Геологія нафти і газу – Геологія і геохімія горючих копалин

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПІВНІЧНО-ЯВОРІВСЬКОЇ ПЛОЩІ БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ (за результатами комплексних геофізичних і геохімічних досліджень)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 69–80

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 69–80

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.069

Степан ДУЧУК¹, Софія МАКСИМУК², Анатолій ГАЛАМАЙ³
¹Західно-Українська геофізична розвідувальна експедиція, Львів, Україна, e-mail: zugre@lviv.farlep.net
^{2, 3}Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ²danaarsen@ukr.net; ³galamaytolik@ukr.net

Анотація

У Більче-Волицькій зоні на Північно-Яворівській площі проведено комплекс геофізичних і геохімічних досліджень. Побудовано структурно-тектонічну модель по відбивальних горизонтах донеогенової поверхні (ДНП), тираської світи бадену (ГА), покрівлі нижньодашавської (НД-1) та верхньодашавських (ВД-10, ВД-7) підсвіт сармату. Складено карти даних електророзвідувальних робіт, розподілу геохімічних параметрів та карти зіставлення результатів комплексних досліджень. Отримані дані дали змогу деталізувати структурно-тектонічну будову Північно-Яворівської структури, рекомендувати її до пошукового буріння, а відтак і до геологорозвідувальних робіт.

Повний текст

Ключові слова

структура, геоелектричний розріз, геохімічна аномалія, вуглеводні, геологорозвідувальні роботи, Північно-Яворівська площа

Використані літературні джерела

Будеркевич, М. Д., & Дворянин, Є. С. (Ред.). (1991). Структурно-тектонічна карта західних областей України. Масштаб 1 : 200 000. Київ: УкрГеофізика.

Дучук, С. В., Йосипенко, Т. М., & Максимук, С. В. (2018). Нафтогазоперспективність Латорицької площі Закарпатського прогину за даними комплексних (геофізичних і геохімічних досліджень). У Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази: тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (с. 34–35). Івано-Франківськ.

Дучук, С. В., Максимук, С. В., & Галамай, А. Р. (2023). Застосування комплексних геофізичних і геохімічних досліджень у пошуках нафтогазових скупчень в контексті нарощування мінерально-сировинної бази України. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: VIІІ Міжнародна науково-практична конференція (Львів, 9–12 жовтня 2023 р.) (с. 308–312). Львів.

Заяць, Х. Б. (2015). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту і газ. Львів.

Іванюта, М. М. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., & Крупська, О. Ю. (2008). Виділення перспективних територій для пошуку родовищ зі значними запасами вуглеводнів у Західному нафтогазоносному регіоні. Геологія і геохімія горючих копалин, 1(142), 5–11.

Лазарук, Я. В., Заяць, Х. Б., & Побігун, І. В. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Максимук, С. В. (2012). Особливості відображення флюїдонасиченості горизонтів Вишнянської площі Зовнішньої зони Передкарпатського прогину в геохімічних полях приповерхневих відкладів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(160–161), 109–117.

Максимук, С. В., & Бодлак, П. М. (2015). Досвід застосування геохімічних методів під час комплексних пошукових робіт на нафту і газ у Карпатському регіоні. У Фундаментальне значення і прикладна роль геологічної освіти і науки: матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю геологічного факультету Львівського національного університету імені І. Франка (Львів, 7–9 жовтня 2015 р.) (с. 151–152). Львів.

Максимук, С. В., Бодлак, П. М., & Йосипенко, Т. М. (2018). Оцінка нафтогазоперспективності Лазещинської площі зони Кросно за даними комплексних геолого-геофізичних досліджень. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 63–72.

Максимук, С. В., Дучук, С. В., & Галамай, А. Р. (2023). Ефективність комплексування геофізичних і геохімічних методів досліджень у пошукових роботах на нафту і газ у Карпатському регіоні. У Від мінералогії і геогнозії до геохімії, петрології, геології та геофізики: фундаментальні і прикладні тренди XXI століття: збірник тез Міжнародної наукової конференції “MinGeoIntegration XXI – 2023” (Київ, 27–29 вересня 2023 р.) (с. 176–178). Київ.

Матейчук, Л. І. (Відп. вик.). (2008). Звіт про пошукові сейсморозвідувальні роботи в межах Більче-Волицької зони на Північно-Яворівській площі (Інв. № 2190). ЗУГРЕ. Львів.

Поливцев, А. В., Поморцев, Г. П., & Борковский, А. А. (1990). Газогеохимические поиски полезных ископаемых в Карпатском регионе. Киев: Наукова думка.

Потапов, О. А., Лизун, С. А., Кондрат, В. Ф., Лящук, Д. Н. и др. (1995). Основы сейсмоэлектроразведки. Москва: Недра.

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ КАРБОНАТНИХ ВІДКЛАДІВ СИЛУРУ БЕРЕЖАНСЬКО-БУЧАЦЬКОЇ ЗОНИ ТЕКТОНІЧНИХ ДИСЛОКАЦІЙ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 50–68

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 50–68

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.050

Світлана ГАРАСИМ, Ярослав ЛАЗАРУК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Бережансько-Бучацька зона локальних підняттів належить до Подільського перспективного району, розташованого в південній частині Волино-Подільської нафтогазоносної області. Більшість локальних структур району генетично пов’язана з тектонічними порушеннями. Структуроформувальним чинником Бережансько-Бучацької зони тектонічних дислокацій є розривне порушення субрегіонального простягання, імовірно, підкидо-насувного характеру. З ним просторово пов’язані органогенні споруди силурійського віку. За результатами літолого-фаціальних досліджень ці споруди відкладалися в лагунно-шельфових умовах вузькою смугою завширшки 15–40 км, яка простягається від кордону з Румунією на південному сході до кордону з Польщею на північному заході. Серед карбонатів за переважанням залишків організмів виокремлюють коралові, строматопорові, криноїдні, остракодові, брахіоподові та водоростеві різновиди. Вони перекристалізовані внаслідок епігенетичних процесів. Породи-колектори складені шламово-детритовими вапняками, доломітизованими вапняками і доломітами. Вони представлені як поровими і каверновими, так і тріщинно-поровими та тріщинно-каверновими колекторами. Первинна пористість зумовлена пустотами всередині організмів і між ними, а вторинна ємність – перекристалізацією, доломітизацією, вилуговуванням, каверно- та тріщиноутворенням. Відкрита пористість карбонатів змінюється в середньому від 4 до 16 %, проникність – від 0,01 до 2 мД. У південно-східному напрямку колекторські властивості карбонатів погіршуються. Промислових покладів вуглеводнів у силурійських карбонатах Волино-Поділля не встановлено, проте під час буріння зафіксовані численні нафтогазопрояви. За матеріалами літолого-фаціальних досліджень, результатами вивчення колекторських властивостей порід-колекторів, сейсмоструктурними і магнітометричними побудовами та даними поверхневих геохімічних досліджень виокремлені ймовірні Бережанський, Доброводівський та Бучацький об’єкти. Їхня ресурсна база оцінена в 48,6 млн т нафти і 1,3 млрд м³ розчиненого газу. Обґрунтовані задачі для 3D-сейсморозвідки з метою підготовки згаданих об’єктів для пошукового буріння на нафту і газ.

Повний текст

Ключові слова

нафта, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Барсук, В. А. та ін. (2001). Звіт про результати пошукових геофізичних та геохімічних досліджень в Карпатській НГН та Волино-Подільській НГО на Джурівсько-Черхевській та Східно-Колинківській площах, виконаних в 1996–2001 рр. партії 51, 52, 53, 54, 57, 60/96. Львів: ЗУГРЕ ДП «Укргеофізика».

Вакарчук, С. Г., Коваль, А. М., Чепіль, П. М. та ін. (2008). Вивчення пріоритетних напрямків розвитку геологорозвідувальних робіт в межах Волино-Подільської нафтогазоносної області [Звіт]. Київ: ДП «Науканафтогаз» НАК «Нафтогаз України».

Вишняков, І., Гоник, І., Різун, Б. та ін. (2011). Силурійська рифова система Волино-Поділля: особливості будови і формування. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(154–155), 25–26.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Гоник, І. О. та ін. (2007). Геолого-економічна оцінка ресурсів вуглеводнів Західного і Південного нафтогазоносних регіонів України станом на 1.01.2004р. та визначення обсягів і напрямів геологорозвідувальних робіт [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Вуль, М. Я., Вишняков, І. Б., Заяць, Х. Б. та ін. (2009). Обґрунтування напрямків і планів геологорозвідувальних робіт на основі комплексної оцінки перспектив нафтогазоносності та аналізу фонду структур (об’єктів) Західного і Південного регіонів України [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Грачевский, М. М., & Калик, Н. Г. (1976). Особенности строения и нефтегазоносность силурийских отложений юго-западных районов Русской платформы. Известия АН СССР, серия геологическая, 11, 123–129.

Губич, І. Б. та ін. (2007). Геохімічні дослідження палеозойських відкладів Волино-Поділля з метою виділення перспективних зон і оцінки нафтогазоносності локальних об’єктів та інтервалів розрізів глибоких свердловин [Звіт]. Львів: ЛВ УкрДГРІ.

Котык, В. О., Бержинська, Л. Ф., & Папроцька, К. М. (1976). Анализ и обобщение результатов буровых и геофизических работ в полосе развития силурийских рифогенных отложений Волыно-Подолии [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. (2022). Геодинамічні аспекти формування родовищ вуглеводнів у карбонатних відкладах нижнього карбону Дніпровсько-Донецької западини та особливості їх прогнозування і промислового освоєння. Геодинаміка, 1(32), 49–63. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.049

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (2000). Літофаціально-палеогеоморфологічні реконструкції як основа прогнозування пасток нафти і газу в карбонатних породах. Геологія і геохімія горючих копалин, 1, 37–47.

Марковский, В. М., & Котык, В. О. (1975). О структурно-фациальной зональности силурийских отложений Волыно-Подолии. Советская геология, 6.

Орлюк, М. І., Бакаржієва, М. І., & Марченко, А. В. (2022). Магнітна характеристика і тектонічна будова земної кори Карпатської нафтогазоносної області як складова частина комплексних критеріїв вуглеводнів. Геофизический журнал, 5(44), 77–105. https://doi.org/10.24028/gj.v44i5.272328

Павлюк, М. І та ін. (2001a). Визначення перспектив газоносності і напрямків геолого-пошукових робіт у палеозойських відкладах центральної частини Волино-Подільської плити та суміжної ділянки Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М. І. та ін. (2001b). Геодинамічні критерії нафтогазоносності південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Павлюк, М., Наумко, І., Лазарук, Я., Хоха, Ю., Крупський, Ю., Савчак, О., Різун, Б., Медведєв, А., Шлапінський, В., Колодій, І., Любчак, О., Яковенко, М., Тернавський, М., Гривняк, Г., Тріска, Н., Сенів, О., & Гузарська, Л. (2022). Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України (Електрон. вид.). Львів. http://iggcm.org.ua/wp-content/uploads/2015/10/РЕЗЕРВ-НАФТОГАЗОВИДОБУТКУ-ЗАХІДНОГО-РЕГІОНУ-УКРАЇНИ.pdf

Познякович, З. Л., Синичка, А. М., Азаренко, Ф. С. и др. (1997). Геология и нефтегазоносность запада Восточно-Европейской платформы: К 70-летию БелНИГРИ. Минск: Беларусская наука.

Різун, Б. П. та ін. (2002). Вивчення ресурсної бази вуглеводнів у палеозойських відкладах Львівського прогину на основі прогнозу структур-пасток неантиклінального типу [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Сеньковський, Ю. М., Павлюк, М. І. та ін. (2006). Встановлення умов міграції і акумуляції природніх вуглеводнів півдня України, визначення динаміки літогенезу та формування колекторів крейди північно-західного шельфу Чорного моря та уточнення перспектив нафтогазоносності силурійських рифів Волино-Поділля і Придобружжя [Звіт]. Львів: ІГГГК НАН України.

Чиж, Е. И., Ризун, Б. П., & Дрыгант, Д. М. (1985). История развития органогенных построек силура и разломная тектоника Волыно-Подолья в связи с нефтегазоносностью. Львов. Деп. ИГГГИ, № 125-Б-85.

Шнайдерман, М. Н., & Гловаля, И. Е. (1982). Изучение химических свойств флюидов на разведочных площадях ПГО «Запукргеология» по результатам работ 1981–1982 гг. [Отчет]. Львов: ТП ПГО «Запукргеология».

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ДО ПЕРСПЕКТИВ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПАЛЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ БЕРЕГОВОЇ І ОРІВСЬКОЇ СКИБ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 32–49

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 32–49

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.032

Галина ГАВРИШКІВ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: galinah2404@gmail.com

Анотація

На основі аналізу вмісту основних літологічних комплексів палеоцену Берегової та Орівської скиб Українських Карпат виокремлено чотири поля з різним розподілом по площі і в розрізі: пісковиків, алевролітів та аргілітів. Ці поля перспективні для планування пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ та приросту запасів нафти і газу. Виокремлено ділянки поширення літологічно екранованих пасток вуглеводнів у зоні виклинювання пісковиків. Пісковики та алевроліти ямненської світи представлені як щільно, так і слабко зцементованими різновидами, які відрізняються складом цементу, ступенем зцементованості, а також пористістю. Колекторські властивості нафтогазоносних палеоценових відкладів північно-західної частини району досліджень здебільшого визначалися факторами, які сприяли збереженню високих фільтраційно-ємнісних властивостей порід на великих глибинах – товщина пластів та тип цементації кластичного матеріалу. Водночас в окремих різновидах порід відбувалися процеси утворення вторинного порового простору внаслідок формування літогенетичної і тектонічної тріщинуватості, а також декарбонатизації цементу пісковиків й алевролітів. Різний ступінь катагенетичних змін у породах північно-західної і південно-східної частин району досліджень вказує, що тектонічні процеси мали істотний вплив на літогенез нафтогазоносних та потенційно нафтогазоносних відкладів і формування колекторських властивостей осадових утворень.

Повний текст

Ключові слова

палеоцен, Берегова і Орівська скиби, літологічні комплекси, петрографічний склад порід, колекторські властивості

Використані літературні джерела

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Гавришків, Г. (2008). Петрографія палеоценових відкладів «екзотичних скель» Скибової зони Українських Карпат. У Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 67–70). Київ. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2008.152409

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Фаціальні особливості палеоцен-еоценових відкладів передових скиб Скибової зони Українських Карпат. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(185–186), 44–55. https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Гавришків, Г. Я., & Радковець, Н. Я. (2019). Нові перспективи нафтогазовидобування в палеоценових відкладах Скибової зони Українських Карпат. У Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (с. 312–314). Трускавець.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Попп, І., Гавришків, Г., Гаєвська, Ю., Мороз, П., & Шаповалов, М. (2023). Еволюція умов седиментогенезу в карпатському флішовому басейні в крейді–палеогені. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(191–192), 86–104. https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.086

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України]. Львів.

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3(372), 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2021). Нові дані про перспективні нафтогазоносні об’єкти у пісковиках ямненської світи палеоцену північного заходу Скибового покриву Українських Карпат. Геологічний журнал, 2(375), 90–110. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.2.225864

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2023). Нові дані про перспективні нафтогазоносні обʼєкти ямненської світи палеоцену південно-східної частини Скибового і Кросненського покривів Українських Карпат. Геологічний журнал, 1(382), 39–52. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.1.268990

Radkovets, N., Kotarba, M., Koltun, Y., Kowalski A., Kosakowski, P., & Więclaw, D. (2016). Origin and migration of oil from the Ukrainian Outer Carpathians to their Mesozoic basement: a case of Lopushna traps. Geological Quarterly, 60(1), 88–103. https://doi.org/10.7306/gq.1256

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПОШИРЕННЯ ТА РЕЧОВИННИЙ СКЛАД ПОРІД, ЗБАГАЧЕНИХ РОЗСІЯНОЮ ОРГАНІЧНОЮ РЕЧОВИНОЮ, У РОЗРІЗІ ДЕВОНУ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ПЛИТИ

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 22–31

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 22–31

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.022

Наталія РАДКОВЕЦЬ¹, Юрій КОЛТУН¹, Андрій ЛОКТЄВ²
¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net
² ТОВ «Інститут геології», Київ, Україна

Анотація

Відклади девону в межах Волино-Подільської плити, незважаючи на встановлену промислову газоносність, на сьогодні недостатньо досліджені з точки зору наявності в розрізі порід, збагачених розсіяною органічною речовиною, які могли б генерувати вуглеводні. У відкладах лохківського ярусу нижнього девону, ейфельського та живетського ярусів середнього та франського ярусу верхнього девону, на основі проведених мінералого-петрографічних та геохімічних досліджень, встановлені породи, збагачені органічною речовиною, із вмістом органічного вуглецю до 0,45; 2,34 та 1,43 % відповідно. Вони представлені теригенними, глинистими та карбонатними нашаруваннями. Високий вміст органічної речовини в породах девону дає змогу розглядати їх як потенційно генерувальну товщу в межах палеозойського розрізу Волино-Подільської плити.

Повний текст

Ключові слова

Волино-Подільська плита, девон, породи, збагачені органічною речовиною, мінералого-петрографічний склад порід, вміст органічного вуглецю в породах

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Помяновская, Г. М. (1974). Стратиграфия девона Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы. В Стратиграфия УССР: Девон (с. 7–14, 36–83). Киев: Наукова думка.

Чебаненко, И. И., Вишняков, И. Б., Власов, Б. И., & Воловник, Б. Я. (1990). Геотектоника Волыно-Подолии. Киев: Наукова думка.

Kotarba, M. J., Więcław, D., Kosakowski, P., Wróbel, M., Matyszkiewicz, J., Buła, Z., Krajewski, M., Koltun, Y. V., & Tarkowski, J. (2011). Petroleum systems in the Palaeozoic-Mesozoic Basement of the Polish and Ukrainian parts of the Carpathian Foredeep. Annales Societatis Geologorum Poloniae, 81(3), 487–522. https://www.researchgate.net/publication/260564752

Radkovets, N. (2016). Lower Devonian lithofacies and palaeoenvironments in the southwestern margin of the East European Platform (Ukraine, Moldova and Romania). Estonian Journal of Earth Sciences, 65(4), 207–220. https://doi.org/10.3176/earth.2016.18

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361

Опубліковано Липень 2024Жовтень 2024 від GGCMJournal

ПЕРЕІНТЕРПРЕТАЦІЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДАНИХ ЩОДО ТЕКТОНІКИ ОКРЕМИХ ПОКРИВІВ І СУБПОКРИВІВ ЗОВНІШНІХ КАРПАТ (у контексті перспектив нафтогазоносності)

Головна > Архів > № 1–2 (193–194) 2024 > 5–21

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (193–194) 2024, 5–21

https://doi.org/10.15407/ggcm2024.193-194.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Українська частина Зовнішніх Карпат, попри численність попередньо проведених досліджень, залишається об’єктом наукових дискусій сучасних геологів. Досліджувана ділянка розташована в Рахівському районі Закарпатської області у верхній течії правих приток р. Тиси: Малої Шопурки, Середньої Ріки та Косівської. У геологічній будові ділянки беруть участь (з південного заходу на північний схід) покриви і субпокриви Зовнішних Карпат: Буркутський, Дуклянсько-Чорногорський (Говерлянсько-Красношорський субпокрив) і Кросненський (Бітлянсько-Свидовецький субпокрив). Ця ділянка була предметом вивчення геологів різних організацій. Її геологічна будова відтворена на сучасних картах Українських Карпат, опублікованих порівняно недавно. Однією з них є геологічна карта масштабу 1 : 200 000, видана у Польському геологічному інституті у Варшаві у два етапи у 2004 і 2007 рр. Друга група карт масштабу 1 : 200 000 Карпатської серії, виконана працівниками НАК «Надра України» ДП «Західукргеологія» Львівської і Закарпатської ГРЕ і УкрДГРІ, видана під егідою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Об’єкт нашого дослідження уміщено на аркуші «Надвірна» цієї карти, підготовленої до видання групою геологів під керівництвом Б. В. Мацьківа (2009 р.). На обох цих картах бракує належної інформації про геологічну будову цієї ділянки Карпат. Тому виникла необхідність у геологічній карті масштабу 1 : 50 000 власної розробки. Ця карта створена з використанням матеріалів геологічної зйомки масштабу 1 : 50 000, проведеної в 1981–1985 рр. під керівництвом В. О. Ващенка. Проаналізовано матеріали понад 1000 відслонень. Це дало змогу набагато точніше відтворити геологічну будову району. Покривна тектоніка ділянки, яка відображена і на картах попередників, тут уточнена і доповнена низкою магістральних розломів типу скидо-зсувів, олістостроми у верхньокрейдових відкладах Говерлянсько-Красношорського субпокриву і нижньокрейдових Буркутського покриву.

Повний текст

Ключові слова

покриви, субпокриви, розломи, фліш, тектонічні останці, олістострома, діабази

Використані літературні джерела

Ващенко, В. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке массштаба 1 : 50 000 територии Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Т. 1). Киев: Фонди ДП «Західукргеологія».

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. И., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Даниш, В. В., & Царненко, П. Н. (1969). Деякі нові уявлення про тектоніку Східних Карпат. Геологічний журнал, 29(5), 23–35.

Вялов, О. С., & Царненко, П. Н. (1970). Крейдові відклади Свидовецької та Красношорської підзон в Українських Карпатах. Доповіді АН УРСР. Серія Б, 11, 969–972.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 1). Львов.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Советских Карпат: Труды УкрНИГРИ, 25.

Дабагян, Н. В., Лозыняк, П. Ю., Царненко, П. Н., & Шлапинский, В. Е. (1987). Стратиграфия, фораминиферы и радиолярии меловых отложений Черногорской зоны Советских Карпат. Доклады АН УССР, серия Б, 6, 77.

Жиловский, Н. И. (1963). Геологическое строение и оценка перспектив нефтегазоносности юго-западного склона Украинских Карпат [Дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Круглов, С. С. (1961). Крейдові вулканічні утворення п. Тростянця в Східних Карпатах. Доповіді АН УРСР, 10, 1350–1352.

Кузовенко, В., & Шлапінський, В. (2007). До природи й умов розміщення «скель» неокомських діябазів у Буркутському покрові Українських Карпат. Праці Наукового товариства імені Т. Шевченка. Геологічний збірник, 19, 40–49.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., Воробканич, В. М., Пастуханов, С. В., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України. Масштаб 1 : 200 000. Карпатська серія. Аркуші: М-34-XXXVI (Хуст), L-34-VI (Бая-Маре), M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Київ.

Царненко, П. Н. (1969). До стратиграфії крейдяних відкладів Чорногорської зони в районі с. Ясіня. Доповіді АН УРСР. Серія Б. Геологія, географія, хімія.

Царненко, П. Н. (1976). Геологическое строение Полонинско-Черногорских и Горганских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Львов.

Царненко, П. Н. (1989). О находках новых тектонических останцов в Украинских Карпатах. В XIV конгресс КБГА (с. 458–461). София.

Шлапінський, В. Є. (2009). Мікрофауна в олістостромових утвореннях верхньої крейди Говерлянського субпокрову в районі Ясіні. У П. Ф. Гожик (Ред.), Викопна фауна і флора України: палеоекологічний та стратиграфічний аспекти: збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України (с. 179–183). Київ.

Шлапінський, В. Є., Кузовенко, В. В., & Гаращук, А. В. (1998). Вивчення геолого-геофізичних матеріалів по південно-східній частині внутрішніх флішових покровів Українських Карпат з метою виявлення перспективних на нафту та газ об’єктів (1995–1998 рр.) (Кн. 1) [Звіт]. Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Danysh, V., Hnylko, O., Pavlyuk, M., Tsarnenko, P., Jankowski, L., Kopciowski, R., Ryłko, W., Anastasiu, N., Dragan, E., Popa, M., & Roban, R. (2007). Geological Map of the Outer Carpathians: Borderland of Ukraine and Romania. 1 : 200 000 (L. Jankowski, R. Kopciowski & W. Ryłko, Eds.). Warsaw: Polish Geological Institute.

Shlapinskyi, V. E. (2014). Tectonic klippes in the upper reaches of streams Svidovets and Stanislaw (Gorna Tysa basin) – geoturistic objects. In I. Bubniak & A. T. Solecki (Eds.), Geо-Carpathians – Potentia of the Cognitive Tourism (Vol. 30, pp. 77–81). Krosno.

Shlapinskyi, V. E. (2018). Pokuttia deep fault and its influence on tectonics and the oil- and gas-bearing of the south-eastern segment of the Carpathians. Geodynamics, 2(25), 53–69.

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

АПАРАТУРНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТРІЩИНУВАТИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ВУГЛЕВОДНІВ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 37–44

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 37–44

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.037

Ігор КУРОВЕЦЬ, Олександр ЗУБКО, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Роман-Даниїл КУЧЕР
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

Розроблено апаратурно-методичний комплекс лабораторних досліджень тріщинуватих порід-колекторів вуглеводнів. На основі вивчення мінливості акустичних властивостей у різноорієнтованих напрямках вимірів на необроблених кусках керна розроблено апаратуру для експресної діагностики внутрішньої будови породи. Результати аналізу анізотропії акустичних властивостей керна дають змогу відібрати зразки з аномальними властивостями, на яких проводять подальші дослідження для встановлення факторів неоднорідності породи. Вимірювання швидкості поширення поздовжніх та поперечних коливань із записом їхніх хвильових картин проводять в акустичній ванні. Акустична система обладнана відповідним адаптером для підключення до комп’ютера, що дає змогу вести цифровий запис усіх параметрів вимірювань. Для оцінки проникності мікротріщин та впливу на них складнонапруженого стану розроблено пристрій для досліджень радіальної фільтрації, за результатами яких оцінюється проникність породи внаслідок зміни структури та розмірів мікротріщин залежно від величини та характеру напруженого стану. Для вимірювання деформаційно-міцнісних параметрів розроблено і виготовлено відповідну установку, додатково обладнану лічильником для заміру деформації, що дозволяє вимірювати значення контактної твердості, модуль пружності та границю міцності породи при одновісному навантаженні. Параметри визначають у довільно вибраних точках на зрізах керна, а швидкість навантаження напівавтоматично регулюється в широких межах. Установка обладнана електронним контролером, що дає змогу не тільки вимірювати величину контактної твердості, але й у реальному часі вести спостереження на дисплеї за зміною деформації від величини навантаження та заносити параметри досліджень у відповідну базу даних. Отримані характеристики порід є не тільки параметричною основою для інтерпретації матеріалів ГДС, але й для оцінки зміни об’єму, типу порового простору та проникності, а також для моделювання умов утворення тріщинного колектора і загалом для прогнозування зон (ділянок), де щільна порода з відповідними механічними параметрами могла б набути властивостей колектора. Застосування комплексу досліджень тріщинуватості в нафтовій геології дає змогу розширити прогноз і відкриття нових родовищ вуглеводнів та покращити видобувні й експлуатаційні можливості вже діючих.

Повний текст

Ключові слова

апаратурно-методичний комплекс, тріщинуваті породи-колектори, акустичні хвилі, деформаційно-міцнісні параметри, радіальна фільтрація

Використані літературні джерела

Зубко, А. С. (1989). Некоторые особенности методики лабораторного определения водонасыщенности пород-коллекторов. В Геофизическая диагностика нефтегазоносных и угленосных разрезов: сборник научных трудов АН УССР (с. 103–113). Киев: Наукова думка.

Зубко, А. С., & Шеремета, О. В. (1988). Разработка универсальной установки высокого давления УВД-500 и методика изучения петрофизических свойств горных пород для условий, моделирующих пластовые [Отчет]. Львов: Фонды ИГГГИ АН УССР.

Куровець, І., Зубко, О., Грицик, І., Приходько, О., & Кучер, Р.-Д. (2023). Особливості формування ємнісно-фільтраційних властивостей порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. У Геофізика і геодинаміка: прогнозування та моніторинг геологічного середовища: збірник матеріалів IX Міжнародної наукової конференції (10–12 жовтня 2023 р.) (c. 109–112). Львів.

Куровець, І. М., Зубко, О. С., Кіт, Н. О., & Гвоздевич, О. В. (2007). Пристрій для визначення проникності зразка гірської породи (Деклараційний патент України № 80551). Бюлетень, 16.

Опубліковано Грудень 2023Квітень 2024 від GGCMJournal

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ЗМІНИ ВОДОНАФТОВИХ КОНТАКТІВ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ТОВЩИН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ КОМПЛЕКСНИХ ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 31–36

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 31–36

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.031

Дмитро ФЕДОРИШИН¹, Ігор МИХАЙЛОВСЬКИЙ², Сергій ФЕДОРИШИН³, Олександр ТРУБЕНКО⁴
^{1, 3, 4}Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, Україна
²ТзОВ «БУРПРОЕКТ», Львів, Україна
e-mail: ¹dmytro.fedoryshyn@nung.edu.ua; ²burproekt@ukr.net; ³serhii.fedoryshyn@nung.edu.ua; ⁴geotom@nung.edu.ua

Анотація

Метою роботи є оцінка достовірності результатів геолого-геофізичних досліджень складнопобудованих неогенових відкладів електричними методами та розроблення оптимально-достовірних підходів до виділення насичених вуглеводнями порід з оцінкою їхніх колекторських параметрів. Окрім того, встановити фактори, які впливають на неоднозначність геолого-геофізичних заключень у процесі досліджень складнопобудованих літолого-стратиграфічних товщ, що в кінцевому результаті зумовлює пропуск насичених вуглеводнями порід-колекторів. Отримані експериментальні результати досліджень кернового матеріалу, відібраного зі свердловин суміжних газоконденсатних родовищ, дозволили означити основні чинники та параметри, що визначають фільтраційно-ємнісні параметри неогенових відкладів.

Повний текст

Ключові слова

геофізичні дослідження моно- та поліміктових порід-колекторів складної будови, гамма-спектрометрія, літолого-стратиграфічний розріз, глинистість, водонасиченість, пористість, питомий опір

Використані літературні джерела

Заяць, Х. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Заяць, Х., & Гаврилко, В. (2007). Порівняльна характеристика геологічної будови та сейсмічної інформації родовищ Лопушна (Україна) та Лонкта (Польща). Геологія та геохімія горючих копалин, 4, 55–62.

Крупський, Ю. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я., Заяць, Х., & Побігун, І. (2013). Гравітаційний тектогенез Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(162–163), 5–16.

Павлюх, О. (2009). Особливості геологічної будови та формування покладів газу в Зовнішній зоні Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(148–149), 31–43. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/58960

Прокопів, В. Й., & Федоришин, Д. Д. (2003). Оцінка геолого-геофізичних неоднорідностей при дослідженнях складнопобудованих порід-колекторів. Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ, 2(7), 28–34. http://elar.nung.edu.ua/handle/ 123456789/6307

Федишин, В. О. (2005). Низькопористі породи-колектори газу промислового призначення. Київ: УкрДГРІ.

Федоришин, Д. Д. (1999). Теоретико-експериментальні основи петрофізичної та геофізичної діагностики тонкопрошаркових порід-колекторів нафти і газу (на прикладі Карпатської нафтогазоносної провінції) [Дис. д-ра геол. наук]. Львів.

Федоришин, Д. Д., Трубенко, О. М., Федоришин, С. Д., Фтемов, Я. М., & Коваль, Я. М. (2016). Перспективи ядерно-фізичних методів під час виділення газонасичених порід-колекторів складнопобудованих неогенових відкладів. Геодинаміка, 2, 134–143. https://doi.org/10.23939/jgd2016.02.134

Хомин, В., Цьомко, В., Гоптарьова, Н., Броніцька, Н., & Трубенко, А. (2019). Геолого-промислові особливості розкриття та випробування слабопроникних газонасичених відкладів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(84), 42–48. https://doi.org/10.17721/1728-2713.84.06

Catuneanu, O. (2006). Principles of sequence stratigraphy. Amsterdam: Elsevier.

Honarpour, M. M., Nagarajan, N. R., & Sampath, K. (2006). Rock/fluid characterization and their integration – Implications on reservoir management. Journal of Petroleum Technology, 58(9), 120–130. https://doi.org/10.2118/103358-JPT

Larsen, J. K., & Fabricius, I. L. (2004). Interpretation of water saturation above the transitional zone in chalk reservoirs. SPE Reservoir Evaluation and Engineering, 7(2), 155–163. https://doi.org/10.2118/69685-PA

Miall, A. D. (2006). The geology of fluvial deposits. Sedimentory facies, basin analysis, and petroleum geology. Springer.

Tissot, B. P., & Welte, D. H. (1984). Petroleum Formation and Occurrence. Berlin: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-87813-8

Trubenko, O. M., Fedoryshyn, D. D., Artym, I. V., Fedoryshyn, S. D., & Fedoryshyn, D. S. (2021). Geophysical interpretation methods’ improvement of Bilche-Volytska zone of Pre-carpathian foredeep complex geological cross-sections’ comprehensive research results. Prospecting and Development of Oil and Gas Fields, 4(81), 33–40. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2021-4(81)-33-40

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОГРАФІЧНА ТА ГЕОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДКЛАДІВ СЕРЕДНЬОГО ДЕВОНУ ЛЬВІВСЬКОГО ПРОГИНУ В АСПЕКТІ ПЕРСПЕКТИВ ЇХНЬОЇ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 20–30

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 20–30

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.020

Наталія РАДКОВЕЦЬ, Юрій КОЛТУН
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: radkov_n@ukr.net

Анотація

Відклади середнього девону в межах Львівського прогину Волино-Подільської плити значною мірою недорозвідані і є перспективними для пошуків вуглеводнів. Проведено мінералого-петрографічні дослідження цих відкладів з метою вивчення різних типів порід-колекторів. Алевроліти та пісковики являють собою породи-колектори гранулярного типу, фільтраційні властивості яких забезпечуються міжзерновим простором, а тріщинуватість має підпорядковане значення. Карбонатні породи-колектори представлені широким діапазоном літологічних типів – від слабкодоломітизованих біодетритових вапняків до вторинних доломітів. У цих породах переважає тріщинуватість, а пористість має другорядне значення. Дослідження природних газів з продуктивних горизонтів карбонатних і теригенних порід-колекторів середнього девону показали, що компонентом, який у них домінує, є метан. Його вміст сягає 95,4 об’ємних %. На решту гомологів метану припадає 1,45–2,16 об’ємних %. Сумарна частка невуглеводневих газів становить до 5,082 об’ємних %. Наявність двох відкритих родовищ газу та поширення обох типів порід-колекторів у межах Львівського прогину вказують на перспективність відкладів цього вікового інтервалу для подальших пошуково-розвідувальних робіт.

Повний текст

Ключові слова

Львівський прогин, середній девон, породи-колектори, мінералого-петрографічний склад порід, молекулярний склад газів

Використані літературні джерела

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Т. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Ризун, Б. П., Медведев, А. П., & Чиж, Е. И. (1976). Формации осадочного чехла Волыно-Подолья. Литология и полезные ископаемые, 3, 85–92.

Ризун, Б. П., & Чиж, Е. И. (1980). Перспективы нефтегазоносности Волыно-Подольской плиты. В Геология и нефтегазоносность Волыно-Подольской плиты (с. 79–99). Киев: Наукова думка.

Федишин, В. О. (Гол. ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Kiessling, W., Flügel, E., & Golonka, J. (2003). Patterns of Phanerozoic carbonate platform sedimentation. Lethaia, 36(3), 195–226. https://doi.org/10.1080/00241160310004648

Radkovets, N., & Koltun, Y. (2022). Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European Platform in the Silurian-Early Devonian. Geodynamics, 1(32), 36–48. https://doi.org/10.23939/jgd2022.02.036

Radkovets, N., Kotarba, M., & Wójcik, K. (2017). Source rock geochemistry, petrography of reservoir horizons and origin of natural gas in the Devonian of the Lublin and Lviv basins (SE Poland and western Ukraine). Geological Quarterly, 61(3), 569–589. https://doi.org/10.7306/gq.1361

Опубліковано Грудень 2023Лютий 2024 від GGCMJournal

НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗВІДКИ І РОЗРОБЛЕННЯ НАФТОВИХ РОДОВИЩ ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я УКРАЇНИ

Головна > Архів > № 3–4 (191–192) 2023 > 7–19

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (191–192) 2023, 7–19

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.191-192.007

Ярослав ЛАЗАРУК, Мирослав ПАВЛЮК
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

На південно-західних теренах України в межах Одеської області розташована південна частина Придобрудзького прогину. Тут на території піднятого Білоліського блоку в хемогенно-карбонатній товщі середнього і верхнього девону встановлені Східносаратське, Жовтоярське, Сариярське, Зарічнянське нафтові скупчення. Поклади приурочені до вапняків і доломітів з вторинними тріщинно-каверново-поровими колекторами. Вони залягають на глибинах 2500–3200 м. Під час випробування двох десятків свердловин отримували фільтрат бурового розчину з невеликою кількістю нафти з розрахунковими дебітами у декілька тонн на добу. Підйом рівня нафти у свердловинах швидко припинявся, гідродинамічний зв’язок свердловин з продуктивними пластами втрачався. Застосування відомих сьогодні методів інтенсифікації припливу вуглеводневих флюїдів до позитивних результатів не привело. За даними петрографічного вивчення шліфів доведено, що найбільші за розміром пустоти порід-колекторів запечатані нерухомим бітумом, у менших порожнинах міститься рухома нафта. Нерухомі бітуми заповнюють магістральні канали і блокують зв’язок між порожнинами породи. Це є основною причиною відсутності промислових припливів нафти. Ще однією суттєвою причиною є низькі фільтраційні властивості колекторів. Більшість з них має проникність менше 0,01∙мД. Іншими причинами невдач промислового освоєння нафтових покладів є висока динамічна в’язкість нафт через значний вміст асфальтенів, силікагелевих смол, парафінів, невисокий енергетичний потенціал нафтових покладів унаслідок їхньої дегазації упродовж тривалого геологічного розвитку території, а також відсутність гідродинамічного зв’язку нафтових покладів з природними водонапірними системами. Висловлено припущення, що нафтові родовища середнього і верхнього девону Західного Причорномор’я є головно бітумними. З огляду на значні глибини залягання покладів їхня промислова розробка сьогодні технічно неможлива. Тому планувати подальші наукові дослідження згаданого комплексу недоцільно. Натомість слід переорієнтувати дослідження на теригенно-карбонатний комплекс силуру та теригенний комплекс нижнього девону, які гідродинамічно більш закриті і в яких можуть зберегтися не дегазовані вуглеводневі скупчення.

Повний текст

Ключові слова

нафта, бітум, поклад, пастки нафти, карбонатний колектор, теригенний комплекс, запаси вуглеводнів, розвідка і розроблення покладів

Використані літературні джерела

Гнідець, В. П., Григорчук, К. Г., Полухтович, Б. М., & Федишин, В. О. (2003). Літогенез девонських відкладів Придобрудзького прогину (палеоокеанографія, седиментаційна циклічність, формування порід-колекторів). Київ: УкрДГРІ.

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017a). Геолого-економічна оцінка Східносаратського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Лазарук, Я. Г., Мельник, А. Ю., Василина, Р. М., & Шеремет, Б. Б. (2017b). Геолого-економічна оцінка Жовтоярського нафтового родовища Одеської області [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Павлюк, М. І. (2014). Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцовоморського периконтинентальних шельфів. Львів: Проман.

Сергій, Г. Б., & Постнікова, Н. М. (2014). Уточнення геологічної будови перспективних відкладів Білоліського блока Переддобрудзького прогину на основі поглибленої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки [Звіт]. Київ: ПрАТ НВК «Укрнафтінвест».

Трохименко, Г. Л. (2013). Особливості природних резервуарів вуглеводнів у потужних карбонатних комплексах. Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 4, 46–62.

Опубліковано Червень 2023Жовтень 2023 від GGCMJournal

ПРО КУЗИНСЬКУ СВІТУ МАРМАРОСЬКОГО ПОКРИВУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 17–25

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 17–25

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.017

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

Анотація

У північно-західній частині Мармароського кристалічного масиву на Рахівській ділянці виокремлено верхньопалеозойську кузинську світу. Стратотип світи – потік Кузя. У її складі – філіти, вапняки, кварцити та доломіти. Світа поширена в Діловецькому субпокриві Мармароського покриву на Рахівській і Чивчинській ділянках. Існують дві альтернативні точки зору на вік кузинської світи. Одні геологи відносять її до палеозою (верхній девон – нижній карбон), інші, нижню її частину, – до верхнього палеозою, а верхню – до тріасу. Існує і різна оцінка літологічного складу й об’єму кузинської світи. Так, 1970 р. А. К. Бойко розділив її на мунцелульську (нижню) філіто-кварцитову палеозойского віку і верхню (тріас) філіто-карбонатну, за якою зберіг назву кузинська світа. Важливим є те, що між названими одиницями зафіксована стратиграфічна перерва. Тріасова філіто-карбонатна кузинська світа датується на підставі трансгресивного залягання на ній доломітів середнього тріасу, знахідках у її низах на горі Соймул післяпалеозойських мшанок, а у верхах – комплексу спор і пилку мезозойського віку. Геологи, які не визнають ідеї про приналежність частини світи до мезозою, вказують на таке протиріччя: прийнявши мезозойський вік кузинської світи, доведеться стверджувати, що на масиві одночасно відкладалися карбонатні товщі середнього тріасу – юри, а за 5–8 км на південь, у межах тієї самої зони відбувався регіональний метаморфізм порід кузинської світи (до речі, за одними даними в інтервалі 148–178 та 175–181 млн років, а за іншими – в інтервалі 196–221 млн років). Це зауваження не коректне, тому що вік кузинської світи нижній тріас (251,9–247,2 млн років), а метаморфізм відбувся пізніше. У тих розрізах, де кузинська світа лежить на мунцелульській, у її підошві присутні базальні конгломерати, складені із гальки й уламків кварцитів, мунцелульської світи. Породи мунцелульської і кузинської світ подібні за ступенем метаморфізму. Для мезозойської кузинської – характерні прояви основного магматизму, на відміну від верхньопалеозойського кислого. Факти свідчать, що мезозойська кузинська світа існує, проте є певна невизначеність щодо її дрібнішого поділу, стратиграфічного обсягу і співвідношення з відкладами середнього тріасу.

Повний текст

Ключові слова

кузинська, мунцелульська, світа, тріас, палеозой, Мармароський покрив, Діловецький субпокрив, метаморфізм

Використані літературні джерела

Белов, А. А. (1981). Тектоническое развитие альпийской складчатой зоны в палеозое. Москва: Наука.

Бойко, А. К. (1970). Доверхнепалеозойский комплекс северо-западного окончания Мармарошского массива (Восточные Карпаты). Львов: Издательство Львовского университета.

Бойко, А. К. (1975). Вопросы древней геологической истории Восточных и Западных Карпат и радиометрическое датирование. Киев: Наукова думка.

Бойко, А. К., Іванченко, А. І., & Курячий, Л. К. (1964). Про вік кузинської світи Рахівського масиву. Доповіді Академії наук УРСР, 8, 1095–1098.

Волошин, А. А. (1981). Геологическое строение и рудоносность северо-западного окончания Мармарошского массива. Киев: Наукова думка.

Габинет, М. П., Кульчицкий, Я. О., & Матковский, О. И. (1976). Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат (Ч. 2). Львов: Вища школа.

Глушко, В. В., & Круглов, С. С. (Ред.). (1971). Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. Труды УкрНИГРИ, 25.

Данілович, Ю. Р. (1989). Метаморфизм кристаллического фундамента и домелового чехла Украинских Карпат. В Геология Советских Карпат: сборник научных трудов (с. 48–56). Киев: Наукова думка.

Круглов, С. С. (2009). Геологія України: Т. 3. Геологія і металогенія Українських Карпат. Київ: УкрДГРІ.

Лашманов, В. И. (1973). К стратиграфии древнемезозойских отложений Мармарошского массива. Геологический сборник Львовского геологического общества, 14, 28–34.

Ляшкевич, З. М., Медведев, А. П., Крупский, Ю. З., Варичев, А. С., Тимощук, В. Р., & Ступка, О. О. (1995). Тектоно-магматическая эволюция Карпат. Киев: Наукова думка.

Матковский, О. И., Малаева, И. П., & Акимова, К. Г. (1973). Стратиформные колчедан-полиметаллические месторождения и рудопроявления в Мармарошском массиве Восточных Карпат. Геологический сборник Львовского геологического общества, 4, 36–48.

Ненчук, И. Ф. (1967). О метаморфизме пород кузинской свиты Раховского массива. В Вопросы геологии Карпат (с. 165–167). Львов: Издательство Львовского университета.

Славин, В. И. (1963). Триасовые и юрские отложения Восточных Карпат и Паннонского срединного массива. Москва: Госгеолтехиздат.

Соловьев, В. О. (2011). Хронология тектонических движений: фазы, эпохи, циклы тектогенеза. Харьков.

Ткачук, Л. Г., & Гуржий, Д. В. (1957). Раховский кристаллический массив. Киев: Издательство АН УССР.

Ткачук, Л. Г., & Данілович, Ю. Р. (1965). Метаморфізм кристалічних сланців Східних Українських Карпат. Геологічний журнал АН УРСР, 25(6).