GGCMJournal – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ДО 90-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ ПЕТРА МИХАЙЛОВИЧА БІЛОНІЖКИ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 82–90

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 82–90

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.082

Ігор НАУМКО, Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Наталія БАЦЕВИЧ, Галина ЗАНКОВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: naumko@ukr.net; andriy.poberezhskyy@gmail.com; natalja_bats@ukr.net; zankovuch@gmail.com

Анотація

Висвітлено сторінки життя та науково-просвітницької діяльності Петра Михайловича Білоніжки – знаного українського вченого, геолога-мінералога і педагога, кандидата геолого-мінералогічних наук, доцента кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, почесного члена Українського мінералогічного товариства, популяризатора науки, знавця та пропагандиста національної історії України, активного громадського діяча.

Наукові інтереси ювіляра охоплюють широке коло питань геології і мінералогії, термінології в мінералогії і геохімії, історії науки, підготовки спеціалістів у галузі наук про Землю, які викладено в близько 400 друкованих наукових працях: монографіях, навчальних посібниках, довідково-інформаційних та літературно-публіцистичних виданнях, статтях у наукових фахових виданнях України та інших держав, науково-дослідних проєктах, доповідях на Міжнародних і Всеукраїнських нарадах. Як педагог, він уміло передавав набутий педагогічний і методичний досвід, викладаючи і розробивши програми і методичні вказівки з багатопрофільних дисциплін. Результати ґрунтовних наукових розвідок Петра Білоніжки стали підставою для обрання його дійсним членом НТШ і почесним членом УМТ, удостоєння медалями, почесними грамотами, грамотами й подяками. Плідною виявилася творча співдружність ученого й педагога з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, який став першим місцем його праці. Він є співавтором монографій, статей, матеріалів і тез доповідей з працівниками Інституту, офіційним опонентом кандидатських дисертацій численних працівників нашого Інституту. Багатолітній працівник геологічного факультету, Петро Білоніжка гідно пройшов шлях від студента до викладача й науковця, аж до виходу на заслужений відпочинок. Попри поважний вік, ветеран не припиняє творчої праці. З Роси та Води Вам, дорогий Петре Михайловичу, на Многії і Благії Літа у здоров’ї й гаpаздaх у мирній нескореній Україні! Нехай щастить!

Повний текст

Ключові слова

геологія, мінералогія, Петро Білоніжка, доцент, кандидат геолого-мінералогічних наук, учений, педагог, ювілей, 90 років

Використані літературні джерела

Білоніжка, П. (2017а). Геохімічні закономірності формування родовищ калійних солей Передкарпаття. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2017b). Нариси з мінералогії Гірського Криму (межиріччя Бодраку і Качі). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2018). Геохімія біосфери. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2019). Геохімія ізотопів: навч. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2020). Ноосфера та проблеми її розвитку. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П. (2025). Вода в неживій і живій природі. Львів: Простір-М.

Білоніжка, П., Матковський, О., Наумко, І., & Сливко, Є. (2019). Ангеліна Андріївна Ясинська. Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Білоніжка, П., Матковський, О., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2008). Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945–2005): довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Білоніжка, П., Матковський, О., Павлунь, М., & Сливко, Є. (2010). Геологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка (1945–2010): довідково-інформаційне видання (Видання друге, перероблене і доповнене). Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Кушнір, Р., & Наумко, І. (2025). Наші славні НТШівські ювіляри. Петро Білоніжка. Вісник НТШ, 72, 106–137.

Матковський, О. І., Білоніжка, П. М., Бойко, Г. Ю., Возняк, Д. К., Галабурда, Ю. А., Гринів, С. П., Діденко, О. В., Дудок, І. В., Ковалевич, В. М., Кульчицька, Г. О., Скакун, Л. З., Сребродольський, Б. І., Хмелівський, В. О., Петриченко, О. Й., Побережський, А. В., Сеньковський, А. Ю., Данилович, Ю. Р., Ремешило, Б. Г., Балабаєва, С. Л., & Бірук, С. В. (2003). Мінерали Українських Карпат. Борати, арсенати, фосфати, молібдати, сульфати, карбонати, органічні мінерали і мінералоїди (О. І. Матковський, гол. ред.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., Возняк, Д., Дяків, В., Ковальчук, М., Наумко, І., Попп, І., Семененко, В., Скакун, Л., Сливко, Є., Словотенко, Н., Степанов, В., Ціхонь, С., & Кріль, С. (2014). Мінерали Українських Карпат. Процеси мінералоутворення (О. Матковський, ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., & Павлишин, В. (2005). Академік Євген Лазаренко. Нарис про життєвий і творчий шлях, спогади, фотоальбом (І. Вакарчук, відп. ред.). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., & Павлишин, В. (2012). Євген Лазаренко – видатна постать ХХ століття (І. Вакарчук, відп. ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Матковський, О., Білоніжка, П., Скакун, Л., & Сливко, Є. (2004). Кафедра мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка (1864–2004): довідково-інформаційне видання. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.

Матковський, О., Квасниця, В., Наумко, І., Білоніжка, П., Гречановська, О., Квасниця, І., Мельников, В., Попп, І., Скакун, Л., Сливко, Є., Словотенко, Н., Бондар, Р., Манчур, Б., Матвіїшин, З., & Шемякіна, Т. (2011). Мінерали Українських Карпат. Силікати (О. Матковський, ред.). Львів: ЛНУ імені Івана Франка.

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ПРОФЕСОР ТАДЕУШ МАРЕК ПЕРИТ (до 75-річчя від уродин)

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 73–81

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 73–81

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.073

Андрій ПОБЕРЕЖСЬКИЙ, Ігор НАУМКО
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: andriy.poberezhskyy@gmail.com; naumko@ukr.net

Анотація

Стисло схарактеризовано життєвий і творчий шлях професора Тадеуша Марека Перита, видатного польського вченого, багаторічного директора Державного геологічного інституту Польщі, члена-кореспондента Польської академії мистецтв та наук, іноземного члена Національної академії наук України. Наукові інтереси доктора габілітованого Тадеуша Перита охоплюють широке коло фундаментальних проблем седиментології, літології, геохімії, біо- та літостратиграфії, геодинаміки фанерозою як основи пошуків і розвідки покладів нафти та газу, міді, солей, гіпсу, сірки, інших корисних копалин, які ним висвітлено в понад 300 наукових працях, головно в наукометричних базах даних Web of Science і Scopus, загальне число цитувань у яких перевищує 5760. Професор Тадеуш Марек Перит добре відомий активною міжнародною науковою й організаційною діяльністю. Він багато зробив для розвитку польських періодичних геологічних видань, громадських організацій і наукових товариств. Серед численних нагород видатного геолога і науковця є й нагороди на державному рівні, зокрема орден Відродження Польщі. Професор Тадеуш Марек Перит доклав і докладає значних зусиль для розвитку наукового співробітництва польських і українських геологів як організатор виконання українсько-польських проєктів, стажування українських науковців у Польщі, підготовки спільних публікацій, конференцій. Особливо плідною виявилася творча співдружність ученого з Інститутом геології і геохімії горючих копалин НАН України, насамперед з відділом геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій, та його праця у складі редакційної колегії наукового журналу «Геологія і геохімія горючих копалин». Великий друг України, ювіляр беззастережно підтримав нашу державу в перші дні повномасштабного вторгнення Росії і надалі сприяє стабілізації польсько-українських наукових контактів, які ускладнилися через російсько-українську війну, і ми висловлюємо йому щиру вдячність за слова і дієвість підтримки. «Многая і Благая Літа!» «Sto lat, sto lat! Niech żyje, żyje nam! Sto lat, sto lat! Niech żyje, żyje nam! Jeszcze raz, jeszcze raz, niech żyje, żyje nam! Niech żyje nam!»

Повний текст

Ключові слова

геологія, Тадеуш Марек Перит, професор, доктор габілітований, член-кореспондент Польської академії мистецтв та наук, іноземний член НАН України, ювілей, 75 років

Використані літературні джерела

Перит, Т. М., Побережський, А. В., Ясьоновський, М., Петриченко, О. Й., Лизун, С. О., & Турчинов, І. І. (2004). Кореляція баденських сульфатних відкладів Наддністров’я. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 56–69.

Петриченко, О. Й. (1995). Міжнародний симпозіум «Міоценові евапорити Центрального Паратетису: фації, корисні копалин, проблеми екології». Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(90–91), 119–120.

Петриченко, О. Й., Перит, Т. М., & Ковалевич, В. М. (2001). Вплив хімічного складу і мінералізації морських вод на інтенсивність нагромадження бітумінозних і фосфатоносних осадків в епіконтинентальних басейнах фанерозою. Геологія і геохімія горючих копалин, 2, 75–89.

Петриченко, О. Й., Перит, Т. М., & Побережський, А. В. (1996). Інформативність результатів досліджень мікроорганізмів у кристалах гіпсу Передкарпатського прогину. Доповіді НАН України, 12, 130–134.

García-Veigas, J., Cendón, D. I., Pueyo, J. J., & Peryt, T. M. (2011). Zechstein saline brines in Poland, evidence of overturned anoxic ocean during the Late Permian mass extinction event. Chemical Geology, 290(3–4), 189–201. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2011.09.016

Kiersnowski, H., Paul, J., Peryt, T., & Smith, D. (1995). Facies, paleogeography, and sedimentary history of the Southern Permian Basin in Europe. In P. A. Scholle, T. M. Peryt, D. S. Ulmer-Scholle (Eds.), The Permian of Northern Pangea: Vol. 2. Sedimentary Basins and Economic Resources (pp. 119–136). Berlin; Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-78590-0_7

Kiersnowski, H., Peryt, T. M., Buniak, A., & Mikołajewski, Z. (2010). From the intra-desert ridges to the marine carbonate island chain: middle to late Permian (Upper Rotliegend–Lower Zechstein) of the Wolsztyn–Pogorzela high, west Poland. Geological Journal, 45(2–3), 319–335. https://doi.org/10.1002/gj.1189

Kovalevich, V. M., Peryt, T. M., & Petrichenko, O. I. (1998). Secular variation in seawater chemistry during the Phanerozoic as indicated by brine inclusions in halite. Journal of Geology, 106(6), 695–712. https://doi.org/10.1086/516054

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: Results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144, 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Oszczypko, N., Krzywiec, P., Popadyuk, I., & Peryt, T. (2006). Carpathian Foredeep Basin (Poland and Ukraine): its sedimentary, structural, and geodynamic evolution. In J. Golonka, F. J. Picha (Eds.), The Carpathians and Their Foreland: Geology and Hydrocarbon Resources: AAPG Memoir, 84, 293–350. https://doi.org/10.1306/985612M843072

Peryt, T. M. (Ed.). (1983). Coated Grains. Berlin: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-68869-0

Peryt, T. M. (1984). Sedimentation and early diagenesis of the Zechstein Limestone in western Poland. Prace Instytutu Geologicznego, 109, 1–80.

Peryt, T. M. (1996). Sedimentology of Badenian (middle Miocene) gypsum in eastern Galicia, Podolia and Bukovina (West Ukraine). Sedimentology, 43(3), 571–588. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.1996.d01-26.x

Peryt, T. M. (2001). Gypsum facies transitions in basin-marginal evaporites: middle Miocene (Badenian) of west Ukraine. Sedimentology, 48(5), 1103–1119. https://doi.org/10.1046/j.1365-3091.2001.00410.x

Peryt, T. M. (2006). The beginning, development and termination of the Middle Miocene Badenian salinity crisis in Central Para-tethys. Sedimentary Geology, 188–189, 379–396. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2006.03.014

Peryt, T. M. (2018a). Audiatur et altera pars: on the issue of the execution of geological survey tasks – polemics. Przegląd Geologiczny, 66(10), 624–628.

Peryt, T. M. (2018b). Science and the national geological survey. Przegląd Geologiczny, 66(8), 475–476.

Peryt, T. M. (2019). Polish Geological Institute as the national geological survey – hundred years at the service for Poland. Przegląd Geologiczny, 67(7), 519–534.

Peryt, T. M., Geluk, M. C., Mathiesen, A., Paul, J., & Smith, K. (2010). Zechstein. In Petroleum geological atlas of the Southern Permian Basin area (pp. 123–147).

Peryt, T., & Gluszyński, A. (2020). Science in the national geological survey. Przegląd Geologiczny, 68(5), 312–318.

Peryt, T. M., Hałas, S., & Hryniv, S. P. (2010). Sulphur and oxygen isotope signatures of late Permian Zechstein anhydrites, West Poland: seawater evolution and diagenetic constraints. Geological Quarterly, 54(4), 387–400.

Peryt, T. M., & Kasprzyk, A. (1992). Earthquake-induced resedimentation in the Badenian (Middle Miocene) gypsum of southern Poland. Sedimentology, 39(2), 235–249. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1992.tb01036.x

Peryt, T. M., & Kovalevich, V. M. (1997). Association of redeposited salt breccias and potash evaporites in the Lower Miocene of Stebnyk (Carpathian Foredeep, West Ukraine). Journal of Sedimentary Research, 67(5), 913–922. https://doi.org/10.1306/D4268676-2B26-11D7-8648000102C1865D

Peryt, T. M., Peryt, D., Jasionowski, M., Poberezhsky, A. V., & Durakiewicz, T. (2004). Post-evaporitic restricted deposition in the Middle Miocene Chokrakian-Karaganian of East Crimea (Ukraine). Sedimentary Geology, 170(1–2), 21–36. https://doi.org/10.1016/j.sedgeo.2004.04.003

Peryt, T. M., Poberezskі, A. W., Jasionowski, M., Petrіchenko, O. І., Peryt, D., & Ryka, W. (1994). Facje gypsów badeńskich Ponidzia i Naddniestrza. Przegląd Geologiczny, 42(9), 771–776.

Peryt, T. M., Raczyński, P., Peryt, D., & Chłódek, K. (2012). Upper Permian reef complex in the basinal facies of the Zechstein Limestone (Ca1), western Poland. Geological Journal, 47(5), 537–552. https://doi.org/10.1002/gj.2440

Petrychenko, O. Y., & Peryt, T. M. (2004). Geochemical conditions of deposition in the Upper Devonian Prypiac’ and Dnipro-Donets evaporite basins (Belarus and Ukraine). Journal of Geology, 112, 577–592. https://doi.org/10.1086/422667

Rosell, L., Orti, F., Kasprzyk, A., Playa, E., & Peryt, T. M. (1998). Strontium geochemistry of Miocene primary gypsum: Messinian of southeastern Spain and Sicily and Badenian of Poland. Journal of Sedimentary Research, 68(1), 63–79. https://doi.org/10.2110/jsr.68.63

Scholle, P. A., Peryt, T. M., & Ulmer-Scholle, D. S. (Eds.). (1995). The Permian of Northern Pangea. Berlin; Heidelberg: Springer.

Wołkowicz, S., & Peryt, T. M. (2019). One hundred years of the Polish Geological Institute – an outline of the material history. Przegląd Geologiczny, 67(7), 507–518.

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ГЕОХІМІЧНОГО СТАНУ ҐРУНТОВИХ ВОД БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 58–72

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 58–72

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.058

Ольга ТЕЛЕГУЗ, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: olga_teleguz@ukr.net

Анотація

Представлено результати аналітичних визначень 35 проб вод із неглибоких колодязів і свердловин, які населення використовує для господарсько-питних потреб. Встановлено, що склад досліджуваних вод змінюється від гідрокарбонатних кальцієвих до хлоридних кальцієво-натрієвих. Статистичний аналіз даних вмісту макроелементів у ґрунтових водах показав аномальний характер варіювання для концентрацій хлору, вмісту натрію і калію, мінералізації і магнію. З’ясовано, що основними процесами, які впливають на геохімічний склад ґрунтових вод є взаємодія вода–порода, антропогенний вплив та випаровування. Встановлено перевищення нормативів санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води за загальною жорсткістю, перманганатною окиснюваністю, вмістом хлоридів, загальним вмістом солей і нітратів. Невідповідність нормативів фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води фіксується за вмістом кальцію, калію, натрію, загальним вмістом солей, загальною жорсткістю, лужністю і за вмістом магнію, що робить їх обмежено придатними до споживання людиною. У більшості проб відхилення від нормативних величин для досліджуваних показників не спостерігається.

Повний текст

Ключові слова

ґрунтові води, макрокомпонентний склад, еколого-геохімічні показники, якість вод, нафтогазоносний район

Використані літературні джерела

Гарасимчук, В., Паньків, Р., & Камінецька, Б. (2013). Гідродинамічне моделювання та оцінка еколого-геохімічних характеристик ґрунтових вод сільської місцевості (на прикладі с. Новосілка Львівської області). Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2, 78–87. http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_10

Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною (ДСанПіН 2.2.4-171-10). (2010). Київ. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10#Text

Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС «Про встановлення рамок заходів Співтовариства в галузі водної політики». (2000). Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_962#Text

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Кость, М., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Телегуз, О., Сахнюк, І., & Майкут, О. (2020). Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). Геологія і геохімія горючих копалин, 1(182), 76–87. https://doi.org/10.15407/ggcm2020.01.076

Лютий, Г. Г., Люта, Н. Г., & Саніна, І. В. (2021). Оцінка змін якості підземних вод водоносних горизонтів Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Мінеральні ресурси України, 3, 20–23. https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23

Медвідь, Г. Б., Кость, М. В., Телегуз, О. В., Сахнюк, І. І., & Кальмук, С. Д. (2023). Особливості формування геохімічного складу ґрунтових вод в межах північно-західної частини Бориславсько-Покутського нафтогазоносного району. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування (с. 489–493). Київ: ДКЗ. https://conf.dkz.gov.ua/files/2023_materials_net.pdf

Мелконян, Д. В., Черкез, Є. А., & Тюремина, В. Г. (2021). Eколого-геохімічна характеристика ґрунтових вод межиріччя Південний Буг – Синюха. Вісник Одеського національного університету. Географічні та геологічні науки, 26(1(38), 149–168. https://doi.org/10.18524/2303-9914.2021.1(38).234688

Павлюк, В. (2010). Вплив геологічних факторів на екзогенні процеси міоценових соленосних відкладів Українського Передкарпаття. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(151), 89–104.

Паньків, Р. П., Кость, М. В., Сахнюк, І. І., Майкут, О. М., Мандзя, О. Б., Навроцька, І. П., & Козак, Р. П. (2016). Геохімічні особливості ґрунтових вод в межах території Львівського прогину. Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті, 1, 23–30. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_1_5

Про охорону навколишнього природного середовища (Закон України № 1268–XII). (1991). Відомості Верховної Ради України, 41, 546. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text

Про питну воду та питне водопостачання (Закон України № 2887–IX). (2002). Відомості Верховної Ради України, 16, 112. Взято 30.10.2025 з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text

Романюк, О. І., & Шевчик, Л. З. (2013). Комплексний екологічний моніторинг нафтозабруднених територій на прикладі м. Борислава. Вісник Вінницького політехнічного інституту, 5, 19–22.

Скрипник, В. С. (2010). Cистема екологічного моніторингу та заходи стабілізації стану довкілля Надвірнянського нафтогазопромислового району. Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування, 1, 16–26.

Трапезнікова, Л. В., Монич, І. І., & Хрипта, Ю. В. (2013). Екологічний стан поверхневих та ґрунтових вод басейну р. Іршава. Науковий вісник Ужгородського університету. Хімія, 1(29), 87–93.

Чушкіна, І. В., Максимова, Н. М., & Бордальова, А. Ю. (2020). Оцінка відповідності якості водних ресурсів с. Мала Белозірка вимогам стандартів. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 79–83. https://doi.org/10.36074/11.12.2020.v2.23

Aghazadeh, N., Chitsazan, M., & Golestan, Y. (2017). Hydrochemistry and quality assessment of groundwater in the Ardabil area, Iran. Applied Water Science, 7, 3599–3616. https://doi.org/10.1007/s13201-016-0498-9

El-Wahed, M. A., El-Horiny, M. M., Ashmawy, M., & El Kereem, S. A. (2022). Multivariate statistical analysis and structural sovereignty for geochemical assessment and groundwater Prevalence in Bahariya Oasis, Western Desert, Egypt. Sustainability, 14(12), 6962. https://doi.org/10.3390/su14126962

Gibbs, R. J. (1970). Mechanisms controlling world water chemistry. Science, 170(3962), 1088–1090. https://doi.org/10.1126/science.170.3962.1088

Li, X., Wu, H., Qian, H., & Gao, Y. (2018). Groundwater chemistry regulated by hydrochemical processes and geological structures: A case study in Tongchuan, China. Water, 10(3), 338. https://doi.org/10.3390/w10030338

Marandi, A., & Shand, P. (2018). Groundwater chemistry and the Gibbs Diagram. Applied Geochemistry, 97, 209–212. https://doi.org/10.1016/j.apgeochem.2018.07.009

Musa, A., Oluwafemi, A., Changlai, X., & Xuijuan, L. (2019). Hydrogeochemistry of groundwater from Kazaure Area, NW Nigeria using multivariate statistics. E3S Web of Conferences, 98, 07001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20199807001

Piper, A. M. (1944). A graphic procedure in the geochemical interpretation of water-analyses. Trans. Am. Geophys. Union, 25(6), 914–928. https://doi.org/10.1029/TR025i006p00914

Ravikumar, P., Somashekar, R. K., & Prakash, K. L. (2015). A comparative study on usage of Durov and Piper diagrams to interpret hydrochemical processes in groundwater from SRLIS river basin, Karnataka, India. Elixir Earth Sci., 80, 31073–31077. https://www.researchgate.net/publication/273886861

Sajil Kumar, P. J. (2013). Interpretation of groundwater chemistry using Piper and Chadha’s diagrams: a comparative study from Perambalur Taluk. Elixir Geoscience, 54, 12208–12211. https://www.researchgate.net/publication/234128522

Sun, Q., Yang, K., Li, C., Li, C., Ling, X., & Yang, D. (2024). Analysis on the chemical characteristics and genesis of drinking groundwater in rural areas of Suihua City, Northeast China. Environmental Forensics, 25(6), 614–625. https://doi.org/10.1080/15275922.2023.2297871

Toteva, А., & Shanov, S. (2021). Chemical composition of groundwater in the zone of slow water exchange of the Upper Pontian aquifer, Northwestern Bulgaria. Engineering Geology and Hydrogeology, 35, 23–30. https://doi.org/10.52321/igh.35.1.23

Varol, S., & Davraz, A. (2016). Evaluation of potential human health risk and investigation of drinking water quality in Isparta city center (Turkey). Journal of Water and Health, 14(3), 471–488. https://doi.org/10.2166/wh.2015.187

Xiao, Y., Gu, X., Yin, S., Pan, X., Shao, J., & Cui, Y. (2017). Investigation of geochemical characteristics and controlling processes of groundwater in a typical long-term reclaimed water use area. Water, 9(10), 800. https://doi.org/10.3390/w9100800

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ОЦІНКА САНІТАРНО-ХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДЖЕРЕЛЬНИХ ВОД МІСТА ЛЬВОВА ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 44–57

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 44–57

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.044

Соломія КАЛЬМУК, Галина МЕДВІДЬ, Василь ГАРАСИМЧУК, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Ірина САХНЮК, Орися МАЙКУТ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: solomiya.kalmuk@gmail.com

Анотація

Досліджено й оцінено санітарно-хімічні показники та якість вод із п’ятнадцяти джерел, розташованих у межах міста Львова. Води всіх джерел (окрім одного) є прісними та гідрокарбонатними кальцієвими за складом. Лише джерело в Білогорщі є нетиповим – вода слабкомінералізована (1544,5 мг/дм³), сульфатного кальцієвого складу. Більшість досліджених вод є дуже жорсткими, що зумовлено перевищенням вмісту іонів кальцію в переважній більшості проб. Вода з джерела «Спартак» – помірно жорстка. У шести джерелах спостерігається перевищення гранично-допустимої концентрації (ГДК) з твердості води. Вміст нітритів та амонію не виявлений у жодній пробі води. У джерелах Високий замок та «Зелене око» зафіксовано перевищення ГДК по нітратах, концентрація сульфатів у джерелі в Білогорщі в 1,5 раза вище норми. Встановлено, що лише вода із джерел у Брюховичах (вул. Січових Стрільців, 17) і «Спартак» (вул. Топольна, 39а) є цілком придатною для споживання людиною.

Проаналізовано зміну санітарно-хімічних показників води упродовж останніх 14–15 років на прикладі десяти популярних джерел Львова. Моніторинг складу води джерела «Спартак» проведено з 2006 р.

Повний текст

Ключові слова

санітарно-хімічні показники, джерела Львова, мінералізація, водневий показник, жорсткість води, нітрати, гранично-допустима концентрація

Використані літературні джерела

Андрейчук, Ю. М., Волошин, П. К., Савка, Г. С., Шандра, Ю. Я., & Шушняк, В. М. (2020). Нова спеціальна гідрогеологічна карта Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 8–9 жовтня 2020 р.) (с. 6–9). Львів.

Волошин, П. К. (2004). Моніторинг підземних вод центральної частини м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 червня 2004 р.) (с. 126–133). Львів.

Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю (ГОСТ 2874-82). (1982). Москва. https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=52582

Директива Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 р. про якість води, призначеної для споживання людиною. (1998). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_963#Text

Дідула, Р. П., & Кондратюк, Є. І. (2018). Оцінка якості води популярних джерел Львівщини. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей ХVII Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24–25 травня 2018 р.) (с. 88–93). Львів.

Дідула Р. П., Кондратюк, Є. І., Блавацький, Ю. Б., Усов, В. Ю., & Пилипович, О. В. (2018). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних джерел різних геоструктурних зон Львівщини. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4(51), 87–101. http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2018_4_8

Колодій, В. В., Колодій, І. В., & Маєвський, Б. Й. (2009). Нафтогазова гідрогеологія. Івано-Франківськ: Факел.

Колодій, В., Паньків, Р., & Майкут, О. (2007). До гідрогеології і гідрогеохемії Львова й околиць. Праці наукового товариства ім. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 175–181. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/73811

Кондратюк, Є., Дідула, Р., Блавацький, Ю., & Тригуба, Л. (2012). Вивчення якості господарсько-питних вод міста Львова. Суть та актуальність проблеми. Медична гідрологія та реабілітація, 10(4). http://nbuv.gov.ua/UJRN/MedGid_2012_10_4_12

Мандзюк, М. І., Пилипович, О. В., Грицанюк, В. В., Дідула, Р. П., Костенко, Є. А., & Ільченко, В. А. (2024). Оцінка санітарно-хімічних показників безпечності та якості води популярних сакральних джерел Львівщини. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7–11 жовтня 2024 р.) (с. 567–573). Львів. https://sci.ldubgd.edu.ua/jspui/handle/123456789/14028

Паньків, Р. П., Лєх, Д., Висоцка, І., Лішевска, М., Майкут, О. М., & Дацюк, О. І. (2010). Особливості геохімії мікроелементів джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 27–28 травня 2010 р.) (с. 147–150). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2003). Геохімічні особливості джерельних вод м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 212–216). Львів.

Паньків, Р. П., & Майкут, О. М. (2005). Гідрогеохімія мікроелементів у джерельних водах м. Львова. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей IV Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 26–27 травня 2005 р.) (с. 213–216). Львів.

Підлісна, О. (2016). Джерела підземних вод Львова як пам’ятки неживої природи. У Геотуризм: практика і досвід: матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 5–7 травня 2016 р.) (с. 111–112). Львів. https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/01/geotourism_Lviv_2016.pdf

Шестопалов, В. М. (2022). Проблеми збереження та ефективного використання якісних підземних вод у контексті водної безпеки України. Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 11 травня 2022 року. Вісник НАН України, 7, 69–74. https://doi.org/10.15407/visn2022.07.069

Шмалєй, С. (2003). Критерії оцінки якості води для рекреаційних та естетичних цілей. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): збірник наукових статей II Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 15–16 травня 2003 р.) (с. 170–178). Львів.

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ РУХОМИХ ФОРМ Pb, Cd, As, Hg У ТОРФОВИЩАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 25–43

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 25–43

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.025

Мирослав ПАВЛЮК¹, Мирослава ЯКОВЕНКО², Юрій ХОХА³, Ольга СЕРДЮКОВА⁴
^{1, 2, 3}Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹pavlyuk.myroslav@gmail.com; ²myroslavakoshil@ukr.net; ³khoha_yury@ukr.net
⁴Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна, e-mail: ⁴serd.64@ukr.net

Анотація

Проведено кількісну оцінку та інтерпретацію просторової варіабельності рухомих форм Pb, Cd, As і Hg шести торфовищ Львівщини (26 зразків; 0–140 см). Визначення Pb, Cd, As виконано методом ICP-AES після екстракції, Hg проаналізовано безпосередньо в сухих зразках аналізатором ртуті класу DMA (NIC MA-3 Solo). Геохімічний розподіл рухомих форм Pb, Cd, As, Hg оцінено із застосуванням описової статистики, а також методів багатовимірного статистичного аналізу (до і після нормалізації на зольність): кореляційного (рангові кореляції Спірмена), кластерного (метод Уорда) та факторного аналізу (метод головних компонент із варімакс-ротацією, PCA).

Встановлено, що розподіли елементів є логнормальними із вираженими локальними аномаліями: приповерхневі піки Hg та «заглиблені» максимуми Pb і Cd – у Гончарах (60–80/120–140 см), а також глибинне збагачення As – у Гамаліївці (120–140 см).

Кореляційний аналіз виявив тісну асоціацію Pb–Cd (r > 0,9), а PCA виокремив три фактори/процеси контролю варіабельності: органічно-керований (особливо для As після нормалізації), металевий Pb–Cd (стійкий парагенетичний блок), волого-редокс-кислотно-основний (Hg у протиставленні вологості та з pH). Порівняння результатів багатовимірного аналізу до і після нормалізації на зольність дало змогу оцінити роль органічної та мінеральної фаз у контролі міграції металів, відокремити елементи, чутливі до мінеральної домішки (Pb, Cd), від тих, чия визначувана рухомість/міграційна здатність тісніше пов’язана з органічною складовою й умовами середовища (As, Hg).

Повний текст

Ключові слова

торф, геохімія, рухомі форми, свинець, кадмій, миш’як, ртуть, Львівський регіон

Використані літературні джерела

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., & Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра.

Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Української академії аграрних наук. (2006). Якість ґрунту. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за методом Кірсанова в модифікації ННЦ ІГА (ДСТУ 4405:2005). Київ: Держспоживстандарт України.

Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського Української академії аграрних наук. (2008). Меліоранти ґрунту та середовища росту. Готування проб до хімічного та фізичного аналізу, визначення вмісту сухої речовини, вмісту вологи та лабораторно ущільненої насипної щільності (ДСТУ EN 13040:2005). Київ.

Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН (2016). Торф і продукти його перероблення для сільського господарства. Методи визначення обмінної й активної кислотності (ДСТУ 7882:2015). Київ.

Клос, В. Р., Бірке, М., Жовинський, Е. Я., Акінфієв, Г. О., Амашукелі, Ю. А., & Кламенс, Р. (2012). Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного картування сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія, 1(12), 51–66.

Технічний комітет стандартизації «Ґрунтознавство» (ТК 142) та Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського» (2015). Якість ґрунту. Визначення зольності торфу і торфового ґрунту (ДСТУ 7942:2015). Київ.

Borówka, R. K., Sławińska, J., Okupny, D., Osóch, P., & Tomkowiak, J. (2022). Mercury in the sediments of selected peatlands in Małopolska region. Acta Geographica Lodziensia, 112, 61–76. https://doi.org/10.26485/AGL/2022/112/5

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.

Fiałkiewicz-Kozieł, B., Smieja-Król, B., & Palowski, B. (2011). Heavy metal accumulation in two peat bogs from southern Poland. Studia Quaternaria, 28, 17–24.

Jensen, A. (1997). Historical deposition rates of Cd, Cu, Pb, and Zn in Norway and Sweden estimated by 210Pb dating and measurement of trace elements in cores of peat bogs. Water, Air, and Soil Pollution, 95(1), 205–220. https://doi.org/10.1007/BF02406166

Kempter, H., & Frenzel, B. (1999). The local nature of anthropogenic emission sources on the elemental content of nearby ombrotrophic peat bogs, Vulkaneifel, Germany. Science of the Total Environment, 241(1–3), 117–128. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(99)00331-9

Miszczak, E., Stefaniak, S., Michczyński, A., Steinnes, E., & Twardowska, I. (2020). A novel approach to peatlands as archives of total cumulative spatial pollution loads from atmospheric deposition of airborne elements complementary to EMEP data: priority pollutants (Pb, Cd, Hg). Science of the Total Environment, 705, 135776. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.135776

Nieminen, T. M., Ukonmaanaho, L., & Shotyk, W. (2002). Enrichment of Cu, Ni, Zn, Pb and As in an ombrotrophic peat bog near a Cu–Ni smelter in Southwest Finland. Science of the Total Environment, 292(1–2), 81–89. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(02)00028-1

Ukonmaanaho, L., Nieminen, T. M., Rausch, N., & Shotyk, W. (2004). Heavy Metal and Arsenic Profiles in Ombrogenous Peat Cores from Four Differently Loaded Areas in Finland. Water, Air, & Soil Pollution, 158, 277–294. https://doi.org/10.1023/B:WATE.0000044860.70055.32

Vile, M. A., Wieder, R. K., & Novák, M. (1999). Mobility of Pb in Sphagnum-derived peat. Biogeochemistry, 45(1), 35–52. https://doi.org/10.1007/BF00992872

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ПІДВИЩЕННЯ ВИДОБУТКУ ВУГЛЕВОДНІВ ІЗ ТОНКОШАРУВАТИХ НЕОГЕНОВИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 5–12

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 5–12

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.005

Дмитро ФЕДОРИШИН¹, Олександр ТРУБЕНКО², Сергій ФЕДОРИШИН³, Тарас ЛІНЬКО⁴
^{1, 2, 3}Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна, e-mail: ¹dmytro.fedoryshyn@nung.edu.ua; ²geotom@nung.edu.ua; ³serhii.fedoryshyn@nung.edu.ua
⁴АТ «Тисменицягаз», Тисмениця, Україна, e-mail: ⁴taras.lenko-a103-23@nung.edu.ua

Анотація

У роботі розглянуто проблематику підвищення ефективності видобутку вуглеводнів із порід-колекторів, сформованих у тонкошаруватих неогенових відкладах Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Ці колектори характеризуються складною літологічною будовою, низькою проникністю та значною неоднорідністю, що ускладнює процес вилучення нафти і газу. Проаналізовано геологічні, петрофізичні та фільтраційні особливості тонкошаруватих пісковиково-алевролітових товщ, а також чинники, які впливають на продуктивність свердловин.

Повний текст

Ключові слова

гірська порода, поровий простір, пористість, електричний опір, глинистість

Використані літературні джерела

Грицишин, В. І. (1987). Комплексне вивчення колекторів нафтових і газових родовищ Прикарпаття (№ 195/88). ІФІНГ. Івано-Франківськ.

Грицишин, В. І. (2012). Петрофізична характеристика колекторів нафтових і газових родовищ Карпатського регіону і Дніпровсько-Донецької западини. Івано-Франківськ: НТШ, Івано-Франківський осередок.

Нестеренко, М. Ю. (2010). Петрофізичні основи обґрунтування флюїдонасичення порід-колекторів. Київ: УкрДГРІ.

Петкевич, Г. І., Шеремета, О. В., & Притулко, Г. І. (1979). Методика петрофізичного вивчення колекторів нафти і газу, в умовах моделювання пластів. Київ: Наукова думка.

Федишин, В. О. (2005). Низькопористі породи-колектори газу промислового призначення. Київ: УкрДГРІ.

Федоришин, Д. Д., Федоришин, С. Д., Старостін, А. В., & Коваль, Я. М. (2006). Причини низькоомності порід-колекторів та оцінка характеру їх насичення в умовах нафтогазових родовищ України. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 3, 35–40.

Опубліковано Грудень 2025Січень 2026 від GGCMJournal

ОСАДОНАГРОМАДЖЕННЯ ТА ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ МІОЦЕНОВОГО КОМПЛЕКСУ ПОРІД ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Головна > Архів > № 3–4 (199–200) 2025 > 13–24

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (199–200) 2025, 13–24

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.199-200.013

Ігор МИХАЙЛОВСЬКИЙ
ТзОВ «БУРПРОЕКТ», Львів, Україна, e-mail: igormykhailovskyi@ukr.net

Анотація

Метою досліджень є доповнення уявлень про баден-сарматське осадонагромадження автохтонної частини Передкарпатського прогину та з’ясування природи консидиментаційних і постседиментаційних дислокацій всередині верхніх молас. Міоценова епоха розвитку Зовнішньої зони Передкарпатського прогину супроводжувалася регіональною трансгресією з нагромадженням потужної товщі баден-сарматських, в основному, теригенних відкладів. Основним чинником формування розривних та плекативних дислокацій всередині верхньомоласового комплексу були сили гравітації, що особливо активізувалися на ділянках зі значною крутизною схилів. Вони привели до формування регіональних та локальних скидо-зсувів, які супроводжувалися антитетичними (компенсаційними) порушеннями.

Повний текст

Ключові слова

прогин, западина, прибортова частина, тектонічні порушення, денудація, поверхня розмиву

Використані літературні джерела

Андрейчук, М. М. (2006). До питання осадонагромадження верхньобаденських порід у Коломийській системі палеоврізів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 66–76.

Андрейчук, М. М. (2012). Роль донеогенових ерозійних процесів у формуванні структурних елементів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 26, 212–220.

Андрейчук, М. М. (2013). Особливості геологічної будови і пастки вуглеводнів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Галамай, А. Р. (2001). Фізико-хімічні умови формування евапоритових відкладів Карпатського регіону [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Заяць, Х. Б. (2004). Нові погляди на перспективи газоносності баденських відкладів південного сходу Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 102–105.

Заяць, Х. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Заяць, Х. Б., Морошан, Р. П., & Довгий, І. І. (2000). Особливості давнього ерозійного рельєфу мезопалеозойської основи Передкарпатського прогину за сейсмічними даними. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 60–64.

Крупський, Ю. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. (2020). Геологія і нафтогазоносність Західного регіону України. Львів: СПОЛОМ.

Крупський, Ю. З., Андрейчук, М. М., & Чепіль, П. М. (2006). Обстановки осадконагромадження в міоцені Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і нафтогазоносність. Геологічний журнал, 1(315), 27–41.

Лазарук, Я., Заяць, Х., & Побігун, І. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Павлюх, О. (2009). Особливості геологічної будови та формування покладів газу в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 31–43.

Пелипчак, Б. П. (1985). Зональный прогноз нефтегазоносности баден-сарматских отложений Бильче-Волицкой зоны Предкарпатского прогиба [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Побігун, І., & Гривняк, Г. (2011). Особливості розривної тектоніки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і Волино-Подільської плити. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 139–140.

Смирнов, С. Є., Самарська, О. В., Смоголюк, Н. В., & Трофимович, Н. А. (1994). Тираські гіпси Передкарпаття – глибоководні утворення. Новий погляд на проблему. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(86–87), 65–71.

Чебан, О. В. (2000). Особливості будови газових родовищ Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і напрямки їх дорозвідки. Геологія і геохімія горючих копалин, 4, 106–108.

Чебан, О. В. (2004). Вплив диз’юнктивних порушень на умови формування покладів вуглеводнів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Опубліковано Червень 2025Вересень 2025 від GGCMJournal

ПРО ПАТЕНТНО-ВИНАХІДНИЦЬКУ РОБОТУ В ІНСТИТУТІ ГЕОЛОГІЇ І ГЕОХІМІЇ ГОРЮЧИХ КОПАЛИН НАН УКРАЇНИ У 2024 РОЦІ

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 111–114

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 111–114

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.111

Олег ГВОЗДЕВИЧ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: senslviv@ukr.net

Анотація

Розглянуто результати патентно-винахідницької роботи в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України у 2024 році, а саме авторами розроблено: спосіб отримання теплової енергії з шахтної виробки; спосіб термічного перероблення вугілля; трисекційна установка для отримання теплової енергії з шахтної виробки; енергетичний комплекс переробки вуглецевмісної сировини; спосіб підземної газифікації вугілля для отримання синтез-газу та метану; спосіб комбінованої конверсії некондиційного вугілля; спосіб прогнозування збагачених горизонтів металоносних родовищ.

Повний текст

Ключові слова

патент на винахід України, корисна модель, спосіб

Використані літературні джерела

Акімов, А. А., & Гвоздевич, О. В. (2024). Енергетичний комплекс переробки вуглецевмісної сировини (Патент на винахід України (корисна модель) № 155353). Бюлетень, 8. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1785052/

Гвоздевич, О. В., Кульчицька-Жигайло, Л. З., & Бучинська, І. В. (2024). Спосіб підземної газифікації вугілля для отримання синтез-газу та метану (Патент на винахід України (корисна модель) № 157389). Бюлетень, 41. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1822745/

Гвоздевич, О. В., Подольський, М. Р., Кульчицька-Жигайло, Л. З., Побережський, А. В., & Бучинська, І. В. (2024). Спосіб комбінованої конверсії некондиційного вугілля (Патент на винахід України (корисна модель) № 157772). Бюлетень, 47. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1827871/

Наумко, І. М., Бацевич, Н. В., Федоришин, Ю. І., & Гвоздевич, О. В. (2024). Спосіб прогнозування збагачених горизонтів металоносних родовищ (Патент на винахід України (корисна модель) № 157865). Бюлетень, 49. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1831397/

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., Брик, Д. В., Побережський, А. В., & Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2024). Спосіб отримання теплової енергії з шахтної виробки (Патент на винахід України (корисна модель) № 155176). Бюлетень, 4. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1781315/

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., & Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2024a). Спосіб термічного перероблення вугілля (Патент на винахід України (корисна модель) № 155394). Бюлетень, 8. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1785062/

Подольський, М. Р., Гвоздевич, О. В., & Кульчицька-Жигайло, Л. З. (2024b). Трисекційна установка для отримання теплової енергії з шахтної виробки (Патент на винахід України (корисна модель) № 156243). Бюлетень, 22. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1801143/

Опубліковано Червень 2025Вересень 2025 від GGCMJournal

АСОЦІАЦІЇ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ ВЕРХНЬОНЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКО-НИЖНЬОКЕМБРІЙСЬКИХ МЕРГЕЛІВ ФОРМАЦІЇ СОЛЯНИЙ КРЯЖ, ПАКИСТАН

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 91–110

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 91–110

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.091

Ярослава ЯРЕМЧУК¹, Фанвей МЕНГ², Софія ГРИНІВ¹, Сергій ВОВНЮК¹, Надія ГОРОДЕЧНА¹
¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: slava.yaremchuk@gmail.com
²Китайський університет гірничої справи і технологій (CUMT), Сюйчжоу, провінція Цзянсу, Китай, e-mail: fwmeng@isl.ac.cn

Анотація

Розглянуто особливості мінерального складу пелітової фракції мергелів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійської формації Соляний кряж як відображення впливу регіональних та глобальних чинників на формування глинистих мінералів. Досліджено пелітову фракцію 53 зразків мергелю цієї формації із мергелевої товщі Савал (48 зразків), гіпсової товщі Бандар Кас (2 зразки), верхньої частини соляної товщі Білліанвала (3 зразки). За даними комплексу аналізів (XRD, SЕМ та EDX), глинисті мінерали представлені гідрослюдою, хлоритом, коренситом, хлорит-коренситом, хлорит-монтморилонітом, монтморилонітом, гідрослюда-монтморилонітом, дефектним хлоритом та дефектним коренситом. Монтморилоніт, хлорит та змішано-шаруваті утворення хлорит-монтморилоніту є магнезіальними триоктаедричними мінералами, а гідрослюда – залізистою діоктаедричною, що вказує на їхнє аутигенне походження. Значна кількість лабільних мінералів і фаз в асоціаціях зумовлена поєднанням впливів одновікового вулканізму, низької концентрації розсолів евапоритового басейну та присутності органічної речовини, переважно епігенетичної. Вулканічна активність на тлі низької концентрації розсолів сприяла формуванню лабільних глинистих мінералів та змішаношаруватих фаз, а їхня взаємодія із органічними сполуками уповільнювала процеси аградаційної трансформації. Підвищений вміст магнію та присутність у пелітовій фракції досліджених відкладів магнезіальних глинистих мінералів характерні для евапоритових відкладів, сформованих на етапах сульфатного типу океанічної води, що узгоджується із сульфатним типом океанічної води в неопротерозої.

Повний текст

Ключові слова

неопротерозой, глинисті мінерали, Х-променевий аналіз, мергелі, формація Соляний кряж, Пакистан

Використані літературні джерела

Дриц, В. А., & Коссовская, А. Г. (1990). Глинистые минералы: смектиты, смешанослойные образования. Москва: Наука.

Франк-Каменецкий, В. А. (Ред.). (1983). Рентгенография основных типов породообразующих минералов (слоистые и каркасные силикаты). Ленинград: Недра.

Яремчук, Я. В. (2010). Глинисті мінерали евапоритів фанерозою та їхня залежність від стадії згущення розсолів і хімічного типу океанічної води. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 3, 138–146. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.147301

Яремчук, Я., Вовнюк, С., Гринів, С., Тарік, М., Менг, Ф., Білик, Л., & Кочубей, В. (2017). Умови утворення глинистих мінералів верхньонеопротерозойсько-нижньокембрійської кам’яної солі формації Соляний кряж, Пакистан. Мінералогічний збірник, 67(2), 72–90.

Яремчук, Я., & Побережський, А. (2009). Мінеральний склад глин баденських гіпсів Наддністер’я. Мінералогічний збірник, 59(1), 116–127.

Ahmad, W., & Alam, S. (2007). Organic geochemistry and source rock characteristics of Salt Range Formation, Potwar Basin, Pakistan. Pakistan Journal of Hydrocarbon Research, 17, 37–59.

Allen, P. A. (2007). The Huqf Supergroup of Oman: Basin development and context for Neoproterozoic glaciations. Earth-Science Reviews, 84(3–4), 139–185. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2007.06.005

Baker, D. M., Lillie, R. J., Yeats, R. S., Johnson, G. D., Yousuf, M., & Zamin, A. S. H. (1988). Development of the Himalayan frontal thrust zone: Salt Range, Pakistan. Geology, 16(1), 3–7. https://doi.org/10.1130/0091-7613(1988)016%3C0003:DOTHFT%3E2.3.CO;2

Bilonizhka, P., Iaremchuk, Ia., Hryniv, S., & Vovnyuk, S. (2012). Clay minerals of Miocene evaporites of the Carpathian Region, Ukraine. Biuletyn Państwowego Instytutu Geologicznego, 449, 137–146.

Bodine, M. W., Jr. (1983). Trioctahedral clay mineral assemblages in Paleozoic marine evaporite rocks. In Sixth International Symposium on Salt (Vol. 1, pp. 267–284). Alexandria: Salt Institute.

Brigatti, M. F., Galan, E., & Theng, B. K. G (2006). Structures and mineralogy of clay minerals. Іn F. Bergaya, B. K. G. Theng, & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Chapter 2, pp. 19–86). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01002-0

Brindley, G. W. (1961). Chlorite minerals. In G. Brown (Ed.), The X-ray identification and crystal structures of clay minerals (pp. 242–296). The Mineralogical Society, London.

Brown, G., & Brindley, G. W. (1980). X-ray diffraction procedures for clay mineral identification. In G. W. Brindley & G. Brown (Eds.), Crystal Structures of Clay Minerals and their X-Ray Identification (pp. 305–360). https://doi.org/10.1180/mono-5.5

Calvo, J. P., Blanc-Valleron, M. M., Rodriguez Arandia, J. P., Rouchy, J. M., & Sanz, M. E. (1999). Authigenic clay minerals in continental evaporitic environments. In M. Thiry & R. Simon-Coinçon (Eds.), Palaeoweathering, Palaeosurfaces and Related Continental Deposits (pp. 129–151). International Association of Sedimentologists, Special Publication, 27. https://doi.org/10.1002/9781444304190.ch5

Carrado, K. A., Decarreau, A., Petit, S., Bergaya, F., & Lagaly, G. (2006). Synthetic clay minerals and purification of natural clays. Іn F. Bergaya, B. K. G. Theng, & G. Lagaly (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Chapter 4, pp. 115–139). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01004-4

Cozzi, A., Rea, G., & Craig, J. (2012). From global geology to hydrocarbon exploration: Ediacaran–Early Cambrian petroleum plays of India, Pakistan and Oman. In G. M. Bhat, J. Craig, J. W. Thurow, B. Thusu, & A. Cozzi (Eds.). Geology and Hydrocarbon Potential of Neoproterozoic–Cambrian Basins in Asia. Geological Society, London, Special Publications, 366, 131–162. https://doi.org/10.1144/SP366.14

Drits, V. A., Ivanovskaya, T. A., Sakharov, B. A., Zviagina, B. B., Gor’kova, N. V., Pokrovskaya, E. V., & Savichev, A. T. (2011). Mixed-layer corrensite–chlorites and their formation mechanism in the glauconitic sandstone-clayey rocks (Riphean, Anabar Uplift). Lithology and Mineral Resources, 46, 566–593. https://doi.org/10.1134/S0024490211060022

Dunoyer de Segonzac, G. (1970). The transformation of clay minerals during diagenesis and low-grade metamorphism: a review. Sedimentology, 15(3–4), 281–346. https://doi.org/10.1111/j.1365-3091.1970.tb02190.x

Hazen, R. M., Sverjensky, D. A., Azzolini, D., Bish, D. L., Elmore, S. C., Hinnov, L., & Milliken, R. E. (2013). Clay mineral evolution. American Mineralogist, 98(11–12), 2007–2029. https://doi.org/10.2138/am.2013.4425

Honty, M., Uhlík, P., Šucha, V., Čaplovičova, M., Franců, J., Clauer, N., & Biroň, A. (2004). Smectite-to-illite alteration in salt-bearing bentonites (East Slovak Basin). Clays and Clay Minerals, 52(5), 533–551. https://doi.org/10.1346/CCMN.2004.0520502

Hover, V. C., Walter, L. M., Peacor, D. R., & Martini, A. M. (1999). Mg-Smectite authigenesis in a marine evaporative environment, Salina Ometepec, Baja California. Clays and Clay Minerals, 47(3), 252–268. https://doi.org/10.1346/CCMN.1999.0470302

Husseini, M. I., & Husseini, S. I. (1990). Origin of the Infracambrian Salt Basins of the Middle East. Geological Society, London, Special Publications, 50, 279–292. https://doi.org/10.1144/gsl.sp.1990.050.01.14

Iaremchuk, I., Tariq, M., Hryniv, S., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2017). Clay minerals from rock salt of Salt Range Formation (Late Neoproterozoic–Early Cambrian, Pakistan). Carbonates and Evaporites, 32, 63–74. https://doi.org/10.1007/s13146-016-0294-5

Kazmi, A. H., & Jan, M. Q. (1997). Geology and tectonics of Pakistan. Graphic Publishers.

Khan, I., Zhong, N., Luo, Q., Ai, J., Yao, L., & Luo, P. (2020). Maceral composition and origin of organic matter input in Neoproterozoic–Lower Cambrian organic-rich shales of Salt Range Formation, upper Indus Basin, Pakistan. International Journal of Coal Geology, 217, 103319. https://doi.org/10.1016/j.coal.2019.103319

Kovalevych, V. M., Marshall, T., Peryt, T. M., Petrychenko, O. Y., & Zhukova, S. A. (2006). Chemical composition of seawater in Neoproterozoic: results of fluid inclusion study of halite from Salt Range (Pakistan) and Amadeus Basin (Australia). Precambrian Research, 144(1–2), 39–51. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2005.10.004

Lagaly, G., Ogawa, M., & Dékány, I. (2006). Clay mineral organic interactions. Іn F. Bergaya, B. K. G. Theng, & G. Legaly, (Eds.), Developments in Clay Science: Vol. 1. Handbook of Clay Science (Chapter 7.3, pp. 309–377). Elsevier. https://doi.org/10.1016/S1572-4352(05)01010-X

Lippmann, F., & Savaşçin, M. Y. (1969). Mineralogische Untersuchungen an Lösungsrückständen eines württembergischen Keupergipsvorkommens. Tschermaks Mineralogische und Petrographische Mitteilungen, 13, 165–190. https://doi.org/10.1007/BF01088021

Lucas, J. (1962). La transformation des mineraux argileux dans la sedimentation. Etudes sur les argiles du Trias. Mem. Serv. Carte Geol. Als. et Lorraine, 23.

Mazumdar, A., & Bhattacharya, S. K. (2004). Stable isotopic study of late Neoproterozoic–early Cambrian (?) sediments from Nagaur–Ganganagar basin, western India: Possible signatures of global and regional C-isotopic events. Geochemical Journal, 38(2), 163–175. https://doi.org/10.2343/geochemj.38.163

Mazumdar, A., & Strauss, H. (2006). Sulfur and strontium isotopic compositions of carbonate and evaporite rocks from the late Neoproterozoic–early Cambrian Bilara Group (Nagaur–Ganganagar Basin, India): Constraints on intrabasinal correlation and global sulfur cycle. Precambrian Research, 149(3–4), 217–230. https://doi.org/10.1016/j.precamres.2006.06.008

Meng, F., Zhang, Z., Bukowski, K., Zhuo, Q., Ahsan, N., Ur-Rehman, S., & Ni, P. (2021). A strongly positive sulphur isotopic shift in late Ediacaran-early Cambrian seawater: evidence from evaporites in the Salt Range Formation, northern Pakistan. Geological Quarterly, 65(2). http://dx.doi.org/10.7306/gq.1598

Moore, D. M., & Reynolds, R. C. (1997). X-Ray diffraction and the identification and analysis of clay minerals. New York: Oxford University Press.

Pozo, M., & Calvo, J. P. (2018). An overview of authigenic magnesian clays. Minerals, 8(11), 520. https://doi.org/10.3390/min8110520

Shah, S. M. I. (1977). Stratigraphy of Pakistan. Geological Survey of Pakistan Memoir, 12.

Smith, A. G. (2012). A review of the Ediacaran to Early Cambrian (“Infra-Cambrian”) evaporites and associated sediments of the Middle East. Geological Society, London, Special Publications, 366, 229–250. https://doi.org/10.1144/SP366.12

Turner, C. E., & Fishman, N. S. (1991). Jurassic Lake T’oo’dichi: a large alkaline, saline lake, Morison Formation, eastern Colorado Plateau. Geological Society of America Bulletin, 103(4), 538–558. https://doi.org/10.1130/0016-7606(1991)103<0538:JLTODA>2.3.CO;2

Uhlík, P., Honty, M., Šucha, V., Franců, J., Biroň, A., Clauer, N., Hanzelyová, Z., & Majzlan, J. (2002). Influence of salt-bearing environment to illitization. In Proceedings of the XVII Congress of Carpathian-Balkan Geological Association (Bratislava, September 1–4, 2002). Geologica Carpathica, Special issues, 53 (CD).

Warren, J. K. (2016). Evaporites: A geological compendium. Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-13512-0

Yaremchuk, Y., Hryniv, S., Peryt, T., Vovnyuk, S., & Meng, F. (2020). Controls on associations of clay minerals in Phanerozoic evaporite formations: An overview. Minerals, 10(11), 974. https://doi.org/10.3390/min10110974

Опубліковано Червень 2025Вересень 2025 від GGCMJournal

ВИЗНАЧЕННЯ ТА РОЗПОДІЛ РУХОМИХ ФОРМ Na, K, Li, Ca, Ba У ТОРФАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ МЕТОДОМ ПОЛУМ’ЯНОЇ СПЕКТРОФОТОМЕТРІЇ

Головна > Архів > № 1–2 (197–198) 2025 > 75–90

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (197–198) 2025, 75–90

https://doi.org/10.15407/ggcm2025.197-198.075

Мирослава ЯКОВЕНКО¹, Юрій ХОХА²
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹myroslavakoshil@ukr.net; ²khoha_yury@ukr.net

Анотація

Наведено результати визначення кількісного вмісту та геохімічних особливостей розподілу рухомих форм Na, K, Li, Ca, Ba у торфі окремих представницьких родовищ і ділянок Львівської області, а також виявлено основні фактори, що впливають на їхню концентрацію. Аналіз виконано методом полум’яної спектрофотометрії, а математико-статистична обробка даних включала кореляційний, кластерний та факторний аналізи для встановлення залежностей та типоморфних асоціацій елементів. Визначено межі фонових коливань та коефіцієнти концентрації елементів. Дослідження вертикального розподілу показало зменшення вмісту K і Na з глибиною для всіх родовищ, а також Ca, Вa та Li (крім родовища Гончари). Встановлено, що вертикальний розподіл рухомих форм досліджуваних елементів у торф’яних покладах характеризується максимумами у верхньому торфогенному горизонті та приконтактних шарах з мінеральним ґрунтом (0–40 см), що зумовлено переважно біологічною акумуляцією та еоловим привнесенням. Винятком є нерівномірний розподіл Ca, Ba та Li у торфових покладах родовища Гончари, де (особливо на глибині 80–120 см) спостерігається значне збагачення мушлями прісноводних молюсків.

Повний текст

Ключові слова

торф, рухомі форми, елементний аналіз, полум’яна спектрофотометрія

Використані літературні джерела

Алексеенко, В. А. (1990). Геохимия ландшафта и окружающей среды. Москва: Недра.

Алексеенко, В. А. (2000). Экологическая геохимия. Москва: Логос.

Войткевич, Г. В., Мирошников, А. Е., Поваренных, А. С., Прохоров, В. Г. (1970). Краткий справочник по геохимии. Москва: Недра, 280.

Лиштван, И. И., Базин, Е. Т., Гамаюнов, Н. И., & Терентьев, А. А. (1989). Физика и химия торфа. Москва: Недра.

Малишев, В., Габ, А., Шахнін, Д. (2018). Аналітична хімія та інструментальні методи аналізу. Університет «Україна».

Спаська, О. А., Білокопитов, Ю. В., & Ятчишин, Й. Й. (2024). Аналітична хімія та інструментальні методи хімічного аналізу. Київ: Видавництво Національного авіаційного університету «НАУ-друк».

Яковенко, М., Хоха, Ю., & Любчак, О. (2022). Геохімічні особливості накопичення і міграції важких металів у торфах Львівської області. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, cерія «Геологія. Географія. Екологія», 56, 105–121. https://doi.org/10.26565/2410-7360-2022-56-07

Andrejko, M. J., Fiene, F., & Cohen, A. D. (1983). Comparison of ashing techniques for determination of the inorganic content of peats. In P. M. Jarrett (Ed.), Testing of Peats and Organic Soils (pp. 5–20). Philadelphia: ASTM International. https://doi.org/10.1520/STP37331S

Bowen, H. J. M. (1979). Environment Chemistry of the Elements. London; New-York; Toronto; Sydney; San Francisco: Academic Press.

Lucas, R. E. (1982). Organic soils (Histosols) formation, distribution, physical and chemical properties and management for crop production (No 435, pp. 3–77) [Research Report]. Michigan State University.

Rydelek, P. (2013). Origin and composition of mineral constituents of fen peats from Eastern Poland. Journal of Plant Nutrition, 36(6), 911–928. https://doi.org/10.1080/01904167.2013.770525

Siddique, M. A. B., Alam, M. K., Islam, S., Diganta, M. T. M., Akbor, M. A., Bithi, U. H., Chowdhury, A. I., & Ullah, A. A. (2020). Apportionment of some chemical elements in soils around the coal mining area in northern Bangladesh and associated health risk assessment. Environmental Nanotechnology, Monitoring & Management, 14, Article 100366. https://doi.org/10.1016/j.enmm.2020.100366

Qin, S., Zhao, C., Li, Y., & Zhang, Y. (2015). Review of coal as a promising source of lithium. International Journal of Oil, Gas and Coal Technology, 9(2), 215–229. https://doi.org/10.1504/IJOGCT.2015.067490