприяли формуванню в цих осадових товщах зон «нетрадиційних колекторів» тріщинного і змішаного типів.

Наведено дані з літології, геохімії та мінералогії бітумінозних кременисто-глинистих порід і кременистих порід нижньої крейди й олігоцену Карпат та чорних аргілітів нижнього силуру Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи.

Седиментогенез нижньокрейдових і олігоценових бітумінозних відкладів Карпат та нижньосилурійських відкладів Волино-Поділля відбувався в безкисневих умовах (фази океанічних безкисневих подій: ОАЕ-1 у барремі–альбі, ОАЕ-4 в олігоцені) та на межі ордовику і силуру. Палеоокеанографічні умови їхнього осадонагромадження суттєво відрізнялися. Значна роль у формуванні фільтраційно-ємнісних властивостей «нетрадиційних колекторів» належала шаруватій текстурі вуглецевмісних відкладів, а також катагенетичній трансформації породотворних глинистих і кремнеземистих мінералів та їхній гідрофобізації. У крейдово-палеогенових флішових відкладах Карпат «нетрадиційними колекторами» зазвичай є теригенно-глинисті або кременисто-глинисті породи зі сланцюватою і шаруватою текстурою чи ущільнені пісковики, локалізовані у звичайних родовищах нафти, газу або конденсату. Нижньосилурійські глинисті відклади Волино-Поділля перспективні на пошуки «сланцевого газу».

Ключові слова

«нетрадиційні колектори», чорні аргіліти, «сланцевий газ», глинисті мінерали, органічний вуглець

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Высоцкий, И. В., & Высоцкий, В. И. (1986). Формирование нефтяных, газовых и конденсатногазовых месторождений. Москва: Недра.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., & Габинет, Л. М. (1991). К геохимии органического вещества битуминозных аргиллитов флишевой формации Карпат. Геология и геохимия горючих ископаемых, 76, 23–31.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов: Издательство Львовского университета.

Григорчук, К. Г., & Сеньковський, Ю. М. (2013). Дискретне формування резервуарів «сланцевого» газу в ексфільтраційному катагенезі. Геодинаміка, 1(14), 61‒67. https://doi.org/10.23939/jgd2013.01.061

Губич, І., Крупський, Ю., Лазарук, Я., & Сирота, Т. (2012). Актуальні аспекти геології та геохімії сланцевого газу Волино-Поділля. Геолог України, 1‒2, 135‒140.

Гуржий, Д. В., Габинет, М. П., Киселев А. Е. и др. (1983). Литология и породы-коллекторы на больших глубинах в нефтегазоносных провинциях. Киев: Наукова думка.

Євдощук, М. І., & Бондар, Г. М. (2019). Прогнозування порід-колекторів в глибокозанурених горизонтах. У Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (с. 69–73). Київ.

Клубова, Т. Т. (1988). Глинистые колекторы нефти и газа. Москва: Недра.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. С., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, С. С. (2016). Науково-методичні засади оцінки вторинних ємностей порід-колекторів як основа ефективного прогнозу нафтогазоносності надр [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Івано-Франківськ.

Кухар, Н. П., Петровський, О. П., & Ганженко, Н. С. (2013). Застосування геофізичних методів для пошуків, розвідки і розробки природного газу зі сланцевих порід. Геодинаміка, 2(15), 195‒197. https://doi.org/10.23939/jgd2013.02.195

Локтєв, А. В., Павлюк, М. І., & Локтєв, А. А. (2011). Перспективи відкриття покладів «сланцевого» газу в межах Волино-Подільської окраїни Східно-Європейської платформи. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(156–157), 5–23.

Лукин, А. Е. (2010a). Сланцевый газ и перспективы его добычи в Украине. Статья 1. Современное состояние проблемы сланцевого газа (в свете опыта освоения его ресурсов в США). Геологічний журнал, 3, 17–33. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.3.219195

Лукин, А. Е. (2010b). Сланцевый газ и перспективы его добычи в Украине. Статья 2. Черносланцевые комплексы Украины и перспективы их газоносности в Волыно-Подолии и Северо-Западном Причерноморье. Геологічний журнал, 4, 7–24. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.4.215055

Лукин, А. Е. (2011a). О природе и перспективах газоносности низкопроницаемых пород осадочной оболочки Земли. Доповіді НАН України, 3, 114–123.

Лукин, А. Е. (2011b). Природа сланцевого газа в контексте проблем нефтегазовой литологии. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 3, 70–85.

Лукин, А. Е. (2016). О новых генетических типах пород литосферы – важнейших факторах формирования коллекторов нефти и газа. Тектоніка і стратиграфія, 43, 5‒18. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2016.108272

Мончак, Л., Хомин, В., Маєвський, Б., Шкіца, Л., Куровець, С., Здерка, Т., & Стасик, І. (2013). Газ шаруватих низькопористих верхньокрейдових порід (сланцевий газ) Скибових Карпат. Геолог України, 1(141), 56‒62. https://doi.org/10.53087/ug.2013.1(41).246559

Нестеров, И. И., Ушатинский, И. Н., Малыхин, А. Я., Ставицкий, Б. П., & Пьянков, Б. Н. (1987). Нефтеносность глинистых толщ Западной Сибири. Москва: Недра.

Попп, І. Т. (1995). Нафтоматеринські властивості бітумінозних кременистих відкладів Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, (92–93), 35–41.

Попп, І. Т. (2005). Окремі аспекти проблеми літогенезу нафтогазоносних відкладів крейдово-палеогенового флішового комплексу Передкарпатського прогину та українських Карпат. Частина 1. Седиментогенез і постседиментаційні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 43–59.

Попп, І., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2019). Літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Українських Карпат та умови їхнього формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 116‒133. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.116

Попп, І., Шаповалов, М., & Мороз, П. (2018). Мінералогічний та геохімічний аспект проблеми сланцевого газу (на прикладі чорних аргілітів заходу України). Мінералогічний збірник, 1(68), 184–186.

Попп, І. Т., Шаповалов, М. В., & Мороз, П. В. (2019). Чорні аргіліти заходу України як потенційні породи-колектори (мінералого-геохімічний аспект проблеми «сланцевого газу»). У Геологія горючих копалин: досягнення та перспективи: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (с. 42–47). Київ.

Рудько, Г. І., Григіль, Г. В., & Сімаченко, Г. В. (2017). Екологічна безпека родовищ вуглеводнів нетрадиційного типу в Україні. Київ; Чернівці: Букрек.

Самвелов, Р. Г. (1995). Залежи углеводородов на больших глубинах: особенности формирования и размещения. Геология нефти и газа, 9, 5–15.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс (Карпато-Чорноморський сегмент). Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2019). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковский, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Тиссо, Б., & Вельте, Д. (1981). Образование и распространение нефти. Москва: Мир.

Beckwith, R. (2013). California’s Monterey Formation Zeroing in on a New Shale Oil Play? J. Pet. Technol., 5, (65), 44–58. https://doi.org/10.2118/0513-0044-JPT

Behl, R. J. (2011). Chert spheroids of the Monterey Formation, California (USA): early-diagenetic structures of bedded siliceous deposits. Sedimentology, 58, 325–351. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.2010.01165.x

Bratcher, J. C., Kaszuba, J. P., Herz-Thyhsen, R. J., & Dewey, J. C. (2021). Ionic strength and pH effects on water–rock interaction in an unconventional siliceous reservoir: on the use of formation water in hydraulic fracturing. Energy Fuels, 35(22), 18414–18429. https://doi.org/10.1021/acs.energyfuels.1c02322

Cipolla, C. L., Lolon, E. P., Erdle, J. C., & Rubin, B. (2010). Reservoir Modeling in Shale-Gas Reservoirs. SPE Res Eval & Eng, 13(04), 638–653. https://doi.org/10.2118/125530-PA

Curtis, J. B. (2002). Fractured shale-gas systems. AAPG Bulletin, 86(11), 1921–1938. https://doi.org/10.1306/61EEDDBE-173E-11D7-8645000102C1865D

Isaacs, C. M. (1984). Geology and Physical Properties of the Monterey Formation, California. In SPE California Regional Meeting. SPE-12733-MS. Society of Petroleum Engineers. https://doi.org/10.2118/12733-MS

Jiang, S. (2012). Clay Minerals from the Perspective of Oil and Gas Exploration. In M. Valaškova, & G. S. Martynkova (Eds.), Clay Minerals in Nature – Their Characterization, Modification and Application. IntechOpen. https://doi.org/10.5772/47790

Koltun, Yu. V. (1993). Source rock potential of the black formation of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 2(36), 251–261.

Kondrat, О. R., & Hedzyk, N. М. (2014). Study of adsorption processes influence on development of natural gas fields with low permeability reservoirs. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 4(53), 7‒17.

Kosakowski, P., Koltun, Yu., Machowski, G., Poprawa, P., & Papiernik, B. (2018). The geochemical characteristics of the Oligocene – Lower Miocene Menilite Formation in the Polish and Ukranian Outer Carpathians: a review. Journal of Petroleum Geology, 41(3), 319–335. https://doi.org/10.1111/jpg.12705

Liehui, Z., Baochao, S., Yulong, Z., & Zhaoli, G. (2019). Review of micro seepage mechanisms in shale gas reservoirs. International Journal of Heat and Mass Transfer, 139, 144‒179. https://doi.org/10.1016/j.ijheatmasstransfer.2019.04.141

Loucks, R. G., Reed, R. M., Ruppel, S. C., & Jarvie, D. M. (2009). Morphology, genesis, and distribution of nanometer-scale pores in siliceous mudstones of the Mississippian Barnet shale. Journal of Sedimentary Research, 79(12), 848–861. http://doi.org/10.2110/jsr.2009.092

Naumko, I. M., Kurovets, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Геодинаміка, 1(22), 26–41. https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.036

Passey, Q. R., Bohacs, K. M., Esch, W. L., Klimentidis, R., & Sinha, S. (2010). From Oil-Prone Source Rock to Gas-Producing Shale Reservoir – Geologic and Petrophysical Characterization of Unconventional Shale-Gas Reservoirs. In CPS/SPE International Oil & Gas Conference and Exhibition in China held in Beijing, China, 8–10 June 2010. SPE 131350. Society of Petroleum Engineers. https://doi.org/10.2118/131350-MS

Rauball, J. F., Sachsenhofer, R. F., Bechtel, A., Coric, S., & Gratzer, R. (2019). The Oligocene‒Miocene Menilite Formation in the Ukrainian Carpathians: a world-class source rock. Journal of Petroleum Geology, 42(4), 393‒415. https://doi.org/10.1111/jpg.12743

Ross, D. J. K., & Bustin, R. M. (2009). The importance of shale composition and pore structure upon gas storage potential of shale gas reservoirs. Marine and Petroleum Geology, 26(6), 916–927. http://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2008.06.004

Schwalbach, J. R., Gordon, S. A., O’Brien, C. P., Lockman, D. F., Benmore, W. C., Huggins, C. A. (2009). Reservoir characterization Monterey Formation siliceous shales: tools and applications. In Contributions to the Geology of the San Joaquin Basin, California. Pacific Section American Association of Petroleum Geologists. MP 48. https://doi.org/10.32375/2009-MP48.7

Wilson, M. J., Shaldybin, M. V., & Wilson, L. (2016). Clay mineralogy and unconventional hydrocarbon shale reservoirs in the USA. I. Occurrence and interpretation of mixed-layer R3 ordered illite/smectite. Earth-Science Reviews, 158, 31‒50. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2016.04.004

Yan, B., Alfi, M., Wang, Y., & Killough, J. E. (2013). A New Approach for the Simulation of Fluid Flow in Unconventional Reservoirs through Multiple Permeability Modeling. In SPE Annual Technical Conference and Exhibition held in New Orleans, Louisiana, USA, 30 September–2 October 2013. SPE 166173. https://doi.org/10.2118/166173-MS

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 71–81

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 71–81.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.071

Костянтин ГРИГОРЧУК¹, Володимир ГНІДЕЦЬ², Ліна БАЛАНДЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹kosagri@ukr.net; ²vgnidets53@gmail.com

---

Анотація

За результатами літологічних досліджень палеоценових відкладів південного борта Каркінітського прогину схарактеризовано латеральну літолого-літмологічну та фаціальну мінливість відкладів, що проявляється як у цілому розрізі палеоцену, так і його окремих ярусів. Показано, що роль вапнякових утворень значно зменшується від початку до кінця періоду з максимальним їхнім розвитком у зеландський час. Відклади танетського ярусу відрізняються домінуванням у розрізі мергельно-глинистих утворень та розвитком алевроліто-піщаних тіл у районі структури Одеська. Виокремлено три типи палеоценового розрізу: теригенний (св. Одеська-2), карбонатний (св. Гамбурцева-2, Сельського-40), карбонатно-глинистий (св. Кримська-1, св. Штормова-5, Центральна-1, Архангельського-1). Літологічна неоднорідність відкладів пов’язана з просторово-віковою мінливістю розвитку біофаціальних зон: біогермів, внутрішньобіогермних лагун, шлейфів руйнування біогермів, зовнішнього шельфу. У відкладах данського віку невеликі біогенні тіла локалізовані на Штормовій та Одеській структурах. Зеландські ж нашарування в зоні від св. Гамбурцева-2 до св. Центральна-1 характеризуються значним розвитком біогермів, які заміщуються в напрямку Одеської структури шлейфами руйнування та відкладами басейнових рівнин. Спрогнозовано розвиток біогермних утворень у приосьовій частині прогину, що пов’язане з конседиментаційним проявом Центрально-Михайлівського підняття. Це значно розширює перспективи нафтогазоносності цієї частини дослідженого району. У танетський час підйом рівня моря спричинило збільшення площі поширення відкладів зовнішнього шельфу в приосьовій зоні прогину. Водночас у районі структур Гамбурцева, Сельського, Центральна успадковано (незважаючи на трансгресію) розвивалися біогермні масиви, що було спричинене висхідними порухами в межах Чорноморсько-Каламітського підняття.

Ключові слова

літологія, фації, умови осадонагромадження, палеоцен, Каркінітський прогин

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., & Баландюк, Л. В. (2021). Особливості формування нижньокрейдової тектоно-седиментаційної системи Причорноморського мегапрогину. Геологічний журнал, 2(375), 67–78. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.2.224399

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Куровець, І. М., Куровець, С. С., Приходько, О. А., Грицик, І. І., & Баландюк, Л. В. (2013). Геологія верхньої крейди Причорно-морсько-Кримської нафтогазоносної області (геологічна палеоокеанографія, літогенез, породи-колектори і резервуари вуглеводнів, перспективи нафтогазоносності). Львів: Полі.

Гожик, П. Ф. (Ред.). (2006). Стратиграфія мезокайнозойських відкладів північно-західного шельфу Чорного моря. Київ.

Громин, В. И., Рогоза, О. И., Чаицкий, В. П., & Шиманский, А. А. (1986). Клиноформы северо-западного шельфа Черного моря, их генезис и условия нефтегазоносности. Геология нефти и газа, 10, 46–53.

Ильин, В. Д., & Фортунатова, Н. К. (1988). Методы прогнозирования и поисков нефтегазоносных рифових комплексов. Москва: Недра.

Карогодин, Ю. Н. (1980). Седиментационная цикличность. Москва: Недра.

Козленко, М. В., Козленко, Ю. В., & Лысынчук, Д. В. (2013). Структура земной коры северо-западного шельфа Черного моря вдоль профиля ГСЗ № 26. Геофізичний журнал, 35(1), 142–152. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v35i1.2013.116345

Ревер, В. Б. (2016). Літогенез еоценових відкладів Чорноморського сегменту океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Фортунатова, Н. К. (Ред.). (2000). Седиментологическое моделирование карбонатных осадочных комплексов. Москва: РЭФИА.

Vail, P. R., Mitchum Jr., R. M., & Thompson III, S. (1977). Seismic stratigraphy and global changes of sea level: Part 4. Global cycles of relative changes of sea level. AAPG, Memoir, 26, 83–97. https://doi.org/10.1306/M26490C6

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 58–70

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 58–70.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.058

Мирослава ЯКОВЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, myroslavakoshil@ukr.net

---

Анотація

Досліджено геохімічні особливості розподілу, нагромадження і міграції Стронцію в низинних торфах Львівської області та виявлено основні чинники, що впливають на нерівномірність його концентрації як по латералі, так і вертикалі.

Встановлено значну нерівномірність розподілу концентрації, високу дисперсію та варіабельність (коефіцієнт варіації – 116,61; ст. відхилення – 564,11) Sr у торфах у межах родовищ, районів та області загалом, як з глибиною, так і за площею поширення, та високі показники вмісту Sr відносно кларків літосфери, ґрунтів, золи рослин (КК відносно літосфери = 1,42; КК відносно кларків ґрунтів = 1,94; Кс відносно фонових значень у ґрунтах України = 4,56; КК відносно кларків наземних рослин = 1,61).

Вміст Sr у торфах Львівської області коливається в межах 40–3190 мг/кг (середній вміст – 483,75 мг/кг, вміст за медіаною або фоновий вміст – 250 мг/кг), що зумовлено природно-кліматичними, геологічними, літологічними, гідро-геохімічними та антропогенними факторами.

Встановлено, що на особливості розподілу та ступінь концентрації Sr у торфовищах Львівської області в основному впливають хіміко-мінералого-петрографічний склад корінних порід області зносу при їхньому вивітрюванні; рельєф місцевості, кліматичні, геоморфологічні, тектонічні та гідрогеологічні умови району, від яких залежить інтенсивність процесів вивітрювання порід областей зносу, ступінь перетворення теригенного матеріалу в процесах вивітрювання, швидкість нагромадження біомаси та швидкість її розкладу; особливості водно-мінерального живлення торфовища. Високий вміст Стронцію в торфах Львівської області віддзеркалює місцеві регіональні процеси концентрування елемента в масі торфу і може вказувати на нагромадження у верхніх шарах торф’яних профілів Sr як природного, так і антропогенного походження. Спостерігається збагачення Sr верхніх інтервалів покладів (0–1 м) родовищ північно-східної частини Львівської області (Малополіська торф’яна область).

Ключові слова

торф, торф’яний поклад, Стронцій, мікроелементний склад, концентрація, кларк концентрації, нагромадження, міграція

Використані літературні джерела

Бойко, Т. І. (1995). Геохімія сірки та стронцію в зоні техногенезу сіркодобувних підприємств Передкарпаття [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Бурков, В. В., & Подпорина, Е. К. (1962). Стронций. Труды Института минералогии, геохимии и кристаллографии редких металлов, 12, 180.

Бучинська, І., Лазар, Г., Савчинський, Л., & Шевчук, О. (2013). Умови утворення вугілля пласта n₈ Львівсько-Волинського басейну за геохімічними даними. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 32–41.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Иванцив, О. Е., & Уженков, Г. А. (1984). Геохимические особенности торфяно-болотного литогенеза Прикарпатья. В Осадочные породы и руды (с. 215–220). Киев: Наукова думка.

Кабата-Пендиас, А., & Пендиас, X. (1989). Микроэлементы в почвах и растениях. Москва: Мир.

Кирильчук, А. А., & Бонішко, О. С. (2011). Хімія ґрунтів. Основи теорії і практикум. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амаїиукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1, 51–66.

Кушнир, С. В., Шутер, Я. Н., Панькив, Р. II., & Сребродольский, Б. И. (1982). Основные формы нахождения стронция в серных рудах Предкарпатья. В Геология и геохимия неметаллических ископаемых (с. 102–108). Киев: Наукова думка.

Кушнір, С. В., Вівчар, О. І., & Бойко, Т. І. (1995). Деякі геохімічні наслідки застосування «вапняково-сірчаного добрива». Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(88–89), 27–35.

Лазар, Г. (2017). Особливості поширення стронцію у вугіллі пласта v₆ Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 86.

Пампура, В. Д., Сандимирова, Г. П., & Брандт, С. Б. (1991). Геохимия и изотопный состав стронция в гидротермальных системах. Наука, Сибирское отделение.

Скляров, Е. В., Бараш, И. Г., Буланов, В. А., Гладкочуб, Д. П., Донская, Т. В., Иванов, А. В., Летникова, Е. Ф., Миронов, А. Г., & Сизых, А. И. (2001). Интерпретация геохимических данных. Москва: Интерметинжиниринг.

Спринський, М. І. (1999). Літій, рубідій, цезій і стронцій у підземних водах Карпатської нафтогазоносної провінції [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Фор, Г., & Джонс, Л. (1974). Изотопный состав стронция в россыпях Красного моря. В Современное гидротермальное рудоотложение (с. 141–148). Москва: Мир.

Чертко, Н. К., & Чертко, Э. Н. (2008). Геохимия и экология химических элементов. Минск: Издательский центр БГУ.

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2022). Геохімічні особливості накопичення і міграції важких металів у торфах Львівської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», 56, 105–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-07

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2021). Розподіл хімічних елементів у низинних торфах Львівської області. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 65–72. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.065

Angino, E., Billings, G. K., & Andersen, N. (1966). Observed variations in the strontium concentration of seawater. Chemical Geology, 1, 145–153. https://doi.org/10.1016/0009-2541(66)90013-1

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San-Francisco: Academic Press.

Noll, W. (1931). Über die Bestimmung des Strontiums in der Mineral- und Gesteinsanalyse. Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie, 199(1), 193–208. https://doi.org/10.1002/zaac.19311990121

Odum, H. T. (1951). Notes on the Strontium Content of Sea Water, Celestite Radiolaria, and Strontianite Snail Shells. Science, 114(2956), 211–213. https://doi.org/10.1126/science.114.2956.211

Orru, H., & Orru, M. (2006). Sources and distribution of trace elements in Estonian peat. Global and Planetary Change, 53(4), 249–258. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2006.03.007

Turekian, K. K., & Kulp, J. L. (1956). The geochemistry of strontium. Geochimica et Cosmochimica Acta, 10(5–6), 245–296. https://doi.org/10.1016/0016-7037(56)90015-1

---