Геологія нафти і газу – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Листопад 2024Січень 2025 від GGCMJournal

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ТОЧКОВОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ЗОНДУВАННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ КОЛЕКТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ НА НАРІЖНЯНСЬКІЙ ПЛОЩІ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 48–61

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 48–61

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.048

Ігор СКОПИЧЕНКО¹, Віталій ФІНЧУК²
¹ Державна установа «Науковий центр гірничої геології, геоекології та розвитку інфраструктури НАН України», Київ, Україна, e-mail: i.skopychenko@gmail.com
² ФОП Фінчук Віталій Васильович, Київ, Україна

Анотація

На основі проведених геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в межах Дніпровсько-Донецької западини, встановлено, що більшість родовищ мають складну будову, що значно ускладнює пошуки покладів вуглеводнів. Дослідження проводили в межах структурної зони на Наріжнянській площі для прогнозування покладів вуглеводнів у відкладах візейського і серпухівського ярусів нижнього карбону та башкирського ярусу середнього карбону, а також уточнення структури незгідного екрануючого скиду. Польові роботи виконані на 23 профілях, які перетинають Наріжнянську, Рогівську, Шилівську і Бурівську структури, з метою виявлення та оконтурення електромагнітних аномалій. За результатами інтерпретації матеріалів, встановлено, що зони розущільнених порід є каналами міграції вуглеводнів, а зони стиску – бар’єрами, перед якими вони акумулюються. Найбільш перспективними для скупчення вуглеводнів є території, на яких аномалії максимальних значень параметра nFiсум.серед розташовані в південній частині, а аномалії мінімальних – у північній частині площ. Згідно з дослідженнями методом точкового електромагнітного зондування Наріжнянська, Рогівська та північна частина Бурівської структури є найбільш перспективними ділянками Наріжнянської площі щодо наявності родовищ вуглеводнів.

Результати робіт на Наріжнянській площі показали, що метод точкового електромагнітного зондування можна використовувати в комплексі пошуково-розвідувальних робіт для дослідження сейсмічних чи інших аномалій, визначення глибин залягання горизонтів з аномальними електромагнітними властивостями, перспективних на скупчення вуглеводнів.

Повний текст

Ключові слова

нафтогазоносність надр, метод точкового електромагнітного зондування, електророзвідка, електромагнітне зондування, електромагнітні аномалії, вертикальний градієнт зміни напруженності вторинного поля, Наріжнянська структура

Використані літературні джерела

Дем’яненко, І. І. (2000). Тенденції вуглеводневого заповнення пасток в продуктивних структурах фанерозою Дніпровсько-Донецької западини. У Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології (с. 127–130). Київ.

Дем’яненко, І. І. (2001). Гіпсометричні поверхи нафтогазоносності фанерозою Дніпровсько-Донецької западини. Чернігів: ЦНТІ.

Дем’яненко, І. І. (2004). Проблеми і оптимізація нафтогазопошукових і розвідувальних робіт на об’єктах Дніпровсько-Донецької западини. Чернігів: ЦНТІ.

Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ (ГСТУ 41-00032626-00-011-99). (1999). Київ.

Зав’ялов, В. М. (1971). Про особливості просторового розміщення покладів нафти та газу в Дніпровсько-Донецькій западині. Геологія і геохімія горючих копалин, 28, 3–8.

Скопиченко, І. М., Фінчук, В. В., & Вергельська, Н. В. (2018). Визначення зон скупчення газу-метану у вуглепородних масивах методом точкового електромагнітного зондування (на прикладі вугільного басейну San-Juan, США). Геофізичний журнал, 40(3), 192–198. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137201

Старостін, В. А., & Коваль, Я. М. (2011). Індивідуальне моделювання електропровідності газонасичених порід-колекторів складної будови. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 4(41), 41–46.

Старостін, В. А., & Нагорняк, Р. І. (2014). Фільтраційна модель нафтогазових родовищ як критерій контролю виявлення пропущених продуктивних інтервалів. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 1(50), 140–150.

Фінчук, В. В., & Скопиченко, І. М. (2011). Результати прогнозування скупчень вуглеводнів на Наріжнянській площі Дніпровсько-Донецької западини за даними електророзвідувальних робіт методом точкових електромагнітних зондувань. Геологічний журнал, 3, 131–138. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.3.139195

Чебаненко, І. І., Краюшкін, В. О., Клочко, В. П., Гожик, П. Ф., Євдощук, М. І., Гладун, В. В., Маєвський, Б. Й., Толкунов, А. П., Цьоха, О. Г., Довжок, Т. Е., Єгурнова, М. Г., & Максимчук, П. Я. (2002). Нафтогазоперспективні об’єкти України. Нафтогазоносність фундаменту осадових басейнів. Київ: Наукова думка.

Skopychenko, I., Mikhaylyuk, S., & Prosnyakov, V. (2020). Using the method of pulsating electromagnetic sounding to determine disturbed zones in the lithosphere. In Proceedings of the IX International Geomechanics conference (7–11.09.2020, Varna, Bulgaria) (pp. 75–79). Varna.

Опубліковано Листопад 2024Січень 2025 від GGCMJournal

ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДНОПОБУДОВАНИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ НЕГЛИБОКОЗАЛЕГЛИХ ГОРИЗОНТІВ ПРИЛУЦЬКОГО ПІДНЯТТЯ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 36–47

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 36–47

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.036

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ЗУБКО, Ігор ГРИЦИК, Павло ЧЕПУСЕНКО, Олександр ПРИХОДЬКО, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Зоряна КУЧЕР
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

Анотація

Збільшення видобутку та нарощування запасів вуглеводнів є стратегічно важливим завданням для забезпечення енергетичної незалежности України. Одним із найдешевших шляхів збільшення видобутку є дорозвідка неглибокозалеглих горизонтів, які раніше були пропущені під час інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень свердловин або вважалися важкодоступними через нерентабельність їхньої розробки наявними технологіями. До таких об’єктів належать горизонти С-8 і С-9 серпуховських відкладів Прилуцького підняття, нафтогазоносність яких була встановлена під час розвідки Прилуцького нафтового родовища. Перспективними вважають нетрадиційні колектори, складені шаруватими, літологічно невитриманими пластами зі складною будовою порового простору і значною мінливістю складу.

На основі проведених досліджень зразків порід було визначено тип колектора та надано його літолого-петрофізичну характеристику. Матриця породи містить пустотний простір, різний за типом і генезою. Пористість лінз і прошарків піскуватих алевролітів, які є основним нафтонасиченим резервуаром, може досягати 23−28 %, а за наявності тріщин уздовж нашарування всі інші літологічні різновиди, включно з глинистими, з’єднуються в єдину гідродинамічну систему, розгалужену в породах зі зниженою міцністю, тому дуже чутливу до перерозподілу напружень та пластового тиску. Встановлено кореляційні зв’язки між геофізичними і ємнісно-фільтраційними параметрами порід-колекторів, побудовано петрофізичні моделі для нормальних та пластових умов.

Повний текст

Ключові слова

Прилуцьке підняття, неглибокозалеглі горизонти, складнопобудовані породи-колектори, лабораторні дослідження, петрофізичні моделі

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Вакарчук, Г. И., Гаврилко, В. М., Головацкий, И. Н., Изотова, Т. С., Кельбас, Б. И., Козак, Г. П., Кучерук, Е. В., & Лазарук, Я. Г. (1982). Методы поисков неантиклинальных залежей углеводородов на Украине: ТрудыУкрНИГРИ, 31.

Зубко, А. С. (1989). Некоторые особенности методики лабораторного определения водонасыщенности пород-коллекторов. В Геофизическая диагностика нефтегазоносных и угленосных разрезов: сборник научных трудов АН УССР (с. 103−113). Киев: Наукова думка.

Зубко, А. С., & Шеремета, О. В. (1988). Разработка универсальной установки высокого давления УВД-500 и методика изучения петрофизических свойств горных пород для условий, моделирующих пластовые [Отчет]. Львов: Фонды ИГГГИ АН УССР.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Карпенко, О. М., & Федоришин, Д. Д. (2003). Статистична модель тонкошаруватого розрізу свердловини за даними ГДС. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2(7), 44–49.

Кононенко, Л. П. (1998). Стратиграфічне розчленування серпуховського ярусу на продуктивні горизонти, кореляція їх та індексація на суміжній території ДГП ЧНГГ і ПНГГ ДДЗ (Т. 1) [Звіт]. Чернігів.

Куровець, І., Зубко, О., Грицик, І., Приходько, О., & Кучер, Р.-Д. (2023). Апаратурно-методичний комплекс досліджень петрофізичних властивостей тріщинуватих порід-колекторів вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 37–44. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.037

Куровець, І. М., Зубко, О. С., Кіт, Н. О., & Гвоздевич, О. В. (2007). Пристрій для визначення проникності зразка гірської породи (Деклараційний патент України № 80551). Бюлетень, 16.

Логовская, Г. К., & Саркисова, Е. А. (1982). Выделение нефтегазоносных объектов в разрезах с песчано-глинистыми слоистыми коллекторами: Обзор ВИЭМС. Сер. Регион. развед. и промысл. геофизика. Москва.

Опубліковано Листопад 2024Січень 2025 від GGCMJournal

ЛІТОЛОГО-ФАЦІАЛЬНА БУДОВА ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ СЕРЕДНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 24–35

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 24–35

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.024

Костянтин ГРИГОРЧУК¹, Володимир ГНІДЕЦЬ², Оксана КОХАН, Ліна БАЛАНДЮК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹kosagri@ukr.net; ²vgnidets53@gmail.com

Анотація

Викладено результати комплексних літогенетичних досліджень відкладів середньої юри Переддобрудзького прогину. Встановлено характер літолого-літмологічної прострово-вікової мінливості келовейських та бат-байоських відкладів, на основі чого побудовано літофізичні моделі та з’ясовано особливості розвитку порід-колекторів різного типу та флюїдотривів. У літологічній структурі середньої юри, за співвідношенням товщотворних компонентів, виокремлено три типи розрізу. Встановлено, що літмологічна будова келовейських та бат-байоських відкладів є істотно різною: глинисті, а також алевроліто-піщані літміти властиві бат-байосу, а змішані та теригенні літміти з карбонатним компонентом – келовею. У розрізі бат-байосу виокремлено дві кластогенні пачки регіонального поширення в припідошовній та середній частинах розрізу, завтовшки 55–60 та 50–240 м, розмежованих пачкою глинистих утворень. Келовейські відклади характеризуються розвитком змішаних літмітів, певною мірою збагачених карбонатними породами. Виявлено зменшення вмісту останніх у розрізі товщі як у напрямку депоцентру, так і периферії басейну. Побудовані літофізичні моделі середньоюрських відкладів дозволили з’ясувати особливості розвитку порід-колекторів різного типу та флюїдотривів. Локалізовано три нафтогазоперспективні ділянки. По-перше, це район св. Суворівська-4, де у відкладах келовею прогнозується розвиток комбінованої (антиклінальна та літологічно обмежена) пастки; по-друге – зона між св. Червоноармійська-2 та Суворівська-4, де у відкладах бат-байосу спостерігається виклинювання десяти горизонтів як порових, так і тріщинних колекторів; по-третє – район св. Старотроянівська-1, де існує склепінна пастка з розвитком у відкладах бат-байосу двох пачок порових колекторів, які екрановані доволі потужними флюїдотривами.

Повний текст

Ключові слова

відклади середньої юри, літолого-літмологічні особливості, породи-колектори, Переддобрудзький прогин

Використані літературні джерела

Белозеров, В. Б. (2011). Роль седиментационных моделей в электрофациальном анализе терригенных отложений. Известия Томского политехнического университета, 319(1), 116–123.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Кохан, О. М., Ревер, А. О., & Баландюк, Л. В. (2023). Літогенез майкопських відкладів Причорноморського мегапрогину. Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/ЛІТОГЕНЕЗ-МАЙКОПСЬКИХ-ВІДКЛАДІВ.pdf

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Куровець, І. М., Куровець, С. С., & Приходько, О. А. (2013). Геологія верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області України (геологічна палеоокеанографія, літогенез, породи-колектори і резервуари вуглеводнів, перспективи нафтогазоносності). Львів.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Павлюк, М. І., Кошіль, Л. Б., & Яковенко, М. Б. (2021). Літогенетичні передумови формування резервуарів і порід-колекторів у середньодевонських відкладах Східносаратського родовища (Переддобрудзький прогин). Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 3(80), 7–18. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2021-3(80)-7-18

Дулуб, В. Г., Лещух, Р. Й., & Полухтович, Б. М. (1985). К стратиграфии юрских отложений Преддобруджского прогиба. Геологический журнал, 45(5), 74–79.

Лещух, Р. Й., Пермяков, В. В., & Полухтович, Б. М. (1999). Юрські відклади півдня України. Львів: Євросвіт.

Лукін, О. Ю. (Відп. вик.). (2005). Наукове обґрунтування освоєння вуглеводневих ресурсів карбонатних формацій України: Кн. 2. Південний нафтогазоносний регіон України [Звіт]. Чернігів.

Муромцев, В. С. (1984). Электрометрическая геология песчаных тел литологических ловушек нефти и газа. Ленинград: Недра.

Науменко, О. Д., Коржнев, П. М., Стрижак, В. П., & Дезес, М. О. (2019). Прогноз нафтогазоносності середньо- та верхньоюрських карбонатних товщ північно-західної частини Чорного моря та прилеглого суходолу за седиментаційно-палеогеоморфологічними критеріями. Геологія і корисні копалини Світового океану, 15(2), 52–67. https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.052

Пермяков, В. В., Сапунов, И. Г., Тесленко, Ю. В., & Чумаченко, П. В. (1986). Корреляция юрских отложений черноморских побережий Болгарии и Украины [Препринт]. Киев: АН УССР, Институт геологических наук.

Полухтович, Б. М., Самарская, Е. В., & Самарский, А. Д. (1985). Особенности строения верхнеюрских рифов Юга Украины. В Геология рифов и их нефтегазоносность: тезисы докладов Всесоюзного совещания (г. Карши, УзССР, 16–18 апреля 1985 г.) (с. 134–136). Карши.

Опубліковано Листопад 2024Січень 2025 від GGCMJournal

НОВА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ФУНДАМЕНТУ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 5–23

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 5–23

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ¹, Мирослав ПАВЛЮК², Олеся САВЧАК³, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ⁴
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹vlash.ukr@gmail.com; ²igggk@mail.lviv.ua; ³Savchakolesya@gmail.com; ⁴miroslavtmm@gmail.com

Анотація

У Закарпатському прогині породи фундаменту на денній поверхні не відслонюються. Вони доступні для вивчення тільки за результатами геофізичних досліджень або бурових робіт. За весь час досліджень у Закарпатському прогині були пробурені двісті п’ятдесят свердловин на двадцяти двох структурах, загальним метражем понад двісті тисяч метрів. На десяти структурах виконано глибоке буріння обсягом сто сімдесят тисяч метрів. У межах прогину відкрито п’ять газових родовищ. Встановлено наявність Закарпатської газоносної області, яка увійшла в межі Карпатської нафтогазоносної провінції. Усі відомі тут газові родовища локалізовані в неогеновому чохлі. Не слід ігнорувати перспективи і ще не достатньо вивченого донеогенового фундаменту. Задовільні колекторські показники мають тріщинуваті і кавернозні вапняки та доломіти тріасу і юри, а також теригенні відклади крейди та палеогену. У низці свердловин також зафіксовані значні припливи горючого газу. Через те, що нові бурові роботи, орієнтовані на розкриття фундаменту, зараз не проводяться, ми спробували переосмислити доступний нам наявний геологічний фактичний матеріал шляхом його поглибленого аналізу. У результаті запропоновано принципово нову схему тектонічного районування фундаменту Закарпатського прогину. У його складі нами виокремлені покривні одиниці (покриви, субпокриви і луски), що краще, ніж чинні схеми, відображає реальний стан речей і розширює можливості проведення пошукових робіт з метою відкриття промислових скупчень горючого газу.

Повний текст

Ключові слова

Закарпатський прогин, фундамент, тектоніка, розломи, покривні одиниці

Використані літературні джерела

Буров, В. С., Вишняков, И. Б., Глушко, В. В., Досин, Г. Д., Круглов, С. С., Кузовенко, В. В., Свириденко, В. Г., Смирнов, С. Е., Совчик, Я. В., Утробин, В. Н., & Шакин, В. А. (1986). Тектоника Украинских Карпат: объяснительная записка к тектонической карте Украинских Карпат. Масштаб 1 : 200 000 (С. С. Круглов, ред.) (с. 1–152). Киев.

Буров, В. С., & Глушко, В. В. (1976). Некоторые вопросы строения и развития Карпатской системы. Геологический журнал, 6, 32–39.

Василенко, А. Ю. (2016). Неогеновий магматизм в системі Закарпатського глибинного розлому [Автореф. дис. канд. геол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. Київ.

Иванова, Г. Г., Колчинцева, Л. В., & Кузовенко, В. В. (1977). К литологии и стратиграфии разреза северо-западной части Закарпатского прогиба (по материалам изучения параметрической скважины Невицкое. Геология и геохимия горючих ископаемых, 49, 23–31.

Клиточенко, И. Ф., Анцупов, П. В., & Вуль, М. А. (1964). О времени складкообразования во Внутренней зоне Предкарпатского прогиба. В Нефт. и газов. геол. (с. 8–70). Москва: ЦНИИТЭНефтегаз.

Круглов, С. С. (1989). Геодинамическое развитие в раннем мелу Утесовых зон Советского Закарпатья. В XIV конгресс КБГА: тезисы докладов (с. 385–388). София.

Круглов, С. С. (1998). Тектоніка і геодинаміка Українських Карпат. Геодинаміка, 1, 86–89.

Круглов, С. С., & Смирнов, С. С. (1965). Геологическое строение области Закарпатских утесов и оценка ее минерально-сырьевой базы. В Тезисы докладов научной сессии УкрНИГРИ (с. 36–44). Львов.

Круглов, С. С., & Смирнов, С. С. (1967). Геологическая история области распространения Закарпатских утесов в конце мела – начале палеогена (с. 46–57). Львов: Издательство Львовского университета.

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. [Отчет]. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Лазько, Е. М., & Резвой, Д. П. (1962). О тектонической природе зоны Карпатских утесов. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 1, 60–65.

Лозиняк, П., & Місюра, Я. (2010). Особливості геологічної будови донеогенового фундаменту Закарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 73–77.

Павлюк, М. І., & Медведєв, А. П. (2004). Панкардія: проблеми еволюції. Львів: Ліга-Прес.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Павлюк, М., Шлапінський, В., Медведєв, А., Різун, Б., & Тернавський, М. (2019). Проблемні аспекти формування Українського сегменту Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3(180), 5–24. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.03.005

Патрулиус, Д., Моташ, И., & Бляху, М. (1960). Геологическое строение Румынского Марамуреша. В Материалы Карпато-Балканской ассоциации (№ 1). Киев: Издательство АН УССР.

Петрашкевич, М. И. (1968). Геологическое строение и нефтегазоносность Закарпатского внутреннего прогиба. В Геология, геофизика и бурение скважин нефтяных и газовых месторождений Украины: Труды УкрНИГРИ, 21, 94–119.

Петрашкевич, М. Й., & Лозыняк, П. Ю. (1988). Структурное районирование основания Закарпатского прогиба. В Региональная геология УССР и направления поисков нефти и газа: сборник научных трудов (с. 72–79). Львов: УкрНИГРИ.

Приходько, М. Г., & Пономарьова, Л. Д. (2018). Геологічна будова Закарпатського прогину. Київ: УкрДГРІ.

Субботин, С. И. (1955). Глубинное строение Советских Карпат и прилегающих территорий по данным геофизических исследований. Киев: Издательство АН УССР.

Хоменко, В. І. (1971). Глибинна будова Закарпатського прогину. Київ: Наукова думка.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці Наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є., Жабіна, Н. М., Мачальський, Д. В., & Тернавський, М. М. (2017). Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат. Геодинаміка, 1(22), 55–73.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Мачальський, Д. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Т. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Мачальський, Д. В., & Хомяк, Л. М. (2013). Уточнені дані щодо палеогенових відкладів Пенінського покриву Українських Карпат. Тектоніка і стратиграфія, 40, 125–133.

Щерба, В. М. (1976). Разломная тектоника Закарпатского прогиба. В Разломная тектоника Предкарпатского и Закарпатского прогибов и ее влияние на распределение залежей нефти и газа (с. 90–103). Киев: Наукова думка.

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПІВНІЧНО-ЯВОРІВСЬКОЇ ПЛОЩІ БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (за результатами комплексних геофізичних і геохімічних досліджень)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 69–80

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 69–80

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.069

Степан ДУЧУК¹, Софія МАКСИМУК², Анатолій ГАЛАМАЙ³
¹Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція, Львів, Україна, e-mail: zugre@lviv.farlep.net
^{2, 3}Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ²danaarsen@ukr.net; ³galamaytolik@ukr.net

Анотація

У Більче-Волицькій зоні на Північно-Яворівській площі проведено комплекс геофізичних і геохімічних досліджень. Побудовано структурно-тектонічну модель по відбивальних горизонтах донеогенової поверхні (ДНП), тираської світи бадену (ГА), покрівлі нижньодашавської (НД-1) та верхньодашавських (ВД-10, ВД-7) підсвіт сармату. Складено карти даних електророзвідувальних робіт, розподілу геохімічних параметрів та карти зіставлення результатів комплексних досліджень. Отримані дані дали змогу деталізувати структурно-тектонічну будову Північно-Яворівської структури, рекомендувати її до пошукового буріння, а відтак і до геологорозвідувальних робіт.

Повний текст

Ключові слова

структура, геоелектричний розріз, геохімічна аномалія, вуглеводні, геологорозвідувальні роботи, Північно-Яворівська площа

Використані літературні джерела

Будеркевич, М. Д., & Дворянин, Є. С. (Ред.). (1991). Структурно-тектонічна карта західних областей України. Масштаб 1 : 200 000. Київ: УкрГеофізика.

Дучук, С. В., Йосипенко, Т. М., & Максимук, С. В. (2018). Нафтогазоперспективність Латорицької площі Закарпатського прогину за даними комплексних (геофізичних і геохімічних досліджень). У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (с. 34–35). Івано-Франківськ.

Дучук, С. В., Максимук, С. В., & Галамай, А. Р. (2023). Застосування комплексних геофізичних і геохімічних досліджень у пошуках нафтогазових скупчень в контексті нарощування мінерально-сировинної бази України. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: VIІІ Міжнародна науково-практична конференція (Львів, 9–12 жовтня 2023 р.) (с. 308–312). Львів.

Заяць, Х. Б. (2015). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту і газ. Львів.

Іванюта, М. М. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., & Крупська, О. Ю. (2008). Виділення перспективних територій для пошуку родовищ зі значними запасами вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(142), 5–11.

Лазарук, Я. В., Заяць, Х. Б., & Побігун, І. В. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Максимук, С. В. (2012). Особливості відображення флюїдонасиченості горизонтів Вишнянської площі Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в геохімічних полях приповерхневих відкладів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 109–117.

Максимук, С. В., & Бодлак, П. М. (2015). Досвід застосування геохімічних методів під час комплексних пошукових робіт на нафту і газ у Карпатському регіоні. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 151–152). Львів.

Максимук, С. В., Бодлак, П. М., & Йосипенко, Т. М. (2018). Оцінка нафтогазоперспективності Лазещинської площі зони Кросно за даними комплексних геолого-геофізичних досліджень. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 63–72.

Максимук, С. В., Дучук, С. В., & Галамай, А. Р. (2023). Ефективність комплексування геофізичних і геохімічних методів досліджень у пошукових роботах на нафту і газ у Карпатському регіоні. У Від мінералогії і геогнозії до геохімії, петрології, геології та геофізики: фундаментальні і прикладні тренди XXI століття: збірник тез Міжнародної наукової конференції “MinGeoIntegration XXI – 2023” (Київ, 27–29 вересня 2023 р.) (с. 176–178). Київ.

Матейчук, Л. І. (Відп. вик.). (2008). Звіт про пошукові сейсморозвідувальні роботи в межах Більче-Волицької зони на Північно-Яворівській площі (Інв. № 2190). ЗУГРЕ. Львів.

Поливцев, А. В., Поморцев, Г. П., & Борковский, А. А. (1990). Газогеохимические поиски полезных ископаемых в Карпатском регионе. Киев: Наукова думка.

Потапов, О. А., Лизун, С. А., Кондрат, В. Ф., Лящук, Д. Н. и др. (1995). Основы сейсмоэлектроразведки. Москва: Недра.

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ КАРБОНАТНИХ ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ БЕРЕЖАНСЬКО-БУЧАЦЬКОЇ ЗОНИ ТЕКТОНІЧНИХ ДИСЛОКАЦІЙ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 50–68

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 50–68

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.050

Світлана ГАРАСИМ, Ярослав ЛАЗАРУК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Бережансько-Бучацька зона локальних підняттів належить до Подільського перспективного району, розташованого в південній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області. Більшість локальних структур району генетично пов’язана з тектонічними порушеннями. Структуроформувальним чинником Бережансько-Бучацької зони тектонічних дислокацій є розривне порушення субрегіонального простягання, імовірно, підкидо-насувного характеру. З ним просторово пов’язані органогенні споруди силурійського віку. За результатами літолого-фаціальних досліджень ці споруди відкладалися в лагунно-шельфових умовах вузькою смугою завширшки 15–40 км, яка простягається від кордону з Румунією на південному сході до кордону з Польщею на північному заході. Серед карбонатів за переважанням залишків організмів виокремлюють коралові, строматопорові, криноїдні, остракодові, брахіоподові та водоростеві різновиди. Вони перекристалізовані внаслідок епігенетичних процесів. Породи-колектори складені шламово-детритовими вапняками, доломітизованими вапняками і доломітами. Вони представлені як поровими і каверновими, так і тріщинно-поровими та тріщинно-каверновими колекторами. Первинна пористість зумовлена пустотами всередині організмів і між ними, а вторинна ємність – перекристалізацією, доломітизацією, вилуговуванням, каверно- та тріщиноутворенням. Відкрита пористість карбонатів змінюється в середньому від 4 до 16 %, проникність – від 0,01 до 2 мД. У південно-східному напрямку колекторські властивості карбонатів погіршуються. Промислових покладів вуглеводнів у силурійських карбонатах Волино-Поділля не встановлено, проте під час буріння зафіксовані численні нафтогазопрояви. За матеріалами літолого-фаціальних досліджень, результатами вивчення колекторських властивостей порід-колекторів, сейсмоструктурними і магнітометричними побудовами та даними поверхневих геохімічних досліджень виокремлені ймовірні Бережанський, Доброводівський та Бучацький об’єкти. Їхня ресурсна база оцінена в 48,6 млн т нафти і 1,3 млрд м³ розчиненого газу. Обґрунтовані задачі для 3D-сейсморозвідки з метою підготовки згаданих об’єктів для пошукового буріння на нафту і газ.

Повний текст

Ключові слова

нафта, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Барсук, В. А. та ін. (2001). Звіт про результати пошукових геофізичних та геохімічних досліджень в Карпатській НГН та Волино-Подільській НГО на Джурівсько-Черхевській та Східно-Колинківській площах, виконаних в 1996–2001 рр. партії 51, 52, 53, 54, 57, 60/96. Львів: ЗУГРЕ ДП «Укргеофізика».

Вакарчук, С. Г., Коваль, А. М., Чепіль, П. М. та ін. (2008). Вивчення пріоритетних напрямків розвитку геологорозвідувальних робіт в межах Волино-Подільської нафтогазоносної області [Звіт]. Київ: ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Вишняков, І., Гоник, І., Різун, Б. та ін. (2011). Силурійська рифова система Волино-Поділля: особливості будови і формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 25–26.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Гоник, І. О. та ін. (2007). Геолого-економічна оцінка ресурсів вуглеводнів Західного і Південного нафтогазоносних регіонів України станом на 1.01.2004р. та визначення обсягів і напрямів геологорозвідувальних робіт [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Заяць, Х. Б. та ін. (2009). Обґрунтування напрямків і планів геологорозвідувальних робіт на основі комплексної оцінки перспектив нафтогазоносності та аналізу фонду структур (об’єктів) Західного і Південного регіонів України [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Грачевский, М. М., & Калик, Н. Г. (1976). Особенности строения и нефтегазоносность силурийских отложений юго-западных районов Русской платформы. Известия АН СССР, серия геологическая, 11, 123–129.

Губич, І. Б. та ін. (2007). Геохімічні дослідження палеозойських відкладів Волино-Поділля з метою виділення перспективних зон і оцінки нафтогазоносності локальних об’єктів та інтервалів розрізів глибоких свердловин [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Котык, В. О., Бержинська, Л. Ф., & Папроцька, К. М. (1976). Анализ и обобщение результатов буровых и геофизических работ в полосе развития силурийских рифогенных отложений Волыно-Подолии [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. (2022). Геодинамічні аспекти формування родовищ вуглеводнів у карбонатних відкладах нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини та особливості їх прогнозування і промислового освоєння. Геодинаміка, 1(32), 49–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.049

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (2000). Літофаціально-палеогеоморфологічні реконструкції як основа прогнозування пасток нафти і газу в карбонатних породах. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 37–47.

Марковский, В. М., & Котык, В. О. (1975). О структурно-фациальной зональности силурийских отложений Волыно-Подолии. Советская геология, 6.

Орлюк, М. І., Бакаржієва, М. І., & Марченко, А. В. (2022). Магнітна характеристика і тектонічна будова земної кори Карпатської нафтогазоносної області як складова частина комплексних критеріїв вуглеводнів. Геофизический журнал, 5(44), 77–105. https://doi.org/10.24028/gj.v44i5.272328

Павлюк, М. І та ін. (2001a). Визначення перспектив газоносності і напрямків геолого-пошукових робіт у палеозойських відкладах центральної частини Волино-Подільської плити та суміжної ділянки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М. І. та ін. (2001b). Геодинамічні критерії нафтогазоносності південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Познякович, З. Л., Синичка, А. М., Азаренко, Ф. С. и др. (1997). Геология и нефтегазоносность запада Восточно-Европейской платформы: К 70-летию БелНИГРИ. Минск: Беларусская наука.

Різун, Б. П. та ін. (2002). Вивчення ресурсної бази вуглеводнів у палеозойських відкладах Львівського прогину на основі прогнозу структур-пасток неантиклінального типу [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Сеньковський, Ю. М., Павлюк, М. І. та ін. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природніх вуглеводнів півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобружжя [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Чиж, Е. И., Ризун, Б. П., & Дрыгант, Д. М. (1985). История развития органогенных построек силура и разломная тектоника Волыно-Подолья в связи с нефтегазоносностью. Львов. Деп. ИГГГИ, № 125-Б-85.

Шнайдерман, М. Н., & Гловаля, И. Е. (1982). Изучение химических свойств флюидов на разведочных площадях ПГО «Запукргеология» по результатам работ 1981–1982 гг. [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ДО ПЕРСПЕКТИВ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПАЛЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ БЕРЕГОВОЇ І ОРІВСЬКОЇ СКИБ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 32–49

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 32–49

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.032

Галина ГАВРИШКІВ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: galinah2404@gmail.com

Анотація

На основі аналізу вмісту основних літологічних комплексів палеоцену Берегової та Орівської скиб Українських Карпат виокремлено чотири поля з різним розподілом по площі і в розрізі: пісковиків, алевролітів та аргілітів. Ці поля перспективні для планування пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ та приросту запасів нафти і газу. Виокремлено ділянки поширення літологічно екранованих пасток вуглеводнів у зоні виклинювання пісковиків. Пісковики та алевроліти ямненської світи представлені як щільно, так і слабко зцементованими різновидами, які відрізняються складом цементу, ступенем зцементованості, а також пористістю. Колекторські властивості нафтогазоносних палеоценових відкладів північно-західної частини району досліджень здебільшого визначалися факторами, які сприяли збереженню високих фільтраційно-ємнісних властивостей порід на великих глибинах – товщина пластів та тип цементації кластичного матеріалу. Водночас в окремих різновидах порід відбувалися процеси утворення вторинного порового простору внаслідок формування літогенетичної і тектонічної тріщинуватості, а також декарбонатизації цементу пісковиків й алевролітів. Різний ступінь катагенетичних змін у породах північно-західної і південно-східної частин району досліджень вказує, що тектонічні процеси мали істотний вплив на літогенез нафтогазоносних та потенційно нафтогазоносних відкладів і формування колекторських властивостей осадових утворень.

Повний текст

Ключові слова

палеоцен, Берегова і Орівська скиби, літологічні комплекси, петрографічний склад порід, колекторські властивості

Використані літературні джерела

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Гавришків, Г. (2008). Петрографія палеоценових відкладів «екзотичних скель» Скибової зони Українських Карпат. У Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 67–70). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2008.152409

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Фаціальні особливості палеоцен-еоценових відкладів передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 44–55. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Гавришків, Г. Я., & Радковець, Н. Я. (2019). Нові перспективи нафтогазовидобування в палеоценових відкладах Скибової зони Українських Карпат. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (с. 312–314). Трускавець.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Попп, І., Гавришків, Г., Гаєвська, Ю., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2023). Еволюція умов седиментогенезу в карпатському флішовому басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 86–104. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3(372), 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Нові дані про перспективні нафтогазоносні об’єкти у пісковиках ямненської світи палеоцену північного заходу Скибового покриву Українських Карпат. Геологічний журнал, 2(375), 90–110. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.2.225864

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2023). Нові дані про перспективні нафтогазоносні обʼєкти ямненської світи палеоцену південно-східної частини Скибового і Кросненського покривів Українських Карпат. Геологічний журнал, 1(382), 39–52. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.1.268990

Radkovets, N., Kotarba, M., Koltun, Y., Kowalski A., Kosakowski, P., & Więclaw, D. (2016). Origin and migration of oil from the Ukrainian Outer Carpathians to their Mesozoic basement: a case of Lopushna traps. Geological Quarterly, 60(1), 88–103. https://doi.org/10.7306/gq.1256

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПОШИРЕННЯ ТА РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ПОРІД, ЗБАГАЧЕНИХ РОЗСІЯНОЮ ОРГАНІЧНОЮ РЕЧОВИНОЮ, У РОЗРІЗІ ДЕВОНУ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ПЛИТИ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 22–31

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 22–31

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.022

Наталія РАДКОВЕЦЬ¹, Юрій КОЛТУН¹, Андрій ЛОКТЄВ²
¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net
² ТОВ «Інститут геології», Київ, Україна

Анотація

Відклади девону в межах Волино-Подільської плити, незважаючи на встановлену промислову газоносність, на сьогодні недостатньо досліджені з точки зору наявності в розрізі порід, збагачених розсіяною органічною речовиною, які могли б генерувати вуглеводні. У відкладах лохківського ярусу нижнього девону, ейфельського та живетського ярусів середнього та франського ярусу верхнього девону, на основі проведених мінералого-петрографічних та геохімічних досліджень, встановлені породи, збагачені органічною речовиною, із вмістом органічного вуглецю до 0,45; 2,34 та 1,43 % відповідно. Вони представлені теригенними, глинистими та карбонатними нашаруваннями. Високий вміст органічної речовини в породах девону дає змогу розглядати їх як потенційно генерувальну товщу в межах палеозойського розрізу Волино-Подільської плити.

Повний текст

Ключові слова

Волино-Подільська плита, девон, породи, збагачені органічною речовиною, мінералого-петрографічний склад порід, вміст органічного вуглецю в породах

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.

Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.

Kotarba, M. J., Więcław, D., Kosakowski, P., Wróbel, M., Matyszkiewicz, J., Buła, Z., Krajewski, M., Koltun, Y. V., & Tarkowski, J. (2011). Petroleum systems in the Palaeozoic-Mesozoic Basement of the Polish and Ukrainian parts of the Carpathian Foredeep. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 81(3), 487–522. https://www.researchgate.net/publication/260564752

Radkovets, N. (2016). Lower Devonian lithofacies and palaeoenvironments in the southwestern margin of the East European Platform (Ukraine, Moldova and Romania). Estonian Journal of Earth Sciences, 65(4), 207–220. https://doi.org/10.3176/earth.2016.18

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДАНИХ ЩОДО ТЕКТОНІКИ ОКРЕМИХ ПОКРИВІВ І СУБПОКРИВІВ ЗОВНІШНІХ КАРПАТ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 5–21

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 5–21

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Українська частина Зовнішніх Карпат, попри численність попередньо проведених досліджень, залишається об’єктом наукових дискусій сучасних геологів. Досліджувана ділянка розташована в Рахівському районі Закарпатської області у верхній течії правих приток р. Тиси: Малої Шопурки, Середньої Ріки та Косівської. У геологічній будові ділянки беруть участь (з південного заходу на північний схід) покриви і субпокриви Зовнішних Карпат: Буркутський, Дуклянсько-Чорногорський (Говерлянсько-Красношорський субпокрив) і Кросненський (Бітлянсько-Свидовецький субпокрив). Ця ділянка була предметом вивчення геологів різних організацій. Її геологічна будова відтворена на сучасних картах Українських Карпат, опублікованих порівняно недавно. Однією з них є геологічна карта масштабу 1 : 200 000, видана у Польському геологічному інституті у Варшаві у два етапи у 2004 і 2007 рр. Друга група карт масштабу 1 : 200 000 Карпатської серії, виконана працівниками НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» Львівської і Закарпатської ГРЕ і УкрДГРІ, видана під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Об’єкт нашого дослідження уміщено на аркуші «Надвірна» цієї карти, підготовленої до видання групою геологів під керівництвом Б. В. Мацьківа (2009 р.). На обох цих картах бракує належної інформації про геологічну будову цієї ділянки Карпат. Тому виникла необхідність у геологічній карті масштабу 1 : 50 000 власної розробки. Ця карта створена з використанням матеріалів геологічної зйомки масштабу 1 : 50 000, проведеної в 1981–1985 рр. під керівництвом В. О. Ващенка. Проаналізовано матеріали понад 1000 відслонень. Це дало змогу набагато точніше відтворити геологічну будову району. Покривна тектоніка ділянки, яка відображена і на картах попередників, тут уточнена і доповнена низкою магістральних розломів типу скидо-зсувів, олістостроми у верхньокрейдових відкладах Говерлянсько-Красношорського субпокриву і нижньокрейдових Буркутського покриву.

Повний текст

Ключові слова

покриви, субпокриви, розломи, фліш, тектонічні останці, олістострома, діабази

Використані літературні джерела

Ващенко, В. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке массштаба 1 : 50 000 територии Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Т. 1). Киев: Фонди ДП «Західукргеологія».

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Даниш, В. В., & Царненко, П. Н. (1969). Деякі нові уявлення про тектоніку Східних Карпат. Геологічний журнал, 29(5), 23–35.

Вялов, О. С., & Царненко, П. Н. (1970). Крейдові відклади Свидовецької та Красношорської підзон в Українських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Серія Б, 11, 969–972.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат: Труды УкрНИГРИ, 25.

Дабагян, Н. В., Лозыняк, П. Ю., Царненко, П. Н., & Шлапинский, В. Е. (1987). Стратиграфия, фораминиферы и радиолярии меловых отложений Черногорской зоны Советских Карпат. Доклады АН УССР, серия Б, 6, 77.

Жиловский, Н. И. (1963). Геологическое строение и оценка перспектив нефтегазоносности юго-западного склона Украинских Карпат [Дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Круглов, С. С. (1961). Крейдові вулканічні утворення п. Тростянця в Східних Карпатах. Доповіді АН УРСР, 10, 1350–1352.

Кузовенко, В., & Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Т. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Царненко, П. Н. (1969). До стратиграфії крейдяних відкладів Чорногорської зони в районі с. Ясіня. Доповіді АН УРСР. Серія Б. Геологія, географія, хімія.

Царненко, П. Н. (1976). Геологическое строение Полонинско-Черногорских и Горганских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Царненко, П. Н. (1989). О находках новых тектонических останцов в Украинских Карпатах. В XIV конгресс КБГА (с. 458–461). София.

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Гаращук, А. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Кн. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000 (L. Jankowski, R. Kopciowski & W. Ryłko, Eds.). Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2014). Tectonic klippes in the upper reaches of streams Svidovets and Stanislaw (Gorna Tysa basin) – geoturistic objects. In I. Bubniak & A. T. Solecki (Eds.), Geо-Carpathians – Potentia of the Cognitive Tourism (Vol. 30, pp. 77–81). Krosno.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2(25), 53–69.

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

АПАРАТУРНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРІЩИНУВАТИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 37–44

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 37–44

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.037

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ЗУБКО, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Роман-Даниїл КУЧЕР
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розроблено апаратурно-методичний комплекс лабораторних досліджень тріщинуватих порід-колекторів вуглеводнів. На основі вивчення мінливості акустичних властивостей у різноорієнтованих напрямках вимірів на необроблених кусках керна розроблено апаратуру для експресної діагностики внутрішньої будови породи. Результати аналізу анізотропії акустичних властивостей керна дають змогу відібрати зразки з аномальними властивостями, на яких проводять подальші дослідження для встановлення факторів неоднорідності породи. Вимірювання швидкості поширення поздовжніх та поперечних коливань із записом їхніх хвильових картин проводять в акустичній ванні. Акустична система обладнана відповідним адаптером для підключення до комп’ютера, що дає змогу вести цифровий запис усіх параметрів вимірювань. Для оцінки проникності мікротріщин та впливу на них складнонапруженого стану розроблено пристрій для досліджень радіальної фільтрації, за результатами яких оцінюється проникність породи внаслідок зміни структури та розмірів мікротріщин залежно від величини та характеру напруженого стану. Для вимірювання деформаційно-міцнісних параметрів розроблено і виготовлено відповідну установку, додатково обладнану лічильником для заміру деформації, що дозволяє вимірювати значення контактної твердості, модуль пружності та границю міцності породи при одновісному навантаженні. Параметри визначають у довільно вибраних точках на зрізах керна, а швидкість навантаження напівавтоматично регулюється в широких межах. Установка обладнана електронним контролером, що дає змогу не тільки вимірювати величину контактної твердості, але й у реальному часі вести спостереження на дисплеї за зміною деформації від величини навантаження та заносити параметри досліджень у відповідну базу даних. Отримані характеристики порід є не тільки параметричною основою для інтерпретації матеріалів ГДС, але й для оцінки зміни об’єму, типу порового простору та проникності, а також для моделювання умов утворення тріщинного колектора і загалом для прогнозування зон (ділянок), де щільна порода з відповідними механічними параметрами могла б набути властивостей колектора. Застосування комплексу досліджень тріщинуватості в нафтовій геології дає змогу розширити прогноз і відкриття нових родовищ вуглеводнів та покращити видобувні й експлуатаційні можливості вже діючих.

Повний текст

Ключові слова

апаратурно-методичний комплекс, тріщинуваті породи-колектори, акустичні хвилі, деформаційно-міцнісні параметри, радіальна фільтрація

Використані літературні джерела

Куровець, І., Зубко, О., Грицик, І., Приходько, О., & Кучер, Р.-Д. (2023). Особливості формування ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: збірник матеріалів IX Міжнародної наукової конференції (10–12 жовтня 2023 р.) (c. 109–112). Львів.