Опубліковано

БІОСТРАТИГРАФІЯ ПАЛЕОЦЕН-ЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ЗА ПЛАНКТОННИМИ ФОРАМІНІФЕРАМИ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 56–64


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 56–64.

https://doi.org/

Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Представлено узагальнений біозональний поділ палеоцену–еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами. Виокремлено 13 біозон за планктонними форамініферами віком від раннього данію до пізнього приабону: Parvularugoglobigerina eugubina (низи данію); Globoconusa daubjergensis (середній даній); Praemurica inconstans (верхній даній); Morozovella angulata (нижній зеландій); Globanomalina pseudomenardii (верхній зеландій–танет); Acarinina acarinata (верхи танету); Morozovella subbotinae (нижній іпр); Morozovella aragonensis (верхній іпр); Acarinina bullbrooki (нижній лютет); Acarinina rotundimarginata (верхній лютет); Hantkenina alabamensis (бартон); Globigerinatheka tropicalis (нижній приабон); Subbotina corpulenta (верхній приабон).

Ключові слова

Українські Карпати, планктонні форамініфери, біостратиграфія, палеоцен–еоцен

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Лозыняк, П. Ю., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев эоцена и олигоцена Дуклянской и Мармарошской зон. Палеонтологический сборник, 24, 33–38.

Бугрова, Э. М. (Ред.). (2005). Практическое руководство по микрофауне: Т. 8. Фораминиферы кайнозоя. Санкт-Петербург: ВСЕГЕИ.

Ващенко, В. А., Агеев, В. А., Шлапинский, В. Е., Царненко, П. Н., Дабагян, Н. В., Бузяк, И. П., Хильченко, Н. М., & Щербак, А. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке масштаба 1 : 50 000 территории листов М–35–133–А, Б; М–35–134–А, Б, В Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Инв. № 2979/1). Львов.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные пограничные разрезы эоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 24, 20–27.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., & Пономарева, Л. Д. (1987). Опорные разрезы пограничных отложений эоцена и олигоцена Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Палеонтологический сборник, 24, 12–20.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3, 87–100.

Гнилко, С. Р. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гнилко, С. Р., & Гнилко, О. М. (2013). Стратиграфія, біозональний поділ за форамініферами та умови накопичення палеоцен-еоценових відкладів Вежанського покриву Внутрішніх Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 6(1), 90–97.

Грузман, А. Д., & Дабагян, Н. В. (1979). Зональная стратиграфия по планктонным фораминиферам палеоцена и эоцена южного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 16, 30–34.

Дабагян, Н. В., Круглов, С. С., & Смирнов, С. Е. (1965). Литология и стратиграфия мелового и палеогенового чехла зоны Закарпатских утесов. Труды УкрНИИГРИ, 14, 78–86.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Кузовенко, В. В., & Шлапинский, В. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев верхов эоцена – низов олигоцена южной части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон. Палеонтологический сборник, 24, 27–33.

Даныш, В. В., & Пономарева, Л. Д. (1989). Сопоставление разрезов палеогена Дуклянской зоны Восточных и Западных Карпат. В Геология Советских Карпат (с. 57–65). Киев: Наукова думка.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминиферы флишевых отложений Восточных Карпат (мел–палеоген). Ленинград: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Fusan, O. (Ed.). (1983). Stratigraficky slovnik Zapadnych Karpat (T. 1). Bratislava.

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. (Eds.). (2012). The Geologic Time Scale 2012. Boston, USA: Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75–103.

Maslun, N. V., Mintuzova, L. G., & Hnylko, S. R. (2015). Detailed stratification and correlation of Foraminifera Paleogene deposits of Ukraine. Geological Journal, 4, 31–48.

Olsson, R. K., Hemleben, Ch., Berggren, W. A., & Huber, B. T. (Eds.). (1999). Atlas of Paleocene Planktonic Foraminifera. Smithsonian contributions to paleobiology, 85. https://doi.org/10.5479/si.00810266.85.1

Pearson, P. N., Olsson, K. R., Huber, B. T., Hemleben, Ch., & Berggren, W. A. (Eds.). (2006). Atlas of Eocene planktonic foraminifera. Cushman Foundation Special Publication, 41.


Опубліковано

ФАЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЛЕОЦЕН-ЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДОВИХ СКИБ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 44–55


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 44–55.

https://doi.org/

Галина ГАВРИШКІВ1, Юлія ГАЄВСЬКА2

1, 2 Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: 1galinah2404@gmail.com; 2yuhaievska@ukr.net

Анотація

Вивчено та проведено реконструкцію процесів осадонагромадження й особливостей формування флішових осадів у палеоцен-еоценовий час у північно-східному сегменті Карпатського басейну.

На підставі аналізу речовинного складу палеоцен-еоценових відкладів дослідженої території за такими критеріями, як розмір уламкової частини, осадові текстури і співвідношення різних порід між собою, було виокремлено 7 фацій, які відкладалися в міру просування гравітаційних потоків униз по континентальному схилу.

Реконструкції осадонагромадження флішових відкладів палеоцен-еоценового віку показали, що теригенний матеріал у досліджений басейн седиментації надходив із двох джерел, одне з яких було на північному заході від дослідженої території і характеризувалося переважанням грубозернистих піщаних осадів, натомість в уламковому матеріалі, що надходив із джерела зносу з центральної частини басейну, переважали глинисті мули та дрібнозернистий псаміт.

Ключові слова

палеоцен, еоцен, фація, пісковик, фліш, континентальний схил, седиментація

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Гаєвська, Ю. П., & Попп, І. Т. (2008). Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат. У П. Ф. Гожик (Ред.), Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 70–74). Київ: ЛОГОС.

Зоненшайн, Л. П. (1983). Глубоководные отложения на континентах. В Справочник по литологии (с. 426–429). Москва: Недра.

Зоненшайн, Л. П., Деркур, Ж., & Казьмин, В. Г. (1987). Эволюция Тетиса. В История океана Тетис (с. 4–115). Москва.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Казьмин, В. Г. (1989). Коллизии и рифтогенез в истории океана Тетис. Геотектоника, 5, 14–23.

Лисицын, А. П. (1988). Лавинная седиментация и перерывы в осадконакоплении в морях и океанах. Москва: Наука.

Пилипчук, А. С., & Вуль, М. А. (1981). Палеоцен-эоценовый флиш Северного склона Украинских Карпат – отложения древних морских глубоководных конусов выноса. В Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров (с. 33–42). Москва.

Пилипчук, А. С., & Рейфман, Л. М. (1984). Отложения пастообразных потоков в Карпатском флише (попельская свита). Осадочные породы и руды. Киев: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, O. M., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетис. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Хаин, В. Е. (2000). Крупномасштабная цикличность в тектонической истории Земли и ее возможные причины. Геотектоника, 6, 3–14.

Шванов, В. Н. (1982). Опыт классификации осадочных формаций по вещественным (литомологическим) признакам. Вестник Ленинградского государственного университета, 24, 43–52.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Шлапінський, В., Кузовенко, В., Крупський, Ю., & Харченко, М. (2006). Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у Скибовій зоні Карпат. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей (с. 239–241). Львів.

Varban, B., Derer, C., Anastasiu, N., Roban, R., & Popa, M. (2001). Architecture of turbidite systems as revealed by the East Carpathians Paleogene sequences (“Tarceu formation” – siriu, Romania). St. cerc. geologie, 46, 19–37.


Опубліковано

ПЕТРОФІЗИЧНІ МОДЕЛІ ВІДКЛАДІВ МЕНІЛІТОВОЇ СВІТИ ОЛІГОЦЕНОВОГО ФЛІШУ КАРПАТ І ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 33–43


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 33–43.

https://doi.org/

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Зоряна КУЧЕР, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Юлія ЛИСАК, Людмила ПЕТЕЛЬКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

Анотація

Вивчено петрофізичні і колекторські властивості порід-колекторів низькопористих, низькопроникних відкладів менілітової світи олігоценового флішу Карпат та Передкарпатського прогину, їхні взаємозв’язки і взаємообумовленості за нормальних й умов, які моделювали пластові, та побудовано їхні типові геолого-геофізичні розрізи.

Створення адекватних петрофізичних моделей колекторів базувалося на системному комплексному підході, за якого породу колекторів розглядали як систему, сформовану в геологічному часі, складену зі взаємозв’язаних і взаємообумовлених елементів. Петрофізичні дослідження порід-колекторів як системи полягають у вивченні властивостей їхніх елементів, характеру взаємозв’язків між ними з урахуванням умов їхнього залягання.

На основі статистичної обробки й аналізу результатів лабораторного дослідження кернового матеріалу побудовано параметричні петрофізичні моделі типу «керн–керн» – статистичні залежності між коефіцієнтом пористості, проникності, водонасиченості, питомою вагою, параметром пористості, інтервальним часом проходження акустичних хвиль i параметром нафтонасиченості для атмосферних умов та ефективних тисків, наближених до пластових. Методом головних компонент факторного аналізу вивчено вплив геологічних чинників на геофізичні параметри порід-колекторів у теригенних розрізах та інформативність геофізичних методів при виділенні продуктивних пластів у геологічному розрізі. На покази геофізичних методів у свердловинах найбільшою мірою впливає нафтогазонасиченість колекторів, їxній мінералогічний склад та пористість порід-колекторів, дещо менше – глибина їxнього залягання i товщина пластів. Продуктивні i водоносні пласти найбільше різняться за величиною електричного опору.

Досліджено вплив літогеодинамічних факторів на колекторські і фізичні властивості порід-колекторів. Основними геологічними чинниками, які визначають колекторські параметри теригенних порід та їхні фізичні властивості, є мінеральний склад, форма, розмір уламкових зерен і пор та їхнє взаємне розміщення, тип флюїдонасичення, ступінь катагенетичних перетворень і термодинамічний стан.

Ключові слова

Карпати, Передкарпатський прогин, менілітова світа, петрофізичні моделі, низькопористі, низькопроникні відклади

Використані літературні джерела

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Притулка, Г., Шеремета, О., Зубко, О., Осадчий, В., Грицик, І., Приходько, О., Кос’яненко, Г., Чепусенко, П., Шира, А., Кучер, З., & Олійник, К. (2006). Петрофізичні моделі складнопобудованих колекторів вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 119–139.

Куровець, І., Приходько, О., Грицик, І., & Чепіль, П. (2017). Теоретико-експериментальні засади діагностики нетрадиційних покладів вуглеводнів за петрофізичними критеріями. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 82–84.

Поливцев, А. В., & Булмасов, В. А. (1984). Радиогеохимическая характеристика осадочных пород Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. В Геофизические исследования нефтегазоносных провинций Украины (с. 131–139). Киев: Наукова думка.

Artym, I. V., Kurovets, S. S., Zderka, T. V., Yarema, A. V., & Kurovets, I. M. (2019). Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. In Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects, EAGE (Kyiv, Ukraine, May 13–16, 2019): Paper presented at the 18th International Conference. Kyiv.

Kurovets, S. S., Artym, I. V., & Kurovets, I. M. (2018). Researching the fracturing of the reservoir rocks. Journal of Hydrocarbon Power Engineering, 5(1), 1–6.

Naumko, I. M., Kurovets’, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1(22), 26–41. https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.036


Опубліковано

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ НИЖНЬОСАРМАТСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (за гідрогеохімічними та гідродинамічними ознаками)

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 16–32


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 16–32.

https://doi.org/

Галина МЕДВІДЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Василь ГАРАСИМЧУК, Марія КОСТЬ, Соломія КАЛЬМУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Вивчено і проаналізовано гідрогеохімічні показники водоносного комплексу нижньосарматських відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Домінують води хлоридно-кальцієвого типу (за класифікацією В. О. Суліна), на фоні якого локально виокремлюються інші типи вод. На підставі розрахованих генетичних коефіцієнтів зроблено висновок про седиментогенні умови їхнього існування впродовж геологічної історії розвитку території. Встановлено, що загальною тенденцією для відкладів Зовнішньої зони є зростання мінералізації вод з глибиною і стратиграфічна належність, на фоні якої трапляються гідрогеохімічні інверсії. Понижені значення вмісту сульфатів та коефіцієнта сульфатності rSO42– · 100/rCl вод північно-західної частини Зовнішньої зони вказують на умови, характерні для гідрогеологічно замкнених структур. Детальний аналіз сучасних гідродинамічних умов нижньосарматських відкладів у поєднанні з геохімічними особливостями водоносних комплексів та палеогідродинамічними реконструкціями дозволив виокремити перспективні для пошуків покладів вуглеводнів ділянки в межах північно-західної частини досліджуваного регіону.

Ключові слова

гідрогеологічні критерії, гідрогеохімічні ознаки, вуглеводні, Зовнішня зона, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Багрій, І. Д. (2016). Сучасні наукові підходи до розроблення екологічно орієнтованих технологій пошуків родовищ вуглеводнів та підземних вод (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 вересня 2016 р.). Вісник Національної академії наук України, 10, 18–26.

Багрій, І., Гладун, В., Знаменська, Т., & Янцевич, О. (2005). Застосування оптимального комплексу нетрадиційних методів з метою прогнозування перспективних нафтогазоносних площ на морському шельфі. Геолог України, 3, 20–29.

Вишняков, І. Б., Вуль, М. Я., Гоник, І. О., Зур’ян, О. В., & Старинський, В. О. (2014). Сучасний стан вуглеводневої сировинної бази Західного нафтогазоносного регіону України та основні напрями геологорозвідувальних робіт щодо її освоєння. Мінеральні ресурси України, 4, 33–38.

Владика, В. М., Нестеренко, М. Ю., Балацький, Р. С., & Лата, Р. І. (2014). Закономірності просторового розподілу ємнісних властивостей порід-колекторів у сарматських відкладах неогену Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геодинаміка, 1(16), 43–49. https://doi.org/10.23939/jgd2014.01.043

Гарасимчук, В., & Лук’янчук, Д. (2010). Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 34(152–153), 125–141.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019). Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Заяць, Х. Б. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1981). Сверхгидростатические пластовые давления и нефтегазоносность. Советская геология, 6, 21–30.

Колодий, В. В., & Лихоманова, И. Н. (1978). Термобарические аспекты нефтегазоносности водонапорных систем Предкарпатского прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых, 51, 6–12.

Колодій, В. В. (2000). Гідрогеохімічні докази глибинного походження нафти і газу. У Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології (Т. 1, с. 191–201). Київ: Карбон Лтд.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В., & Калюжний, Ю. В. (1977). Динаміка пластових тисків при зануренні осадочних товщ. Доповіді Академії наук УРСР, Серія Б, 5, 396–400.

Колодій, В., & Медвідь, Г. (2008). Гідрогеохімічні особливості Летнянського газоконденсатного родовища (Українське Передкарпаття). Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 88–97.

Колодій, В., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Паньків, Р., Величко, Н., & Добущак, М. (2006). Гідрогеологія нафтових і газових родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції. Частина І. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 140–159.

Колодій, І. В., & Гарасимчук, В. Ю. (2019). Гідрогеологічні ознаки міграції вуглеводнів та формування їхніх родовищ. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка (14–16 травня 2019 р.) (Т. 2, с. 55–56). Київ.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Андрейчук, М. М., & Чепіль, П. М. (2006). Обстановки осадконагромадження в міоцені Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і нафтогазоносність. Геологічний журнал, 2, 27–41.

Маєвський, Б. Й., & Куровець, С. С. (2016). Генезис вуглеводнів і формування їх покладів як основа прогнозування нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів осадових басейнів. Географія і геологія. Секція 13. https://www.sworld.com.ua/simpoz6/75.pdf

Медвідь, Г. Б. (2011). Гідрогеохімічні особливості нижньосарматських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 19–20 травня 2011 р.) (с. 46–51). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Медвідь, Г. (2013). До питання ґенези підземних вод та формування покладів газу у міоценових товщах північно-західної частини Зовнішньої зони. У Сучасні проблеми геології: збірник наукових праць до 155-річчя з дня народження П. А. Тутковського (Київ, 15–17 травня 2013 р.) (с. 312–317). Київ: Фітон.

Медвідь, Г. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 34(176–177), 73–85.

Мончак, Л. С., Анікеєв, С. Г., Маєвський, Б. Й., & Куровець, С. С. (2014). Про перспективи газоносності глибокозанурених горизонтів Крукеницької западини. Нафтогазова галузь України, 3, 16–18. https://www.naftogaz.com/files/journal/3_2014_preview.pdf

Орлов, О. О., Калиній, Т. В., & Калиній, Ю. А. (2014). Перспективи нафтогазоносності Волино-Подільської плити і Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Нафтогазова галузь України, 3, 11–15. https://www.naftogaz.com/files/journal/3_2014_preview.pdf

Орлов, О. О., Локтєв, А. В., Трубенко, О. М. та ін. (2004). Формування газових покладів в тонкошаруватих пачках піщано-глинистої товщі неогену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. У Нафта і Газ України–2004: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (Судак, 29.09–01.10.2004) (с. 215–218). Львів: Центр Європи.

Орлов, О. О., Омельченко, В. Г., Трубенко, О. М., & Омельченко, Т. В. (2009). Методика кількісного визначення температурного впливу на енергетичні властивості покладів вуглеводнів. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, 2, 37–43.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.


Опубліковано

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ДІЛЯНКИ ПОГАР (Складчасті Карпати)

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 5–15


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 5–15.

https://doi.org/

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: vlash.ukr@gmail.com

Анотація

Перспективна щодо нафтогазоносності ділянка Погар розташована в Стрийському районі Львівської області за 30 км на південний захід від м. Сколе, між селами Погар і Криве. У тектонічному відношенні вона локалізована в зоні зчленування Скибового (Славська скиба) і Кросненського покривів. Наприкінці XIX – на початку XX ст. у районі села існував нафтопромисел. Експлуатувалися відклади олігоцену й еоцену Розлуцької смуги Кросненського покриву та олігоцену луски Славської скиби Скибового покриву. Перспективи ділянки Погар слід пов’язувати з піщаними горизонтами головецької світи олігоцену із задовільними колекторськими властивостями (клівські піковики). Вони локалізовані в зануреній частині Грозівської луски Кросненського покриву, відокремленій від її фронтальної частини Розлуцьким скидом (тектонічно-екранований поклад). Пробурена в 1973–1974 рр. св. 1-Погар (вибій 1935 м), через відхилення її ствола на південний схід, не розкрила клівських пісковиків і не вирішила свого завдання. Для повного розкриття клівських пісковиків головецької світи олігоцену Грозівської луски необхідно запроєктувати вертикально орієнтовану св. 2-Погар глибиною 2300 м. Про ймовірну промислову нафтогазонасиченість горизонту клівських пісковиків свідчить не тільки існування в минулому нафтопромислу, але й інтенсивні поверхневі прояви нафти на протяжній ділянці, яка контролюється Розлуцьким скидом. Крім того, враховуючи перспективність зони зчленування Скибового і Кросненського покривів, слід провести сейсмічні дослідження на ділянці Погар для оцінки геологічної будови більш глибоких горизонтів і запроєктувати параметричну свердловину глибиною 4000–5000 м.

Ключові слова

Скибовий, Кросненський покриви, Розлуцький скид, нафтопромисел, перспективи нафтогазоносності

Використані літературні джерела

Кантолинский, С. И., & Некрасова, Л. П. (1975). Геологический отчет о результатах структурно-поискового бурения, проведенного на площади Погар Львовской области УССР в 1973–1974 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1977). Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кык, И. В., Чиж, Е. И., & Ратыч, В. А. (1966). Отчет о результатах профильного структурно-поискового бурения на площади Турка Львовской области УССР, проведенного в 1964–1965 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Темнюк, Ф. П. (1952). Отчет о геологических исследованиях зоны Кросно, проведенных на площади Ильник–Комарники Дрогобычской области в 1951 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3, 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Wyszyński, O. W., & Obtułowicz, J. (1939). Antyklina Poharu. Budowa geologiczna i złoża ropy. Przemysł naftowy, 3, 65–68.


Опубліковано

ФОРМУВАННЯ ТА КРИТЕРІЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СКУПЧЕНЬ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 14–44


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 14–44.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.014

Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК, Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Олеся САВЧАК, Іванна КОЛОДІЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ, Галина ГРИВНЯК, Любов ГУЗАРСЬКА, Наталія КОВАЛЬЧУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Проаналізовано поклади вуглеводнів Західного регіону за приналежністю до тектонічних зон, стратиграфічних комплексів та за типами і глибинами залягання. Вивчено закономірності зміни фізико-хімічних властивостей нафти і газу, гідрогеологічні та геохімічні особливості продуктивних товщ, закартовано ареали поширення газів вуглеводневого і невуглеводневого складу, виходи пластових флюїдів на земну поверхню. Розглянуто питання формування вуглеводневих скупчень. За результатами комплексного аналізу різних геологічних чинників, окрім основних факторів нафтогазоносності (структура, колектор, покришка), запропоновано додаткові критерії. У напрямку до покладу азотно-метанові гази змінюються суттєво метановими та вуглеводнево-метановими, а значення тиску насичення наближається до пластового тиску. Показником нафтогазоносності є водорозчинні органічні речовини нафтового походження – бітуми, феноли, вуглеводні, нафтенові кислоти тощо, а також присутність конденсаційних вод чи їхня суміш з пластовими водами. Імовірними індикаторами вуглеводневих скупчень є сульфіди цинку, свинцю, міді в породах. Для існування покладів необхідна гідрогеологічна закритість надр: невеликі швидкості пластових вод, їхня висока мінералізація, cтупінь метаморфізації, хлоркальцієвий тип вод. Критерієм для оцінки перспектив нафтогазоносності відкритих територій є природні нафтогазопрояви як відображення покладів, що існують на глибині. Показано приклад обґрунтування пошукових об’єктів за критеріями нафтогазоносності у платформному автохтоні під насувом Покутсько-Буковинських Карпат.

Ключові слова

нафта, газ, критерії нафтогазоносності, формування родовищ, ознаки нафтогазоносності.

Використані літературні джерела

Басков, Е. А. (1983). Основы палеогидрогеологии рудных месторождений. Ленинград: Недра.

Галий, С. А., & Курило, М. В. (1984). Типоморфные особенности минералов в условиях формирования Трускавецкого свинцово-цинкового месторождения. В Геология Советских Карпат: доклады советских геологов на ХІІ конгрессе Карпато-Балканской геологической ассоциации (с. 36–46). Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н. (1990). Геология и геохимия нефти и газа. Киев: Наукова думка.

Доленко, Г. Н., & Милославская, В. П. (1982). О микроэлементах в подземных водах нефтегазоносных провинций Украины (на примере Предкарпатья и Крыма). В Гидрогеология нефтегазоносных провинций (с. 112–120). Киев: Наукова думка.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу (Т. 1–6). Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1975). Подземные конденсационные и солюционные воды нефтяных, газоконденсатных и газовых месторождений. Киев: Наукова думка.

Колодий, В. В., & Колодий, И. В. (2005). Гидрогеологические свидетельства миграции нефти и газа и формирование их залежей. В Фундаментальные проблемы нефтегазовой гидрогеологии: материалы Международной конференции, посвященной 80-летию А. А. Карцева (с. 100–104). Москва: ГЕОС.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Шлапинский, В. Е. (1989). Геохимические аномалии Складчатых Карпат и их связь с нефтегазоносностью. В Проблемы геологии и геохимии горючих ископаемых Запада Украинской ССР: тезисы докладов республиканской конференции (6 октября 1989 г.) (Т. 3, с. 77–78). Львов: Львовский полиграфиздат.

Шлапинский, В. Е. (2003). Прямые и непрямые признаки нефтегазоносности Украинских Карпат как новые критерии её оценки. В Новые идеи в науках о Земле: VI Международная конференция (Т. 1, с. 277). Москва.

Шлапінський, В. (2012). Деякі питання тектоніки Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Шевченка. Геологічний збірник, 30, 48–68.

Шлапінський, В. Є. (2017). Перспективи нафтогазоносності ділянки Верховина–Яблуниця. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 187–188.

Radkovets, N. Yа., Kotarba, M. J., Koltun, Yu. V., Kowalski, A., Rosakowski, P., & Wieclaw, D. (2016). Origin and migration of oil from the Ukrainian Outer Carpathians to their Mesozoic basement: the case of the Lopushna traps. Geological Quarterly, 60(1), 133–148. http://dx.doi.org/10.7306/gq.1256


Опубліковано

ДИНАМІКА ЛІТОГЕНЕЗУ ОСАДОВИХ ТОВЩ ФАНЕРОЗОЮ КАРПАТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ В АСПЕКТІ ЇХНЬОЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 60–75


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 60–75.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.060

Наталія РАДКОВЕЦЬ, Костянтин ГРИГОРЧУК, Юрій КОЛТУН, Володимир ГНІДЕЦЬ, Ігор ПОПП, Марта МОРОЗ, Юлія ГАЄВСЬКА, Галина ГАВРИШКІВ, Оксана КОХАН, Оксана ЧЕРЕМІССЬКА, Петро МОРОЗ, Леся КОШІЛЬ, Ліна БАЛАНДЮК, Михайло ШАПОВАЛОВ, Анастасія РЕВЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: radkov_n@ukr.net

Анотація

Метою роботи було вивчення середовищ і процесів давнього осадонагромадження в епі- та мезопелагічних басейнах, особливості їхньої трансформації в басейни породоутворення, розвиток останніх упродовж фанерозою та з’ясування основних аспектів генерації вуглеводнів та умов формування нафтогазоносних товщ у межах Карпато-Чорноморського регіону.

Встановлено, що в осадових басейнах Карпато-Чорноморської континентальної окраїни океану Тетис упродовж тривалої геологічної історії відбувалися структурно-морфологічні зміни різної інтенсивності: варіації темпів занурення дна басейну, інверсійні здіймання, седиментаційні паузи, деформації осадового виповнення. Це відображалося як на особливостях розвитку середовищ осадонагромадження, так і процесах диференціації речовини з формуванням певних постседиментаційних мінерально-структурних парагенезів. Доведено, що дискретні процеси диференційованого ущільнення та дефлюїдизації відкладів спричиняють низку деформаційних явищ, які можуть відобразитися в особливостях морфології дна басейну седиментації, впливаючи на характер транспортування та нагромадження осадів. На основі проведених досліджень отримано низку практичних результатів, які дозволять сформувати нові підходи до критеріїв пошуку вуглеводнів, зокрема літофізичний аспект, який зосереджений на особливостях поширення флюїдотривів та порід-колекторів; седиментаційні реконструкції та різноманітність циклічності досліджених відкладів як фактор встановлення перспективних ділянок, реконструкції історії занурення, які дають відповідь про стан перетворення органічної речовини та вуглеводнів, а отже, про діапазон перспективних глибин для пошуку нафти і газу.

Ключові слова

геологічна палеоокеанографія, осадово-породні басейни, океан Тетис, седименто-літогенез, чорносланцеві товщі, нафтогазоносність.

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П. (1985). Постседиментационные преобразования флиша Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Кошіль, Л. Б., Ціж, Н. В., & Яковенко, М. Б. (2016). Літолого-фаціальна зональність та літмологічна структура ейфельських відкладів Переддобрудзького прогину. Геодинаміка, 1(20), 50–62.

Карпенчук, Ю. Р., Жабіна, Н. М., & Анікеєва, О. В. (2006). Особливості будови і перспективи нафтогазоносності верхньоюрських рифогенних комплексів Більче-Волицької (Зовнішньої) зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 44–52.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Конюхов, А. И. (2009). Мировой океан и глобальные пояса нефтегазонакопления. В Геология морей и океанов: материалы XVIII Международной научной конференции (Школы) по морской геологии (Т. 2, с. 61–65). Москва: ГЕОС.

Попп, І. Т. (2005). Окремі аспекти проблеми літогенезу нафтогазоносних відкладів крейдово-палеогенового флішового комплексу Передкарпатського прогину та Українських Карпат. Частина 1. Седиментогенез і постседиментаційні перетворення. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 43–59.

Радковець, Н. (2016). Ранньокрейдовий безкисневий седиментогенез в межах Карпатського сегменту Мезотетису. Мінералогічний збірник, 66(2), 100–111.

Рединг, X. Г., Коллинсон, Д. Д., Аллен, Ф. А., Эллиотт, Т., Шрейбер, Б. Ш., Джонсон, Г. Д., & Болдуин, К. Т. (1990). Обстановки осадконакопления и фации. Москва: Мир.

Сеньковский, Ю. М., Колтун, Ю. В., Григорчук, К. Г., Гнідець, В. П., Попп, І. Т., & Радковець, Н. Я. (2012). Безкисневі події океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, О. М., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетіс. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Скачедуб, Є. О. (1998). Умови осадконагромадження і нафтогазоносність середньодевонсько-нижньокам’яновугільної евапоритової формації Переддобрудзького прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(102), 41–52.

Танинская, Н. В. (2015). Седиментологические критерии прогноза коллекторов в среднеордовикско-нижнедевонских отложениях Тимано-Печорской провинции. Нефтегазовая геология. Теория и практика, 5(4), 1–29.

Хаин, В. E., & Соколов, Б. А. (1984). Окраины континентов – главные нефтегазоносные зоны Земли. Современная геология, 7, 49–60.

Koltun, Y. V. (1993). Source rock potential of the black shale formations of the Ukrainian Carpathians. Acta Geologica Hungarica, 36(2), 251–261.

Koltun, Y., Espitalie, J., Kotarba, M., Roure, F., Ellouz, N., & Kosakovski, P. (1998). Petroleum generation in the Ukrainian External Carpathians and the adjacent foreland. Journal of Petroleum Geology, 21(3), 265–288.

Kotarba, М., Więcław, В., Bilkiewicz, E., Radkovets, N., Koltun, Y., Kmiecik, N., Romanowski, T., & Kowalski, A. (2019). Origin of oil and natural gas and influence of secondary processes in the western part of the Ukrainian Outer Carpathians: geochemical and geological approach. Marine and Petroleum Geology, 103, 596–619. http://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2019.02.018

Kotarba, М., Więcław, D., Bilkiewicz, E., Radkovets, N., Koltun, Y., Kowalski, A., Kmiecik, N., & Romanowski, T. (2020). Origin and migration of oil and natural gas in the central part of the Ukrainian outer Carpathians. AAPG Bulletin, 104(6), 1323–1356. https://doi.org/10.1306/01222018165

Senkovsky, Y. M., Grigorchuk, K. G., Gnidets, V. P., Koltun, Y. V., Popp, I. T., & Radkovets, N. Y. (2015). Geological and chemical-paleooceanographic aspects of sedimentogenesis of the Сarpathian-Black Sea Segment of Tethys ocean. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 7, 46–51.


Опубліковано

ТЕКТОНО-СЕДИМЕНТАЦІЙНА ЕВОЛЮЦІЯ ПЕРЕДОВОЇ ЧАСТИНИ НАСУВНОЇ СПОРУДИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (183–184) 2021 > 45–59


Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (183–184) 2021, 45–59 .

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.045

Олег ГНИЛКО, Світлана ГНИЛКО, Марія КУЛЯНДА, Романа МАРЧЕНКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На основі проведеного седиментологічного та мікропалеонтологічного аналізу вперше в Українських Карпатах комплексно відтворено глибини та тектоно-седиментаційні процеси в північно-східній частині Зовнішньокарпатського басейну (Скибовий та Бориславсько-Покутський покриви). Встановлено, що в крейді–еоцені тут домінувала глибоководна (приблизно Calcite Compensation Depth) турбідитна і близька до неї седиментація, що періодично чергувалася з (гемі)пелагічним осадженням (строкатокольорові і чорні глинисті сланці). Наприкінці пізнього еоцену відбулося обміління палеобесейну, унаслідок чого в умовах середньої–верхньої батіалі нагромадилися малопотужні, збагачені планктонними форамініферами карбонатні мули (горизонт «глобігеринових мергелів»). У міоцені накопичувалася мілководна моласа. Вірогідно, тектонічний зрив флішових відкладів зі свого субстрату та їхнє конседиментаційне насування в бік платформи зумовили значне обміління і підняття дна седиментаційного басейну, починаючи з пізнього еоцену. Ці процеси відображали ріст передових покривів Карпат на завершальному етапі формування орогену.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий та Бориславсько-Покутський покриви, форамініфери, турбідити Карпат.

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабягян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андрєєва-Григорович, А. С., Ващенко, В. О., Гнилко, О. М., & Трофимович, Н. А. (2011). Стратиграфія неогенових відкладів Українських Карпат та Передкарпаття. Тектоніка і стратиграфія, 38, 67–77.

Вялов, О. С., Андреева-Григорович, А. С., Гавура, С. П., Дабягян, Н. В., Даныш, В. В., Кульчицкий, Я. О., Лещух, Р. Й., Лозыняк, П. Ю., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., & Царненко, П. Н. (1989). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме меловых отложений Украинских Карпат [Препринт № 89-5]. Львов: Институт геологии и геохимии горючих ископаемых АН УССР.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные пограничные разрезы эоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 24, 20–27.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78.

Гнилко, О. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львівський національний університет ім. Івана Франка. Львів.

Гнилко, О. М., Гнилко, С. Р., & Генералова, Л. В. (2015). Тектоно-седиментаційна еволюція південно-західної частини Українських Флішевих Карпат. Науковий вісник Національного гірничого університету, 2, 5–13.

Гнилко, О. М., & Слотюк, Б. М. (1993). До геологічної палеоокеанографії північно-західної частини Українських Карпат (басейн верхньої течії р. Дністер). Рання крейда–еоцен. Геологія і геохімія горючих копалин, 2–3(84–85), 80–86.

Гнилко, С. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гожик, П. Ф. (Ред.). (2013). Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. Київ: ІГН НАН України; Логос.

Горбачик, Т. Н., Долицкая, И. В., & Копаевич, Л. Ф. (1996). Микропалеонтология. Москва: Издательство МГУ.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогенових отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Кулянда, М. Й. (2019). Стратиграфія та умови седиментації міоценових відкладів північно-західної частини Українського Прикарпаття на основі вивчення форамініфер. Геологічний журнал, 2(367), 63–71.

Лобковский, Л. И., Никишин, А. М., & Хаин, В. Е. (2004). Современные проблемы геотектоники и геодинамики. Москва: Научный мир.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминиферы флишевих отложений Восточних Карпат (мел–палеоген). Ленинград: Недра.

Рединг, Х. Г., Коллинсон, Дж. Д., Аллен, Ф. А., Эллиотт, Т., Шрейбер, Б. Ш., Джонсон, Г. Д., Болдуин, К. Т., Селлвуд, Б. У., Дженкинс, X. К., Стоу, Д. А. В., Эдуардз, М., & Митчелл, А. X. Г. (1990). Обстановки осадконакопления и фации (Х. Рединг, Ред.; Б. В. Баранов, И. С. Барсков, Л. Н. Индолев, М. А. Левитан & И. О. Мурдмаа, Пер.; Т. 2). Москва: Мир.

Саидова, Х. М. (1964). Распределение донных фораминифер и стратиграфия осадков в северо-восточной части Тихого океана. Труды Института океанологии АН СССР, 68, 84–119.

Саидова, Х. М. (1965). Распределение донных фораминифер в Тихом океане. Океанология, 5(1), 99–108.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Ступка, О. С., Ляшкевич, З. М., Гнилко, О. М., Пономарьова, Л. Д., Ступка, О. О., Братусь, Л. П., Лемішко, О. Д., Гнилко, С. Р., Кулянда, М. Й., Марченко, Р. П., Гайдук, Т. В., & Фіцяк, І. С. (2010). Тектонічне районування Українських Карпат у світлі сучасних геологічних концепцій (Звіт про НДР № ДР 0106U002035). Львів: Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України.

Уемуры, Т., & Мицутани, Ш. (Ред.). (1990). Геологические структуры (Е. Н. Толстой, Пер.). Москва: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Einsele, G. (1992). Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin: Springer–Verlag.

Golonka, J., Gahagan, L., Krobicki, M., Marko, F., Oszczypko, N., & Ślączka, A. (2006). Plate tectonic evolution and paleogeography of the circum-Carpathian region. AAPG, Memoir, 84, 11–46. https://doi.org/10.1306/985606m843066

Golonka, J., Waśkowska, A., & Ślączka, A. (2019). The Western Outer Carpathians: Origin and evolution. Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 170(3–4), 229–254.

Hnylko, O. (2014). Olistostromes in the Miocene salt-bearing folded deposits at the front of the Ukrainian Carpathian orogen. Geological Quarterly, 58(3), 381–392. https://doi.org/10.7306/gq.1132

Hnylko, O., & Hnylko, S. (2019). Geological environments forming the Eocene black-shale formation of the Silesian Nappe (Ukrainian Carpathians). Geodynamics, 26(1), 60–75. https://doi.org/10.23939/jgd2019.01.060

Hnylko, O., Krobicki, M., Feldman-Olszewska, A., & Iwańczuk, J. (2015). Geology of the volcano-sedimentary complex of the Kamyanyi Potik Unit on Chyvchyn Mount (Ukrainian Carpathians): preliminary results. Geological Quarterly, 59(1), 145–156. http://dx.doi.org/10.7306/gq.1220

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75–103. http://dx.doi.org/10.7306/gq.1247

Kaminski, M. A., & Gradstein, F. M. (2005). Atlas of Paleogene cosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 10.

Kováč, M., Márton, E., Oszczypko, N., Vojtko, R., Hók, J., Králiková, S., Plašienka, D., Klučiar, T., Hudáčková, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2017). Neogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 155, 133–154. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2017.07.004

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2016.03.007

Petrova, P. (2004). Foraminiferal assemblages as an indicator of foreland basin evolution (Carpathian Foredeep, Czech Republic). Bulletin of Geosciences, 79(4), 231–242.

Russo, B., Curcio, E., & Iaccarino, S. (2007). Paleocology and paleoceanography of a Langhian succession (Tremiti Islands, southern Adriatic Sea, Italy) based on benthic foraminifera. Bolletino della Societa Paleontologica Italiana, 46(2–3), 107–124.

Schmid, S., Bernoulli, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183.