Категорія: Геологія нафти і газу

Головна > Архів > № 1–2 (189–190) 2023 > 5–16

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (189–190) 2023, 5–16

https://doi.org/10.15407/ggcm2023.189-190.005

Ярослав ЛАЗАРУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Об’єктом досліджень є Устинівська ділянка у північно-східній частині Дніпровсько-Донецької западини на границі між північним бортом та приосьовою її частиною. Геологічна будова структур ділянки висвітлена з позицій гравітаційного тектогенезу. У відкладах карбону виокремлені два ешелони брахіантиклінальних піднять, генетично пов’язаних з Красноріцьким та Муратівсько-Тубським скидами. Вони виникли в слабколітифікованих товщах в умовах розтягування і швидкого опускання Дніпровсько-Донецького грабена. Сейсморозвідкою встановлені сім антикліналей, особливістю яких є орієнтування структур уздовж дугоподібних тектонічних порушень, асиметричність та зміщення склепінь з глибиною до південного заходу. За геоморфологічними ознаками річкової долини Сіверського Донця спрогнозоване нове підняття в опущеному блоці Тубського скиду. У Воронівській антикліналі у відкладах башкирського ярусу встановлені три газові поклади. Недалеко розташовані Борівське, Муратівське, Євгеніївське, Краснопопівське та інші газоконденсатні родовища. Тому гравігенні структури Устинівської ділянки є перспективними для відкриття нових родовищ. Перспективні горизонти башкирського ярусу знаходяться на невеликих глибинах: від 2 до 2,5 км. Оцінені нами запаси і ресурси газу Устинівської ділянки становлять відповідно 262 і 2100 млн м³. Надано рекомендації для уточнення форми гравігенних тектонічних порушень та пов’язаних з ними антикліналей. Визначено задачі для деталізаційних сейсморозвідувальних робіт і буріння. Запропоновано розташування пошукових та розвідувальних свердловин. Враховуючи зміщення склепінь гравігенних структур з глибиною, для розкриття продуктивних пластів в апікальних частинах піднять пропонуємо бурити похило спрямовані свердловини в південно-західному напрямку. Окреслено завдання і для промислового освоєння покладів Воронівської структури.

Ключові слова

перспективи газоносності, Дніпровсько-Донецька западина, гравігенні структури, пастки нафти і газу, запаси вуглеводнів

Використані літературні джерела

Бабадаглы, В. А., Лазарук, Я. Г., Кучерук, Е. В., & Кельбас, Б. И. (1981). Особенности геологического строения зоны мелкой складчатости Северного Донбасса. Геология нефти и газа, 1, 34–39.          

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 1). Львів: Центр Європи.

Лазарук, Я. Г., & Крейденков, В. Г. (1995). Новий тип пасток вуглеводнів у відкладах карбону Дніпровсько-Донецької западини. Мінеральні ресурси України, 3–4, 42–46.

Лукін, О. (2008). Вуглеводневий потенціал надр України та основні напрями його освоєння. Вісник Національної академії наук України, 4, 56–67.

Мирошниченко, Р., Полохов, В., & Бородулін, Є. (2018). Звіт про результати сейсморозвідувальних робіт 2D на Устинівській ділянці Сєвєродонецької площі. Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція ДГП «Укргеофізика». Новомосковськ.

Рудько Г. І., Ляху, М. В., Ловинюков, В. І., Багнюк, М. М., & Григіль, В. Г. (2016). Підрахунок запасів нафти і газу. Київ: Букрек.

Сьомін, О., Аксьонов, В., & Письменний, І. (2016). Уточнений проєкт промислової розробки Борівського газоконденсатного родовища: звіт про науково-дослідну роботу. УкрНДІГаз ПАТ «Укргазвидобування». Харків.

Товстюк, З. М., Єфіменко, Т. А., & Тітаренко, О. В. (2014). Новітня розломно-блокова тектоніка Дніпровсько-Донецької западини. Український журнал дистанційного зондування Землі, 2, 4–13.

Prior, D. B., & Coleman, J. M. (1982). Active slides and flows in underconsolidated marine sediments on the slopes of the Mississippi delta. In S. Saxov & J. K. Nieuwenhuis (Eds.), Marine slides and other mass movements (pp. 21–49). New York: Plenum press. https://doi.org/10.1007/978-1-4613-3362-3_3

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 5–26

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 5–26.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК,
Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

У південно-західній частині Кросненського покриву на терені України, який на суміжній польській території має назву jednostka Szląska (Сілезька одиниця), присутні відповідно дві тектонічні структури Тихий і Ветліна, складені флішем крейдово-палеогенового віку. Вони розташовані в одній і тій самій лусці та являють собою частково збережену антиклінальну складку північно-західного простягання. Структури Тихий і Ветліна виявлені за результатами буріння. Унаслідок виконаних бурових робіт встановлена промислова газоносність обох структур. Максимальні дебіти газу з відкладів олігоцену на цих структурах становлять приблизно 60 тис. м³/добу. Видобувні запаси структури Ветліна обраховані в 73 млн м³ газу. Поклад не розробляється через локалізацію на площі в межах Бескидського національного парку. Автори вважають, що розвідувальне буріння за межами структури в розташованих далі на північний схід від структури Тихий лусках Волосянка–Підполоззя і Гусне–Буковець буде малоефективним, через відсутність у їхньому складі перспективних об’єктів. Існують передумови припускати наявність ще однієї газонасиченої складки – Лютської – на південний захід від структури Тихий, під лусками Дуклянсько-Чорногорського покриву. Про потенційну промислову газоносність прогнозованої перспективної структури свідчать припливи нафти і газу в картувальних свердловинах площі Лютня. Для перевірки цього припущення доцільно провести сейсмічні дослідження.

Ключові слова

Кросненський покрив, структури Тихий і Ветліна, геологічна будова, газоносність

Використані літературні джерела

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Глушко, В. В., Кузовенко, В. В., & Шлапінський, В. Є. (1999). Нові погляди на геологічну будову північно-західної частини Дуклянського покрову Українських Карпат. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 13, 94–101.

Жигунова, З. Ф., Коваль, Ж. С., & Петров, В. Г. (1966). Отчет о поисково-съемочных работах масштаба 1 : 25 000, проведенных на площади Люта Закарпатской области УССР в 1964–1965 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Жигунова, З. Ф., Петров, В. Г., & Татарченко, В. М. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Буковец Закарпатской области УССР в 1963 году. Трест «Львовнефтегазразведка», ЛГПК. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В.,Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1973). Отчет о результатах комплексной геологической съёмки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Ломна Львовской и Закарпатской областей УССР в 1969–1972 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Мочалин, И. П., & Некрасова, Л. П. (1964). Отчет о геологических исследованиях, проведенных на площади Луги Закарпатской области УССР в 1963 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Глушко, В. В., & Кузовенко, В. В. (1994). Вивчення геологічної будови і перспектив нафтогазоносності зони зчленування Дуклянського, Чорногорського і Кросненського покровів Українських Карпат в 1991–1994 рр. [Звіт] (Т. 1). Львів: Фонди ДП «Західукргеологія».

Karnkowski, P. (1993). Złoża gazu ziemnego i ropy naftowej w Polsce: T. 2. Karpaty i zapadlisko Przedkarpackie. Częśc 1. Karpaty. Kraków.

Komunikat rządu Rzeczypospolitej Polskiej dotyczący dyrektywy 94/22/WE Parlamentu Europejskiego i Rady w sprawie warunków udzielania i korzystania z zezwoleń na poszukiwanie, badanie i produkcję węglowodorów. (2019). https://www.prawo.pl/akty/dz-u-ue-c-2019-105-76,69161005.html

Kowalczyk, A. (12.01.2012). Aurelian z dwiema nowymi koncesjami. Rynek Infrastruktury. https://www.rynekinfrastruktury.pl/wiadomosci/aurelian-z-dwiema-nowymi-koncesjami-36271.html

Marcińkowski, A., & Szewczyk, E. (2008). Produktywność karpackich skal zbiórnikowych w świetle historii wydobycia więglowodorów. Geologia, 34(3), 405–421.

Szuflicki, M., Malon, A., & Tymiński, M. (Eds.). (2021). Bilans zasobów złóż kopalin w Polsce wg stanu na 31 XII 2020 r. Warszawa: Państwowy Instytut Geologiczny–Państwowy Instytut Badawczy. Publikacja dostępna na stronie internetowej http://surowce.pgi.gov.pl

Zielińska, Cz. (1994). Dokumentacja geologiczna w kat. C złoża gazu ziemnego “Wetlina” w miejsc. Smerek i Wetlina, gm. Cisna, woj. krośnińskie. Nr CBDG 85621. Inw. 1481/95 Arch. CAG PIG, Warszawa; Kat. DZ/418 Arch. PGNiG S.A., Warszawa. http://dokumenty.pgi.gov.pl/wyszukiwarka/dokument/85621?lang=pl

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 48–57

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 48–57.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.048

Мілена БОГДАНОВА

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна, e-mail: milena_bogdanova@ukr.net

---

Анотація

У статті на основі власних польових спостережень висвітлені дислокаційні структури зони насуву скиби Зелем’янка на скибу Парашка Скибового покриву Українських Карпат, які відслонені в Гребенівському кар’єрі в басейні р. Опір (Львівська обл., Сколівський р-н). Розріз Гребенівського кар’єру представлений тектонічно дезінтегрованою товщею стрийської світи, що характеризується розвитком жорстких блоків пісковиків (утворених переважно внаслідок будинування), розміщених у відносно пластичному глинистому матриксі. Ці утворення пропонують вважати «брокен-формаціями» (зруйнованими утвореннями, англ. broken formation), які є сильнотектонізованими, проте зберігають свою літологічну і стратиграфічну ідентичність і є перехідним елементом від слабкодеформованих товщ до тектонічних меланжів. Структурні ознаки свідчать, що деформації в описаних утвореннях мали крихкий характер. Насувні процеси супроводжувалися формуванням дуплексів, зокрема антиформних стогоподібних дуплексів, які також добре виражені в кар’єрі.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, брокен-формація, зона насуву, деформації, дуплекси

Використані літературні джерела

Астахов, К. П. (1989). Альпийская геодинамика Украинских Карпат [Автореф. дис. канд. геол.-мин. наук]. Московский государственный университет. Москва.

Богданова, М. І. (2001). Особливості внутрішньої будови принасувної частини скиби Зелем’янка. Вісник Львівського університету. Серія геологічна, 15, 144–151.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Калінін, В. І., Гурський, Д. С., & Антакова, І. В. (Ред.). (2006). Геологічні пам’ятки України (Т. 1). Київ: Державна геологiчна служба України.

Лукієнко, О. І., Вакарчук, С. Г., & Кравченко, Д. В. (2014). Структурно-парагенетичний аналіз (на тектонофаціальній основі): Кн. 1. Епізона. Київ.

Boyer, S. E., & Elliott, D. (1982). Thrust systems. Bulletin of the American Association of Petroleum Geologists, 66(9), 1196–1230. https://doi.org/10.1306/03B5A77D-16D1-11D7-8645000102C1865D

Festa, A., Pini, G. A., Ogata, K., & Dilek, Y. (2019). Diagnostic features and field-criteria in recognition of tectonic, sedimentary and diapiric mélanges in orogenic belts and exhumed subduction-accretion complexes. Gondwana Research, 74, 7–30. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.01.003

Fossen, H. (2016). Structural Geology (2nd ed.). Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781107415096

McClay, K. R. (1992). Glossary of thrust tectonics terms. In K. R. McClay (Ed.), Thrust Tectonics (pp. 419–433). London: Chapman and Hall.

McClay, K. R., & Insley, M. W. (1986). Duplex structures in the Lewis thrust sheet, Crowsnest Pass, Rocky Mountains, Alberta, Canada. Journal of Structural Geology, 8(8), 911–922. https://doi.org/10.1016/0191-8141(86)90036-2

Schmid, S. M., Fügenschuh, B., Kounov, A., Maţenco, L., Nievergelt, P., Oberhänsli, R., Pleuger, J., Schefer, S., Schuster, R., Tomljenović, B., Ustaszewski, K., & van Hinsbergen, D. J. J. (2020). Tectonic units of the Alpine collision zone between Eastern Alps and western Turkey. Gondwana Research, 78, 308–374. https://doi.org/10.1016/j.gr.2019.07.005

Starzec, К., Malata, E., Wronka, A., & Malina, L. (2015). Mélanges and broken formations at the boundary zone of the Magura and Silesian nappes (Gorlice area, Polish Outer Carpathians) – a result of sedimentary and tectonic processes. Geological Quarterly, 59(1), 169–178. https://doi.org/10.7306/gq.1173

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 > 36–47

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 36–47.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.036

Олег ГНИЛКО,  Аїда АНДРЄЄВА-ГРИГОРОВИЧ, Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Наведено результати мікропалеонтологічних і седиментологічних досліджень палеоценових відкладів північно-східної частини Скибового покриву Українських Зовнішніх (Флішових) Карпат – верхньострийської підсвіти та ямненської світи. За нанопланктоном і форамініферами верхньострийська підсвіта датована данієм–частково зеландієм, а ямненська – зеландієм–танетом. Седиментологічні особливості дозволили виокремити в палеоценових відкладах (включаючи розріз флішу в м. Яремче) різнозернисті турбідити та грейніти, що перешаровуються між собою та з глинистими (гемі)пелагітами. У фонових геміпелагічних глинистих утвореннях домінує глибоководна біота – численні аглютиновані форамініфери кременистого складу (глибоководні аглютиновані форамініфери, англ. DWAF), які належать до родів Rhabdammina, Hyperammina, Dendrophrya, Ammodiscus, Glomospira, Hormosina, Reophax, Haplophragmoides, Recurvoides, Trochamminoides, Paratrochamminoides, Spiroplectammina, Karreriella і становлять до 100 % черепашок в асоціаціях мікрофауни, що вказує на нижньобатіально-абісальні глибини седиментаційного палеобасейну. Серед палеоценового флішу виокремлені літофації русел (ямненські пісковики) та міжруслових ділянок (верхньострийська підсвіта, яремчанський горизонт) давнього глибоководного конусу виносу.

Ключові слова

Українські Карпати, Скибовий покрив, палеоцен, форамініфери, нанопланктон, седиментація

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С. (1991). Зональная стратиграфия палеогена юга СССР по фитопланктону (диноцисты и нанопланктон) [Автореф. дис. д-ра геол.-мин. наук]. Институт геологических наук АН УССР. Киев.

Андреева-Григорович, А. С. (1994). Зональная шкала по цистам динофлагеллат для палеогена южных регионов СНГ. Альгология, 42, 66‒76.

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андрєєва-Григорович, А., Маслун, Н., Гнилко, С., & Гнилко, О. (2014). Про вік і умови седиментації горизонтів строкатих аргілітів у палеоцен-еоценових відкладах Українських Карпат. У Матеріали V Всеукраїнської наукової конференції «Проблеми геології фанерозою України»: тези доповідей (с. 3–6). Львів: Львівський національний університет імені І. Франка.

Вялов, О. С. (1951). Схема стратиграфии северного склона Карпат. Доклады Академии наук СССР, 7(77), 689–692.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарeва, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гнилко, О. М. (2012). Тектонічне районування Карпат у світлі терейнової тектоніки. Стаття 2. Флішові Карпати – давня акреційна призма. Геодинаміка, 1(12), 67–78. https://doi.org/10.23939/jgd2012.01.067

Гнилко, О. (2016). Геологічна будова та еволюція Українських Карпат [Автореф. дис. д-ра геол. наук]. Львівський національний університет імені І. Франка. Львів.

Гнилко, О. М., & Слотюк, Б. М. (1993). До геологічної палеоокеанографії північно-західної частини Українських Карпат (басейн верхньої течії р. Дністер). Рання крейда–еоцен. Геологія і геохімія горючих копалин, 2–3(84–85), 80–86.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогенових отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Маслакова, Н. И. (1955). Стратиграфия и фауна мелких фораминифер палеогеновых отложений Восточных Карпат. Москва: Госгеолиздат.

Мацьків, Б. В., Пукач, Б. Д., & Гнилко, О. М. (2009). Державна геологічна карта України масштабу 1 : 200 000. Аркуші M-35-XXXI (Надвірна), L-35-I (Вішеу-Де-Сус). Карпатська серія. Геологічна карта дочетвертинних утворень. Київ: УкрДГРІ.

Пилипчук, А. С. (1972). Литологические особенности и условия образования пестроцветных отложений Скибовой зоны Карпат. В Новые данные по геологии и нефтегазоносности УССР (с. 101–110). Львов: Издательство Львовского университета.

Рединг, Х. Г., Коллинсон, Дж. Д., Аллен, Ф. А., Эллиотт, Т., Шрейбер, Б. Ш., Джонсон, Г. Д., Болдуин, К. Т., Селлвуд, Б. У., Дженкинс, X. К., Стоу, Д. А. В., Эдуардз, М., & Митчелл, А. X. Г. (1990). Обстановки осадконакопления и фации (Х. Рединг, Ред.; Б. В. Баранов, И. С. Барсков, Л. Н. Индолев, М. А. Левитан & И. О. Мурдмаа, Пер.; Т. 2). Москва: Мир.

Сеньковський, Ю., Григорчук, К., Гнідець, В., & Колтун, Ю. (2004). Геологічна палеоокеанографія океану Тетіс. Київ: Наукова думка.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the Paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Einsele, G. (1992). Sedimentary Basins: evolution, facies and sediment budget. Berlin: Springer–Verlag. https://doi.org/10.1007/978-3-642-77055-5

Golonka, J., Gahagan, L., Krobicki, M., Marko, F., Oszczypko, N., & Ślączka, A. (2006). Plate tectonic evolution and paleogeography of the circum-Carpathian region. AAPG, Memoir, 84, 11–46. https://doi.org/10.1306/985606m843066

Golonka, J., Waśkowska, A., & Ślączka, A. (2019). The Western Outer Carpathians: Origin and evolution. Zeitschriftder Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 170(3–4), 229–254. https://doi.org/10.1127/zdgg/2019/0193

Kaminski, M. A., & Gradstein, F. M. (2005). Atlas of Paleogenecosmopolitan deep-water agglutinated foraminifera. Grzybowski Foundation Special Publication, 10.

Kováč, M., Márton, E., Oszczypko, N., Vojtko, R., Hók, J., Králiková, S., Plašienka, D., Klučiar, T., Hudáčková, N., & Oszczypko-Clowes, M. (2017). Neogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 155, 133–154. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha.2017.07.004

Kováč, M., Plašienka, D., Soták, J., Vojtko, R., Oszczypko, N., Less, G., Ćosović, V., Fügenschuh, B., & Králiková, S. (2016). Paleogene palaeogeography and basin evolution of the Western Carpathians, Northern Pannonian domain and adjoining areas. Global and Planetary Change, 140, 9–27. https://doi.org/10.1016/j.gloplacha. 2016.03.007

Schmid, S., Bernoulli, D., Fugenschuh, B., Matenco, L., Schefer, S., Schuster, R., Tischler, M., & Ustaszewski, K. (2008). The Alpine-Carpathian-Dinaric orogenic system: correlation and evolution of tectonic units. Swiss Journal of Geosciences, 101, 139–183. https://doi.org/10.1007/s00015-008-1247-3

---

Головна > Архів > № 1–2 (187–188) 2022 >27–35

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 1–2 (187–188) 2022, 27–35.

https://doi.org/10.15407/ggcm2022.01-02.027

В’ячеслав ЛУКІНОВ¹, Костянтин БЕЗРУЧКО¹,
Олексій ПРИХОДЧЕНКО¹, Владислав КОБЕЗА²

¹ Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України, Дніпро, Україна, e-mail: gvrvg@meta.ua
² Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», Донець, Харківська обл., Україна, e-mail: Kobeza15@gmail.com

---

Анотація

Проведено детальний аналіз геологічних умов Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища, які сприяють формуванню додаткових ресурсів газу категорії «затрубні запаси», а також встановлення геолого-промислових показників перспективності утворення техногенних покладів. Беручи до уваги геологічні умови Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища, отримання додаткових запасів газу слід очікувати з техногенних покладів, що розташовуються над промисловими горизонтами, що розробляються, і утворюються в низькопористих колекторах під дією геомеханічного чинника, у результаті їхнього розущільнення після вилучення газу з промислового колектору внаслідок його ущільнення. Відповідно до виконаних досліджень, найбільш перспективною областю, з позицій утворення техногенного покладу і накопичення затрубних запасів газу, у межах Східно-Новоселівського нафтогазоконденсатного родовища є товща, виокремлена в районі розташування свердловин № 16, 18, 60, в інтервалі розрізу на відстані 92,4 м вгору від покрівлі горизонту (В-3а) + (В-3б), яка поширюється від глибини 2 141 м до покрівлі горизонту В-3а, на глибині 2 233 м. Проведення технологічних робіт з освоєння техногенних покладів у перспективних зонах за обсадною колоною в експлуатованих свердловинах вимагає додаткових геофізичних робіт.

Ключові слова

газові родовища, геомеханічний чинник, техногенний колектор, затрубні запаси

Використані літературні джерела

Абєлєнцев, В. М., Лур’є, А. Й., Повєрєнний, С. Ф., & Сусяк, Т. Я. (2017). Нова методика інтерпретації результатів лабораторних досліджень гірських порід при моделюванні пластових умов. Геологічний журнал, 3, 23–30. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2017.3.117319

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В, Безручко, К. А., Круковський, О. П., & Круковська, В. В. (2018). Геомеханічний чинник надходження додаткових обсягів вільного метану при експлуатації газових родовищ. Доповіді Національної академії наук України, 8, 25–35. https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.08.025

Булат, А. Ф., Лукінов, В. В, Безручко, К. А., & Приходченко, О. В. (2020). Вплив геомеханічних процесів на пластовий тиск при тривалій експлуатації газових родовищ. Розвідка та розробка нафтових та газових родовищ, 4(77), 62–76. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2020-4(77)-62-76

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 3. Cхідний нафтогазоносний регіон;  Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон). Львів: Українська нафтогазова академія.

Кирилюк, О. В., & Рудько, Г. І. (Ред.). (2019). Надрокористування в Україні. Чернівці: Букрек.

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр (1997). Постанова № 432. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-97-п#Text

Лукінов, В. В., Безручко, К. А., Приходченко, О. В., & Кобеза, В. С. (2021). Показники перспективності отримання додаткових припливів вуглеводнів на газових родовищах. У Від Мінералогії і Геогнозії до Геохімії, Петрології, Геології та Геофізики: фундаментальні і прикладні тренди XXI століття: матеріали конференції Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка (Київ, Україна, 28–30 вересня 2021 р.) (с. 193–197). Київ.

Лукінов, В. В., Приходченко, В. Ф., Жикаляк, М. В., & Приходченко, О. В. (2016). Методи прогнозу гірничо-геологічних умов розробки вугільних родовищ. Дніпро: НГУ.

Чебан, О. В., & Владика, В. М. (2007). Перспективи нарощування видобутку газу на старих родовищах Передкарпаття на прикладі Рудківського газового родовища. Проблеми нафтогазової промисловості, 5, 326–328.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 56–64

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 56–64.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.056

Світлана ГНИЛКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Представлено узагальнений біозональний поділ палеоцену–еоцену Українських Карпат за планктонними форамініферами. Виокремлено 13 біозон за планктонними форамініферами віком від раннього данію до пізнього приабону: Parvularugoglobigerina eugubina (низи данію); Globoconusa daubjergensis (середній даній); Praemurica inconstans (верхній даній); Morozovella angulata (нижній зеландій); Globanomalina pseudomenardii (верхній зеландій–танет); Acarinina acarinata (верхи танету); Morozovella subbotinae (нижній іпр); Morozovella aragonensis (верхній іпр); Acarinina bullbrooki (нижній лютет); Acarinina rotundimarginata (верхній лютет); Hantkenina alabamensis (бартон); Globigerinatheka tropicalis (нижній приабон); Subbotina corpulenta (верхній приабон).

Ключові слова

Українські Карпати, планктонні форамініфери, біостратиграфія, палеоцен–еоцен

Використані літературні джерела

Андреева-Григорович, А. С., Вялов, О. С., Гавура, С. П., Грузман, А. Д., Дабагян, Н. В., Даныш, В. В., Иваник, М. М., Кульчицкий, Я. О., Лозыняк, П. Ю., Маслун, Н. В., Петрашкевич, М. Й., Пономарева, Л. Д., Портнягина, Л. А., Смирнов, С. Е., & Совчик, Я. В. (1984). Объяснительная записка к региональной стратиграфической схеме палеогеновых отложений Украинских Карпат [Препринт № 84-19]. Киев: Институт геологических наук АН УССР.

Андреева-Григорович, А. С., Грузман, А. Д., Лозыняк, П. Ю., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев эоцена и олигоцена Дуклянской и Мармарошской зон. Палеонтологический сборник, 24, 33–38.

Бугрова, Э. М. (Ред.). (2005). Практическое руководство по микрофауне: Т. 8. Фораминиферы кайнозоя. Санкт-Петербург: ВСЕГЕИ.

Ващенко, В. А., Агеев, В. А., Шлапинский, В. Е., Царненко, П. Н., Дабагян, Н. В., Бузяк, И. П., Хильченко, Н. М., & Щербак, А. А. (1985). Отчет по групповой геологической съемке масштаба 1 : 50 000 территории листов М–35–133–А, Б; М–35–134–А, Б, В Ивано-Франковской и Закарпатской областей УССР за 1981–1985 гг. (Инв. № 2979/1). Львов.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лемишко, О. Д., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. Е., Смолинская, Н. И., & Царненко, П. Н. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Царненко, П. Н., & Циж, И. Т. (1981). История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., & Смирнов, С. Е. (1987). Опорные пограничные разрезы эоцена и олигоцена северного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 24, 20–27.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., & Пономарева, Л. Д. (1987). Опорные разрезы пограничных отложений эоцена и олигоцена Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. Палеонтологический сборник, 24, 12–20.

Гнилко, С. Р. (2015). Стратиграфія за форамініферами палеоценово-еоценових відкладів внутрішніх флішевих покривів Зовнішніх Українських Карпат. Геологічний журнал, 3, 87–100.

Гнилко, С. Р. (2017). Форамініфери і стратиграфія палеоцен-еоценових відкладів Українських Карпат [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геологічних наук НАН України. Київ.

Гнилко, С. Р., & Гнилко, О. М. (2013). Стратиграфія, біозональний поділ за форамініферами та умови накопичення палеоцен-еоценових відкладів Вежанського покриву Внутрішніх Карпат. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України, 6(1), 90–97.

Грузман, А. Д., & Дабагян, Н. В. (1979). Зональная стратиграфия по планктонным фораминиферам палеоцена и эоцена южного склона Украинских Карпат. Палеонтологический сборник, 16, 30–34.

Дабагян, Н. В., Круглов, С. С., & Смирнов, С. Е. (1965). Литология и стратиграфия мелового и палеогенового чехла зоны Закарпатских утесов. Труды УкрНИИГРИ, 14, 78–86.

Дабагян, Н. В., Кульчицкий, Я. О., Кузовенко, В. В., & Шлапинский, В. Е. (1987). Опорные разрезы пограничных слоев верхов эоцена – низов олигоцена южной части Скибовой, Кросненской и Черногорской зон. Палеонтологический сборник, 24, 27–33.

Даныш, В. В., & Пономарева, Л. Д. (1989). Сопоставление разрезов палеогена Дуклянской зоны Восточных и Западных Карпат. В Геология Советских Карпат (с. 57–65). Киев: Наукова думка.

Мятлюк, Е. В. (1970). Фораминиферы флишевых отложений Восточных Карпат (мел–палеоген). Ленинград: Недра.

Andreyeva-Grigorovich, A. S. (1999). Biostratigraphic correlations of the paleogene deposits of the Ukrainian Carpathians and Crimea-Bakhchisarai area using nannoplankton and dinocysts. Geologica Carpathica, 50, 10–12.

Fusan, O. (Ed.). (1983). Stratigraficky slovnik Zapadnych Karpat (T. 1). Bratislava.

Gradstein, F. M., Ogg, J. G., Schmitz, M. D., & Ogg, G. (Eds.). (2012). The Geologic Time Scale 2012. Boston, USA: Elsevier.

Hnylko, S., & Hnylko, O. (2016). Foraminiferal stratigraphy and palaeobathymetry of Paleocene-lowermost Oligocene deposits (Vezhany and Monastyrets nappes, Ukrainian Carpathians). Geological Quarterly, 60(1), 75–103.

Maslun, N. V., Mintuzova, L. G., & Hnylko, S. R. (2015). Detailed stratification and correlation of Foraminifera Paleogene deposits of Ukraine. Geological Journal, 4, 31–48.

Olsson, R. K., Hemleben, Ch., Berggren, W. A., & Huber, B. T. (Eds.). (1999). Atlas of Paleocene Planktonic Foraminifera. Smithsonian contributions to paleobiology, 85. https://doi.org/10.5479/si.00810266.85.1

Pearson, P. N., Olsson, K. R., Huber, B. T., Hemleben, Ch., & Berggren, W. A. (Eds.). (2006). Atlas of Eocene planktonic foraminifera. Cushman Foundation Special Publication, 41.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 44–55

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 44–55.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.044

Галина ГАВРИШКІВ¹, Юлія ГАЄВСЬКА²

^{1, 2} Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: ¹galinah2404@gmail.com; ²yuhaievska@ukr.net

---

Анотація

Вивчено та проведено реконструкцію процесів осадонагромадження й особливостей формування флішових осадів у палеоцен-еоценовий час у північно-східному сегменті Карпатського басейну.

На підставі аналізу речовинного складу палеоцен-еоценових відкладів дослідженої території за такими критеріями, як розмір уламкової частини, осадові текстури і співвідношення різних порід між собою, було виокремлено 7 фацій, які відкладалися в міру просування гравітаційних потоків униз по континентальному схилу.

Реконструкції осадонагромадження флішових відкладів палеоцен-еоценового віку показали, що теригенний матеріал у досліджений басейн седиментації надходив із двох джерел, одне з яких було на північному заході від дослідженої території і характеризувалося переважанням грубозернистих піщаних осадів, натомість в уламковому матеріалі, що надходив із джерела зносу з центральної частини басейну, переважали глинисті мули та дрібнозернистий псаміт.

Ключові слова

палеоцен, еоцен, фація, пісковик, фліш, континентальний схил, седиментація

Використані літературні джерела

Афанасьева, И. М. (1983). Литогенез и геохимия флишевой формации северного склона Советских Карпат. Киев: Наукова думка.

Вуль, М. Я. (1995). Формування та закономірності розміщення родовищ нафти і газу у піднасувних зонах Карпат. Львів: Фонди УкрДГРІ.

Вялов, О. С., Гавура, С. П., Даныш, В. В., Лещух, Р. Й., Пономарева, Л. Д., Романив, А. М., Смирнов, С. С., Царненко, П. Н., Лемишко, О. Д., & Циж, И. Т. (1988). Стратотипы меловых и палеогеновых отложений Украинских Карпат. Киев: Наукова думка.

Гавришків, Г. Я. (2019). Мінералого-петрографічні особливості палеоценових відкладів Берегової і Орівської скиб Українських Карпат в аспекті їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України. Львів.

Гаєвська, Ю. П., & Попп, І. Т. (2008). Літолого-фаціальна мінливість середньоеоценових відкладів Українських Карпат. У П. Ф. Гожик (Ред.), Сучасні проблеми літології та мінерагенії осадових басейнів України та суміжних територій (с. 70–74). Київ: ЛОГОС.

Зоненшайн, Л. П. (1983). Глубоководные отложения на континентах. В Справочник по литологии (с. 426–429). Москва: Недра.

Зоненшайн, Л. П., Деркур, Ж., & Казьмин, В. Г. (1987). Эволюция Тетиса. В История океана Тетис (с. 4–115). Москва.

Иваник, М. М., & Маслун, Н. В. (1977). Кремнистые микроорганизмы и их использование для расчленения палеогеновых отложений Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

Казьмин, В. Г. (1989). Коллизии и рифтогенез в истории океана Тетис. Геотектоника, 5, 14–23.

Лисицын, А. П. (1988). Лавинная седиментация и перерывы в осадконакоплении в морях и океанах. Москва: Наука.

Пилипчук, А. С., & Вуль, М. А. (1981). Палеоцен-эоценовый флиш Северного склона Украинских Карпат – отложения древних морских глубоководных конусов выноса. В Геология нефтегазоносных пластовых резервуаров (с. 33–42). Москва.

Пилипчук, А. С., & Рейфман, Л. М. (1984). Отложения пастообразных потоков в Карпатском флише (попельская свита). Осадочные породы и руды. Киев: Наукова думка.

Сеньковський, Ю. М., Григорчук, К. Г., Колтун, Ю. В., Гнідець, В. П., Радковець, Н. Я., Попп, І. Т., Мороз, М. В., Мороз, П. В., Ревер, А. О., Гаєвська, Ю. П., Гавришків, Г. Я., Кохан, O. M., & Кошіль, Л. Б. (2018). Літогенез осадових комплексів океану Тетис. Карпато-Чорноморський сегмент. Київ: Наукова думка.

Хаин, В. Е. (2000). Крупномасштабная цикличность в тектонической истории Земли и ее возможные причины. Геотектоника, 6, 3–14.

Шванов, В. Н. (1982). Опыт классификации осадочных формаций по вещественным (литомологическим) признакам. Вестник Ленинградского государственного университета, 24, 43–52.

Шлапінський, В. Є. (2015). Геологічна будова Скибового, Кросненського і Дуклянсько-Чорногорського покривів Українських Карпат та перспективи їх нафтогазоносності [Автореф. дис. канд. геол. наук]. Львів.

Шлапінський, В., Кузовенко, В., Крупський, Ю., & Харченко, М. (2006). Перспективи пошуків покладів вуглеводнів у Скибовій зоні Карпат. У Проблеми геології та нафтогазоносності Карпат: тези доповідей (с. 239–241). Львів.

Varban, B., Derer, C., Anastasiu, N., Roban, R., & Popa, M. (2001). Architecture of turbidite systems as revealed by the East Carpathians Paleogene sequences (“Tarceu formation” – siriu, Romania). St. cerc. geologie, 46, 19–37.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 33–43

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 33–43.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.033

Ігор КУРОВЕЦЬ, Ігор ГРИЦИК, Олександр ПРИХОДЬКО, Павло ЧЕПУСЕНКО, Зоряна КУЧЕР, Степан МИХАЛЬЧУК, Світлана МЕЛЬНИЧУК, Юлія ЛИСАК, Людмила ПЕТЕЛЬКО

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: i.kurovets@gmail.com

---

Анотація

Вивчено петрофізичні і колекторські властивості порід-колекторів низькопористих, низькопроникних відкладів менілітової світи олігоценового флішу Карпат та Передкарпатського прогину, їхні взаємозв’язки і взаємообумовленості за нормальних й умов, які моделювали пластові, та побудовано їхні типові геолого-геофізичні розрізи.

Створення адекватних петрофізичних моделей колекторів базувалося на системному комплексному підході, за якого породу колекторів розглядали як систему, сформовану в геологічному часі, складену зі взаємозв’язаних і взаємообумовлених елементів. Петрофізичні дослідження порід-колекторів як системи полягають у вивченні властивостей їхніх елементів, характеру взаємозв’язків між ними з урахуванням умов їхнього залягання.

На основі статистичної обробки й аналізу результатів лабораторного дослідження кернового матеріалу побудовано параметричні петрофізичні моделі типу «керн–керн» – статистичні залежності між коефіцієнтом пористості, проникності, водонасиченості, питомою вагою, параметром пористості, інтервальним часом проходження акустичних хвиль i параметром нафтонасиченості для атмосферних умов та ефективних тисків, наближених до пластових. Методом головних компонент факторного аналізу вивчено вплив геологічних чинників на геофізичні параметри порід-колекторів у теригенних розрізах та інформативність геофізичних методів при виділенні продуктивних пластів у геологічному розрізі. На покази геофізичних методів у свердловинах найбільшою мірою впливає нафтогазонасиченість колекторів, їxній мінералогічний склад та пористість порід-колекторів, дещо менше – глибина їxнього залягання i товщина пластів. Продуктивні i водоносні пласти найбільше різняться за величиною електричного опору.

Досліджено вплив літогеодинамічних факторів на колекторські і фізичні властивості порід-колекторів. Основними геологічними чинниками, які визначають колекторські параметри теригенних порід та їхні фізичні властивості, є мінеральний склад, форма, розмір уламкових зерен і пор та їхнє взаємне розміщення, тип флюїдонасичення, ступінь катагенетичних перетворень і термодинамічний стан.

Ключові слова

Карпати, Передкарпатський прогин, менілітова світа, петрофізичні моделі, низькопористі, низькопроникні відклади

Використані літературні джерела

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України (Т. 4). Львів: Центр Європи.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Куровець, І. М., Сеньковський, Ю. М., Михайлов, В. А., Чепіль, П. М., Дригант, Д. М., Шлапінський, В. Є., Колтун, Ю. В., Чепіль, В. П., Куровець, С. С., & Бодлак, В. П. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 2. Західний нафтогазоносний регіон. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І. М., Михайлов, В. А., Зейкан, О. Ю., Крупський, Ю. З., Гладун, В. В., Чепіль, П. М., Гулій, В. М., Куровець, С. С., Касянчук, С. В., Грицик, І. І., & Наумко, І. М. (2014). Нетрадиційні джерела вуглеводнів України: Кн. 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми. Київ: Ніка-Центр.

Куровець, І., Притулка, Г., Шеремета, О., Зубко, О., Осадчий, В., Грицик, І., Приходько, О., Кос’яненко, Г., Чепусенко, П., Шира, А., Кучер, З., & Олійник, К. (2006). Петрофізичні моделі складнопобудованих колекторів вуглеводнів. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 119–139.

Куровець, І., Приходько, О., Грицик, І., & Чепіль, П. (2017). Теоретико-експериментальні засади діагностики нетрадиційних покладів вуглеводнів за петрофізичними критеріями. Геологія і геохімія горючих копалин, 1–2(170–171), 82–84.

Поливцев, А. В., & Булмасов, В. А. (1984). Радиогеохимическая характеристика осадочных пород Внутренней зоны Предкарпатского прогиба. В Геофизические исследования нефтегазоносных провинций Украины (с. 131–139). Киев: Наукова думка.

Artym, I. V., Kurovets, S. S., Zderka, T. V., Yarema, A. V., & Kurovets, I. M. (2019). Development of the rocks fracturing model on the Carpathian region example. In Geoinformatics: Theoretical and Applied Aspects, EAGE (Kyiv, Ukraine, May 13–16, 2019): Paper presented at the 18^th International Conference. Kyiv.

Kurovets, S. S., Artym, I. V., & Kurovets, I. M. (2018). Researching the fracturing of the reservoir rocks. Journal of Hydrocarbon Power Engineering, 5(1), 1–6.

Naumko, I. M., Kurovets’, I. M., Zubyk, M. I., Batsevych, N. V., Sakhno, B. E., & Chepusenko, P. S. (2017). Hydrocarbon compounds and plausible mechanism of gas generation in “shale” gas prospective Silurian deposits of Lviv Paleozoic depression. Geodynamics, 1(22), 26–41. https://doi.org/10.23939/jgd2017.01.036

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 16–32

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 16–32.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.016

Галина МЕДВІДЬ, Ольга ТЕЛЕГУЗ, Василь ГАРАСИМЧУК, Марія КОСТЬ, Соломія КАЛЬМУК

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: igggk@mail.lviv.ua

---

Анотація

Вивчено і проаналізовано гідрогеохімічні показники водоносного комплексу нижньосарматських відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Домінують води хлоридно-кальцієвого типу (за класифікацією В. О. Суліна), на фоні якого локально виокремлюються інші типи вод. На підставі розрахованих генетичних коефіцієнтів зроблено висновок про седиментогенні умови їхнього існування впродовж геологічної історії розвитку території. Встановлено, що загальною тенденцією для відкладів Зовнішньої зони є зростання мінералізації вод з глибиною і стратиграфічна належність, на фоні якої трапляються гідрогеохімічні інверсії. Понижені значення вмісту сульфатів та коефіцієнта сульфатності rSO₄^2– · 100/rCl^– вод північно-західної частини Зовнішньої зони вказують на умови, характерні для гідрогеологічно замкнених структур. Детальний аналіз сучасних гідродинамічних умов нижньосарматських відкладів у поєднанні з геохімічними особливостями водоносних комплексів та палеогідродинамічними реконструкціями дозволив виокремити перспективні для пошуків покладів вуглеводнів ділянки в межах північно-західної частини досліджуваного регіону.

Ключові слова

гідрогеологічні критерії, гідрогеохімічні ознаки, вуглеводні, Зовнішня зона, Передкарпатський прогин

Використані літературні джерела

Багрій, І. Д. (2016). Сучасні наукові підходи до розроблення екологічно орієнтованих технологій пошуків родовищ вуглеводнів та підземних вод (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 вересня 2016 р.). Вісник Національної академії наук України, 10, 18–26.

Багрій, І., Гладун, В., Знаменська, Т., & Янцевич, О. (2005). Застосування оптимального комплексу нетрадиційних методів з метою прогнозування перспективних нафтогазоносних площ на морському шельфі. Геолог України, 3, 20–29.

Вишняков, І. Б., Вуль, М. Я., Гоник, І. О., Зур’ян, О. В., & Старинський, В. О. (2014). Сучасний стан вуглеводневої сировинної бази Західного нафтогазоносного регіону України та основні напрями геологорозвідувальних робіт щодо її освоєння. Мінеральні ресурси України, 4, 33–38.

Владика, В. М., Нестеренко, М. Ю., Балацький, Р. С., & Лата, Р. І. (2014). Закономірності просторового розподілу ємнісних властивостей порід-колекторів у сарматських відкладах неогену Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину. Геодинаміка, 1(16), 43–49. https://doi.org/10.23939/jgd2014.01.043

Гарасимчук, В., & Лук’янчук, Д. (2010). Гідрогеологічні аспекти газоносності верхньобаденських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(152–153), 125–141.

Гарасимчук, В., Медвідь, Г., Кость, М., & Телегуз, О. (2019). Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції. Геологія і геохімія горючих копалин, 2(179), 68–83. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.02.068

Заяць, Х. Б. (2013). Глибинна будова надр Західного регіону України на основі сейсмічних досліджень і напрямки пошукових робіт на нафту та газ. Львів: Центр Європи.

Іванюта, М. М. (Ред.). (1998). Атлас родовищ нафти і газу України: Т. 4. Західний нафтогазоносний регіон. Львів: Центр Європи.

Колодий, В. В. (1981). Сверхгидростатические пластовые давления и нефтегазоносность. Советская геология, 6, 21–30.

Колодий, В. В., & Лихоманова, И. Н. (1978). Термобарические аспекты нефтегазоносности водонапорных систем Предкарпатского прогиба. Геология и геохимия горючих ископаемых, 51, 6–12.

Колодій, В. В. (2000). Гідрогеохімічні докази глибинного походження нафти і газу. У Теоретичні та прикладні проблеми нафтогазової геології (Т. 1, с. 191–201). Київ: Карбон Лтд.

Колодій, В. В., Бойко, Г. Ю., Бойчевська, Л. Т., Братусь, М. Д., Величко, Н. З., Гарасимчук, В. Ю., Гнилко, О. М., Даниш, В. В., Дудок, І. В., Зубко, О. С., Калюжний, В. А., Ковалишин, З. І., Колтун, Ю. В., Копач, І. П., Крупський, Ю. З., Осадчий, В. Г., Куровець, І. М., Лизун, С. О., Наумко, І. М., . . . Щерба, О. С. (2004). Карпатська нафтогазоносна провінція. Львів; Київ: Український видавничий центр.

Колодій, В. В., & Калюжний, Ю. В. (1977). Динаміка пластових тисків при зануренні осадочних товщ. Доповіді Академії наук УРСР, Серія Б, 5, 396–400.

Колодій, В., & Медвідь, Г. (2008). Гідрогеохімічні особливості Летнянського газоконденсатного родовища (Українське Передкарпаття). Геологія і геохімія горючих копалин, 3(144), 88–97.

Колодій, В., Медвідь, Г., Гарасимчук, В., Паньків, Р., Величко, Н., & Добущак, М. (2006). Гідрогеологія нафтових і газових родовищ Карпатської нафтогазоносної провінції. Частина І. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4, 140–159.

Колодій, І. В., & Гарасимчук, В. Ю. (2019). Гідрогеологічні ознаки міграції вуглеводнів та формування їхніх родовищ. У Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні: збірник тез наукової конференції, присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка (14–16 травня 2019 р.) (Т. 2, с. 55–56). Київ.

Крупський, Ю. З. (2001). Геодинамічні умови формування і нафтогазоносність Карпатського та Волино-Подільського регіонів України. Київ: УкрДГРІ.

Крупський, Ю. З., Андрейчук, М. М., & Чепіль, П. М. (2006). Обстановки осадконагромадження в міоцені Зовнішньої зони Передкарпатського прогину і нафтогазоносність. Геологічний журнал, 2, 27–41.

Маєвський, Б. Й., & Куровець, С. С. (2016). Генезис вуглеводнів і формування їх покладів як основа прогнозування нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів осадових басейнів. Географія і геологія. Секція 13. https://www.sworld.com.ua/simpoz6/75.pdf

Медвідь, Г. Б. (2011). Гідрогеохімічні особливості нижньосарматських відкладів Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. У Ресурси природних вод Карпатського регіону (Проблеми охорони та раціонального використання): матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 19–20 травня 2011 р.) (с. 46–51). Львів: ЛвЦНТЕІ.

Медвідь, Г. (2013). До питання ґенези підземних вод та формування покладів газу у міоценових товщах північно-західної частини Зовнішньої зони. У Сучасні проблеми геології: збірник наукових праць до 155-річчя з дня народження П. А. Тутковського (Київ, 15–17 травня 2013 р.) (с. 312–317). Київ: Фітон.

Медвідь, Г. (2018). Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Геологія і геохімія горючих копалин, 3–4(176–177), 73–85.

Мончак, Л. С., Анікеєв, С. Г., Маєвський, Б. Й., & Куровець, С. С. (2014). Про перспективи газоносності глибокозанурених горизонтів Крукеницької западини. Нафтогазова галузь України, 3, 16–18. https://www.naftogaz.com/files/journal/3_2014_preview.pdf

Орлов, О. О., Калиній, Т. В., & Калиній, Ю. А. (2014). Перспективи нафтогазоносності Волино-Подільської плити і Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Нафтогазова галузь України, 3, 11–15. https://www.naftogaz.com/files/journal/3_2014_preview.pdf

Орлов, О. О., Локтєв, А. В., Трубенко, О. М. та ін. (2004). Формування газових покладів в тонкошаруватих пачках піщано-глинистої товщі неогену Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. У Нафта і Газ України–2004: матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (Судак, 29.09–01.10.2004) (с. 215–218). Львів: Центр Європи.

Орлов, О. О., Омельченко, В. Г., Трубенко, О. М., & Омельченко, Т. В. (2009). Методика кількісного визначення температурного впливу на енергетичні властивості покладів вуглеводнів. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, 2, 37–43.

Щерба, В. М., Павлюх, И. С., & Щерба, А. С. (1987). Газовые месторождения Предкарпатья. Киев: Наукова думка.

---

Головна > Архів > № 3–4 (185–186) 2021 > 5–15

---

Geology & Geochemistry of Combustible Minerals No. 3–4 (185–186) 2021, 5–15.

https://doi.org/10.15407/ggcm2021.03-04.005

Володимир ШЛАПІНСЬКИЙ, Мирослав ПАВЛЮК, Ярослав ЛАЗАРУК, Олеся САВЧАК, Мирослав ТЕРНАВСЬКИЙ

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України, Львів, Україна, e-mail: vlash.ukr@gmail.com

---

Анотація

Перспективна щодо нафтогазоносності ділянка Погар розташована в Стрийському районі Львівської області за 30 км на південний захід від м. Сколе, між селами Погар і Криве. У тектонічному відношенні вона локалізована в зоні зчленування Скибового (Славська скиба) і Кросненського покривів. Наприкінці XIX – на початку XX ст. у районі села існував нафтопромисел. Експлуатувалися відклади олігоцену й еоцену Розлуцької смуги Кросненського покриву та олігоцену луски Славської скиби Скибового покриву. Перспективи ділянки Погар слід пов’язувати з піщаними горизонтами головецької світи олігоцену із задовільними колекторськими властивостями (клівські піковики). Вони локалізовані в зануреній частині Грозівської луски Кросненського покриву, відокремленій від її фронтальної частини Розлуцьким скидом (тектонічно-екранований поклад). Пробурена в 1973–1974 рр. св. 1-Погар (вибій 1935 м), через відхилення її ствола на південний схід, не розкрила клівських пісковиків і не вирішила свого завдання. Для повного розкриття клівських пісковиків головецької світи олігоцену Грозівської луски необхідно запроєктувати вертикально орієнтовану св. 2-Погар глибиною 2300 м. Про ймовірну промислову нафтогазонасиченість горизонту клівських пісковиків свідчить не тільки існування в минулому нафтопромислу, але й інтенсивні поверхневі прояви нафти на протяжній ділянці, яка контролюється Розлуцьким скидом. Крім того, враховуючи перспективність зони зчленування Скибового і Кросненського покривів, слід провести сейсмічні дослідження на ділянці Погар для оцінки геологічної будови більш глибоких горизонтів і запроєктувати параметричну свердловину глибиною 4000–5000 м.

Ключові слова

Скибовий, Кросненський покриви, Розлуцький скид, нафтопромисел, перспективи нафтогазоносності

Використані літературні джерела

Кантолинский, С. И., & Некрасова, Л. П. (1975). Геологический отчет о результатах структурно-поискового бурения, проведенного на площади Погар Львовской области УССР в 1973–1974 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Глушко, В. В., Мышкин, Л. П., & Шлапинский, В. Е. (1990). Изучение геолого-геофизических материалов по Скибовой и Кросненской зонам Складчатых Карпат, с целью выявления перспективных на нефть и газ объектов за 1988–1990 гг. ПГО «Западукргеология». Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кузовенко, В. В., Жигунова, З. Ф., & Петров, В. Г. (1977). Отчет о результатах групповой комплексной геологической съемки масштаба 1 : 50 000, проведенной на площади Климец Львовской и Закарпатской областей УССР в 1973–1976 гг. Трест «Львовнефтегазразведка», КГП. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Кык, И. В., Чиж, Е. И., & Ратыч, В. А. (1966). Отчет о результатах профильного структурно-поискового бурения на площади Турка Львовской области УССР, проведенного в 1964–1965 гг. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Темнюк, Ф. П. (1952). Отчет о геологических исследованиях зоны Кросно, проведенных на площади Ильник–Комарники Дрогобычской области в 1951 г. Львов: Фонди ДП «Західукргеологія».

Шлапінський, В. Є., Гавришків, Г. Я., & Гаєвська, Ю. П. (2020). Колектори нафти і газу в крейдово-палеоценових відкладах Скибового покриву Українських Карпат (північно-західна і центральна ділянки) та перспективи їх нафтогазоносності. Геологічний журнал, 3, 47–64. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.207341

Wyszyński, O. W., & Obtułowicz, J. (1939). Antyklina Poharu. Budowa geologiczna i złoża ropy. Przemysł naftowy, 3, 65–68.

---