Геологія і геохімія горючих копалин

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 14–25

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 14–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.014

Василь ГАРАСИМЧУК¹, Галина МЕДВІДЬ¹, Ольга ТЕЛЕГУЗ¹, Іванна КОЛОДІЙ¹, Мирослав СПРИНСЬКИЙ²

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² Університет Миколая Коперника в Торуні, Торунь, Польща, e-mail: kontakt@umk.pl

---

Анотація

Досліджено гідрогеологічні особливості структур Гвіздецького нафтового родовища. Виокремлено специфічні ознаки підземних вод, що визначають наявність вуглеводневих скупчень, з метою їхнього використання на інших ділянках досліджуваного регіону під час пошуків нових родовищ.

З’ясовано, що в усіх водоносних горизонтах родовища пластовий тиск перевищує гідростатичний на величину від 3 до 13 МПа. Максимальні значення тисків фіксуються як у межах контуру нафтогазоносності, так і поблизу контакту нафта–вода. Встановлено, що високі значення надгідростатичності пластових вод відображають щільну гідродинамічну ізольованість окремих водоносних горизонтів і ділянок Гвіздецького нафтового родовища та безпосередньо вказують на їхню високу гідрогеологічну сприятливість щодо збереження покладів. Просторовий розподіл гідродинамічних векторів вказує на потенційні шляхи міграції флюїдів – як у бік Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, так і в напрямку Скибової зони Карпат.

Макрокомпонентний склад, вміст мікроелементів та співвідношення компонентів пластових вод Гвіздецького нафтового родовища відображають квазізастійні гідрогеологічні умови, які сприяють збереженню тут вуглеводневих покладів. Наявність гідрокарбонатно-натрієвих вод менілітових відкладів із пониженою мінералізацією та підвищеним вмістом гідрокарбонат-іона розглядається як прямий гідрогеологічний критерій, пов’язаний з відновленням сірки сульфатів при взаємодії підземних вод із вуглеводнями ореолу розсіювання нафтового покладу родовища.

Газогідрогеохімічними ознаками нафтоносності є зростання газонасичення вод при наближенні до покладу та збільшення у складі водорозчинених газів відносної частки гомологів метану.

Ключові слова

поклади вуглеводнів, гідрогеологічні критерії нафтогазоносності, водоносний горизонт, пластовий тиск, макрокомпоненти, мікрокомпоненти

Використані літературні джерела

Гавриленко, К. С., Демедюк, М. С., & Архільдєєва, Є. О. (1971). Порівняльна характеристика хімічного складу підземних вод Передкарпатського і Закарпатського прогинів в аспекті оцінки нафтогазоносності надр. Геологія і геохімія горючих копалин, 27, 52–60.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1985). Подземные конденсационные и солюционные воды нефтяных, газоконденсатных и газовых месторождений. Киев: Наукова думка.

Колодій, В. В. (1998). Вільні та водорозчинені гази Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(102), 53–63.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В. В., Спринський, М. І., Паньків, Р. П., & Гаєвський, В. Г. (1996). Рідкісні лужні елементи в пластових водах Лопушнянського нафтового родовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 45–53.

Лозинский, В. А., & Баньковский, В. П. (1972). Гидрохимический разрез Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Геология нефти и газа, 11, 27–34.

Лозинский, В. А., & Романюк, А. Ф. (1969). Гидрогеологические особенности Битковского нефтегазоносного района. Геология нефти и газа, 5, 18–22.

Новосілецький, Р. М. (1969). Пластові води у надрах України. Київ: Техніка.

Орлов, А. А. (1980). Аномально пластовые давления в нефтегазоносных областях Украины. Львов: Вища школа.

Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Грицик, І. І., & Мельничук, С. П. (2005). Термобаричні параметри продуктивних горизонтів вуглеводнів і родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 28–35.

Романюк, А. Ф., Лихоманова, І. М., & Тесляр, І. Ф. (1973). Про гідрохімічні аномалії в палеогенових відкладах газоконденсатних родовищ Росільна і Космач. Геологія і геохімія горючих копалин, 34, 59–64.

Романюк, А. Ф., & Ярош, Е. Н. (1985). Маломинерализованные воды нефтяных и газоконденсатных месторождений Бориславско-Покутской зоны Предкарпатского прогиба. В Маломинерализованные воды глубоких горизонтов нефтегазоносных провинций (с. 27–32). Киев: Наукова думка.

Щепак, В. М. (1971). Нафтогазопошукове значення амонію в підземних водах Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 23, 83–91.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 126–134

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 126–134

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.126

Марія МЕРЕЖКО

Інститут геологічних наук НАН України, Київ, Україна, e-mail: geoinsgeo@gmail.com

---

Анотація

У цій статті досліджується історія пошуку титану в алювіальних відкладах. Зокрема йдеться про Волинський титаноносний регіон України. Дослідження охоплює три основні етапи: ранній період, позначений випадковими згадками про кристалічні породи, що містять титан; радянську епоху, що характеризується систематичними дослідженнями та підвищеним інтересом до рідкісних елементів; сучасний період після здобуття Україною незалежності. Помітні внески геологорозвідувальних експедицій та «Української титанової школи» підкреслюють спільні зусилля дослідників і виробничих груп.

Епоха після 1991 року свідчить про продовження досліджень титан-цирконієвих розсипів Волинського титаноносного регіону, що підкреслює значну роль сучасних методологій і технологій геоінформаційних систем.

На завершення статті наголошується на ключовій ролі подальших досліджень та раціонального використання титанових родовищ для економічного розвитку України, створення робочих місць та залучення інвестицій у видобуток і переробку титану.

Ключові слова

родовище титану, історична вивченість, Волинська область, Україна, корисні копалини

Використані літературні джерела

Barbót de Marni, N. P., & Karpinsky, A. P. (1973). Geological research in the Volhynian province. In Collection of the Mining Institute (pp. 247–248). SPB. [in Russian]

Bazaliiska, L. M. (2016). Report on geological exploration of the Poromyvsky placer ilmenite deposit. DNVP “Geoinform Ukraine”. Dnipro. [in Russian]

Bazaliiska, L. M., & Vadymov, N. T. (1954). Geological description of titanium deposits and ore manifestations on the territory of the USSR (pp. 87–112). Kyiv: Ukr. Geol. upr. [in Russian]

Fersman, A. E. (1939). The Search for Mineral Deposits on the Basis of Geochemistry and Mineralogy. Geological and Mineralogical Studies, 4(1), 187–194. [in Russian]

Galetsky, L. S. (2009). Status and prospects of titanium production in Ukraine [Report]. Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine. Kyiv. [in Ukrainian]

Galetsky, L., Khrushchov, D., Remezova, O., Kirpach, Y., Svyvalneva, T., & Stepanyuk, O. (2010). International conference “Titanium ore base in the CIS–2009”. Geologist of Ukraine, 1–2, 3–10. [in Russian]

Galetsky, L. S., & Remezova, E. A. (2011a). The Role of Ukraine’s Titanium Mineral Resource Base in the World. In Proceedings of the International Conference “Ti–2011 in the CIS” (Lviv, April 25–28, 2011) (pp. 22–28). Kyiv. [in Russian]

Galetsky, L. S., & Remezova, O. O. (2011b). The strategy of titanium mineral-raw material base of the Ukraine. Geological Journal, 3, 66–72. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.3.139209 [in Ukrainian]

Ganzha, O., Kuzmanenko, H., Okholina, T., & Remezova, O. (2022). Current state of mineral base of titanium deposits of Ukraine. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 4(99), 60–66. https://doi.org/10.17721/1728-2713.99.08 [in Ukrainian]

Ivantyshyn, M. M. (1955). Changes in the composition of accessory ilmenite and titanomagnetite in rocks of the Korosten intrusive complex. Geological Journal, 15(3). [in Russian]

Khrushchov, D. P., Kovalchuk, M. S., Remezova, E. A., Lalomov, A. V., Tsymbal, S. N., Bosevskaya, L. P., Lobasov, A. P., Ganja, E. A., Dudchenko, Y. V., & Kroshko, Y. V. (2017). Structural-Lithological Modelling of Sedimentary Formations. Kyiv: Interservice. [in Ukrainian]

Khrushchov, D. P., Lobasov, A. P., Remezova, E. A., Vasylenko, S. P., Svivalnieva, T. V., & Kravchenko, E. A. (2013). Digital structural-lithological models for Zlobychy and Motrona-Annyvske placer titanium-zirconium deposits. Geological Journal, 2, 26–36. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.2.139337 [in Ukrainian]

Luchytskyi, V. I., Semenenko, M. P., Tkachuk, L. H., & Usenko, I. S. (1947). Ukrainian crystalline massif (geological-petrographic description with a map). [in Russian]

Mazko, M. I. (1959). Results of geological prospecting works performed by the Zhytomyr expedition in the Irsha River basin and the upper reaches of the Uzh River in Zhytomyr region, USSR, in 1953–1958 [Research report] (pp. 87–112). [in Russian]

Miklukho-Maklay, M. N. (1890). Geological research of Novohrad-Volynskyi and Zhytomyr counties, Volyn province. In Proceedings of the Mining Society (p. 79). SPB. [in Russian]

Nestrenko, T. P. (2019). Reevaluation of the Geological and Economic Assessment of Reserves of the Mezhyrichne Titanium Ore Deposit (Sections Serednya, Emilivska, Yurska, Osynova, and Bukynska). Kryvyi Rih. [in Ukrainian]

Ossovsky, G. O. (1868). Geological-geographical study of Volhynian province. In Proceedings of the 1st Congress of Russian Naturalists (p. 112). SPB. [in Russian]

Remezova, O. O. (2005a). Problems of studying layered intrusive bodies of the Ukrainian Shield. Geological and Mineralogical Bulletin, 1(13), 61–67. [in Russian]

Remezova, O. O. (2005b). Problems of studying the ilmenite deposits in the northwestern part of the Ukrainian Shield. Collection of scientific works of the National Mining University, 23, 22–27. [in Russian]

Remezova, O. O., & Vasilenko, S. P. (2019). Significant contribution of the Department of Geology of Minerals of the Institute of Geological Sciences of NAS of Ukraine into the development of national geology during the Ukrainian independent. Geological Journal, 1(366), 45–58. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159240 [in Ukrainian]

Shvaiberov, S. K. (1991a). Report of the Zhytomyr GRE on the results of prospecting and evaluation works conducted in 1987–1991 in Zhytomyr region, USSR (pp. 69–78). [in Russian]

Shvaiberov, S. K. (1991b). Exploration and Evaluation Works on Stavyshchanska, Trostyanitska, and Ocheretyanska Placer Deposits of Ilmenite [Research report]. Zhytomyr State Geological Exploration Expedition. [in Russian]

Shvaiberov, S. K. (1994). Detailed Exploration of the Zlobychske Placer Deposit of Ilmenite in Zhytomyr Region, Ukraine (pp. 244–265). [in Russian]

Svyvalneva, T. V. (2011). Geological-structural conditions for the formation of the Zlobychskoye placer ilmenite deposit. Scientific principles of the geological-economic assessment of the mineral resource base of Ukraine, 48, 212–214. [in Russian]

Svyvalneva, T. V. (2013). Rating approach to the geological-economic assessment of titanium deposits with the construction of a model of one of the promising objects of the Volyn titanium-bearing region. In Proceedings of the International Conference “Ti–2013 in the CIS” (pp. 106–110). Donetsk. [in Russian]

Tarasenko, V. E. (1895). On the Mountain Rocks of the Gabbro Family in Radomyshl and Zhytomyr Counties of Kyiv and Volyn Provinces. Proceedings of the Kyiv Society of Naturalists, 15(1), 89–91. [in Russian]

Theofilaktov, K. M. (1851). On the crystalline rocks of the provinces of Kyiv, Volyn, and Podillya. In Transactions of the Committee of Higher Educational Institutions at St. Vladimir University (pp. 132–133). [in Russian]

Theofilaktov, K. M. (1868). On the Results of Geological Research in Kyiv Province. In Proceedings of the First Congress of Russian Naturalists in St. Petersburg, 1868 (p. 231). St. Petersburg. [in Russian]

Vadymov, N. T. (1954). Geological description of titanium deposits and ore manifestations on the territory of the USSR. Kyiv. [in Russian]

Vasylenko, A. P., & Trokhymenko, V. M. (2014). First results of monitoring and scientific support for the development of placer titanium deposits in the western part of the Ukrainian Shield. Collection of scientific works UkrDGI, 1, 33–39. [in Ukrainian]

Zamoysky, P. K. (1939). Geology and Quaternary deposits of the Irsha River interfluve – Upper and Lower Irshytsia and Trostyanitsa. Funds of IGN NAS of Ukraine. [in Ukrainian]

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 87–99

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 87–99

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.087

Василь ГАРАСИМЧУК¹, Галина МЕДВІДЬ¹, Олег ЧЕБАН², Ольга ТЕЛЕГУЗ¹

¹ Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
² ТОВ «НГСН», Київ, Україна, е-mail: ovcheb2015@gmail.com

---

Анотація

Реалізація принципу екологічної конверсії при видобутку вуглеводневої сировини на Добрівлянському газоконденсатному родовищі полягає в поверненні високомінералізованих, збагачених мікрокомпонентами та органічною речовиною супутніх пластових вод у виснажені пласти-колектори. Високі ємнісно-фільтраційні характеристики, достатня потужність і витриманість виснаженого пласта-колектора НД-12а забезпечують необхідну приймальну здатність для наявних об’ємів супутніх пластових вод. Ін’єкція супутніх пластових вод здійснюється через свердловину № 4. Встановлено, що за хімічними параметрами ці води ідентичні з водами водоносних горизонтів родовища. Вони мають хлоридний кальцієво-натрієвий, магнієво-натрієвий склад з підвищеними значеннями мінералізації. Оцінено геохімічну сумісність супутніх пластових вод із водами пласта-колектора НД-12а, яка не передбачає утворення соляних осадів та кольматації порового простору. Результати моніторингових досліджень хімічного складу вод четвертинного водоносного горизонту ділянки родовища та прилеглих населених пунктів вказують на відсутність негативного впливу утилізації супутніх пластових вод.

Ключові слова

екологічна конверсія, газоконденсатне родовище, супутні пластові води, утилізація, моніторинг

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В. Ю., & Колодій, В. В. (2002). Походження і умовини формування підземних вод Лопушнянського нафтового родовища у південно-східній частині Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3, 21–36.

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ.

ДК «Укртрансгаз». (2004). Підземні сховища газу. Регламент повернення супутньо-пластових вод у надра (СОУ 60.3-30019801-009-2004). Київ.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодій, В. В. (2010). Гідрогеологія. Підручник. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Медвідь, Г., Чебан, О., Кость, М., Телегуз, О., Гарасимчук, В., Сахнюк, І., Майкут, О., & Кальмук, С. (2022). Еколого-геохімічна характеристика природних вод в межах впливу Добрівлянського газоконденсатного родовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(187–188), 115–126. https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.115

Німець, Н. Н., Брусенцева, Т. В., & Німець, О. Д. (2019). Підвищення екологічної безпеки видобування вуглеводнів шляхом вивчення сумісності супутньо-пластових вод при поверненні в надра. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Інноваційні дослідження у наукових роботах студентів, 15, 42–50. https://doi.org/10.20998/2220-4784.2019.15.08

ТОВ «Бурпроект». (2018). Уточнений проект дослідно-промислової розробки Добрівлянського родовища. Львів.

ТОВ «Стрийнафтогаз». (2020). Технологічний проект повернення супутньо-пластових вод (СПВ) у надра Добрівлянського родовища. Львів.

УкрНДІгаз. (2013). Методика визначення привнесених компонентів та вимоги до їх вмісту при поверненні супутньо-пластових вод у надра (СОУ 09.1-30019775-004:2013). Київ.

Al-Hubail, J., & El-Dash, K. (2006). Managing Disposal of Water Produced with Petroleum in Kuwait. Journal of Environmental Management, 79, 43–50. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2005.05.012

Clark, C. E., & Veil, J. A. (2009). Produced water volumes and management practices in the United States [Technical Report]. https://doi.org/10.2172/1007397

Haneef, T., Mustafa, M. R. U., Farhan Yasin, H. M., Farooq, S., & Hasnain Isa, M. (2020). Study of Ferrate(VI) oxidation for COD removal from wastewater. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 442, 012007. https://doi.org/10.1088/1755-1315/442/1/012007

Hanson, B. R., & Davies, S. H. (1994). Review of potential technologies for the removal of dissolved components from produced water. Chemical Engineering Research and Design, 72, 176–188.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 73–86

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 73–86

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.073

Мирослав ПОДОЛЬСЬКИЙ, Олег ГВОЗДЕВИЧ, Леся КУЛЬЧИЦЬКА-ЖИГАЙЛО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: cencon@ukr.net

---

Анотація

На території України розташовані всі види горючих корисних копалин – нафта, природний газ, газовий конденсат, вугілля, торф, горючі сланці, однак обсяги їхнього видобування та способи використання в сукупності не забезпечують необхідного рівня енергетичної безпеки держави. Додаткові труднощі в енергетичній сфері спричинили тривалі військові дії на сході та півдні країни. Тому завдання підвищення ефективності використання наявних некондиційних паливно-енергетичних ресурсів, зокрема в західному регіоні, є актуальним і своєчасним. Некондиційними горючими копалинами можна вважати балансові та позабалансові запаси первинних видів енергетичних матеріалів та обсяги вуглецевмісних відходів, які наразі через енергетичні чи геологічні умови не відповідають економічним критеріям видобування та використання традиційними способами.

Наведено порівняльний огляд відомих методів конверсії (перероблення) некондиційного палива, зокрема піролізу, гідрогенізації та газифікації. Показано, що за основними показниками найбільш придатними для екологічної конверсії некондиційного палива є методи газифікації. Представлено розроблені прямі та комбіновані способи екологічної конверсії некондиційних твердих горючих копалин та вуглецевмісних відходів з отриманням газоподібного, рідкого та твердого палива, а також розглянуто перспективи їхнього впровадження в західному регіоні України.

Ключові слова

некондиційні горючі копалини, вуглецевмісні відходи, екологічна конверсія, західний регіон України

Використані літературні джерела

Брик, Д., Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2019). Техногенні вуглевмісні об’єкти Червоноградського гірничопромислового району та деякі технічні рішення їхнього використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 4(181), 45–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.045

Брик, Д. В., Подольський, М. Р., & Гвоздевич, О. В. (2014). Фізико-технічне обґрунтування виробництва синтетичного палива з вугілля (на прикладі Львівсько-Волинського басейну). Углехимический журнал, 3–4, 69–74. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ukhj_2014_3-4_14

Брик, Д., Подольський, М., Хоха, Ю., Любчак, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Некондиційні вуглецевмісні горючі копалини та способи їхнього термохімічного перероблення. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(183–184), 89–109. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.01-02.089

Гвоздевич, О. В., Подольський, М. Р., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Побережський, А. В., & Бучинська, І. В. (2024). Спосіб комбінованої конверсії некондиційного вугілля (Заявка на видачу патенту України на винахід (корисна модель) від 30.04.2024). Рішення про державну реєстрацію корисної моделі, «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ) від 10.10.2024 р.

Котляров, Є. І., Шульга, І. В., Кизим, М. О., & Хаустова, В. Є. (2024). Техніко-економічна оцінка різних способів газифікації бурого вугілля для виробництва синтетичного моторного палива. Бізнес Інформ, 2, 128–138. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-2-128-138

Подольський, М., Брик, Д., Кульчицька-Жигайло, Л., & Гвоздевич, О. (2021). Використання горючих копалин в контексті цілей сталого розвитку України та глобальних змін навколишнього середовища. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 109–125. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.109

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., & Хоха, Ю. В. (2020a). Реактор для термічного перероблення вуглецевмісної сировини (Патент на корисну модель України № 144101). Бюлетень, 17. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1451514/

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., & Хоха, Ю. В. (2020b). Спосіб термічного перероблення вуглецевмісної сировини (Патент на корисну модель України № 141323). Бюлетень, 7. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1423059/

Фальбе, Ю. М. (1980). Химические вещества из угля. Москва: Химия.

Шиллинг, Г., Бонн, Б., & Краус, У. (1986). Газификация угля: горное дело – сырье – энергия. Москва: Недра.

Wang, T., & Stiegel, G. J. (2016). Integrated Gasification Combined Cycle (IGCC) Technologies. Elsevier Ltd. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100167-7.00001-9

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 62–72

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 62–72

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.062

Ірина БУЧИНСЬКА¹, Михайло МАТРОФАЙЛО²

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹ibuchynska@ukr.net; ²mmatrofaylo@gmail.com

---

Анотація

Поклади метану у вугільних пластах належать до нетрадиційних родовищ природного газу. У цій роботі узагальнено дані про газоносність газовугільних родовищ Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну; встановлено зміни метаноносності вугленосної товщі по площі басейну та проаналізовано газовугільні родовища. Найнижчу метаноносність на Волинському родовищі мають пласти башкирського ярусу. У пласті b₃ вона не перевищує 0,1–1,0 м³/т с. б. м., а в пласті b₁ становить 0,2–3,0 м³/т с. б. м. Метаноносність серпуховського ярусу змінюється від 0,01 до 3,0 м³/т с. б. м. У північній частині басейну вона становить 0,01–1,4 м³/т с. б. м., на крайньому північному заході підвищується до 4–8 м³/т с. б. м.

У північній і північно-східній частинах Забузького родовища метаноносність вугільних пластів серпуховського ярусу становить 0,01–1,4 м³/т с. б. м. Зі збільшенням глибини залягання до 500–650 м у південно-західній частині родовища зростає до 2–10 м³/т с. б. м., а на окремих ділянках до 12–17 м³/т с. б. м.

На Межирічанському родовищі метаноносність пластів n₁₁, n₁₂, а також основних робочих пластів північно-східної частини і вздовж їхнього виходу на поверхню карбону ледве досягає 3–5 м³/т с. б. м. Характерним для родовища є те, що зі збільшенням глибини залягання пластів від 380–450 м на сході і до 500–570 м на заході метаноносність зростає з 3–8 м³/т с. б. м. до 5–17 м³/т с. б. м.

Тяглівське родовище має найбільшу метаноносність у басейні, що досягає 8–31 м³/т с. б. м. на глибині 800–870 м.

На Любельському родовищі, у його південній частині, вугленосна товща до вугільного пласта n₇ дегазована і вміст метану в газовій суміші становить 0–0,8 м³/т с. б. м. У північному напрямку метаноносність зростає до 5–15 м³/т с. б. м., а в пласті v₆ – до 20 м³/т с. б. м. Щоб встановити перспективні площі для промислового видобутку метану із вугільних пластів, необхідно брати до уваги всі геологічні чинники, що впливають на поширення і розподіл вугільних газів. Комплексний підхід із врахуванням газоносності є одним з важливих напрямів стійкого розвитку вугледобувних регіонів, що сприятиме переходу до багатопрофільного використання ресурсів.

Ключові слова

газоносність, вугільний пласт, газовугільне родовище, комплексний підхід, Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн

Використані літературні джерела

Бик, С. І., Бучинська, І. В., Книш, І. Б., & Явний, П. М. (2009). Метаноносність поля шахти «Степова» Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 3, 23–26.

Бучинська, І. В., Книш, І. Б., Круглова, Р. Л., Шевчук, О. М., & Явний, П. М. (2008). Газоносність вугільних пластів ділянки № 3 Червоноградська Львівсько-Волинського басейну. У Форум гірників – 2008: матеріали міжнародної конференції (Дніпропетровськ, 13–15 жовтня 2008 р.) (с. 29–33). Дніпропетровськ.

Бучинська, І., & Матрофайло, М. (2021). Перспективи нарощування мінерально-сировинної бази Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Гiрнича геологiя та геоекологiя, 1, 5–23. https://doi.org/10.59911/mgg.2786-7994.2020.1.234260

Бучинська, І., Матрофайло, М., & Побережський, А. (2023). Комплексне освоєння супутніх корисних копалин і компонентів вугілля Любельського родовища Львівсько-Волинського басейну. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(101), 62–67. https://doi.org/10.17721/1728-2713.101.09

Бучинська, І. В., & Явний, П. М. (2012). Метаноносність вугленосної товщі Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 17–28.

Бучинська, І., Явний, П., Книш, І., & Шевчук, О. (2011). Вугленосність і розподіл вугільних газів у розрізі нижнього карбону Любельського родовища Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 57–67.

Вдовенко, М. В., Полєтаєв, В. І., & Шульга, В. Ф. (2013). Стратиграфія карбону Львівського палеозойського прогину. У Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: Т. 1. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України (П. Ф. Гожик, ред.) (с. 316–331). Київ: Логос.

Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року. (2011). Відомості Верховної Ради України, 44, 457. Взято 01.10.2024 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3268-17#Text

Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічної оцінки загальних (емісійних) та видобувних запасів шахтного метану вуглегазових родовищ у зонах супутньої технологічно необхідної дегазації під час розробки вугільних пластів. (2008). Взято 01.10.2024 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0007-09#Text

Костик, І., Матрофайло, М., Лелик, Б., & Король, М. (2016). Вуглеутворення на початковому етапі формування камʼяновугільної формації Львівсько-Волинського басейну. Науковий вісник Національного гірничого університету, 1, 19–31. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2016_1_5

Кравцов, А. И. (Ред.). (1980). Газоносность угольных бассейнов и месторождений СССР: Т. 3. Генезис и закономерности распределения природных газов угольных бассейнов и месторождений СССР. Москва: Недра.

Павлов, С. Д. (2005). Пути освоения природных газов угольных месторождений. Харьков: Колорит.

Про газ (метан) вугільних родовищ (Закон України № 1392-VI). (2009). Відомості Верховної Ради України, 40, 578. Взято 01.10.2024 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-17#Text

Радзивилл, А. Я. (Ред.). (2007). Корреляция карбоновых угленосных формаций Львовско-Волынского и Люблинского бассейнов. Киев: Варта.

Сокоренко, С., Костик, І., & Матрофайло, М. (2011). Особливості сучасної природної газоносності вугільних пластів та вуглевмісних порід Любельського родовища кам’яного вугілля Львівсько-Волинського басейну. Геолог України, 2(34), 81–89.

Явний, П. М., Бик, С. І., Бучинська, І. В., Книш, І. Б., Шевчук, О. М., & Круглова, Р. Л. (2008). Потенціал метану робочих вугільних пластів ділянки № 4 Червоноградська Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Геотехническая механика, 80, 172–178.

Явний, П., Книш, І., Бучинська, І., & Бик, С. (2009). Прогноз газоносності вугільних пластів Тяглівського родовища Львівсько-Волинського басейну. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 39–51.

Buchynska, I., Knysh, I., Kruglova, R., Shevchuk, O., & Yavny, P. (2008). Gas potential of coalbeds from the Chervonogradska-4 area of the Lviv-Volyn basin. In 7-th European Coal Conference (Lviv, Ukraine, August 26–29, 2008) (pp. 23–24). Lviv.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 48–61

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 48–61

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.048

Ігор СКОПИЧЕНКО¹, Віталій ФІНЧУК²

¹ Державна установа «Науковий центр гірничої геології, геоекології та розвитку інфраструктури НАН України», Київ, Україна, e-mail: i.skopychenko@gmail.com
² ФОП Фінчук Віталій Васильович, Київ, Україна

---

Анотація

На основі проведених геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в межах Дніпровсько-Донецької западини, встановлено, що більшість родовищ мають складну будову, що значно ускладнює пошуки покладів вуглеводнів. Дослідження проводили в межах структурної зони на Наріжнянській площі для прогнозування покладів вуглеводнів у відкладах візейського і серпухівського ярусів нижнього карбону та башкирського ярусу середнього карбону, а також уточнення структури незгідного екрануючого скиду. Польові роботи виконані на 23 профілях, які перетинають Наріжнянську, Рогівську, Шилівську і Бурівську структури, з метою виявлення та оконтурення електромагнітних аномалій. За результатами інтерпретації матеріалів, встановлено, що зони розущільнених порід є каналами міграції вуглеводнів, а зони стиску – бар’єрами, перед якими вони акумулюються. Найбільш перспективними для скупчення вуглеводнів є території, на яких аномалії максимальних значень параметра nFiсум.серед розташовані в південній частині, а аномалії мінімальних – у північній частині площ. Згідно з дослідженнями методом точкового електромагнітного зондування Наріжнянська, Рогівська та північна частина Бурівської структури є найбільш перспективними ділянками Наріжнянської площі щодо наявності родовищ вуглеводнів.

Результати робіт на Наріжнянській площі показали, що метод точкового електромагнітного зондування можна використовувати в комплексі пошуково-розвідувальних робіт для дослідження сейсмічних чи інших аномалій, визначення глибин залягання горизонтів з аномальними електромагнітними властивостями, перспективних на скупчення вуглеводнів.

Ключові слова

нафтогазоносність надр, метод точкового електромагнітного зондування, електророзвідка, електромагнітне зондування, електромагнітні аномалії, вертикальний градієнт зміни напруженості вторинного поля, Наріжнянська структура

Використані літературні джерела

Дем’яненко, І. І. (2000). Тенденції вуглеводневого заповнення пасток в продуктивних структурах фанерозою Дніпровсько-Донецької западини. У Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології (с. 127–130). Київ.

Дем’яненко, І. І. (2001). Гіпсометричні поверхи нафтогазоносності фанерозою Дніпровсько-Донецької западини. Чернігів: ЦНТІ.

Дем’яненко, І. І. (2004). Проблеми і оптимізація нафтогазопошукових і розвідувальних робіт на об’єктах Дніпровсько-Донецької западини. Чернігів: ЦНТІ.

Етапи і стадії геологорозвідувальних робіт на нафту і газ (ГСТУ 41-00032626-00-011-99). (1999). Київ.

Зав’ялов, В. М. (1971). Про особливості просторового розміщення покладів нафти та газу в Дніпровсько-Донецькій западині. Геологія і геохімія горючих копалин, 28, 3–8.

Скопиченко, І. М., Фінчук, В. В., & Вергельська, Н. В. (2018). Визначення зон скупчення газу-метану у вуглепородних масивах методом точкового електромагнітного зондування (на прикладі вугільного басейну San-Juan, США). Геофізичний журнал, 40(3), 192–198. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i3.2018.137201

Старостін, В. А., & Коваль, Я. М. (2011). Індивідуальне моделювання електропровідності газонасичених порід-колекторів складної будови. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 4(41), 41–46.

Старостін, В. А., & Нагорняк, Р. І. (2014). Фільтраційна модель нафтогазових родовищ як критерій контролю виявлення пропущених продуктивних інтервалів. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 1(50), 140–150.

Фінчук, В. В., & Скопиченко, І. М. (2011). Результати прогнозування скупчень вуглеводнів на Наріжнянській площі Дніпровсько-Донецької западини за даними електророзвідувальних робіт методом точкових електромагнітних зондувань. Геологічний журнал, 3, 131–138. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.3.139195

Чебаненко, І. І., Краюшкін, В. О., Клочко, В. П., Гожик, П. Ф., Євдощук, М. І., Гладун, В. В., Маєвський, Б. Й., Толкунов, А. П., Цьоха, О. Г., Довжок, Т. Е., Єгурнова, М. Г., & Максимчук, П. Я. (2002). Нафтогазоперспективні об’єкти України. Нафтогазоносність фундаменту осадових басейнів. Київ: Наукова думка.

Skopychenko, I., Mikhaylyuk, S., & Prosnyakov, V. (2020). Using the method of pulsating electromagnetic sounding to determine disturbed zones in the lithosphere. In Proceedings of the IX International Geomechanics conference (7–11.09.2020, Varna, Bulgaria) (pp. 75–79). Varna.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 36–47

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 36–47

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.036

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ЗУБКО, Ігор ГРИЦИК, Павло ЧЕПУСЕНКО, Олександр ПРИХОДЬКО, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Зоряна КУЧЕР

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

---

Анотація

Збільшення видобутку та нарощування запасів вуглеводнів є стратегічно важливим завданням для забезпечення енергетичної незалежности України. Одним із найдешевших шляхів збільшення видобутку є дорозвідка неглибокозалеглих горизонтів, які раніше були пропущені під час інтерпретації матеріалів геофізичних досліджень свердловин або вважалися важкодоступними через нерентабельність їхньої розробки наявними технологіями. До таких об’єктів належать горизонти С-8 і С-9 серпуховських відкладів Прилуцького підняття, нафтогазоносність яких була встановлена під час розвідки Прилуцького нафтового родовища. Перспективними вважають нетрадиційні колектори, складені шаруватими, літологічно невитриманими пластами зі складною будовою порового простору і значною мінливістю складу.

На основі проведених досліджень зразків порід було визначено тип колектора та надано його літолого-петрофізичну характеристику. Матриця породи містить пустотний простір, різний за типом і генезою. Пористість лінз і прошарків піскуватих алевролітів, які є основним нафтонасиченим резервуаром, може досягати 23−28 %, а за наявності тріщин уздовж нашарування всі інші літологічні різновиди, включно з глинистими, з’єднуються в єдину гідродинамічну систему, розгалужену в породах зі зниженою міцністю, тому дуже чутливу до перерозподілу напружень та пластового тиску. Встановлено кореляційні зв’язки між геофізичними і ємнісно-фільтраційними параметрами порід-колекторів, побудовано петрофізичні моделі для нормальних та пластових умов.

Ключові слова

Прилуцьке підняття, неглибокозалеглі горизонти, складнопобудовані породи-колектори, лабораторні дослідження, петрофізичні моделі

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Вакарчук, Г. И., Гаврилко, В. М., Головацкий, И. Н., Изотова, Т. С., Кельбас, Б. И., Козак, Г. П., Кучерук, Е. В., & Лазарук, Я. Г. (1982). Методы поисков неантиклинальных залежей углеводородов на Украине: ТрудыУкрНИГРИ, 31.

Зубко, А. С. (1989). Некоторые особенности методики лабораторного определения водонасыщенности пород-коллекторов. В Геофизическая диагностика нефтегазоносных и угленосных разрезов: сборник научных трудов АН УССР (с. 103−113). Киев: Наукова думка.

Зубко, А. С., & Шеремета, О. В. (1988). Разработка универсальной установки высокого давления УВД-500 и методика изучения петрофизических свойств горных пород для условий, моделирующих пластовые [Отчет]. Львов: Фонды ИГГГИ АН УССР.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Карпенко, О. М., & Федоришин, Д. Д. (2003). Статистична модель тонкошаруватого розрізу свердловини за даними ГДС. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2(7), 44–49.

Кононенко, Л. П. (1998). Стратиграфічне розчленування серпуховського ярусу на продуктивні горизонти, кореляція їх та індексація на суміжній території ДГП ЧНГГ і ПНГГ ДДЗ (Т. 1) [Звіт]. Чернігів.

Куровець, І., Зубко, О., Грицик, І., Приходько, О., & Кучер, Р.-Д. (2023). Апаратурно-методичний комплекс досліджень петрофізичних властивостей тріщинуватих порід-колекторів вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 37–44. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.037

Куровець, І. М., Зубко, О. С., Кіт, Н. О., & Гвоздевич, О. В. (2007). Пристрій для визначення проникності зразка гірської породи (Деклараційний патент України № 80551). Бюлетень, 16.

Логовская, Г. К., & Саркисова, Е. А. (1982). Выделение нефтегазоносных объектов в разрезах с песчано-глинистыми слоистыми коллекторами: Обзор ВИЭМС. Сер. Регион. развед. и промысл. геофизика. Москва.

---

Головна > Архів > № 3–4 (195–196) 2024 > 24–35

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (195–196) 2024, 24–35

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.195-196.024

Костянтин ГРИГОРЧУК¹, Володимир ГНІДЕЦЬ², Оксана КОХАН, Ліна БАЛАНДЮК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹kosagri@ukr.net; ²vgnidets53@gmail.com

---

Анотація

Викладено результати комплексних літогенетичних досліджень відкладів середньої юри Переддобрудзького прогину. Встановлено характер літолого-літмологічної прострово-вікової мінливості келовейських та бат-байоських відкладів, на основі чого побудовано літофізичні моделі та з’ясовано особливості розвитку порід-колекторів різного типу та флюїдотривів. У літологічній структурі середньої юри, за співвідношенням товщотворних компонентів, виокремлено три типи розрізу. Встановлено, що літмологічна будова келовейських та бат-байоських відкладів є істотно різною: глинисті, а також алевроліто-піщані літміти властиві бат-байосу, а змішані та теригенні літміти з карбонатним компонентом – келовею. У розрізі бат-байосу виокремлено дві кластогенні пачки регіонального поширення в припідошовній та середній частинах розрізу, завтовшки 55–60 та 50–240 м, розмежованих пачкою глинистих утворень. Келовейські відклади характеризуються розвитком змішаних літмітів, певною мірою збагачених карбонатними породами. Виявлено зменшення вмісту останніх у розрізі товщі як у напрямку депоцентру, так і периферії басейну. Побудовані літофізичні моделі середньоюрських відкладів дозволили з’ясувати особливості розвитку порід-колекторів різного типу та флюїдотривів. Локалізовано три нафтогазоперспективні ділянки. По-перше, це район св. Суворівська-4, де у відкладах келовею прогнозується розвиток комбінованої (антиклінальна та літологічно обмежена) пастки; по-друге – зона між св. Червоноармійська-2 та Суворівська-4, де у відкладах бат-байосу спостерігається виклинювання десяти горизонтів як порових, так і тріщинних колекторів; по-третє – район св. Старотроянівська-1, де існує склепінна пастка з розвитком у відкладах бат-байосу двох пачок порових колекторів, які екрановані доволі потужними флюїдотривами.

Ключові слова

відклади середньої юри, літолого-літмологічні особливості, породи-колектори, Переддобрудзький прогин

Використані літературні джерела

Белозеров, В. Б. (2011). Роль седиментационных моделей в электрофациальном анализе терригенных отложений. Известия Томского политехнического университета, 319(1), 116–123.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Кохан, О. М., Ревер, А. О., & Баландюк, Л. В. (2023). Літогенез майкопських відкладів Причорноморського мегапрогину. Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2023/12/ЛІТОГЕНЕЗ-МАЙКОПСЬКИХ-ВІДКЛАДІВ.pdf

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Куровець, І. М., Куровець, С. С., & Приходько, О. А. (2013). Геологія верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної області України (геологічна палеоокеанографія, літогенез, породи-колектори і резервуари вуглеводнів, перспективи нафтогазоносності). Львів.

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Павлюк, М. І., Кошіль, Л. Б., & Яковенко, М. Б. (2021). Літогенетичні передумови формування резервуарів і порід-колекторів у середньодевонських відкладах Східносаратського родовища (Переддобрудзький прогин). Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 3(80), 7–18. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2021-3(80)-7-18

Дулуб, В. Г., Лещух, Р. Й., & Полухтович, Б. М. (1985). К стратиграфии юрских отложений Преддобруджского прогиба. Геологический журнал, 45(5), 74–79.

Лещух, Р. Й., Пермяков, В. В., & Полухтович, Б. М. (1999). Юрські відклади півдня України. Львів: Євросвіт.

Лукін, О. Ю. (Відп. вик.). (2005). Наукове обґрунтування освоєння вуглеводневих ресурсів карбонатних формацій України: Кн. 2. Південний нафтогазоносний регіон України [Звіт]. Чернігів.

Муромцев, В. С. (1984). Электрометрическая геология песчаных тел литологических ловушек нефти и газа. Ленинград: Недра.

Науменко, О. Д., Коржнев, П. М., Стрижак, В. П., & Дезес, М. О. (2019). Прогноз нафтогазоносності середньо- та верхньоюрських карбонатних товщ північно-західної частини Чорного моря та прилеглого суходолу за седиментаційно-палеогеоморфологічними критеріями. Геологія і корисні копалини Світового океану, 15(2), 52–67. https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.052

Пермяков, В. В., Сапунов, И. Г., Тесленко, Ю. В., & Чумаченко, П. В. (1986). Корреляция юрских отложений черноморских побережий Болгарии и Украины [Препринт]. Киев: АН УССР, Институт геологических наук.

Полухтович, Б. М., Самарская, Е. В., & Самарский, А. Д. (1985). Особенности строения верхнеюрских рифов Юга Украины. В Геология рифов и их нефтегазоносность: тезисы докладов Всесоюзного совещания (г. Карши, УзССР, 16–18 апреля 1985 г.) (с. 134–136). Карши.

---